Конспекти уроків з "Основ дизайну" - "Вивчення методики проектування"

 

 

 

 

 

 

 

Вивчення методики проектування

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспекти ур оків з «Основ дизайну»
План-конспект заняття з «Основ дизайну»

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Методи художнього проектування у промисловому дизайні

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

Евристична аналогія, евристична інверсія, евристичний комплекс. Мозкова атака. Синектика. "Чорний ящик". Проектування нових функцій. Проектування за аналогами і прототипом.

Вивчення методики художнього проектування.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна

― сприяти формуванню і розвитку знань про евристичну аналогію, евристичну інверсію, евристичний комплекс, мозкову атаку, синектику, «Чорний ящик», про проектування нових функцій, проектування за аналогами і прототипом, вивчення методики художнього проектування;

2. Виховна

― виховувати в учнів культуру праці, дбайливість, охайність;

3. Розвивальна

― сприяти оволодінню основними способами розумової діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

4. Профорієнтаційна

― розширяти світогляд учнів у плані формування професійного самовизначення.

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ (їх назва, умовні позначення):

• підручник (навчальний посібник):
• кіно-, відео- діафільми (КВФ)
• мультимедійні засоби (МЗ): презентація
• робочий зошит;
• додаткова література (словники, довідники): Баришніков А. П., Лямін І. В. Основи композиції. - М.: Трудрезервіздат, 1951 .- 189 с.
• плакати (П):
• таблиці (Т)
• макети, моделі, муляжі (М)
• натуральні об’єкти (НО)
• навчально-технічна документація (НТД):
• технологічні карти (ТК)

інструкційні карти (ІК)

інструкційно-технологічні карти (ІТК)

інформаційні карти (ІФК)

•                          зразки об’єктів праці
•                          матеріали для контролю знань і вмінь учнів:

картки-завдання

тести

кросворди, шаради, доміно тощо – кросворд «Промисловий дизайн» (див. додаток)

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: розповідь, бесіда, пояснення, опитування, демонстрація.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна.

СЛОВНИКОВА РОБОТА: Евристична аналогія, евристична інверсія, евристичний комплекс. Мозкова атака. Синектика..

час: 1 години.

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I.   Організаційний момент. ________________________________________ хв.

II.  Повторення раніше вивченого матеріалу. _________________________ хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ___________________ хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. ____________________________________ хв.

V.  Закріплення нового матеріалу. __________________________________ хв.

VI. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________________ хв.

 

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ________

1.                             введення учнів в майстерню (до дзвоника, у спецодязі); привітання;
2.                             перевірка присутності учнів (за журналом); заповнення вчителем класного журналу;
3.                             перевірка підготовленості учнів до заняття;
4.                             призначення чергових (за графіком,);
5.                             організація робочих місць (на столі повинно бути: робочий зошит, ручка);
6.                             ознайомлення учнів з планом заняття.

 

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

1.                             аналіз домашнього завдання;

на попередніх заняттях ми вивчали теми про дизайн, біоніку, ергономіку, менеджмент, маркетинг, отже, перевіримо як ви засвоїли дані тему.

Форма проведення – розгадування кросворду. (див. додаток) Завчасно на дошці розграфлені ячейки кросворду, один учень із класу, за власним бажанням, вписує вірні відповіді.

 

2.                             форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь – усне фронтальне опитування
3.                             прізвища учнів, призначених для опитування – за бажанням.
4.                             критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми – вірно дана відповідь + 2 бали за заняття.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів ________

1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття – перегляд мультимедійної презентації.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ________

1.                                   повідомлення (письмово) нової теми та її запис, конкретизація завдань заняття;

Запис теми на дошці.

Розповідь вчителя

Термін „художнє конструювання ” з’явилося, порівняно недавно, в 20 роках ХХ століття. Раніше проектування виробів називалось художнім проектуванням, а теорія їх створення - технічною естетикою. Технічна естетика - це теорія, яка спирається на загальні принципи естетики. Естетика повинна формувати гармонійне предметне середовище і сприяти підвищенню якості продукції, тобто вони тісно пов’язані з трудовою діяльністю людини.

Художнє конструювання - це новий творчий метод проектування об’єктів технологічної діяльності, впровадження якого повинно забезпечити високу якість продукції. Для того, щоб здійснювати таку проектну діяльність, потрібен фахівець нового типу - художник-конструктор, що забезпечить можливість створення структурних зв’язків в середині виробу, при якому сам виріб був би досконалим, а його зовнішня форма відповідала б цій структурі й одержала б необхідну цілісність та стала б гармонійною. Художнє конструювання не має на меті замінити інженерне конструювання. Воно розуміється як невід’ємна складова частина загального процесу проектування виробів, що забезпечує зручність користування предметом, його відповідність умовам експлуатації, створення гармонійної цілісності форми, високих естетичних якостей.

Художнє конструювання, творча проектна діяльність, спрямована на вдосконалення навколишнього людини предметного середовища, створюваної засобами промислового виробництва; це досягається шляхом приведення в єдину систему функціональних і композиційних зв'язків предметних комплексів і окремих виробів, їх естетичних і експлуатаційних характеристик. Художнє конструювання (часто ототожнюється з дизайном) - невід'ємна складова частина сучасного процесу створення промислової продукції, призначеної для безпосереднього використання людиною; воно ведеться у творчому контакті з інженерами-конструкторами, технологами і ін фахівцями і покликане сприяти найбільш повному обліку вимог споживача і підвищення ефективності виробництва. В умовах соціалізму Художнє конструювання сприяє створенню гармонійного предметного світу, що відповідає зростаючим матеріальним і духовним потребам людини.

Художнє конструювання здійснює художник-конструктор (дизайнер), використовує у своїй роботі результати наукових досліджень у різних галузях науки і техніки, що знає сучасне промислове виробництво, його технологію та економіку.

Художнє конструювання спирається на теорію, що розробляється технічної естетикою, а також на дані економіки, соціології, психології, ергономіки, семіотики, системотехніки та ін наук. Метод Художнє конструювання складається з художньо-конструкторського аналізу (дослідження вихідної ситуації і побудова об'єкта проектування, функціонально-ергономічний і конструктивно-технологічний аналіз, композиційний аналіз) і художньо-конструкторського синтезу (в процесі якого ведеться функціонально-ергономічний пошук, робота над композицією вироби) . Для Художнє конструювання характерно моделювання об'єкта на всіх етапах його розробки (у відповідному масштабі і нерідко в натуральну величину), що дозволяє перевіряти і відбирати оптимальні варіанти композиційних, кольорографічних, ергономічних та інших рішень органів; при цьому модель служить не ілюстрацією до проекту, а як би інструментом проектування і, постійно модифікуючись в ході роботи, стає в кінцевому рахунку еталоном досвідченого зразка виробу. Специфічним для методу Художнє конструювання є розгляд проектованого вироби як елемента цілого комплексу виробів, які оточують людину в конкретній предметній середовищі, яка повинна максимально задовольняти утилітарні та естетичні потреби і сприяти підвищенню ефективності його діяльності. Найбільш складним об'єктом Художнє конструювання є системи, що поєднують спільно вироблені або спільно використовувані вироби. У цьому випадку метод Художнє конструювання включає такі завдання, як вирішення питань розмаїття елементів системи (асортименту виробів), формування її структури з використанням засобів уніфікації і агрегатування і т.п.

Основні принципи художнього конструювання

Художнє конструювання — новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпе­чувати високу якість продукції.

Основною метою художнього конструювання є активне вдоско­налювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.

Треба відзначити, що зміст та стадії художнього конструю­вання визначаються напрямками, за якими розвивається дизайн сьогодні.

У сфері діяльності дизайнера існують різні напрямки (спеціалі­зації), з яких найбільш поширені наступні: приладо- і машинобу­дування, засоби транспорту, вироби легкої промисловості, інстру­менти, промислова графіка тощо. Останнім часом спостерігається інтенсивний розвиток традиційних видів проектування — архітек­турного, містобудівного, промислового і нового видів дизайнерського проектування — системотехнічного, організаційно-управлінсь­кого (АСУ), соціального тощо.

Основні принципи художнього конструювання виробів про­мислового виробництва:

1.     Комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань.

2.     Врахування особливостей навколишнього середовища та конкретних умов.

3.     Єдність форми і змісту.

