Конспект уроку з всесвітньої історії у 6 класі на тему "Практичне заняття. Характеристика способу життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я"

Інтегрований курс. Всесвітня історія. Історія України. 6 клас.

Урок № _______                                                                     Дата ____________

Тема. Практичне заняття. Характеристика способу життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»).

Мета: на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково-дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, наочність.

Тип уроку:  урок практичного застосування знань, навичок і умінь.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•            називає дати існування грецьких поселень на території України;
•            показує на карті центри античної цивілізації на території України;
•            описувати життя та побут мешканців грецьких полісів на території України;
•            оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію України.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

1. Пригадайте причини і час Великої грецької колонізації.

2. Назвіть основні напрямки грецької колонізації. Покажіть їх на карті.

3. Пригадайте, які народи мешкали у Північному Причорномор’ї в VI–IV ст. до н. е.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Заснування міст-полісів у Північному Причорномор’ї (VII-V ст. до н.е.) було важливою складовою Великої грецької колонізації. Саме вони служили своєрідним мостом між античним світом і місцевими культурами скіфів і сарматів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я

Прочитайте наведені фрагменти джерел, розгляньте зображення і складіть у зошиті план розповіді про господарське життя в античних полісах Північного Причорномор’я.

Із книги «Географія» давньогрецького географа й історика Страбона

...місто Феодосія - з родючою рівниною і гаванню, придатною навіть для сотні суден... Далі до Пантікапея йде родюча країна, уся ця земля багата на хліб... На схід від Пантікапея розміщено гавань і доки  приблизно для 30 кораблів...

Щодо Херсонеса, то за винятком гірської частини, вся його інша частина на морському березі до Феодосії становить рівнину з добрим ґрунтом і надзвичайно багату на хліб...

І в давнішні часи звідси возили хліб до еллінів, подібно до того, як солону рибу з Меотіди...

Із праці сучасного українського історика Сергія Крижицького

У V ст. до н.е. у Причорномор’ї розвивається сільське господарство, ремесла, внутрішня і зовнішня торгівля. Головними культурами були пшениця, ячмінь, просо, бобові, городина (цибуля, часник та ін.), садові культури.

Розвивалося також тваринництво. Розміщення поселень уздовж берегів, багатих на рибу, сприяло рибальству.

Із праці сучасного українського історика Наталії Яковенко

Географічно торговельні зв’язки підприємливих греків простягалися далеко вглиб до в колишніх територій: грецькі колоністи могли там придбати збіжжя, худобу, мед, віск, рибу, шкіри. З іншого боку, на замовлення знатних скіфів грецькі майстри виготовляли коштовні ювелірні прикраси, розписні амфори, посуд із зображенням сцен зі скіфського життя.

За даними Одеського музею нумізматики

У VI ст. до н.е. в Ольвії з’являються монети у вигляді «дельфінів» і «риб». Наприкінці цього ж століття починає випуск срібних монет Пантікапей. Наприкінці V-IV ст. до н.е. майже всі основні грецькі міста Північного Причорномор’я переходять до карбування власних монет із срібла та міді: Феодосія, Херсонес, Тіра, Ольвія і Пантікапей чеканять також і золоті монети.

2. Опрацюйте документ за запитаннями:

•  Які території управлялися Херсонесом?

•  Яким був суспільний устрій Херсонеса (демократичний чи аристократичний)?

•  Про які права й обов’язки громадянина поліса йдеться в цьому уривку?

•  Що можна дізнатися із джерела про релігійне життя мешканців Херсонеса ?

З присяги громадян Херсонеса

Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, Дівою [богиня], богами й богинями олімпійськими, героями, що володіють містом, територією та укріпленими пунктами херсонесців.

Я буду однодумним щодо порятунку і свободи держави та громадян і не зраджу Херсонеса, Керкінітіди, Калос Лімена й інших укріплених пунктів і решти території, якою херсонесці управляють чи управляли.

Я не звалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує і звалює, й не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб.

Я ... не розголошуватиму нічого з потаємного ні елліну, ні варвару, що може зашкодити державі.

Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі і громадянам.

3. Духовне життя мешканців Північного Причорномор’я  

Спираючись на документи , доведіть, що духовне життя грецьких полісів Північного Причорномор’я було різноманітним і подібним до материкової Греції.

З « Енциклопедії історії України»

Середній культурний рівень населення північно-причорноморських міст мало чим поступався рівню греків Середземномор’я. Цікавим свідченням масової писемності є приватні листи, вирізьблені на свинцевих пластинах. Мешканці Причорномор’я добре володіли лічбою, їхній календар мав 12 місяців по 30 і 29 днів, початок року припадав приблизно на середину липня.

Культура населення античних держав Північного Причорномор’я вплинула на життя скіфів, сарматів... Грецькі амфори, столовий посуд, прикраси увійшли в побут цих племен. Були запозичені в еллінів і певні прийоми архітектури та будівництва, ремесел, окремі елементи духовної культури. Нарешті, саме з Північного Причорномор’я, зокрема, з Херсонеса і Пантікапея, почалося проникнення на терени майбутньої України нової релігії - християнства.

З «Історії української культури»

Починаючи з 6-8 років, хлопчики вивчали грамоту, літературу, арифметику, музику, малювання. У віці 15-16 років юнаки займалися в гімнасіях. Найчастіше це була школа для заможної молоді, своєрідний осередок духовного життя, місце, де проводилися заняття, бесіди і дискусії, читалися поетичні твори. Традиційно в цих навчальних закладах проводилися спортивні і музичні змагання.

З праці сучасного українського історика Сергія Крижицького

Як відомо, в житті давніх греків значну роль відігравала релігія, яка пронизувала усі сфери їхнього життя - від політичного до приватного. Вівтарі були в адміністративних чи громадських спорудах, у житлових будинках. При цьому грецька релігія з її багатобожжям не пригнічувала людину, як це було в Єгипті. Її боги й обожнювані герої були цілком зрозумілі звичайній людині.

V.  Закріплення знань учнів

Закінчіть речення:

«Сьогодні я дізнався (дізналася) ...; зрозумів (зрозуміла)...; тепер я можу розповісти про...».

VІ. Домашнє завдання

1.              Опрацювати §42.
2.              Повторити §§18-19, §30.