1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Конспект уроку з української мови для 1 класу на тему: "Що розповідається в тексті про..? Леся Українка «Вишеньки». Робота з дитячою книжкою"

Про матеріал
Урок української мови, проведений вчителем початкових класів Демешкевич М. А. Клас: 1. Дата проведення: 06. 05. 15. Тема уроку: Що розповідається в тексті про..? Леся Українка «Вишеньки». Робота з дитячою книжкою. Матеріал для читання: Леся Українка «Вишеньки», «Плине білий човник».
Перегляд файлу

Урок української мови, проведений вчителем початкових класів Демешкевич М. А.

Клас: 1.

Дата проведення: 06. 05. 15.

Тема уроку: Що розповідається в тексті про..? Леся Українка «Вишеньки». Робота з дитячою книжкою.

Матеріал для читання: Леся Українка «Вишеньки», «Плине білий човник».

Мета: розширити уявлення учнів про життя та творчий шлях Лесі Українки; сприяти розвиткові уміння грамотно добирати книги, відтворювати зміст прочитаних творів; розширювати коло дитячого читання; удосконалювати читацькі навички; формувати вміння сприймати зміст твору; вчити встановлювати причиново-наслідкові зв’язки; розвивати зв’язне мовлення, увагу, пам'ять, мислиннєві операції, уміння самостійно шукати необхідну інформацію; виховувати допитливість, гордість за приналежність до українського народу.

Обладнання: портрет Лесі Українки, виставка книг, ілюстрації до віршів, адміністративна карта України, портрет Олени Пчілки.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організація класу

1. Привітання

2. Перевірка готовності учнів до уроку

– Зараз у вас урок читання. Перевірте, чи все готове до уроку. На партах повинні бути: читанка, пенал, зошит.

3. Емоційна вправа-розминка  «Дружба починається з посмішки»

– Звичайно ж, всі дивились мультфільм про Крихітку Єнота, який завдяки посмішці подружився із Тим-хто-сидить в озері, тобто із своїм відображенням у воді. Зараз ви подаруєте по колу своєму сусіду посмішку.

II. Артикуляційна хвилинка

  1.               Артикуляційна гімнастика

– Потрібно підготувати наші артикуляційні органи до роботи, адже на уроці читання губи, язик, щелепи багато працюють.

Повторимо наші вправи.

  1.   1. Вправа «Варення»

– Уявіть, що ми щойно їли варення. На губках ще залишилося трішки. Потрібно акуратно злизати всі залишки варення із верхньої губи, із нижньої губи, кутиків губ. Язичок при цьому рухається то повільно (він розслаблений), то швидко (напружений).

  1.               2. Вправа «Слоненята»

– Зараз ми – слоненята. Замість ротика у нас – хобот. Витягнули свої «хоботки» далеко вперед. Уявили, що ви хочете хлюпнути водичкою із хоботка. Покажіть, як ви це зробите.

  1.               3. Вправа «Вітерець, вітер, вітрище»

– У кожного з нас в ротику живе вітерець, вітер або вітрище. Поставте долоньку біля ротика, випустіть на волю вітерець. Який він? (маленький, ніжний). Яким буде струмінь повітря? (тоненьким, слабким). А зараз випустіть вітер. Який він? (сильніший, впевнений). Яким буде струмінь повітря? (безперервним, сильним). Випустіть вітрище. Це вітер-буревій: лютий, безжальний, відчайдушний. Покажіть його.

  1.               Розчитка

– Приготуйтеся прочитати вірш Анатолія Григорука. Потренуйтеся читати виразно (для цього відразу звертайте увагу на розділові знаки та настрій вірша). Порахуйте, скільки імен трапляється у цьому вірші (6 імен).

Позіхота

По обіді позіхота

Нападає на Федота,

А з Федота на Тараса,

А з Тараса на Панаса,

А з Панаса на Килину,

А з Килини на Ярину,

А з Ярини на Якова,

А з Якова – на всякого…

Ну, а це вже не робота,

Коли люта позіхота

Всім дере в дрімоті рота.

Словникова робота

Люта – сильна, надокучлива.

Дрімота – напівсонний стан; людині хочеться спати.

III. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку

– Наша земля багата на талановитих письменників та поетів. Їхні оповідання, казки, вірші читали ще наші ваші бабусі та дідусі. Переконана, що вдома вам читали твори таких поетів, як Леся Українка, Грицько Бойко, Анатолій Григорук. Сьогодні на уроці ми прочитаємо вірш Лесі Українки, розширимо свої знання про цю видатну поетесу. Будемо виконувати творчі завдання, зможемо похвалити себе наприкінці уроку.

IV. Первинний синтез

1. Підготовча робота до сприйняття тексту

1.1. Вступна бесіда

– Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач. Леся Українка – тобто Леся з України (показ портрету, робота із плакатом).

Її матір’ю була не менш відома письменниця Олена Пчілка, а дядьком – Михайло Драгоманов.

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року на Волині у місті Звягель (робота із адміністративною картою України). З часом сімя переїжджає до Луцька, а потім – у село Колодяжне.