У художньому конструювання найбільш вагомим є вирішення утилітарно-функціональних питань. Будь-який виріб, зроблений людиною, має визначене призначення і виконує відповідну функ­цію. У процесі проектування як форми виробу в цілому, так і окре­мих частин, у першу чергу необхідно прагнути до того, щоб форма виробу максимально відповідала його утилітарно-функціонально­му призначенню.

У сучасній практиці проектування сутність першого принципу можна відобразити лаконічною формулою: користь + зручність + краса. Кожний елемент даної формули являє собою сукупність наступних факторів: «користь» — техніко-економічних; «зруч­ність» — ергономічних; «краса» — естетичних. Тому в процесі ху­дожнього конструювання повноцінний результат оптимального рішення форми виробу є наслідком використання цієї формули. Не можна нехтувати окремими складовими формули на користь ін­ших (наприклад, менше уваги приділяти питанням зручності та функціональності майбутнього виробу, і за рахунок цього спрощу­вати його конструкцію, технологію виготовлення тощо).

Виріб, як об’єкт проектування, повинен відповідати оточуючо­му середовищу і конкретним умовам. Розглянемо декілька при­кладів:

1.     Планування та конструкція автобусів, які призначені для внутрішнього міського та міжміського транспортування (рейсові поїздки на великі відстані), повинні бути зовсім різні. У першому випадку, у конструкції автобуса необхідно забезпечити більш вільні проходи та більшу кількість дверей. У другому випадку, навпаки, необхідно максимальне використання площі під місця для сідання, та наявність одного виходу та одного входу.

2.     Транспортні засоби пересування в умовах півночі та півдня, тобто різних кліматичних умов, повинні мати суттєві конструктивні відмінності, технічні та експлуатаційні характеристики. Тому, на стадії визначення конструкції автобуса та матеріалу для його виготовлення, мають бути враховані температурний режим, кліматичні особливості регіону, в якому буде відбува­тись його експлуатація.

3. Питання, що пов’язані з визначенням кольору для фарбуван­ня промислових приміщень та обладнання, неможливо розв’язати в загальному вигляді, без урахування конкретних умов. Відомо, що визначення кольору інтер’єру залежить від багатьох аспектів, наприклад, характеру промислового проце­су, розмірів та завантаженості промислової площі, освітленос­ті приміщень тощо.

Таким чином, жоден об’єкт проектування неможливо розгляда­ти без урахування умов навколишнього середовища та конкретних умов експлуатації.

 

2.                                   техніко-технологічні відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів (повинно бути вказано на досягнення всіх цілей заняття з використанням різноманітних методів і прийомів).

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ_____

1.    контрольні питання:

Форма проведення – усне фронтальне опитування.

 

VІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: ______

1.                             повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;
2.                             об’єктивна оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;
3.                             повідомлення теми наступного заняття: Проектування дитячих іграшок особисто привабливим методом художнього проектування
4.                             завдання учням для підготовки до наступного заняття: принести продукти для приготування соусів, кухонні полотенця.

 

 

Кросворд «Промисловий дизайн»

Питання:

1.                                                      Яке слово в перекладі з англійської означає начерк, проект, малюнок? (дизайн)
2.                                                      Вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проекту­вання. (прототипи)
3.                                                      Вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкта проектування. (аналоги)
4.                                                      Сила світла, випромінюваного з одиниці площі поверхні. (яскравість)
5.                                                      Який колір має найбільшу світність в спектрі і стимулює зір, колір сонця, гарного настрою і веселощів. (жовтий)
6.                                                      Колір неба і води, холодний; сприймається як світлий, свіжий і прозорий; має заспокійливу дію. (блакитний)
7.                                                      Поєднання кольорів, розміщених в ЦК один проти одного. (контраст)
8.                                                      Допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину у процесі праці, проблеми оптимального пристосування умов виробництва до людини. (ергономіка)
9.                                                      Метод конструювання, схематичних моделей людського тіла з урахуванням рухомого положення людини, при експлуатації машин та обладнання. (соматографія)

План-конспект заняття з «Основ дизайну»

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Вивчення методики проектування.

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ: Дизайн, як вид проектно-прогностичної діяльності. Дизайн, як важлива складова проектно-художньої культури.

Теоретичні відомості: Дизайн, як вид проектно-прогностичної діяльності. Дизайн, як важлива складова проектно-художньої культури.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна

― сприяти формуванню і розвитку знань про дизайн, як вид проектно-прогностичної діяльності та дизайн, як важливу складову проектно-художньої культури;

2. Виховна

― виховувати в учнів культуру праці, працелюбність, дбайливість;

3. Розвивальна

― сприяти оволодінню основними способами мисленнєвої діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

― сприяти розвитку в учнів творчих здібностей;

4. Профорієнтаційна

― ознайомити учнів з умовами праці дизайнера.

 

 

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ

• підручник (навчальний посібник): Коберник О.М. Технології: 11 кл.: підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень / О.М. Коберник, А.І. Терещук, О.Г. Гервас. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 160 с. іл.

     кіно-, відео- діафільми:

• мультимедійні засоби: слайдова презентація «Дизайн»
• робочий зошит;
• додаткова література:
• плакати:
• таблиці:
• навчально-технічна документація (НТД):

•             технологічні карти (ТК):
•             інструкційні карти (ІК):
•             інструкційно-технологічні карти (ІТК):
•             інформаційні карти (ІФК):
  • зразки об’єктів праці:
  • матеріали для контролю знань учнів:
•             картки-завдання (див. додаток 1)
•             тести:
•             кросворди, шаради, доміно тощо: кросворд «Дизайн».

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: розповідь, бесіда, пояснення, опитування, демонстрація.

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна, індивідуальна.

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА: дизайн.

ЧАС: 3 год.

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. _________________________________________хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________________хв.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. ___________________________хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _____________________________________хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ___________________________________хв.

VI. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________________хв.

 

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ____

1. введення учнів в кабінет до дзвоника, привітання;
2. перевірка присутності учнів за журналом; заповнення вчителем класного журналу;
3. перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші та інше);
4. призначення чергових за графіком;
5. ознайомлення учнів з планом заняття.

 

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

Перевірка раніше вивченого матеріалу виконується за допомогою карток-завдань. (див. додаток 1).

5.                             форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь – письмове фронтальне опитування.
6.                             критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми – кожна вірно дана відповідь на запитання оцінюється в 2 бали, кількість питань – 6.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів _______

1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття.

Розповідь вчителя

До сфери промислового мистецтва належать різні види предметно-практичної діяльності, знаряддя праці, засоби транспорту, різноманітні інструменти, устаткування, предмети побуту, усілякі речі, якими користується людина і які оточують її у повсякденному житті. Деякі види промислового виробництва за своєю сутністю володіють художнім характером – архітектура будівель, меблі, килимарство, ткацтво, різні види декоративно-ужиткового мистецтва – гончарство, ковальство,  дерев'яне різьблення, скло, поліграфія, реклама, моделювання одягу. Якщо, наприклад, праця лікарів, педагогів, журналістів чи слюсарів, механіків, сантехніків, малярів не носить прямого художнього характеру, то в ній все одно присутній естетичний компонент. Естетичне оформлення інтер’єру, екстер’єру чи будь якого приміщення – це все дизайн. Тому на сьогоднішньому уроці ми розглянемо, що ж таке дизайн та його особливості.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ____

1.                             повідомлення нової теми та її запис на дошці, конкретизація завдань заняття;

Дизайн, як вид проектно-прогностичної діяльності. Дизайн, як важлива складова проектно-художньої культури.

Завдання сьогоднішнього уроку – розглянути що таке дизайн і яке він має значення для людини.

2.                             техніко-технологічні, економічні та інші відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів.

Розповідь вчителя. Під запис

Поряд із поняттям промислового мистецтва сьогодні все частіше вживається  термін „дизайн” (від англ.. design – проект, начерк, малюнок), який означає художньо-проектну діяльність, спрямовану на організацію індустріального виробництва, предметно-просторового середовища, промислового виробництва різних речей і предметів з високими споживчими властивостями й художньо-естетичними якостями.

Розповідь вчителя.

Художнє конструювання як метод дизайну не обмежується банальним проектуванням предметів інтер'єру, побуту, техніки тощо, але обов'язково включає щось особливо оригінальне і винахідливе, тобто художньо-творче.  Поняття промислового дизайну пов'язане із народженням нової художньо-проектної ідеї, розробкою нових функціональних властивостей та стилістичної модернізації виробів промисловості – машинобудування, побутова техніка, прилади, технічні апарати тощо.

