Конспект уроку з української мови у 8 класі "Односкладні речення як частини складного речення"

Про матеріал

Особистісно зорієнтований урок-сподівання для учнів 8 класу, який допоможе поглибити знання учнів про односкладні речення як частини складних речень та розвивати вміння аналізувати складні речення, до складу яких входять односкладні речення, моделювати й конструювати складні речення з різними частинами.

Перегляд файлу

Особистісно зорієнтований

урок української мови у 8 класі

Тема: Односкладні речення як частини складного речення

Мета: поглибити знання учнів про односкладні речення як частини складних речень;

розвивати вміння аналізувати складні речення, до складу яких входять односкладні речення, моделювати й конструювати складні речення з різними частинами; структурувати вивчений матеріал шляхом здійснення синтаксичного розбору односкладних речень; спираючись на мовленнєво – комунікативний дидактичний матеріал, розширювати та поглиблювати знання учнів про Т.Г.Шевченка.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Методи і прийоми: обмін посмішками, анкета – сподівання, робота з опорною

таблицею, індивідуальна робота учнів, робота в парах, групах, за варіантами, алгоритмування ( алгоритм синтаксичного розбору односкладного речення).

Очікувані результати:

Після проведення уроку учні повинні

Знати:

види односкладних речень;
особливості вживання односкладних речень як частин складного речення;
схему синтаксичного розбору односкладного речення.

Вміти:

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ визначати види односкладних речень;

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ робити висновки після пошуково – вибіркової роботи;

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ аргументовано відповідати на запитання вчителя;

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ самостійно складати зв’язне висловлювання на обговорювану тему;

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ оцінювати результати роботи (своєї й однокласників).

Цінувати:

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ набуті на уроці уміння знаходити, визначати вид, створювати односкладні речення;

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ знання про життєвий та творчий шлях Т.Г. Шевченка.

Обладнання: міні – конспект (інформаційний пакет для учнів), комп’ютер.

Епіграф: Він був кріпаком і став велетнем у

царстві людської культури.

І. Франко

Хід уроку

І. Організація класу.

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ Позитивна установка на роботу.

Давайте почнемо нашу роботу з посмішки, адже вона підбадьорює людину, дарує тепло і спокій, налаштовує на позитив. Подивіться один на одного і подаруйте своєму другові посмішку, а з нею — тепло і надію на спільну корисну працю. (Обмін посмішками).

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD15276_.gif$ Заповнення анкети – сподівання.

З посмішкою вітаю вас на нашому уроці і сподіваюся,що на ньому ми збагатимося не лише новими знаннями, а й станемо багатшими душею, теплотою сердець, вмінням радіти своїм успіхам та успіхам інших. Давайте заповнимо анкети – сподівання, у яких висловимо надії на сьогоднішній урок.

Сподівання

Як твій учитель, що піклується про тебе, я сподіваюсь, що…

… ти завжди робитимеш свої завдання якнайкраще;

… я можу довіряти твоїм діям і твоїм вчинкам, бо ти людина слова;

… ти будеш завжди поважати інших і все, що їм належить;

… ти ніколи не будеш перешкоджати іншим навчатись, відволікаючи їх;

… не лише я вчитиму тебе, а й ти вчитимеш мене, бо усі ми учні!

… ти працюватимеш з усіма учнями класу, і це означатиме, що всі ми зробимо якнайбільше на цьому уроці!

Як Ваш учень, що піклується про Вас, я сподіваюсь, що…

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Односкладні речення — своєрідне явище синтаксису. Вони поширені в усіх мовних стилях, вживаються практично в усіх текстах. Про ці синтаксичні одиниці написано чимало, але багато питань залишаються дискусійними.

Розділ «Односкладні речення» - один із найскладніших розділів синтаксису. Ця тема показує багатство рідної мови, її здатність виражати найтонші смислові відтінки не тільки за допомогою лексичного і фразеологічного складу, а й через використання синтаксичних конструкцій. Тому дуже важливо навчитися доцільно вживати односкладні речення у мовленні.

Односкладні речення як синтаксичні одиниці існують давно. У слов’янські мови вони прийшли ще з мови індоєвропейської. Термін «односкладні речення» належить О. Шахматову, який ужив його на позначення речень з одним головним членом. Учений перший не тільки виокремив цей структурний тип речень, а й схарактеризував їхні особливості. Отже, тема уроку: «Односкладні речення як частини складного речення», головне завдання: поглибити знання про односкладні речення, з’ясувати особливості їх використання у складних реченнях. На партах лежать міні – конспекти, що містять інформаційний пакет,відкрийте їх, знайдіть цілі уроку. Зауважте, що на аркуші є одна вільна колонка: «Буду цінувати». Я запропоную вам зробити тут свої записи в кінці уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок восьмикласників.

1.Проаналізуйте таблицю. Дайте відповіді на запитання:

на які види поділяють односкладні речення з головним членом — присудком?
як називають односкладні речення з одним головним членом — підметом?
поміркуйте, чому односкладні речення не потребують доповнення другим головним членом?

Односкладні речення
З головним членом – присудком, що означає				З головним членом - підметом
дію, яку виконує певна особа	дію, яка стосується неозначеної особи	дію, виконувану усіма або кожною особою	дію або стан незалежно від будь – якої особи		стверджує наявність предмета або явища
Означено - особове	Неозначено - особове	Узагальнено - особове	безособове		називне
Учися мудрості в Тараса, у Лесі мудрості учись.	Ведуть коня вороного.	За битого двох небитих дають.	Сутеніло помалу.		Кирилівка… (Допитливий Тарас пасе коло села чужі ягнята.)

