Конспект уроку з української літератури для 9 класу на тему: "Історія появи «Енеїди». Національний колорит. Зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в

Показовий урок з української літератури

Історія появи «Енеїди». Національний колорит. Зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній.

Мета: ознайомити учнів із історією створення поеми, змістом, алюзіями на українську історію, показати зв’язок із сьогоденням; поглибити навички роботи з текстом твору, розвивати навички дослідницько-пошукової, самостійної роботи із джерелами, креативність, удосконалювати вміння аналізувати та синтезувати навчальний матеріал, формувати вміння розуміти підтекст твору; виховувати патріотизм.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Перегляд буктрейлера до «Енеїди» І. Котляревського

Звернути увагу, що в буктрейлері використані ілюстрації до «Енеїди», зроблені відомим українським художником Базилевичем

3. Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні на уроці ми познайомимося з історією написання І. Котляревським «Енеїди»,

дослідимо, як передано у творі національний колорит, які алюзії на українську історію знайшли в ній відбиток

4. Д/З: прочитати за підручником с. 89-94; повторити засоби творення комічного;

уявіть, що Еней мав доступ до пошукової системи «Гуґл», запишіть у зошит, які б пошукові запити він би міг зробити, виходячи зі змісту твору і характеру персонажа

5. Сприймання нового матеріалу

Індивідуальні завдання окремим учням: заповнення схем «Враження» і «Резюме твору»;

Робота в парах: вибрати картки, де подані народні:

1- обряди, звичаї, народна медицина; 2- пісні, приказки, прислів’я, казкові елементи;

3 – танці, ігри, професії.

Повідомлення окремого учня про історію створення поеми

Решта уважно слухає й думає над питаннями:

- Чому І. Котляревський так розлютився на М. Парпуру, який за свій кошт видав перші три частини його «Енеїди»?

- Чому з усіх перелицювань Вергілієвої «Енеїди» до наших днів «дожила» саме «Енеїда» І. Котляревського?

   Над «Енеїдою» І. Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли друком у 1798 р., четверта — в 1809 р., п’ята — в 1822 р.; повністю твір завершено в 1825–1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника.

1798 р. перше видання «Енеїди» з’явилося завдяки ініціативі конотопського поміщика Максима Парпури, який тоді служив у Петербурзі в медичній колегії і належав до гурту прихильників української мови та літератури. До його рук потрапив список перших трьох частин поеми І. Котляревського, і Парпура своїм коштом видає її з характерною присвятою: «Любителям малоросійського слова». Автор був незадоволений вчинком видавця (друк здійснено без його згоди).

   Слід одразу зазначити, що Іван Котляревський був зовсім не першим автором, який взяв за основу героїчну поему Публія Вергілія Марона. Наприклад, 1791 року з’явилася “Вергилиева Энеида, вывороченная наизнанку” за авторством Миколи Осипова, пізніше продовжена Олександром Котельницьким. Через три роки – твір вихованця Києво-Могилянської академії Опанаса Лобисевича “Вергилиевы пастухи, в малороссийский кобеняк переодетые”. На жаль, ця поема не збереглася.   

   Опрацьовуючи сюжет свого твору, І. Котляревський узяв з поеми Вергілія лише основну сюжетну лінію та імена головних героїв. У поемі описуються не події римської історії, а минуле і сучасна авторові дійсність. Він зумів показати національну особливiсть характеру українського народу - непоборну волелюбність, що здатна стерти всі перешкоди на своєму шляху.

Повернення до проблемних питань. Якщо не зможуть відповісти, залишити на кінець уроку

- Чому І. Котляревський так розлютився на М. Парпуру, який за свій кошт видав перші три частини його «Енеїди»?

(І. Котляревський боявся, що російські можновладці зрозуміють алегорію його твору, і тоді на нього чекає покарання)

- Чому з усіх перелицювань Вергілієвої «Енеїди» до наших днів «дожила» саме «Енеїда» І. Котляревського?

(«Енеїда» - енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються у сюжет поеми описи різних аспектів життя українця. У поемі зібрано велику й цінну етнографічну, етнологічну і фольклорну інформацію. У структурі поеми

описано народні вірування, звичаї, ігри, обряди, страви, побут, кухню й одяг).

- Які ж вірування, звичаї, ігри, обряди, страви одяг описує І. Котляревський у своїй «Енеїді»?

Перевіряємо завдання, яке виконували пари

Вибрати картки, де подані українські народні обряди, звичаї, народна медицина

(Обряди.

Еней поминає свого батька Анхіза («сороковини»).

Загиблого Паланта жінки обмили, вдягли в нове вбрання, «запхнули за щоку п’ятак». Мимохідь сказано й про один з моментів весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів — рушники і «всяка всячина», «що на сватання давали».

Звичаї.

Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль. (Юнона — Еолові, посли Енея — Латину).

Еней гостинному Ацесту «за хліб подякував, за сіль».