Дизайн заснований на особливому творчому методі компонування, метою якого є досягнення якісного ефекту.

Дизайнерський винахід обов'язково характеризують два нюанси: 1) винахідливість, 2) художність. Тому дизайн ототожнюють і з мистецькою творчістю, яка не позбавлена геніальності.

Терміни промислове мистецтво і дизайн по-суті є рівнозначними, а тому обидва є повноправними.

Дизайн охоплює і діяльність дизайнера, і результати його праці, і особливий метод проектування – художнє конструювання, і власну теорію – технічну естетику – науку, яка досліджує проблеми створення гармонійного предметного середовища із врахуванням новацій них змін. Технічна естетика – це поняття ширше від „дизайну”, бо включає не лише  проектування, конструювання речей, а й охоплює весь процес промислово-технічного виробництва, його економічний, соціальний, моральний і естетичний компоненти. Термін "технічна естетика" переважно вживають у значенні теорії дизайну, тобто науки, що вивчає наукові принципи промислового мистецтва. Як окрема дисципліна  вона існує від середини ХХ століття, коли виробляються комплексні методи і наукові підходи щодо дослідження історії розвитку промислового мистецтва і теоретичних аспектів технічної творчості. Проте інколи термін "технічна естетика" використовують і для характеристики естетичних якостей технічних виробів або технічного обладнання. Самий термін „технічної естетики” був запропонований чеським вченим Петром Тучною.

Технічна естетика спрямована на удосконалення культури матеріально-предметного середовища, довкілля і побуту через синтез науки, техніки і мистецтва. Що стосується змісту поняття „техніка”, то його походження ведуть від гр. „техне”, яке перекладається як майстерність, вміння, мистецтво. В античну добу індивідуальну ремісничу діяльність розуміли як особливе мистецтво, що ґрунтувалось на довершеній майстерності, професійній досконалості. Але історично зміст даного поняття змінювався. У наш час воно вбирає більш широкий сенс і означає сукупність різноманітних штучних засобів людської діяльності для використання у виробничій і невиробничій сферах для задоволення відповідних потреб. Основне призначення техніки – збільшувати ефективність людської діяльності за рахунок втілення у технічні пристрої результатів пізнання світу. Розвиток дизайну тісну пов'язаний із технікою, яка постійно модернізується, удосконалюється, урізноманітнюється.

Демонстрація слайдової презентації (слайди 1-4).

Розповідь вчителя

Сучасне промислове виробництво, технічний прогрес вже не можливо уявити без мистецтва дизайну, мета якого полягає у формуванні естетичного предметного середовища, в якому гармонійно поєднуються матеріальні і духовні прагнення людини. Це підносить практичну функцію технічної естетики як науки про промислове мистецтво і дизайн. У більш широкому значенні іноді замість поняття „технічна естетика” вживають  термін „промислова естетика”, яка розробляє усі аспекти естетичної діяльності в галузі сучасного промислового виробництва і підприємництва.

Дизайн як наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають у ході аналізу зв’язків і відносин системи «людина — виріб — середовище». Результатом їхніх досліджень є розуміння сутності проектування функціонально доцільних, технічно зроб­лених, економічно виправданих і естетично виразних виробів, що складають у сукупності оптимальне предметне середовище для життєдіяльності людини. Особливо важливим стає вивчення тих властивостей промислових виробів, що виявляються в процесі експлуатації. Сукупність таких властивостей виступає як кінцева мета створення виробу і відповідає критеріям оцінки споживачем його якості. До найважливіших споживчих властивостей про­мислових виробів відносяться: суспільна доцільність, відповід­ність призначенню, зручність експлуатації і ремонту, естетична значущість.

Вироби, що створюються за допомогою художнього конструю­вання повинні, відповідати сучасним вимогам, які висуває до них штучне предметне середовище, що безперервно змінюються та вдосконалюється.

Аналіз споживчих властивостей, а також облік сформованого в суспільстві розуміння можливих засобів задоволення людських потреб, дозволяють сформулювати визначені вимоги щодо оцінки якості проектування і виробництва промислової продукції, як ви­моги дизайну. Вони являють собою систему принципів і закономір­ностей, що відображають усю складність взаємин людини з пред­метним світом.

Комплекс вимог дизайну і сукупність споживчих властивостей виробів можна умовно розділити на чотири групи:

Ø  соціальні;

Ø  утилітарно-функціональні;

Ø  ергономічні;

Ø  естетичні.

Для того щоб оцінити сукупність суспільно корисних влас­тивостей виробу-речі, необхідно врахувати групу вимог, пов’язаних із матеріальними витратами: одноразовими — на виробництво виробів, і тривалими — на його споживання і ре­монт.

Питання до учнів:  За якими, на вашу думку, критеріями оцінюють промислові вироби?

Кінцевий критерій оцінки відповідності промислових виробів вимогам дизайну — це результат порівняння величини корисного ефекту споживання речі і сумарних матеріальних витрат.

Сучасний дизайн складався, заповнюючи культурний вакуум, що утворився на Заході в ході тривалої зміни ремесла машинної індустрією. Виникнення і стрімкий розвиток останньої довгий час сприймалося як "відпадання" виробляє діяльності від впорядкованої цінностями і нормами культури людського життя.

І треба визнати, що спочатку машинна індустрія дійсно виступила як сила протикультурна. Це був, безперечно, один з найбільш вражаючих прикладів парадоксальною суперечливості, властивої перехідним епох істо-рії, особливо історії Заходу, коли культура і природа тимчасово як би міняються місцями.

Справа в тому, що сама можливість зростаючої економічної, технічної та наукової діяльності полягала, крім усього іншого, в тому особливому ладі особистісної культури, який орієнтував індивіда на необмежену прояв самодіяльності, на безтрепетно ​​дослідження природи і практичне підкорення її. І разом з тим початкові етапи реалізації цих культурних імперативів не могли не супроводжуватися наругою святинь, розривом з століттями нажитими звичками, звичаями, смаками і т.д. У цій нестримної економічної, технічної та наукової діяльності прийшли в рух приховані, спонтанні, сліпі природні сили самої людської натури, зобов'язані культурі лише тим, що вона звільнила їх з пліва безумовного благоговіння перед успадкованими передумовами буття. У результаті такого ходу справ оголилося пронизує історію протиріччя культури і природи, яке ухвалив сьогодні обескураживающие розміри і форми.

Машина і вироблена нею предметне середовище довгий час містили в собі більш радикальну опозицію природі (її безпосереднім, зримим, чуттєвим проявам), ніж предметний світ культури, створений ремеслом. Там були відповідності, збіги, плавні переходи, тут - контраст, розлад, розрив. А вступивши в конфлікт з прирученої видимістю природи, машина та її вироби не могли, в силу цього, не опинитися одночасно в конфлікті з предметним світом ремісничого дизайну. Останній був повалений, витіснений з утилітарного, технізірованном світу, мало не зник зовсім. Зарозумілі його спроби прікладніческі закріпитися на зовнішній поверхні машинних фабрикатів були безплідні.

Розкол між культурою і природою, яка виступила на цей раз у вигляді машин і їх недоладних продуктів, довго здавався трагічним і непереборним.

Однак та сама особистісна культура, яка відпустила на свободу природно-творчі сили індивіда, знову з'явилася на світ зсередини машинно-природних сил у своєму новому владному і витонченому обличчі - індустріального дизайну.

Знадобилося 200 років (з середини XVIII до середини XX), щоб велика промисловість утвердилася в житті людства, і 50 років (з 20-х до 70-х років нашого століття), щоб вона створила адекватні собі дизайнерські форми предметного втілення, завдяки чому слова Маркса про предметному світі промисловості як розкритою книзі людської психології сприймаються сьогодні як щось само собою зрозуміле.

Сучасний дизайн склався під впливом нових форм товарно-речового опосередкування людських відносин, нових способів соціальної організації, всередині якої особистість - суб'єкт культурної творчості - в такій же мірі застрахована від архаїчних замахів на її свободу, в якій підпорядкована її чітко розчленованої структурі.

Звільнившись від безпосереднього процесу виробництва промислове проектування стало тим каналом, через який дизайн зі всіма уловленим їм і пластично вираженими культурними значеннями проник в предметний світ.

Демонстрація слайдової презентації (слайди 5-10).