ІV. Виконання системи проблемно – пошукових завдань пізнавального характеру.

Графічний диктант. Проаналізувати будову складних речень: виділити граматичні основи. Після складного речення записати його схему – модель (1+1; 1+2; 2+1; 2+2), де 1 – умовно односкладне речення, 2 - умовно двоскладне речення.

Зразок $C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD21298_.gif$ Тараса викликали до пана у світлицю, він ішов спокійно. (1+2)

1.Чернеча гора в Каневі є нашою найбільшою національною святинею, там поховано Тараса Шевченка. 2. Небагатьом відомо, що канівської святині могло б і не бути. 3. Верболози ще зелені, і кора їхня не гірчить повітря осіннім віддихом. 4. Щоб не заснути, він почав співати. 5. Далеко линули слова «Заповіту», і кінця – краю не було цим людським потокам. 6. Не хотілося спускатися з кручі, праглося вбирати живий мальовничий простір. 7. Відберіть у народу мову, і він ніколи більше вже не створить її.

Ключ: 1. 2+1; 2. 1+1; 3. 2+2; 4. 1+2; 5. 2+1; 6. 1+1; 7. 1+2.

2. Лінгвістична гра «Третє зайве» (робота за варіантами). Дослідити, у яких синтаксичних конструкціях виділені неозначено – особові речення виконують роль частин складного речення, а в яких — роль вставних речень. Знайти третє «зайве».

Варіант 1.

Змалку нас привчають, як звертатися до мами, тата, дідуся, бабусі, сестри, бра-та. 2. Тактовність, кажуть у народі, починається з уміння знайти правильну лінію поведінки з кожною людиною, залежно від її душевного стану. 3. Здавна вважали, що треба бути дуже обережним.

Варіант 2.

Донедавна вважали, що слово «товариш» як звертання використовується для

вираження взаємоповаги переважно в робітничому середовищі. 2. У давнину вірили, що все живе має свій дух. 3. Як розповідають, до Кирилівки Тарас Григорович Шевченко прибув у жнива, у липні місяці, до брата Йосипа.

Творче конструювання. За поданими початками скласти складні речення так,

щоб друга частина була: а ) двоскладним реченням; б) односкладним реченням. Виділити граматичні основи.

і сонце світить високо.

Зразок $C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD21298_.gif$ Лежу на городі, а навколо немає ні душі.

Починає дніти… 2. Уявляється мені степ… 3. Тихо в лісі…

V. Структурування теоретичного матеріалу з теми шляхом виконання синтаксичного розбору односкладних речень.

1. Пошуково – вибіркова робота на основі тексту.

Учитель читає текст. Визначити його стильову належність (пригадати вивчені стилі). Дібрати заголовок. Виписати односкладні речення (у тому числі й ті, що входять до складу складних речень). Зробити синтаксичний розбір односкладних речень, скориставшись алгоритмом.

АЛГОРИТМ

синтаксичного розбору односкладного речення

З’ясувати вид речення за метою висловлювання

Розповідне

Питальне

Спонукальне

Указати на вид речення за емоційним забарвленням

Окличне

Неокличне

Виділити граматичну основу. Довести, що речення односкладне

Визначити вид односкладного речення

З головним членом у формі присудка

З головним членом у формі підмета

називне

означено-особове

узагальнено-особове

неозначено-особове

безособове

Схарактеризувати головний член речення

Визначити вид речення за наявністю другорядних членів речення

Поширене

Непоширене

Схарактеризувати другорядні члени речення

Найвідоміший автопортрет Т. Шевченка датується початком 1840 року. Минав другий рік після головної події в житті Тараса – звільнення з кріпацтва. «…Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога». Так писав він у листі до брата Микити. З автопортрета, виконаного олійними фарбами, до нас звернене привабливе юнацьке обличчя з високим чолом, чітко окресленим прямим носом, трохи загостреними вилицями й очима, що випромінюють нестримну жагу життя й натхнення.

На автопортреті Т. Шевченка, який він створив наприкінці червня 1847 р., позначилися зміни. Добре видно, як відбилися на зовнішності моральні й фізичні страждання, вони випали на його долю у зв’язку з арештом. А. Лизогуб, отримавши рисунок, був вражений. Менше року пройшло з часу, коли у Седневі на Чернігівщині він гостив молодого, здорового, енергійного чоловіка, а тепер перед ним постав лисіючий вусатий дядько з виснаженим обличчям.

На автопортреті 1857 року вияскравлюються сліди страждань. Видніється похилена голова, щоки запали, очі стали сумними та задумливими, волосся поріділо, видніються довгі, спущені донизу вуса. А борода… Її поет у листі до І. Усакова іронічно назвав «справжнім помелом».

Але духовно Шевченко не зламався. Після заслання з’являться нові його твори («Неофіти», «Я не нездужаю, нівроку…», «Юродивий», «Марія», «Доля», «Муза»). 1858 року, після заслання Шевченко у вірші «Доля» скаже:

…Ми не лукавили з тобою,

Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою…

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Bullets\BD21298_.gif$ Проведіть стилістичний експеримент і з’ясуйте, чи можна замінити односкладні речення двоскладними? Зробіть висновок про доцільність вживаних у тексті різних видів речень. (Означено-, неозначено- та узагальнено – особові односкладні речення сприймаються як синонімічні до двоскладних, у яких дія виражається підметом. У цих односкладних реченнях особа тільки мислиться, характерне перенесення логічного наголосу з виконавця на саму дію. На особу ж вказує форма дієслова або іншого слова у формі присудка).