При зустрічі герої, навіть незнайомі, «віддають поклон»,

Лавінія після смерті матері вбралася в чорний одяг.

Народна медицина.

Наляканого морською бурею Енея, за словами Венери, «насилу баби одшептали». Сівілла вміє «трясцю відганяти», «завушниці пошептати», «волос ізігнати», «переполохи виливати».

Вибрати картки, де подані українські народні пісні, приказки, прислів’я, казкові елементи

- Крім численних прислів’їв і приказок «Пером не можна написати, /Не можна і в казках сказати,/Яких було багацько див»

- у поемі названо пісні різних жанрів (історичні, козацькі, побутові, до танцю),

- а також фольклорні образи — персонажі та предмети (кобиляча голова, мавки, упирі, зцілюща вода, скатерть-самобранка, чоботи-скороходи тощо).

- Сівілла своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, ворожбитськими вміннями близька до казкової Баби-Яги; автор часом так її і називає.

Вибрати картки, де подані українські народні танці, ігри, професії

- У різних місцях тексту названо двадцять народних ігор («у свинки», «у Панаса», «в тісної баби», «в горидуба» тощо)

- і майже стільки ж танців (горлиця, дуб, санжарівка, гопак, трепак, гайдук та ін.).

- У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, військовий. Автор змальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі.

В «Енеїді» названо близько ста страв і напоїв, предмети побуту, чоловіче, жіноче й дівоче вбрання, речі хатнього вжитку, господарський реманент.

- Який висновок ми можемо зробити?

(У «Енеїді» І. Котляревського змальовано звичаї та обряди українців, використано українські фольклорні образи, предмети побуту, професії та ремесла українців. Усе це свідчить про любов автора до власного народу, прагнення возвеличити його мудрість, багатий духовний світ)

Робота з текстом твору

Зачитуємо уривок, де автор описує пекло

- Запишіть у зошит, кого І. Котляревський поміщає в пекло

Учні читають зроблені записи:

- Кого ж І. Котляревський поміщає в пекло? За що?

(панів, за те, що визискували кріпаків; самогубців; багатих і скупих; брехунів; суддів, підсудків, писарів за несправедливість і хабарництво; ченців, попів, крутопопів, щоб не ганялись за гривнями, а знали церкву щоб одну; купців, які поганий продавали крам; писарчуків поганих вірш; Парпуру, що чужеє оддвав в печать) 

- Які вади суспільства засуджує автор?

- Що таке алюзія?

(Алюзія — художній прийом, натяк, що відсилає читача до певного літературного твору або історичної події з розрахунку на знання й проникливість читача, який має цей натяк витлумачити.

Учень знайомить присутніх із картою мандрів Енея

- З якою історичною подією асоціюється спалення греками Трої?

(Зруйнування Запорозької Січі)

- Їдучи до Кум, троянці співали пісень

Про Сагайдачного співали,

Либонь співали і про Січ,

Як в пікінери набирали,

Як мандровав козак всю ніч;

Полтавську славили Шведчину,

І неня як свою дитину

З двора провадила в поход;

Як під Бендер'ю воювали,

Без галушок як помирали,

Колись як був голодний год.

- Про які події української історії згадує Котляревський у цьому уривку?

(1618 року гетьман Сагайдачний разом із поляками вступає у війну з Московією. Із 20 тисячами війська захоплює Путивль, Рильськ, Курськ, Єлець, Лебедин, Скопин, Ряжськ. Наприкінці вересня козаки стоять під Арбатськими воротами Москви. На той час вже було дуже холодно, та й поляки не хотіли втрат, тож Сагайдачний бере відкупні та відходить. «Полтавську славили Шведчину», - тут І. Котляревський висловлює свою прихильність до вибору І. Мазепи).

- Кого мав на увазі І. Котляревський, описуючи царицю Цирцею, люту чарівницю, що людей перетворює на звірів?

(Катерину ІІ, яка почала масово насаджувати кріпацтво на українських землях)

- Що мав на увазі Котляревський, описуючи ворожіння дівчини Енею?

«Енею годі вже журитись,

Од його має розплодитись

Великий і завзятий рід;

Всім світом буде управляти,

По всіх усюдах воювати,

Підверне всіх собі під спід…»

(Він вірив у відродження України як держави)

- Чому І. Котляревський так розлютився на М. Парпуру, який за свій кошт видав перші три частини його «Енеїди»?

(І. Котляревський боявся, що російські можновладці зрозуміють алегорію його твору, і тоді на нього чекає покарання)

Перевірити виконання індивідуального завдання

Учитель робить висновки

За міфологічною ширмою чітко проступають: яскравий національний колорит, різнобічне зображення життя усіх верств суспільства XVIII ст., передусім козацтва, його боротьба за державність після зруйнування Запорозької Січі у 1775 році.

1798 рік, коли побачили світ перші частини «Енеїди» Котляревського, став не лише роком народження нової української літератури. Він дав старт для початку інформаційної боротьби між імперською Росією та «провінційною» Україною.