Розповідь вчителя

Саме виробництво не стало знову мистецтвом або хоча б напівмистецтво, яким воно, за словами Маркса, було на стадії ремесла. Але предметний світ технічної цивілізації явив риси нової, небаченої краси, зайнявши своє місце в історичному ряду самобутніх художніх культур, бо, виявивши в низці дизайн-стилів власний культурно-естетичний принцип машинної техніки, дизайн разом з тим відновив і культурну спадкоємність сучасного предметного творчості з всім, що було створено раніше. Якщо при своєму виникненні техніка, здавалося, назавжди відривала людину від усього вже створеного, то тепер вона стала таким слухняним знаряддям у руках дизайнера, яке дозволяє йому вільно повертати, оживляти все коли-небудь існували художні течії, напрямки, стилі - або в формах імітацій і стилізацій, або - що більш достойним - здійснюючи властивий нашому часу всеісторіческій культурний синтез. Зрозуміло, в умовах екологічної кризи, яку переживає західне суспільство (та й решта світу), ці закладені в дизайні творчі можливості не можуть бути реалізовані повною мірою.

Ставлячись до цінностей, які виникли в тісному зв'язку з науково-технічною революцією, дизайн не підпорядковує собі культури регіональні, національні, етнічні, а розташовується поруч або поєднується з ними, створюючи іноді видимість повного поглинання останніх.

 

3.                             самостійна робота учнів із засвоєння нових знань:

Робота з підручником: самостійно прочитати § 11, законспектувати основні дати у історії розвитку дизайну, ознайомитися із ілюстраціями дизайнерських розробок. 

Робота в мережі Інтернет: знайти інформацію про всесвітньо відомих та украънських дизайнерів: інтер’єру, одягу, меблів тощо. Знайдену інформацію зберегти на носіях інформації.

Форма організації діяльності учнів – індивідуальна. (для цього учні ідуть у кабінет інформатики і працюють за комп’ютером в мережі Інтернет)

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ___

2.    розгадування кросворду «Дизайн».

Форма проведення – усне фронтальне опитування.

Завчасно на дошці розграфлені ячейки кросворду, один учень із класу, за власним бажанням, вписує вірні відповіді.

 

VІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: ____

1.                             повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;
2.                             об’єктивна оцінка та аналіз відповідей учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;
3.                             завдання додому: підготувати коротке повідомлення про українських дизайнерів та представити їх роботи у вигляді мультимедійної презентації;
4.                             повідомлення теми наступного заняття: Види та рівні професійної діяльності у дизайні середовища;
5.                             завдання учням для підготовки до наступного заняття: принести носії інформації для збереження інформації.

Додаток 1

Картки завдання

 

Тема: Промисловий дизайн

Клас ________

Прізвище, ім’я ________________________

Питання:

1.        Новий творчий метод проектування об’єктів технологічної діяльності, впровадження якого повинно забезпечити високу якість продукції – це …………………………………..
2.        Евристика – це наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті старого і в навчанні. (підкреслити)

                            Так                                                          Ні

3.        Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об’єкта з’ясовуються на основі його подібності до іншого. (підкреслити)

 

                            Так                                                          Ні

4.                     Анало́гія  з грец. αναλογια — ………. 
5.                     Ергономіка – це ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………
6.                     Промисловий дизайн – це ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

 

 

Кросворд «Дизайн»

 

Питання:

 

1. Наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають у ході аналізу зв’язків і відносин системи «людина — виріб — середовище». (дизайн)

2. Дизайн в перекладі з англійської….(малюнок)

3. Дизайн заснований на особливому творчому методі … (компонування)

4. Нюанс, яким обов’язково характеризується дизайнерський винахід?  (винахідливість)

5. Яке поняття виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої вираз­ності? (композиція)

6. Професія, яка спеціалізується на оформленні інтер’єру? (дизайнер)

7. Розвиток дизайну тісну пов'язаний із ……., яка постійно модернізується, удосконалюється, урізноманітнюється. (технікою)

8. Український дизайнер одягу? (Залевський)

9. Наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті нового і в навчанні. (евристика)

10. Одна із груп комплексу вимог дизайну і сукупності споживчих властивостей виробів? (соціальна)

 

План-конспект заняття з «Основ дизайну»

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Вивчення методики проектування.

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ: Вивчення методики художнього проектування.

Теоретичні відомості: Вивчення методики художнього проектування.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна

― сприяти формуванню і розвитку знань про методику художнього проектування;

2. Виховна

― виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

3. Розвивальна

― сприяти оволодінню основними способами мисленнєвої діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

― сприяти розвитку в учнів творчих здібностей;

4. Профорієнтаційна

― розширяти світогляд учнів у плані формування професійного самовизначення.

 

 

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ

• підручник (навчальний посібник): "Технології. Основи дизайну"(профільний рівень) (авт. Вдовченко В.В. та ін.) для учнів 10-11 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
• кіно-, відео- діафільми:
• мультимедійні засоби: слайдова презентація «Художнє проектування»
• робочий зошит;
• додаткова література (словники, довідники):
• плакати:
• таблиці:
• навчально-технічна документація (НТД):

•             технологічні карти (ТК):
•             інструкційні карти (ІК):
•             інструкційно-технологічні карти (ІТК):
•             інформаційні карти (ІФК):
  • зразки об’єктів праці:
  • зразки повузлової обробки виробів:
  • матеріали для контролю знань учнів:
•             картки-завдання:
•             тести:
•             кросворди, шаради, доміно тощо: кросворд «Художнє проектування».

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: розповідь, бесіда, пояснення, опитування, демонстрація.

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна, індивідуальна.

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА: аналоги, прототипи.

ЧАС: 3 год.

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. _________________________________________хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________________хв.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. ___________________________хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _____________________________________хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ___________________________________хв.

VI. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________________хв.

 

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ____

1. введення учнів в кабінет до дзвоника, привітання;
2. перевірка присутності учнів за журналом; заповнення вчителем класного журналу;
3. перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші та інше);
4. призначення чергових за графіком;
5. ознайомлення учнів з планом заняття.

 

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

7.                             Опитування проводиться у формі міні-екзамену, учень підходить до вчительського столу, і тягне білет, на якому є питання і дає відповідь, тоді говорить прізвище наступного учня, який має «скласти екзамен».

Контрольні питання:

• Що таке евристика? (наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті нового і в навчанні)
• З якими науками пов’язана евристика? (психологією, фізіологією вищої нервової діяльностю, кібернетикою і т. д)
• Що таке аналогія? (подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями)
• В чому полягає суть аналогії? (Суть аналогії полягає в тому, що властивості одного об’єкта з’ясовуються на основі його подібності до іншого)
• Що таке евристична редукція? (зведення вихідної задачі до допоміжної)
• Метод «Мозкова атака»? (це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час)
• Що таке синектика? (методика дослідження, яка заснована на соціально-психологічній мотивації колективної інтелектуальної власності)

Що таке евристична стратегія двох напрямків? (стратегія, що об'єднує ідеї прямого та зворотного просування)

• Що таке «чорний ящик»? (це термін, який використовується у техніці й кібернетиці для позначення об'єкта чи системи, про принципи дії яких нічого невідомо, крім того, що певному вхідному сигналу відповідає певний вихідний сигнал)
• Хто перший ввів поняття «чорний ящик»? (Вілям Ешлі)

Назвіть визначення неповної індукції? (вид індуктивного умовиводу, результатом якого є загальний висновок про все безлічі об'єктів на підставі знання лише про деякі об'єкти цієї множини)

• Що таке евристичні функції індукції? (функції окремих фактів індукції, виконують наводить роль)

8.                             форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь – усне фронтальне опитування
9.                             прізвища учнів, призначених для опитування – за бажанням.
10.                         критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми – вірно дана відповідь + 2 бали за заняття.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів _______

1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття – перегляд слайдової презентації.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ____

4.                             повідомлення нової теми та її запис на дошці, конкретизація завдань заняття;
5.                             техніко-технологічні, економічні та інші відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів.

Розповідь вчителя. Під запис

Художнє проектування – новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпе­чувати високу якість продукції.

Основною метою художнього проектування є активне вдоско­налювання навколишнього середовища, естетизація матеріальної сфери праці і побуту людини.

Розповідь вчителя

Треба відзначити, що зміст та стадії художнього проекту­вання визначаються напрямками, за якими розвивається дизайн сьогодні.

У сфері діяльності дизайнера існують різні напрямки (спеціалі­зації), з яких найбільш поширені наступні: приладо- і машинобу­дування, засоби транспорту, вироби легкої промисловості, інстру­менти, промислова графіка тощо. Останнім часом спостерігається інтенсивний розвиток традиційних видів проектування — архітек­турного, містобудівного, промислового і нового видів дизайнерського проектування — системотехнічного, організаційно-управлінсь­кого (АСУ), соціального тощо.

