Конспект уроку з української мови 7 клас. Урок розвитку зв'язного мовлення

Тема.  Урок розвитку зв’язного мовлення. Підготовка до написання твору -опису зовнішності людини « Рідна мати моя…» 7 клас

Мета уроку: формувати в учнів текстотворчі вміння: осмислювати тему, межі теми та головну думку майбутнього тексту, добирати і систематизувати матеріал для твору; заздалегідь підбирати найбільш доречний для розкриття теми тин мовлення та стиль висловлювання;

розвивати культуру писемного мовлення школярів, спостережливість, увагу до влучного слова;

виховувати в учнів любов і пошану до найдорожчої в світі людини – матері.

Тип уроку: розвиток  зв’язного мовлення

Обладнання: записи на дошці, запис колискових пісень, легенди про матерів

Записи на дошці:  Бо, хто матір забуває,

                              Того Бог карає,

                               Того діти цураються,

                                В хату не пускають.     ( Т. Г. Шевченко)

           Усі мовчіть: говорить мати

          Вустами неба і землі.   ( В. Крищенко)

                                  Можна вибрать друга

                                   І по духу брата,

                                   Та не можна рідну

                                   Матір вибирати.    (В. Симоненко)

                            Хід уроку

1. Організаційний момент

Емоційне налаштування

Сьогодні у нас незвичний урок.

До світу фантазії зробимо крок.

Ми з творчістю тут зустрічались не раз,

 І знову вона завітає до нас.

Це час міркувань, наполегливий час.

Цікаві завдання чекають на нас

В країні відомій, в країні чудовій,

Що так нас чекає й збагачує мову.

2. Актуалізація опорних знань

Прийом « Незакінчене речення»

1. Опис – це… ( один із типів мовлення, за допомогою якого ми характеризуємо предмети, називаючи найбільш важливі для них ознаки).
2. Ознаки –це… ( характерна властивість, за якою ми пізнаємо предмет).
3. Ми користуємося описом… ( тоді, коли потрібно, щоб людина, до якої ми звертаємося ніби побачила, впізнала те, про що ми говоримо або пишемо).
4. Описувати можна… (все, що ми бачимо навколо, з чим зустрічаємося в житті: предмети, тварин, людей, різні процеси, явища, що мають властиві їм ознаки).
5. Людині потрібні вміння описувати людей, предмети, тварин… ( для взаєморозуміння, для спілкування, для розвитку  зв’язного мовлення, для розвитку творчого мислення).

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку

 Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми також будемо вчитися працювати над твором-описом, а ось про що буде цей твір спробуйте здогадатися.

1. Прочитайте вирази, які записані на дошці і спробуйте відгадати , про кого піде мова на уроці.
2. Оголошення теми й мети уроку. ( запис у зошитах)

4. Основний зміст роботи

Слово вчителя. Так, сьогодні ми будемо говорити про найдорожчу, найріднішу для кожного з нас людину - маму.

Мама… заплющ очі й прислухайся. І ти почуєш мамин голос. Він живе в тобі, такий знайомий, рідний. Його не сплутаєш ні з яким іншим. Навіть коли станеш дорослим, завжди будеш пам’ятати мамин голос, мамині руки, мамині очі.

1. « Мозковий штурм»

Протягом 2-3 хв. Підберіть до слова мати синоніми. Запишіть їх узошити .

Пригадайте , які слова називаються синонімами?

Учні працюють індивідуально. ( Мати – мама, мамуля, мамуня, мамулька, матінка, неня, ненечка, ненька, матуся).

2.  « Думай – ділися думками з партнером».

Робота в парах. Учні обмінюються своїми міркуваннями, зачитують свої варіанти синонімів, записують ті, яких у них немає.

Перевірка виконання роботи.

Учитель робить підсумок про виконану роботу.

Слово вчителя. Якою ніжністю озивається в душі образ матері, якими тільки чарівними словами її не називають. Ненечка, матуся, матінка… Тільки біля її серця під її крилом, на її долонях добре й затишно: вона і пожаліє, і захистить, і розуму навчить. Слово нені й лікує, й привертає сили після хвороби, і захищає від злих сил, і надає наснаги з першої хвилини нашого життя.

3. « Асоціативний кущ».

Щоб не були слова, які ми підібрали, самотніми, підберемо до них інші, які спадають вам на думку з обраної теми. ( Учні в парах складають асоціативний кущ до слова мати).

                                        усмішка                                         лагідна

                                        очі                         ніжна                        працьовита

                             ласка                                 мати          сонечко

                                         зіронька              ясная             руки

А тепер давайте поєднаємо слова у словосполучення. ( Мати ніжна; мати лагідна; мати, як сонечко; мати, як ясная зіронька; ласкава усмішка; лагідні руки; турботливі руки).

Краще й мудріше за народ ніхто ще не сказав про матір. Легенди, прислів’я, приказки – саме вони і переконують нас у тому, що мати – найдорожчий і неоціненний скарб наш. Є багато прислів’їв про маму.

