Урок української мови у 8 класі за темою "Відокремлене означення"

Урок рідної мови. З  Лідія Іванівна Калюжна

Пригадаємо з попереднього уроку, що в українській мові називається відокремленням?Привіт!Дистанційне навчанняВідокремлені означення. Відокремлення – це виділення членів речення у вимові (за допомогою інтонації) та на письмі (за допомогою розділових знаків, найчастіше ком, рідше – тире) для підсилення їхньої смислової ролі або значення. Важливо пам'ятати!Відокремлюються тільки другорядні члени речення. Пригадайте, які саме?

Пригадаємо, який член речення називається означенням?Означення – це другорядний член речення, що…вказує на ознаку предмета (якість, властивість, належність, порядок при лічбі);відповідає на питання: який? чий? котрий?;виражається прикметником, дієприкметником (зокрема дієприкметниковим зворотом), іменником, займенником, порядковим числівником, прислівником, інфінітивом.підкреслюється в реченні хвилястою лінією. Повторіть, будь ласка, у вашому підручнику § 10. Також можете переглянути друковану розробку, яку я вам подавала на факультативі.

1. Якщо поширене означення (виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом) стоїть після означуваного слова (тобто у постпозиції), то воно відокремлюється: Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (Олесь Гончар)Лірична пісня – це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах)В яких випадках означення відокремлюється?Відокремлене означення виділяється на письмі зазвичай комами, рідше – тире; в усному мовленні – паузами. Це залежатиме від будови означення (поширене чи непошрене) та позиції у реченні відносно означуваного слова.

2. Якщо поширене означення (виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом) та непоширене означення стоїть на дистанції від означуваного слова (дистанційна позиція), то воно відокремлюється: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися. (М. Карплюк)3. Якщо поширене означення (виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом) стоїть перед означуваним словом (тобто у препозиції), то зазвичай НЕ відокремлюється:І дощами вмиті журавлі в блакиті одлітають у тривожний дальній шлях. (А. Малишко)Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра)

4. Якщо поширене означення (виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом) стоїть перед означуваним словом (тобто у препозиції) і має додатковий обставинний відтінок (причини, умови), то воно відокремлюється: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг. (А. Шиян)Чому «Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг» ?Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні. (Д. Павличко)Зверніть увагу!Тому що була «Заглиблена в спогади». Але!

5. Якщо поширене означення стосується особового займенника незалежно від позиції, то воно відокремлюється: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї. (Леся Українка)6. Якщо непоширене (одиничне) означення стосується особового займенника незалежно від позиції, то воно відокремлюється: Сильна і вправна, вона працювала завзято і самовіддано. (В. Сосюра)

7. Якщо два і більше непоширених (одиничних) означень стоять після означуваного слова (у постпозиції), перед яким (тобто перед означуваним словом) уже є залежне від нього означення, то означення у постпозиції відокремлюються: Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Леся Українка)Порівняймо:І даль небес холодних, синіх дарує знов життя мені. (Л. Первомайський)Міська публіка стіною стояла на тротуарах і, приголомшена, дивилась, як з гуркотом проносились вулицею незнайомі війська – шумливі, нестримні, повні енергії. (Олесь Гончар)

8. Якщо ж одне непоширене (одиничне) означення стоїть, після означуваного слова (у постпозиції), то воно НЕ відокремлюється: Тиху задуму вечірню напрасна буря розвіяла. (Леся Українка)

Опрацюйте, будь ласка,§ 32. Виконайте письмововправу 329. Не слід плутати означення та іменну частину складеного іменного присудка, яка виражена прикметником або дієприкметником: А навкруги вся ніч переповнена (складений іменний присудок) розміряним шумом хлібів. (Олесь Гончар)Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійний (складений іменний присудок). (М. Стельмах)Увага!

Я пригадав / пригадала …Я навчився / навчилася …Найбільші труднощі виникли …На наступному уроці я знатиму …Дякую за урок!Будьте здорові!Вивчайте рідну мову…З  Лідія Іванівна. Рефлексія (самоаналіз)