Під запис

Основні принципи художнього проектування виробів про­мислового виробництва:

1.     Комплексне, одночасне вирішення утилітарно-функціональних, конструктивно-технологічних, економічних, соціальних і естетичних питань.

2.     Врахування особливостей навколишнього середовища та конкретних умов.

3.     Єдність форми і змісту.

Розповідь вчителя

У художньому проектуванні найбільш вагомим є вирішення утилітарно-функціональних питань. Будь-який виріб, зроблений людиною, має визначене призначення і виконує відповідну функ­цію. У процесі проектування як форми виробу в цілому, так і окре­мих частин, у першу чергу необхідно прагнути до того, щоб форма виробу максимально відповідала його утилітарно-функціонально­му призначенню.

У сучасній практиці проектування сутність першого принципу можна відобразити лаконічною формулою: користь + зручність + краса. Кожний елемент даної формули являє собою сукупність наступних факторів: «користь» — техніко-економічних; «зруч­ність» — ергономічних; «краса» — естетичних. Тому в процесі ху­дожнього конструювання повноцінний результат оптимального рішення форми виробу є наслідком використання цієї формули. Не можна нехтувати окремими складовими формули на користь ін­ших (наприклад, менше уваги приділяти питанням зручності та функціональності майбутнього виробу, і за рахунок цього спрощу­вати його конструкцію, технологію виготовлення тощо).

Виріб, як об’єкт проектування, повинен відповідати оточуючо­му середовищу і конкретним умовам.

Розповідь вчителя

Демонстрація слайдової презентації

Розглянемо декілька при­кладів:

1.     Планування та конструкція автобусів, які призначені для внутрішнього міського та міжміського транспортування (рейсові поїздки на великі відстані), повинні бути зовсім різні. У першому випадку, у конструкції автобуса необхідно забезпечити більш вільні проходи та більшу кількість дверей. У другому випадку, навпаки, необхідно максимальне використання площі під місця для сідання, та наявність одного виходу та одного входу.

2.     Транспортні засоби пересування в умовах півночі та півдня, тобто різних кліматичних умов, повинні мати суттєві конструктивні відмінності, технічні та експлуатаційні характеристики. Тому, на стадії визначення конструкції автобуса та матеріалу для його виготовлення, мають бути враховані температурний режим, кліматичні особливості регіону, в якому буде відбува­тись його експлуатація.

3. Питання, що пов’язані з визначенням кольору для фарбуван­ня промислових приміщень та обладнання, неможливо розв’язати в загальному вигляді, без урахування конкретних умов. Відомо, що визначення кольору інтер’єру залежить від багатьох аспектів, наприклад, характеру промислового проце­су, розмірів та завантаженості промислової площі, освітленос­ті приміщень тощо.

Таким чином, жоден об’єкт проектування неможливо розгляда­ти без урахування умов навколишнього середовища та конкретних умов експлуатації.

Єдність форми і змісту (образність). Цей принцип, з точок зору художньо-естетичних та соціальних вимог до об’єкта проек­тування, є найбільш складним і відповідальним у художньому конструюванні. Наприклад, відомо, що протягом століть фор­мується архітектура різних будинків і споруджень, поєднуючись із їхнім змістом. В історичному процесі розвитку архітектурні форми змінювалися разом із прогресивним розвитком науки, тех­ніки, мистецтва і соціальних умов життя людей. Ці зміни форм і зразків в утилітарних мистецтвах складалися головним чином із появою нових матеріалів і конструкцій, нових соціально-еконо­мічних і побутових умов, під час розвитку продуктивних сил сус­пільства.

Найбільш широко принцип єдності форми та змісту використо­вується в галузі автомобілебудування.

Образ різних типів об’єктів дизайну формується в складному творчому процесі з урахуванням основних принципів, у тому числі і принципу єдності форми та змісту.

Методика художньо-конструкторського аналізу

Поняття аналізу та інших способів розумової діяльності конс­труктора (дизайнера) ми розглядали в попередніх параграфах, то­му зараз окреслимо лише особливості художньо-конструкторсько­го, функціонального та композиційного аналізу.

Художньо-конструкторський аналіз — це комплексний, ціліс­ний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють досконалість виробу, і зокрема: функціональність, конс­труктивність, технологічну доцільність, експлуатаційну практичність, економічність, вимоги ергономіки, раціональність компози­ції й естетичність.

Розрізняють таку послідовність художньо-конструкторського аналізу об’єктів проектування:

1)     Збір інформації з різних джерел — патентних матеріалів, каталогів і проспектів, що відносяться до аналогів заданого для проектування виробу.

2)     Підбір діючих аналогів виробу, що проектується.

3)     Аналіз функціональних вимог із визначенням зв’язку «людина — машина», «предмет — середовище» і безпеки експлуатації.

4)     Виявлення відповідності форми конструктивній основі, логіці і тектонічності форми.

5)     Аналіз відповідності матеріалів у функціональному, конструктивному і декоративному відношеннях.

6)     Аналіз технологічності виробу як в окремих елементах, вузлах і деталях, так і в цілому.

7)     Аналіз композиційного рішення цілісності форми, єдності характеру всіх елементів і відповідності форми стильовій спрямованості.

8)     Загальний висновок по виробу.

Із завдання на проект дизайнер довідується про призначення об’єкта, його принципіальну будову, технологічні можливості його виготовлення, зв’язок із предметним середовищем тощо. Дизайне­ру треба багато чого знати: як діє машина або прилад, в яких умо­вах вона буде працювати, які існують можливі типові варіанти конструкції даного об’єкта; вимоги до нього тощо.

Як правило, об’єкт має прототипи, тому їх необхідно врахову­вати в процесі проектування.

Під запис

Прототипи — це вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проекту­вання.

Якщо проектується зовсім новий виріб, який не має прямого прототипу, дизайнери вивчають аналогічні машини або речі.

Під запис

Аналоги — це вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкта проектування.

Під час художньо-конструкторського аналізу виробу особливу увагу звертають на функціональні вимоги до нього.

Функцію виробу необхідно розуміти дуже широко, обов’язково у зв’язку з діяльністю людини. Призначення виробу — це його основна функція. Комплекс функціональних вимог розподіляється за чотирма основними групами виробів:

1.     Вироби, що безпосередньо обслуговують людину (предмети побуту, одяг, взуття, меблі тощо).

2.     Вироби, що безпосередньо обслуговують людину і виконують технічну функцію (побутові прилади, електроарматура тощо).

3.     Промислові вироби, які виконують робочу функцію і частково обслуговують людину (верстати, прилади, машини, засоби транспорту).

4.     Промислові вироби, які виконують тільки робочу функцію (автоматизовані системи, вузли механізмів машини, автоматичні лінії).

До першої групи виробів ставляться дві умови:

•                               по-перше, вироби, якими безпосередньо користується лю­дина, повинні володіти такою формою, яка б відповідала анатомії та фізіології людини;
•                               по-друге, вони повинні мати такі властивості та якості, які б робили їх дійсно необхідними для людини. Кожна річ, яка призна­чена для безпосереднього споживання, повинна оцінюватися за власними корисними властивостями.

Вироби, що відносяться до другої групи, мають більш складну функціональну структуру, вони обслуговують людину, об’єднуючи в собі технічну та споживчі функції.

До третьої групи відносяться знаряддя праці, що вимагають від людини відповідних фізичних зусиль. Ці знаряддя праці повинні мати гарну форму, що відповідає трудовим рухам людини, а також володіти необхідними робочими властивостями.

Знаряддя праці, які самостійно виконують робочі функції, без безпосередньої участі людини, але під її контролем, відносяться до четвертої групи. Вироби даної групи мають складні комплекси керування, які поєднуються або просторово відокремлюються від них.

Однак, слід мати на увазі, що ця класифікація вимог спрощена. Багато виробів, що оточують людину, мають складні і різноманітні функції, які потребують комбінованого використання. У залеж­ності від того, до якої з груп відноситься об’єкт проектування, виз­начається відповідний комплекс функціональних вимог, що пред’являє дизайн до певного виробу.

Функціональний аналіз. Аналіз функціональних вимог — це визначення соціального значення виробу, тобто облік та оцінюван­ня всіх якостей, що характеризують зв’язок «людина — виріб».