4. Творче конструювання.

У вас на партах лежать карточки з частинами прислів’їв. Складіть їх. ( Робота в парах. Діти складають прислів’я і записують у зошитах ).

Мати однією рукою б’є, а другою гладить.

На сонці тепло, а біля матері добре.

У дитини болить пальчик, а в матері – серце.

Матері не купити, не заслужити.

Материна молитва із дна моря вийме.

Слово вчителя. Немає, друзі, любові сильнішої від материнської, немає ніжнішої ласки і клопотів за материнські, немає тривоги, тривожнішої і безсонних ночей, і не зімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує любов материнська.

5. « Ерудити» готували легенди про материнську любов.

Хто пригадає, які ви знаєте легенди про материнську любов. ( Відома трагічна легенда, про сина, що на вимогу коханої дружини вбив власну матір, а її серце поніс дівчині. Та коли він спіткнувся й упав, материне серце, стікаючи останніми краплинками крові, спитало: « Ти не забився, синок?» Тільки мати здатна на таке).

Легенда  « Як мати зозулею стала»

 Були собі чоловік і жінка і мали четверо дітей. Жили вони з риболовлі. Якось чоловік застудився і помер. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та незабаром і вона застудилась і злягла хвора. Лежить у постелі, а дітей і немає чим годувати. Вже й у неї пересохло в горлі, мовила тихо до дітей:

— Діточки, діточки, подайте мені води. Бо не дам собі ради, щоб підвестися самій, а пити так хочеться.

— Нема в хаті води,— одказують діти.

— Візьміть глечик,— каже мати,— підіть до річки та й наберіть води.

Одізвався старший хлопець:

— Я не маю чобіт, нехай іде сестра.

Мати до дочки:

— Піди, доню, принеси мені води.

— Я не маю хустки завинутися. Нехай іде менший.

Просить мати меншого сина:

— Піди, Івасику, принеси мені водички.

— Я не маю в що вдягнутися,— одказує той.

Так ніхто і не приніс хворій матері води.

Пішли діти надвір, граються, а мати в хаті ледве-ледве підводиться з ліжка, обростає пір'ям. А найменший хлопчина саме вбіг у хату, бачить —— мати вже стає зозулею, став гукaти до брата і сестрички:

-— Наша мати стає зозулькою, хоче одлетіти од нас. Скоренько біжімо по воду для неї.

Схватили діти хто що: глечик, кружечку, відро. Всі побігли до річки, набрали води і кричать навперебій:

— Мамочко, мамочко, пий воду.

А мати вже вся обросла пір’ям, стала зозулькою, одлітає од хати:

— Ку-ку, ку-ку... Пі-зно, ді-ти, пі-зно... Ку-ку, ку-ку…

І стала одлітати. А діти за нею бігли, бігли, збиваючи по грудах ноги до крові. І до цих пір у лісах, на полянах стелиться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали отоді з ніг дитячих.

А мати назавжди одцуралася рідних дітей і донині літає зозулею.

6. « Юні артисти» ( учні готують колискові)

Слово вчителя. А ще є у нас святиня – мамина пісня-колискова – це пісня материнської душі і безмежної любові, ласки й неповторної ніжності. А тому в неї так щільно переплетені радість і біль, тривога й надія.

Колискова пісня! Скільки їх створив народний геній. Лагідний материн наспів засіває дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого. Під спів неньчиної пісні виростають поети й композитори, хлібороби та захисники рідної землі, філософи і політики, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один давній історик, яким убогим було б наше життя.

Хто з вас пам’ятає колискові, які співала мама. (Діти виконують колискові)

Слово вчителя. Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка; гладить по голівці дитину рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста – промінцем маминої усмішки й ласкавістю її очей, теплою лагідністю руки й вечірньою молитвою. Мати – це мить, і це - вічність, бо вона завжди з нами, вона живе в нас і в наших дітях, у всьому нашому роді і береже нас та благословляє на добро.

7. « Мікрофон»

1. За що ви любите своїх мам? ( За її добре серце, її лагідний голос, її привітну усмішку, її ніжні руки, її ясні очі. Я навіть не уявляю, що в когось вони кращі, ніж у моєї матусі, вони єдині і неповторні. А я люблю маму за її руки, ласкаві й турботливі, прекрасні, дуже працьовиті й тому завжди стомлені, а я все одно дуже рідко бачу їх без діла).
2. Чи змогли б ви намалювати словесний портрет своєї мами?
3. Що називається портретом?
4. На які деталі слід звернути увагу, створюючи словесний портрет матері? ( Обличчя: ніс, очі, губи, статура, одяг, манери поведінки).

8. Складання усного висловлювання про матір з елементами опису за поданим планом впр. 236
9. Перевірка усних висловлювань.

5. Підсумки. Рефлексія

- Чи досягли ми поставленої мети?

- Чого ми навчилися на уроці?

- Де можна застосувати набуті на уроці знання, уміння і навички?

        VI.   Домашнє завдання.

Написати твір-опис на тему « Рідна мати моя…»