Урок "ДІАЛОГ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ДІАЛОЗІ"

Українська мова, 9 клас

Тема. ДІАЛОГ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В ДІАЛОЗІ

Мета: повторити й поглибити одержані в попередніх класах знання дев’ятикласників про діалог і розділові знаки при діалозі; удосконалити вміння визначати спільні й специфічні ознаки діалогу і прямої мови; формувати навички учнів правильно розставляти розділові знаки при діалогах, виразно читати діалогічні тексти; розвивати творчі вміння правильно будувати репліки і складати діалоги; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів розуміння етикетних норм і моральної поведінки під час спілкування, а також повагу до співрозмовника.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал (картки із завданнями)

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання
2. Спостереження за мовним матеріалом

      Пригадати вивчене в попередніх класах про діалог. Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу і вживання в ньому розділових знаків.

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

Нас було двоє в батьків — я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас булла гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

— Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

— От дивіться! — дивується Марта.— Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

— Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як французька.

— А мені своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта. Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні ми з вами повторимо й поглибимо одержані в попередніх класах знання про діалог і розділові знаки при діалозі; удосконалимо вміння визначати спільні й специфічні ознаки діалогу і прямої мови; будемо формувати навички учнів правильно розставляти розділові знаки при діалогах, виразно читати діалогічні тексти, розвивати творчі вміння правильно будувати репліки і складати діалоги. Темою нашого уроку є «Діалог. Розділові знаки при діалозі»

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

1. Коментар учителя. 

Діалогом називають пряму мову двох осіб. Він складається з реплік (запитань і відповідей або повідомлень), які беруться в лапки і між якими ставиться тире: «А вона?» — «Що — вона? Думати про неї не бороню».— «Та хоч одне ж слово сказати їй...».— «Піснею скажеш. Така вже твоя доля солдатська...» (О. Гончар).

Кожне окреме висловлювання учасників діалогу називають реплікою. У друкованих текстах найчастіше кожну репліку починають з нового рядка, а перед нею ставлять тире. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що і при прямій мові, але без лапок.

2. Робота з підручником

а) Опрацювання теоретичних матеріалів поданих у §7

б) Виконання практичних вправ

- вправа №61 (усно).

- вправа №65. Спишіть, розставляючи розділові знаки. (64,66)

V. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру

1. Творче завдання

Скласти діалог (6 реплік), розкриваючи зміст однієї з мініатюр:

1. «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». 2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу,— вона проживе цей день недаремно». 3. «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато». 4. «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина

стає неуком, якщо її не навчати».

Розіграти діалог за ролями, дотримуючись відповідної інтонації, етикетних норм і культури мовлення.

2. Мовленнєва ситуація

·         Уявити, що ви журналіст і розмовляєте з представником певної професії (учитель, економіст, лікар, менеджер, дилер тощо).

Узяти інтерв’ю, задавши запитання: Чим приваблює ця професія? Що вам відомо про її виникнення? Наскільки вона важлива сьогодні та в перспективі? Які ділові якості допомагають вам у професійній діяльності?

·         Підготувати презентацію професії у формі інтерв’ю.

·         Записати побудований діалог. Пояснити розділові знаки.

3. Творче моделювання (робота в парах)

·         Прочитати висловлювання. Обговорити його зміст, створивши діалог з товаришем по парті.

Краса — це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, тріпотіння марева над горизонтом. Тому що полюбила безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска... Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її (За В. Сухомлинським).

VІ. Систематизація й узагальнення знань учнів з теми

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Що таке діалог?

2. Як будується діалогічний текст? Навести приклади.

3. Розказати про розділові знаки при діалозі.

4. Чи можна діалог замінити прямою мовою? Що при цьому зміниться?

VІІ. Підсумок уроку

Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці

VІІІ. Домашнє завдання

§7, впр. 64,66

Спостереження за мовним матеріалом

      Пригадати вивчене в попередніх класах про діалог. Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу і вживання в ньому розділових знаків.

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

Нас було двоє в батьків — я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас булла гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

— Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

— От дивіться! — дивується Марта.— Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

— Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як французька.

— А мені своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта. Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).

Спостереження за мовним матеріалом

      Пригадати вивчене в попередніх класах про діалог. Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу і вживання в ньому розділових знаків.

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

Нас було двоє в батьків — я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас булла гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

— Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

— От дивіться! — дивується Марта.— Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

— Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як французька.

— А мені своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта. Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).

Творче завдання

Скласти діалог (6 реплік), розкриваючи зміст однієї з мініатюр:

1. «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». 2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу,— вона проживе цей день недаремно». 3. «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато». 4. «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина

стає неуком, якщо її не навчати».

Розіграти діалог за ролями, дотримуючись відповідної інтонації, етикетних норм і культури мовлення.

Мовленнєва ситуація

·         Уявити, що ви журналіст і розмовляєте з представником певної професії (учитель, економіст, лікар, менеджер, дилер тощо).

Узяти інтерв’ю, задавши запитання: Чим приваблює ця професія? Що вам відомо про її виникнення? Наскільки вона важлива сьогодні та в перспективі? Які ділові якості допомагають вам у професійній діяльності?

·         Підготувати презентацію професії у формі інтерв’ю.

·         Записати побудований діалог. Пояснити розділові знаки.

Творче моделювання (робота в парах)

·         Прочитати висловлювання. Обговорити його зміст, створивши діалог з товаришем по парті.

Краса — це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, тріпотіння марева над горизонтом. Тому що полюбила безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска... Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її (За В. Сухомлинським).

Творче завдання

Скласти діалог (6 реплік), розкриваючи зміст однієї з мініатюр:

1. «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». 2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу,— вона проживе цей день недаремно». 3. «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато». 4. «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина

стає неуком, якщо її не навчати».

Розіграти діалог за ролями, дотримуючись відповідної інтонації, етикетних норм і культури мовлення.

Мовленнєва ситуація

·         Уявити, що ви журналіст і розмовляєте з представником певної професії (учитель, економіст, лікар, менеджер, дилер тощо).

Узяти інтерв’ю, задавши запитання: Чим приваблює ця професія? Що вам відомо про її виникнення? Наскільки вона важлива сьогодні та в перспективі? Які ділові якості допомагають вам у професійній діяльності?

·         Підготувати презентацію професії у формі інтерв’ю.

·         Записати побудований діалог. Пояснити розділові знаки.

Творче моделювання (робота в парах)

·         Прочитати висловлювання. Обговорити його зміст, створивши діалог з товаришем по парті.

Краса — це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, тріпотіння марева над горизонтом. Тому що полюбила безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска... Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її (За В. Сухомлинським).