Конспект уроку з української мови для 5 класу на тему: "Другорядні члени речення"

Урок української мови на тему:

«Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина»

(5 клас)

Мета:

    а) навчальна: ознайомити учнів із другорядними членами речення; навчати розпізнавати їх у реченні; формувати вміння ставити запитання до другорядних членів речення; підкреслювати їх у тексті відповідно до синтаксичної ролі;

    б) розвивальна: розвивати  логічне мислення, творчу уяву, мовленнєві навички школярів, а також уміння працювати колективно та самостійно;

в) виховна: виховувати любов до природи,  почуття прекрасного. 

Внутрішньопредметні зв'язки: морфологія, лексикологія.

Міжпредметні зв'язки: мова, література, природознавство.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання:  підручник з української мови для 5 класу, роздатковий матеріал,  дитячі малюнки.

Епіграф:                       Ходить осінь золотиста,

                                       Жовтокоса, багряниста…

                                                             Т. Корольова

                                           Хід уроку

Організаційний етап

Формування позитивної настанови.

Учитель. Добрий день! В добрий час! Рада бачити всіх вас!

Учениця – Осінь (читає поезію напам`ять)

Нині осінь нас чарує

Неповторна, чарівна,

Різні барви нам дарує

І дивує нас вона.

Виглядає так казково

Восени і парк, і гай,

Розмаїттям кольоровим

Прикрашає осінь край!

                                     Б. Чалий

Учитель. Саме вона, ця справжня чарівниця, допоможе нам зробити  спілкування на уроці яскравішим, поетичнішим, цікавішим. Тому епіграфом будуть такі рядки Т. Корольової:

Ходить осінь золотиста,

Жовтокоса, багряниста…

(запис дати, виду роботи та епіграфа).

Актуалізація та корекція опорних знань , умінь, навичок

Настав час пригадати вивчене під час попередніх уроків.

Лінгвістична гра «Голосую»  (на запитання вчителя учні відповідають сигнальними картками: зелена – так, червона – ні).

1. Синтаксис – це розділ мовознавства, який вивчає словосполучення й речення. (Так).
2. Словосполучення – щонайменше два слова: самостійне і службове. (Ні).
3. У словосполученні є головне й залежне слово. (Так).
4. Підмет і присудок не є словосполученням. (Так).
5. Речення виражає незакінчену думку. (Ні).
6. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні і спонукальні. (Так).
7. Підмет і присудок – це граматична основа речення. (Так).
8. Тире між підметом і присудком уживається, коли вони виражені іменниками у формі називного відмінка. (Так).

Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Спостереження над мовним матеріалом

Прочитайте текст №1.

       Осінь мчить! Панує жовтень. Відкурликали журавлі.  Лист упаде , повіє і завітає зима…

 

Пропоную прочитати текст №2.

    Осінь мчить уперед  на золотому коні. Навколо панує  жовтень. Давно відкурликали в небі журавлі. Скоро лист  останній упаде з дерев,  повіє справжнім  холодом і до нашого краю завітає білосніжна зима…

 

   - Чим він відрізняється від першого? Зверніть особливу увагу на будову речень. Чого немає в реченнях першого і наявне у другому тексті? ( можна запропонувати учням визначити головні члени речення).

     Отже, у реченнях другого тексту є другорядні члени речення.

Яку ж роль вони відіграють, на вашу думку;  як змінився текст, доповнений ними?

 

1. Оголошення теми й мети уроку

Таким чином, ми з`ясували наступне:

Другорядні – теж важливі члени речення,

Бо ж  вони – не для прикраси, всі доречнії!

Думку можуть ( зрозуміли, безумовно, ви )

Пояснити, уточнити і доповнити!

Поділяються, напевно, неспроста вони

На означення, додатки і обставини.

                                                   Д. Білоус

 

      Отже, тема уроку: «Другорядні члени речення».

      Наша мета – з`ясувати, які особливості має кожен другорядний член речення: на які питання відповідає, якими частинами мови найчастіше виражається, як підкреслюється, для чого існує в реченні (учні записують у зошити тему уроку).