Не менш важливим у функціональному аналізі є виявлення зв’язку «виріб — середовище». Потрібно звернути увагу на те, на скільки форма виробу за своїм характером та стильовим спря­муванням відповідає іншим елементам, які в процесі використан­ня складають комплекс виробів (наприклад, комплекс елементів, з яких складається інтер’єр приміщень різного призначення). Та­ким чином, функціональність — це зручність, раціональність, відповідність та досконалість.

Композиційний аналіз. Поняття композиція виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої вираз­ності.

Композиційна якість — кінцева фаза, до якої приходять лише після ретельного і всебічного аналізу всіх утилітарних і функціо­нальних вимог, пропонованих щодо виробу. Вироби повинні мати оригінальну композицію і цілісність форми, але це не головне, то­му що конструкції всіх виробів обов’язково повинні відповідати їх функціональним вимогам.

Послідовність художнього проектування об’єктів техно­логічної діяльності

Художнє проектування в поєднанні з технічним (інженерним проектуванням) утворюють єдиний процес проектування об’єктів технологічної діяльності, незважаючи на те, що процес художньо­го конструювання спрямований на виконання специфічної мети — гуманізація предметного середовища. Але, дизайнер, працюючи у творчій співдружності з іншими спеціалістами, завжди вирішує свою специфічну задачу.

Створити зроблений виріб промислового виробництва без послі­довної методичної розробки неможливо. Дизайн об’єктів технологіч­ної діяльності здійснюється поетапно, у відповідності, яка встановле­на ДСТ 103-68 «Єдиної системи конструкторської документації». У відповідності з ЄСКД, весь процес художнього конструювання скла­дається із етапів, послідовність яких указана в таблиці (графа — етапи художнього конструювання).

 

6.                             самостійна робота учнів із засвоєння нових знань: в мережі Інтернет знайти варіанти використання художнього проектування у промисловому дизайні, не менше 7 зразків. Знайдені варіанти зберегти на носіях інформації. Форма організації діяльності учнів – індивідуальна. (для цього учні ідуть у кабінет інформатики і працюють за комп’ютером в мережі Інтернет)

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ___

3.    розгадування кросворду «Художнє проектування».

Форма проведення – усне фронтальне опитування.

Завчасно на дошці розграфлені ячейки кросворду, один учень із класу, за власним бажанням, вписує вірні відповіді.

 

VІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: ____

6.                             повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;
7.                             об’єктивна оцінка та аналіз відповідей учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;
8.                             завдання додому: зробити мультимедійну презентацію знайдених варіантів використання художнього проектування у промисловому дизайні;
9.                             повідомлення теми наступного заняття: Навчально-тренувальні вправи з оволодіння методикою художнього проектування;
10.                         завдання учням для підготовки до наступного заняття: принести аркуші формату А4, креслярські інструменти.

Кросворд «Художнє конструювання»

 

 

Питання:

 

1. Наукова дисципліна вивчає комплекс проблем, що виникають у ході аналізу зв’язків і відносин системи «людина — виріб — середовище». (дизайн)

2. Єдність форми і змісту. (образність)

3. Вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проекту­вання? (прототипи)

4. Вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкта проектування? (аналоги)

5. Яке поняття виробу, предмета, чи виробу пов’язано з поняттям їх образності і художньої вираз­ності? (композиція)

6. Художнє конструювання в поєднанні з яким проектуванням утворюють єдиний процес проектування об’єктів технологічної діяльності? (технічним)

7. «Єдина система конструкторської документації»? (ЄСКД)

8. Методика дослідження, яка заснована на соціально-психологічній мотивації колективної інтелектуальної власності? (синектика)

9. Наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті нового і в навчанні. (евристика)

10. З грец. αναλογια — відповідність? (аналогія)

План-конспект заняття з «Основ дизайну»

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Вивчення методики проектування.

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ: Види та рівні професійної діяльності у дизайні середовища.

Теоретичні відомості: Види та рівні професійної діяльності у дизайні середовища.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна

― сприяти формуванню і розвитку знань про види та рівні професійної діяльності у дизайні середовища;

2. Виховна

― виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

3. Розвивальна

― сприяти оволодінню основними способами мисленнєвої діяльності учнів (вчити аналізувати, виділяти головне, порівнювати, вибудовувати аналогії, узагальнювати і систематизувати, доводити та спростовувати, визначати і пояснювати поняття, ставити та вирішувати проблеми);

― сприяти розвитку в учнів творчих здібностей;

4. Профорієнтаційна

― ознайомити із професією дизайнер.

 

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ

• підручник (навчальний посібник): "Технології. Основи дизайну"(профільний рівень) (авт. Вдовченко В.В. та ін.) для учнів 10-11 класу загальноосвітніх навчальних закладів.
• кіно-, відео- діафільми:
• мультимедійні засоби: слайдова презентація «Дизайн середовища»
• робочий зошит;
• додаткова література (словники, довідники):
• плакати:
• таблиця «СИСТЕМА КОМПОЗИЦІЙНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ПРИЙОМІВ І ЗАСОБІВ»
• навчально-технічна документація (НТД):

•             технологічні карти (ТК):
•             інструкційні карти (ІК):
•             інструкційно-технологічні карти (ІТК):
•             інформаційні карти (ІФК):
  • зразки об’єктів праці:
  • матеріали для контролю знань учнів:
•             картки-завдання:
•             тести:
•             кросворди, шаради, доміно тощо: кросворд «Дизайн».

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: розповідь, бесіда, пояснення, опитування, демонстрація.

 

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: фронтальна, індивідуальна.

 

СЛОВНИКОВА РОБОТА: дизайнер, Арт-дізайн, Нон-дизайн, Пабліш-арт, Стайлінг-дизайн, Кітч, Кустарний дизайн,  Футуро-дизайн, Сайнс-дизайн.

ЧАС: 3 год.

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. _________________________________________хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________________хв.

III. Мотивація навчальної діяльності учнів. ___________________________хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _____________________________________хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ___________________________________хв.

VI. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________________хв.

 

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ____

1. введення учнів в кабінет до дзвоника, привітання;
2. перевірка присутності учнів за журналом; заповнення вчителем класного журналу;
3. перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, креслярське приладдя, форматні аркуші та інше);
4. призначення чергових за графіком;
5. ознайомлення учнів з планом заняття.

 

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

Гра «Блеф-клуб»

Гра проводиться в усній формі. Учні мають визначити правильні і неправильні твердження.

Питання:

• Евристика - наука, яка вивчає творчу діяльність, методи, які використовуються у відкритті старого. (ні)
• Аналогія - подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями. (так)
• Синектика - методика дослідження, яка заснована на соціально-психологічній мотивації колективної державної  власності. (ні, інтелектуальної )
• Художнє конструювання – це творча проектна діяльність, направлена на невдосконалення людиною наочного довкілля, що створюється засобами промислового виробництва. (ні, вдосконалення)
• Технічне конструювання — новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпе­чувати високу якість продукції. (ні, художнє)
• Виріб, як об’єкт проектування, повинен відповідати оточуючо­му середовищу і конкретним умовам. (так)
• Єдність форми і змісту (образність) – цей принцип, з точок зору художньо-естетичних та соціальних вимог до об’єкта проек­тування, є найбільш легким і відповідальним у художньому конструюванні. (ні, складним)
• Найбільш широко принцип єдності форми та змісту використо­вується в галузі автомобілебудування. (так)
• Художньо-конструкторський аналіз — це комплексний, ціліс­ний і різнобічний процес, у ході якого послідовно розглядають та оцінюють якість виробу. (ні, досконалість)
• Прототипи — це вироби, що виготовлялися раніше і мають аналогічну функцію та умови експлуатації, що й об’єкт проекту­вання. (так)
• Аналоги — це вироби, які мають подібні чи близькі за змістом функції до об’єкта проектування. (так)
• Призначення виробу — це його другорядна функція. (ні, основна)

11.                         форми, методи і прийоми перевірки знань і вмінь – усне фронтальне опитування
12.                         прізвища учнів, призначених для опитування – за бажанням.
13.                         критерії оцінки знань і вмінь учнів з попередньої теми – вірно дана відповідь + 2 бали за заняття.

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів _______

1) коротке мотиваційне обґрунтування теми і завдань заняття – перегляд слайдової презентації «Дизайн середовища».

