Конспект уроку з української мови у 9 класі
Тема: Основні види підрядних речень. Розділові знаки між головним і підрядним реченням.
Мета: Ознайомити учнів з видами підрядних речень; удосконалювати вміння і навички правильно аналізувати такі речення, ставити в них розділові знаки; підвищувати рівень мовленнєвої культури; збагачувати лексичний запас учнів; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати почуття пошани до рідного краю, його історії.
Хід уроку
Хай же славною буде довіку Козацька Земля.
М. Гоголь.
І. Організаційний етап.
Слово вчителя. Овіяна легендами українська земля приваблює своєю неповторною красою, гостинністю та багатою історією. На цій землі зародилося і утвердилося козацтво, яке згодом перетворилося на впливову силу, послідовного виразника інтересів українського народу. Тут формувалися морально-етичні засади української нації, міцніли державотворчі традиції. Важко відшукати у історії України якесь інше явище, яке б так глибоко вплинуло на історичну долю всього українського народу. Це - козацтво.
Ми – козаки, люд вільний, степовий.
Така вже доля в нас – свій край оберігати,
Аби народ татарський, кочовий
Не смів Вкраїну-неньку грабувати.
ІІ. Повторення вивченого матеріалу про складне речення.
Бесіда:
Диктант з граматичним завданням.
Поставити пропущені розділові знаки.
(О. Субтельний).
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Завдання уроку:
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда за епіграфом:
Пояснення вчителя. Спираючись на вивчений на попередніх уроках матеріал, учитель підводить учнів до визначення видів підрядних речень: означальних, з’ясувальних, обставинних.
Козацтво – то світла сторінка у книзі, що наші діди написали шаблями. (Означальне). Коли б я знав, що розлучусь з тобою, краю мій, о земленько свята…(О. Олесь)(З’ясувальне). Де кров текла козацькая, трава зеленіє.
(Т. Шевченко) (Обставинне).
Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу .
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Робота в групах.
1. Робота з текстом (на кожній парті). Завдання: знайти складнопідрядні речення, накреслити схеми , визначити вид підрядної частини.
І група. У самому центрі України розкинулись землі Чигиринщини. Тут, де прадавній ліс розкинувся неподалік прозорих вод Дніпра та Тясмину, завжди жили люди.
З ХVІ століття відомий Чигирин. 1625 року місто стає центром Чигиринського полку реєстрового козацтва. Чигирин закладено в добре укріпленому місці, близько від Дніпра, яким легко було дістатися до Запорізької Січі. Тому 1648 року, коли розгорілося полум’я Визвольної війни, місто було резиденцією Богдана Хмельницького і столицею Української козацької держави.
ІІ група. У відкритому степу, на передовій лінії, знаходився козацький сторожовий пост. Як тільки тут помічали хмару степової куряви, козаки подавали сигнал наступному сторожовому посту. Для цього вони запалювали смоляні бочки, які розміщувались на вежі.
Одного разу охорона поста вступила у нерівний бій з татарами. Довго козакам не вдавалося запалити вогнище, оскільки йшов дощ. Оборонці на чолі з Савою(татари називали його Савуром) героїчно бились з ворогом, поки не побачили вогнище, запалене сусіднім постом. Захисники рідної землі виконали свій обов’язок перед батьківщиною, хоча вони загинули.
ІІІ група. Побратимство у запорожців перебувало у великій пошані. Народні оповідання зберегли нам багато випадків, коли козак, одшукавши свого побратима в неволі, віддавався на каторгу з ним. Він робив це для того, щоб турок випустив товариша на волю. Кожен господар на це згоджувався, бо йому корисніше було мати свіжого, дужого чоловіка замість кволого, знесиленого невольницьким життям та працею. Бувало й так, що визволений побратим, поживши кілька років на Січі, повертався в неволю. Він робив це для того, щоб заступити на каторзі свого вірного товариша.
2.Зробити повний синтаксичний розбір речення.
У Суботові бачу той майдан,
Де вже заклично підіймає
Свою гетьманську булаву Богдан
За долю і майбутнє краю.
О. Петриченко.
3. Розповідь учня про Павлюкову могилу.