 

Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

 

1. Опрацювання схеми «Другорядні члени речення».
2.  Робота з пам`яткою  «Як визначити  члени речення».

                          Увага!  Щоб правильно визначити другорядні члени речення, питання до них слід ставити спочатку від головних членів, а потім – від відомих  другорядних!

Осінь тихо крокує нашим містом.

(Що?) Осінь (що робить?) крокує.

Крокує (як?) тихо.

Крокує (чим?) містом.

Містом (чиїм?) нашим.

 

Узагальнення й систематизація знань

1.»Упізнай член речення!»

Підкресліть усі члени речення в рядках епіграфа.

Домашнє завдання та інструктаж до нього

1. Вивчити  ознаки другорядних членів (за схемою у зошиті).
2. Дібрати з художніх творів 3 речення про улюблену пору року, записати їх, підкреслити в реченнях усі члени речення.
3. За бажанням – скласти казку про другорядні члени речення - трьох братів, доповнити її ілюстраціями.

Фізкультхвилинка

Добре те, що сонце світить,

Добре те, що квітнуть квіти,

Добре те, що в нашій річці

Чиста, не брудна вода

І матуся наша рідна

Після школи зустріча.

Добре гратися надворі,

Добре вчитися у школі,

Добре плавати в ставку,

Добре те, що я живу!

             2. Вибірково-пошукова робота

            I варіант. Із поданих речень випишіть 3 додатки, підкресліть їх, визначте, якою частиною мови вони виражені.

            II варіант. У поданих реченнях знайдіть 3 обставини, випишіть їх і відповідно підкресліть, укажіть частину мови, якою вони виражені. 

            Осінь мчить уперед  на золотому коні. Навколо панує  жовтень. Давно відкурликали в небі журавлі. Скоро лист  останній упаде з дерев, повіє справжнім  холодом і завітає до нашого краю білосніжна зима…

 

3.Дослідження-відновлення «Я – поет»

Відновіть і впишіть означення, пропущені в даній поезії, підкресліть їх,  визначте, якими частинами мови вони виражені.

 

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки (які?) …  в (в якій?)  …  тишині.

По садах  (яких?) …  їде гордовито

осінь  (яка?) …  на  (на якім?) …  коні.

 

Учні читають вірші, доповнені означеннями.

Учитель. Автором цих рядків є Володимир Сосюра. Що ви знаєте про нього?

4. Повідомлення учня про В. Сосюру (індивідуальне завдання).
5. Перевірка «Хто ж був найближчий  до оригіналу?»

    Звірте «свої» поезії з рядками В. Сосюри.

                 Осінь

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.  (Висновки учнів і вчителя).

 

6. Лексична хвилинка

Поясніть лексичне значення слів «баский», «пустинний»  (на екран – статтю із тлумачного словника).

Який словник допоміг  нам у цьому?

7. Словесне малювання

Яку картину ви уявили, слухаючи рядки поезії?

Звірте уявлене з ілюстрацією до вірша В. Сосюри.

8. Творча лабораторія

Поширте речення другорядними членами, підкресліть усі члени речення.

Осінь позолотила.

Сумує Жовтень.

Листя злітає.

Контрольно-рефлексивний етап.

Клоуз-тест (усно доповніть речення).

1.Другорядні члени речення – це… .

2. Додаток відповідає на питання… і підкреслюється… .

3. Означення відповідає на питання …, а підкреслюємо… .

4. Обставина … .

5. Другорядні члени речення потрібні для того, щоб … .

Етап  самооцінювання

Оцініть свою роботу на уроці, обравши одну із запропонованих словесних характеристик і записавши її в кінці класної  роботи :

• «Молодець!»;
• «Дуже добре!»;
• «Добре!»;
• «Треба краще…»;
• «Старайся!»;
• «Погано… Виправляй ситуацію!».

Учитель, подякувавши учням за роботу на уроці, збирає їхні зошити на перевірку.