Розповідь вчителя

Подивіться на слайди, тут ви можете побачити як різні проекти дизайну, так і різні методи оформлення того чи іншого проекту.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ____

7.                             повідомлення нової теми та її запис на дошці, конкретизація завдань заняття;
8.                             техніко-технологічні, економічні та інші відомості у вигляді стислого конспекту з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватись під запис і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання, виховання, розвитку і профорієнтації учнів.

Розповідь вчителя.

Дизайн — це сучасне поняття, яке широко вживається у всіх сферах життя. Досить модною професією є й ди­зайнер. Щоб вироби були естетично досконалі, приваблювали нас своєю формою і вишуканістю, дизайнер має докласти чимало зу­силь для того, щоб вони були красивими.

Кожному з нас необхідно володіти загальними поняттями про художнє конструювання, уміннями будувати своє життя за за­конами краси. Тому важливо не тільки знати основні принципи ди­зайну, а й уміти виготовляти об’єкти праці за законами дизайну.

Дизайн є невід’ємною складовою процесу проектування, мето­дом компонування предметних елементів та зв’язків у системах «людина — середовище» для отримання позитивних техніко-естетичних (споживацьких) властивостей об’єкта, що проектується, у співвідношенні з сучасним цілісним ідеалом матеріальної й есте­тичної культури.

Міжнародною радою із художнього конструювання (ІКСІД), до складу якої входять 67 професійних організацій із 37 країн сві­ту, дизайн розглядається як творча діяльність, метою якої є визна­чення формальних якостей предметів, що випускаються про­мисловістю. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв’язки, що перетворюють виріб у єдине ціле як з погляду споживача, так і з погляду того, хто виготовив.

Під запис

Дизайнер — це фахівець, що відповідає за функціональний і ес­тетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне сере­довище. Тобто, метою дизайнерської діяльності є естетична органі­зація предметного середовища.

Розповідь вчителя.

Жорсткі закони конкурентної боротьби на ринку продукції ви­магають від художника-дизайнера враховувати вимоги споживачів до продукції, рівень розвитку нових технологій, особливості дизай­нерських традицій національних шкіл, народних майстрів.

Дизайн сьогодні — це провідна технологія у створенні будь-яких речей, починаючи від літаків та суден і завершуючи модель­ним одягом та побутовими приладами. Тому, дизайнер повинен працювати у творчій співдружності з інженерами, конструктора­ми, вченими, технологами, економістами, лікарями, знаходити цілісне уявлення про майбутній виріб, прогнозувати можливі нега­тивні наслідки від користування таким виробом людиною.

Дизайнер повинен мати широкий кругозір і гарний естетичний смак, уміти творчо мислити, володіти аналітичними й об’ємними методами пошуків форми, добре знати конструктивні й оздоблю­вальні матеріали. Таким чином, дизайнер займає чільне місце в га­лузі художнього конструювання, у проектуванні складних виробів, де технічна й естетична сторони однаково важливі.

Під запис

Завдання дизайну — формування гармонійного предметного середовища, що найбільш повно задовольняє матеріальні і духовні потреби людини. Тому дизайн створює матеріальні цінності, які безпосередньо в процесі художнього конструювання набувають ес­тетичної цінності.

Розповідь вчителя.

Дизайн за своїм характером, методом (художнє проектування) і метою належить до естетичної діяльності. За предметом, засобами і результатами дизайнерська діяльність входить до структури про­мислового проектування, а через нього — у систему промислового виробництва.

Як засвідчує світовий досвід, дизайн — це потужне джерело за­безпечення якості товарів та послуг, ефективний засіб суттєвого підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, усього середовища життєдіяльності. Його застосування, за віднос­но незначних фінансових вкладень, здатне забезпечити вагомий позитивний ефект на економіку держави, на розвиток матеріальної культури суспільства.

За останні два десятиліття практика дизайну надзвичайно уск­ладнилася. Адже проектування принципово нових промислових виробів, художньо-конструкторські зміни у зовнішньому вигляді промислової продукції неможливі без серйозної зміни її технічних характеристик, без створення фірмового стилю, що охоплює всі сфери діяльності сучасної корпорації. Фактично, зараз неможливо знайти сфери виробничої чи соціальної практики країни, у якій би не брали участь професійні художники-проектувальники, дизай­нери.

На чому ґрунтується дизайнерське проектування? В основі художньо-конструкторської діяльності лежить композиція. По­няття «композиція» у мистецтвознавстві має кілька значень. У пе­рекладі з латинського composition означає — твір, поєднання, роз­міщення, зіставлення. Композицією називають будь-який твір мистецтва, незалежно від його виду: архітектура, музика чи живо­пис. Крім того, під композицією розуміємо творчий процес (компо­нування) — побудову художнього твору, об’єднання його частин в єдине ціле. Композиція — це також наука, теорія творчості, що має відповідні закони, прийоми компонування та структурного аналізу виробу.

Основи композиції були закладені ще в давніх трудових тради­ціях українців, і слугували основою у творчих проявах народних майстрів. Народні художні ремесла продукували традиційні пред­мети домашнього вжитку, в яких функціональні якості органічно поєднувалися з естетичними.

Розглянемо більш докладно закономірності композиції з ураху­ванням основних понять, що є провідними для практики дизайну (див. табл.).

СИСТЕМА КОМПОЗИЦІЙНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ПРИЙОМІВ І ЗАСОБІВ

Провідні поняття та положення	Композиційні закономірності
Композиційна якість	Гармонійність, співрозмірність, ціліс­ність
Види композиції	Фронтальна, об’ємна, глибинно-про­сторова
Композиційні закони	Закон пропорційності, закон масшта­бу, закон контрасту
Композиційні прийоми	Ритм, симетрія, асиметрія, статика, динаміка, монохромія, поліхромія
Засоби виразності	Ажурність, пластика, текстура, фак­тура

Розповідь вчителя.

Дизайн, як творча діяльність, прагне охопити всі аспекти оточуючого людину довкілля:

1.                Промисловий дизайн (механізми, побутова техніка, мода і аксесуари).
   2. Дизайн середовища (міського середовища, дизайн інтер'єрів, світловий дизайн, колористика і суперграфіка).
   3. Дизайн процесів (фірмові стилі, дизайн церемоній, дизайн-програми).
   4. Графічний дизайн (шрифти, поліграфія, веб- дизайн, візуальна ідентифікація, товарні знаки, візуальні комунікації).
   5. Ландшафтний дизайн (створення штучних і реконструкція зруйнованих ландшафтів, декоративна дендрологія).
   6. Архітектурний дизайн (масове будівництво, інженерні споруди).
   
   Поняття «дизайн» нерозривно пов'язане з поняттям «дизайн-проект». Це комплект документів, які необхідні для проведення ремонтно-оздоблювальних робіт. Також він включає робочі креслення, планувальні рішення й ескізні роботи. Їх кількість визначається виходячи з побажань клієнта. Реалізація того або іншого дизайнерського задуму завжди ґрунтується на дизайн-проекті.
   Під  запис
   Області дизайну:
   Арт-дізайн — концептуальний, елітний. Інформаційний, програмний.
   Графічний дизайн — проектування символів-знаків, логотипів, послуги дизайнерів, що проектують поліграфічну продукцію тощо.
   Нон-дизайн — організовує процеси виробництва, обслуговування, збуту, навчання.
   Промисловий дизайн — дизайн промислових товарів, конвеєрно-потоковий, масовий. Проектування 3-х мірних об′єктів.
   Психо-дизайн — це наука адаптації інтер'єрів, архітектурних і ландшафтних форм під конкретну людину, її психологічні особливості й потреби. Інтер'єр здатний стимулювати й руйнувати, налаштовувати на успіх, спокій або активність, знімати чи посилювати внутрішні проблеми людини, сім'ї, колективу; активізувати творчий процес, впливати на продажі.
   Пабліш-арт — так званий народний (міський) дизайн. Процвітає на заході.
   Рекламний дизайн — націлений на досягнення прибутку.
   Середовищний дизайн — дизайн архітектурного середовища (інтер'єр-екстер'єр), послуги дизайнерів, що проектують художні свята, виставки тощо.
   Стайлінг-дизайн — художня адаптація вже готової форми (інтер'єр-екстер'єр) або поліпшення технічної частини об'єкту.
   Кітч — примітивний, тупий (кухонний) дизайн. В даний час визначення носить відтінок зневаги. Слово з'явилося в 1860-1870-х роках в Германії (Мюнхені) і означало переробку старих меблів, оновлення з відтінком обману: продавати старе, як нове. Друга вірогідна складова значення — англійське слово sketch («нарис»).
   Кустарний дизайн — швидше ремесло, засноване більше на особистому досвіді й смаку, ніж  на  освіті.
   Фіто-дизайн — вживання, в основному, природних елементів, кольорів і рослин.
   Футуро-дизайн — історичний і прогностичний дизайн майбутнього.
   Web-дизайн — проектування  інтернет-серверів.
   Сайнс-дизайн — науковий дизайн.
   Розповідь вчителя

Сучасні дизайнери можуть вирішувати цілий ряд проблем: проектування, соціальної привабливості продукту, вирішення творчих завдань. Чим більше проблем вирішує дизайн, тим більше людей різної кваліфікації необхідно для його проектування.
Отже, група людей, які можуть мати різну кваліфікацію, але працюють в одному напрямі, можуть бути виділені в окремий підрозділ, який називається студія дизайну (дизайн-студія) — творча майстерня, в якій зароджуються і реалізуються креативні дизайнерські ідеї.
Дизайн охоплює всі сфери життя сучасного суспільства. Це творча діяльність, яка дає можливість художнього проектування місця існування й навколишніх предметів відповідно до художніх і утилітарних закономірностей.

Основні категорії дизайну

Образ - ідеальне уявлення про об'єкт, художньо-образна модель, створена уявою дизайнера.

Функція - робота, яку повинен виконувати виріб, а також смислова, знакова і ціннісна ролі речі.

Морфологія - будова, структура форми виробу, організована відповідно до його функції, матеріалу і способу виготовлення, що втілюють задум дизайнера. Технологічна форма - морфологія, втілена в способі промислового виробництва речі-об'єкту дизайн-проектування в результаті художнього осмислення технології.

Естетична цінність - особливе значення об'єкту, що виявляється людиною в ситуації естетичного сприйняття, емоційного, плотського переживання і оцінки ступеня відповідності об'єкту естетичному ідеалу суб'єкта.

Під запис

Види дизайнерської діяльності:

наочний дизайн

знаряддя праці

механізми

побутова техніка

мода і аксесуари

дизайн середовища

дизайн міського середовища

дизайн інтер'єрів

світловий дизайн

колористика і суперграфіка

дизайн процесів

фірмові стилі

дизайн церемоній

дизайн-програми

графічний дизайн

шрифти

поліграфія

веб-дизайн,

візуальна ідентифікація,

товарні знаки

візуальні комунікації

Розповідь вчителя.

Що таке, дизайн-проект?

Мабуть, його можна порівняти з необхідними на незнайомій місцевості «мапою і компасом». Отже, вирушаючи в цікаву «подорож» створення красивого і якісного інтер’єру, перш за все треба починати з роботи над дизайн-проектом!

Часто без якісного дизайн — проекту, неможливо передбачити різні «незручні» дрібниці. Коли проект розписаний до найдрібніших деталей, ви ніколи не почуєте хамський обмовок “шабашника”: «Так, а куди мені — це прикрутить…», а Ваш інтер’єр стане не лише красивим, але і надійним. Такі роботи повинні виконуватись і втілюватись під керівництвом професіоналів. Саме тому ми дозволимо собі відмітити, що якісний інтер’єр виходить лише тоді, коли дизайнерське об’єднання працює в тісному партнерстві з надійною будівельною компанією, де працівники не лише уміють читати креслення але і знаходяться в постійному діловому контакті з проектувальником.

Під запис

Професі́йна дія́льність — діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.

Розповідь вчителя.

Фахова підготовка дизайнерів середовища містить знання функцій, конструкцій, розуміння ролі форми, перспективи, пластики, значення світла, кольору, текстури та фактури в середовищі, а також володіння технологіями утворення цілого з окремих елементів і організуючих його засобів, специфікою художнього декору, принципами його органічного поєднання з формою архітектури та обладнання, композиційною організацією в цілому. Я вважаю що поставлену перед собою задачу я виконав та справився із завданням. Здобув перший досвід, перші навички і взагалі провів добре час.

ДИЗАЙНЕР

Зміст праці. Дизайн - порівняно новий вид професійної художньої діяльності по проектуванню предметного світу, що оточує людину.
Слово "дизайн" відбулося від англ, design -проектувати, креслити, задумувати проект, план, малюнок. Дизайн виник на початку XX століття як реакція на стихійне формування візуальних і функціональних властивостей предметного середовища. Дизайнер розробляє зразки її раціональної побудови, для того, щоб людини оточували речі і предмети не тільки корисні, але і зручні, красиві, ощадливі. Головною задачею дизайнера є задоволення потреби людини (замовника), гармонії з предметним середовищем за допомогою проектування естетичних властивостей промислових виробів.
Професійна діяльність дизайнера включає розробку художньо-конструкторських проектів виробів виробничого і побутового призначення (товарів народного споживання) із забезпеченням високого рівня їхніх споживчих властивостей і естетичних якостей, розробку проектів оформлення інтер'єрів приміщень, пошук найбільш раціональних варіантів рішень конструкційно-оздоблювальних матеріалів і деталей зовнішнього оформлення, розробку компонувальних і композиційних рішень, проектування художнього оформлення упакування виробу, участь у рекламі, розробку технічної документації, здійснення авторського нагляду.
Умови праці. Навантаження на зоровий аналізатор. Робота з фарбами, клеями може викликати алергію.
Спрямованість - художній образ у сполучення з виробництвом (реалістичний + підприємницький тип).
Домінуючі професійні інтереси - образотворче мистецтво, конструювання, виробництво.
Необхідні якості: аналіз і синтез, просторове мислення і конструкторські здібності, креативність, художні здібності (композиція, гармонія, пропорції, почуття кольору), комунікативні і вербальні здібності, гнучкість мислення, самостійність, відповідальність, реалістичність, спритність.
Родинні професії: декоратор, оформлювач, фахівець в області реклами.
Працевлаштування .

  Проектні і НДІ і КБ;

  Архітектурні майстерні і студії;

  Дизайнерські студії;

  Галереї, виставочні комплекси;

  Рекламні агентства;

  Освітні установи (професійна освіта і додаткова освіта).
Перешкоджати успішній професійної діяльності буде ригідність мислення, відсутність художніх здібностей.
Затребуваність на ринку праці висока. Оплата праці - висока.

9.                             самостійна робота учнів із засвоєння нових знань: в мережі Інтернет знайти інформацію про провідних дизайнерів середовища, не менше 3 представники. Створити слайдову презентацію про дизайнерів. Оформити її згідно естетичних вимог та представити перед класом. Представлення має на увазі: демонстрацію слайдів та короткий виступ щодо власної презентації. Форма організації діяльності учнів – індивідуальна. (для цього учні ідуть у кабінет інформатики і працюють за комп’ютером в мережі Інтернет)

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ___

4.    розгадування кросворду «Дизайн».

Форма проведення – усне фронтальне опитування.

Завчасно на дошці розграфлені ячейки кросворду, один учень із класу, за власним бажанням, вписує вірні відповіді.

 

VІ. Підведення вчителем підсумків ЗАНЯТТЯ: ____

11.                         повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;
12.                         об’єктивна оцінка та аналіз відповідей учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у щоденники учнів;
13.                         завдання додому: Розробити дизайн дитячої кімнати, виконати на форматі А4;
14.                         повідомлення теми наступного заняття: Екскурсія на підприємство. Ознайомлення із особливостями процесу проектування об’єктів дизайну середовища;
15.                         завдання учням для підготовки до наступного заняття: взяти фотоапарати, для фіксування процесів проектування на підприємстві.

Кросворд «Дизайн»

 

 

Питання:

 

1. Дизайн — націлений на досягнення прибутку. (Рекламний)
2. Примітивний, тупий (кухонний) дизайн. (Кітч)
3. Сайнс-дизайн —…..дизайн. (науковий)
4. Творча майстерня, в якій зароджуються і реалізуються креативні дизайнерські ідеї. (дизайн-студія)
5. Область творчої діяльності, що пролягає в проектуванні наочного світу штучного середовища, в створенні зручних і красивих речей. (Дизайн)
6. Дизайн  з англ. Design  - … (задум)
7. Будова, структура форми виробу, організована відповідно до його функції, матеріалу і способу виготовлення, що втілюють задум дизайнера. (Морфологія)
8. Ідеальне уявлення про об'єкт, художньо-образна модель, створена уявою дизайнера. (Образ)
9. Діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків, які виконує фахівець. (Професі́йна)
10.            Фахівець, що відповідає за функціональний і ес­тетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне сере­довище. (Дизайнер)