Кожний крок по чигиринській землі – зустріч з історичним минулим. Частинкою цієї історії є і наше рідне село Боровиця. На горі, що стала берегом Кременчуцького водосховища, за густою прибережною посадкою сховалася Павлюкова могила. Більш як 300 років б’ють її вітри, накривають сніги, дощі й роси рясні умивають. Представники не одного покоління українців приходили сюди віддати честь, низько уклонитися лицареві, який боровся з рабством, з поневолювачами українського народу за свободу і незалежність України. Дякуючи їм, безсмертним лицарям, які час від часу нагадували світові про себе, вона живе і житиме у віках.
Перші відомості про село Боровицю належать до початку ХVІІ століття. В документах вона іменується містечком. Як слобода засноване 1613 року на королівських землях Черкаського староства. Розташоване на рукаві Дніпра річці Гречанці та на її притоці річці Боровичці.
Містечко відігравало помітну роль у визвольній боротьбі.
У липні 1637 року запорожці, очолені гетьманом нереєстрових козаків Павлюком (Павлом Бутом), вступили до Боровиці. У грудні, в розпалі бою під Кумейками, двотисячний загін на чолі з Павлюком і Скиданом відійшов на південь у район Чигирина. Звідти Скидан рушив на Запорожжя, щоб підготувати нові сили для продовження боротьби. Павлюк залишився в Боровиці для прикриття Скиданового відходу.
Польська артилерія невпинно вела гарматний обстріл оточеного козацького табору. Боровиця горіла, не вистачало води, їжі, однак захисники чинили опір. Сили були нерівні, і на козацькій раді у Боровиці 24 грудня підписали вимушену угоду.
Павлюка було схоплено, закуто у кайдани і відправлено до Варшави, де його було страчено.
Про ті події нагадує Павлюкова могила, яку (за легендою) козаки наносили своїми шапками в пам’ять про загибель свого ватажка.
1991 року біля неї студенти Львівського університету збудували пам’ятний знак на честь тих далеких подій.
4.Прочитати текст. Накреслити схеми складнопідрядних речень, визначити вид підрядних.
Ми не хвальки, та нам є чим гордитись –
Живемо у славнім козацькім краю.
І наше рідне село Боровиця
Внесло в історію частку свою.
Саме отут козаки боронилися
Від ворогів на чолі з Павлюком.
Про вояків, які не скорилися,
Могила нагадує з білим хрестом.
Саме отут, під дніпровськими кручами,
Про ординацію чули указ.
Гордо мовчали, хоч душі їх мучились.
Знали, що до бою ще стануть не раз.
Був і Хмельницький отут, ще тоді в чині писаря.
Бачив усе, і, напевно, тоді зрозумів,
Що саме він від поляків Україну визволить.
І від татар, якщо досі ніхто не зумів.
Тут козацький дух, козацька слава,
Тут історична спадщина багата.
Тут земля Богдана і Тараса
Нас кличе історію рідного краю вивчати.
5. Робота в парах. Дописати прислів’я, пояснити їх значення.
Гетьман знає, що…
Де байрак, там …
Добрий козак баче, де…
То не козак, що…
Хто любить піч, тому…
Коли козак в полі, то…
Довідка: там і козак; отаман скаче; він і на волі; в нас нічого немає; ворог Січ; отаманом не думає стати.
6. Творча робота. Написати есе «Козацькому роду нема переводу», використовуючи складнопідрядні речення.
VІ. Підсумок уроку.
Метод незакінченого речення.
навчився
зрозумів
На уроці я усвідомив…
сподобалося…
не сподобалося…
Емоційна рефлексія (слово вчителя). Недаремно Чигиринщину називають у народі козацьким серцем України. Привітно зустрічає гостей на кордоні району гордий та сміливий козак – оборонець рідної землі. Тому ви дуже щасливі, що вам поталанило народитися в такому багатому, щедрому історичному краї. Дуже хочеться, щоб з рідної домівки ви винесли тільки найкраще, щоб вона дала вам крила для польоту, але не забувайте, що вона завжди буде за вами мандрувати, де б ви не були.
VІІ. Оцінювання учнів.
VІІІ. Домашнє завдання.
ІІІ група – написати твір-мініатюру за епіграфом уроку, використовуючи складнопідрядні речення.