На все життя полюбила вона росянисті волинські луки, тихі лісові озера і предковічні соснові бори.

У 10 років на святі Водохреща Леся застудилася. З цього часу починається її тяжка виснажлива боротьба із хворобою. Але дівчинка ніколи не здавалася. Часто, перемагаючи біль, через силу, писала твори, перекладала з інших мов на українську, грала на музичних інструментах. Лесі не довелося через хворобу жодного дня ходити до школи. Її вчителями були батьки, книги, життя, природа. У 5 років вона навчилась читати і писати, рано почала грати на фортепіано, вміла гарно вишивати, співати, але понад усе любила природу. У 9 років написала свій перший вірш «Надія».

2. Словникова робота. Робота за тренажером

– У вірші можуть трапитися важкі для читання та розуміння слова. Для того, щоб під час читання ви не робили помилок, не зупинялись, не виправляли один одного, давайте з’ясуємо їхнє значення та потренуємось у їх читанні.

Поблискують – блищать на сонці.

Ваблять очі – привертають погляд, привертають увагу.

Хлоп´яточко – маленький хлопчик.

Рученята – маленькі руки, ручки.

Мало не плачуть – ледь-ледь не плачуть, ще трішки – і заплачуть.

Годі дістати – неможливо дістати.

Гілля – гілки дерева.

– Як ви думаєте, про що йтиметься у цьому вірші, якщо в ньому є такі слова?

3. Первинне сприйняття художнього твору

– Підготуйтеся слухати вірш Лесі Українки «Вишеньки». Подумайте над тим, який настрій викликає цей вірш у вас?

4. Перевірка перших вражень

– Чи зрозумілим для вас є вірш?

– Про які ягоди в ньому розповідається?

– Що ви відчували, коли слухали вірш?

V. Аналіз

1. Повторне самостійне перечитування тексту

– Прочитайте вірш «пташиним базаром». Для себе відзначайте слова, значення яких зрозуміло не повністю, чи не знаєте зовсім. Підготуйтесь до правильного і виразного читання. Зверніть увагу на те, що над багатоскладовими словами у вірші проставлено наголос.

– Про які події розповідається у вірші?

– Чому діти були засмучені?

– Що вишеньки відповіли діткам? Поясніть їхню відповідь.

2. Словникова робота

2.1. Лексична словникова робота

– Про значення яких слів ви хотіли б запитати?

2.2. Робота над образними словами і виразами

– Знайдіть і прочитайте у тексті рядки, у яких описані вишеньки.

– Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

– Знайдіть і прочитайте всі слова, які мають зменшено-пестливе значення – «ніжні» слова (черешеньки, зелененькім, діточкам, маленьким, дівчаточко, хлоп'яточко, деревцем, рученята, вишеньки, низесенько). Проведення фізкультхвилинки

3. Аналіз зображувальних засобів. Підготовка до виразного читання

– Які яскраві, точні, влучні слова у тексті вам запам’ятались?

– Працюємо в парах. Прочитайте один одному виразно вірш. Будьте уважні: наприкінці уроку ви оціните роботу свого сусіда.

VI. Вторинний синтез

  1.   Робота з дитячою книжкою

– Перед нами збірка віршів Лесі Українки «Плине білий човник». Перегляньте цю збірку. Які відомості про книгу ви можете дізнатися, розглянувши обкладинку? (назву збірки, відомості про автора, ілюстрації).

– Прочитаємо вірш «Плине білий човник»

Плине білий човник

Плине білий човник, хвилечка колише,

Хвилечка гойдає;

Плине білий човник, вітер ледве дише,

Ледве повіває.

Білі хмаринки, лебедині крила

Угорі гуляють,

Довгою стягою, що зорю покрила,

Місяця сягають.

Місяченько світло, і рожеве й срібне,

Кида-розсипає,

І ряхтить, і сяє світло теє дрібне,

Як вогонь палає.

Словникова робота

Плине – повільно пливе, рухається по воді.

Стяга – стяг, прапор, полотнище тканини.

Сягати – досягати, доставати.

Ряхтіти – блимати, неясно, нечітко світити.

Обговорення

1. У яку частину доби відбуваються події?

2. За допомогою яких слів описано ніч, місяць, човник?

3. Які почуття у вас виникли, коли ви почули вірш?

VII. Підсумок уроку

– Що нового ви дізналися?

– Чи сподобався урок? Чим саме?

– Які види роботи запам’ятались?

– Що запам’ятали про Лесю Українку, її вірші? Зараз ім’ям Лесі Українки названо вулиці, театри, бібліотеки. Центральний музей Лесі Українки знаходиться у Києві. Її споруджено пам’ятники, один із них знаходиться у Києві, Ялті.

VIII. Вербальне оцінювання роботи учнів на уроці

– Хто був найактивнішим на уроці?

– Хто виконував усі завдання?

– Як оціните роботу свого сусіда по парті? А власну роботу на уроці?

– Хто може похвалити себе за роботу на уроці?

docx
Додано
14 квітня
Переглядів
226
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку