Конспекти уроків з української мови на тему "Головні члени речення", 8 кл

Урок № 1 Підмет, способи його вираження

Мета: поглибити знання учнів про підмет як головний член речення; формувати вміння виділяти підмети в двоскладному реченні, визначати способи вираження підмета, 

розвивати пам’ять, мислення, мовлення, вміння знаходити в реченні граматичну основу;

виховувати почуття шанобливого ставлення до української мови, її краси і багатства

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Способи вираження підметів»

Міжпредметні зв’язки: українська мова та література

Соціокультурна лінія : Мова – скарбниця духовності народу

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

    ХІД УРОКУ 

I. Організаційний момент

  

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

•  Прочитайте наведені вислови про українську мову відомих людей. Яке визна­чення вони дають українській мові? Якою основною думкою об’єднані?

1.                   Щоб любити — треба знати. А  щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (В. Сухомлинський). 2. За­пашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визнання української мови. І, зрештою, усі ці епітети слушні (О. Гончар). 3. Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства (М. Драгоманов). 4. Я дуже люблю... народну українську мову, звуч­ну, барвисту й таку м’яку (Л. Толстой).

- Визначте граматичну основу речень

Просте речення є основною одиницею, що призначена для передавання відносно закінченої інформації. Крім цього, воно є одиницею, що формує складне речення, а також будь-який текст. Саме в простому реченні виявляються його компоненти — головні й другорядні члени речення.

 

III .Повідомлення  теми, мети уроку

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

 

1.Робота з опорною схемою

-  Розглянути схему. Запам’ятати, що означає підмет, на які запитання відповідає, з яким членом речення пов’язується та чим виражається.

• Сформулювати повне визначення підмета.

 

2.Дослідження-характеристика

- Прочитати вислови вголос. Визначити їх тематику. Які з них можна вважати повчальними? Довести це.

1. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду! (П. Чубинський).

2. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко).

4. Жити — вітчизні служити (Нар. творчість).

5. Кожний має свій звичай (Нар. творчість).

6. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творчість).

7. Грамотний — видющий і на все тямущий (Нар. творчість).

8. Вітальне «Доброго ранку!» первинно пов’язане з побажальною формою (С. Богдан).

► Списати, виділяючи головні члени речення. З’ясувати, чим виражені підмети. Зробити висновок про способи їх вираження, використовуючи матеріал схеми.

 

Способи вираження підмета

3. Вправа « Випиши граматичну основу»

► Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять граматичну основу речення.

Є різні люди, і вони по-різному ставляться до мови. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому плекають ії, дбають про неї, невпинно збагачують свій словник.

Вони говорять так, що мова ллється, як музика. Однак  байдужі говорять неохайно, суржиком, не стежать за чистотою слова. Та ще гірше буває, коли людина нехтує мовою свого народу.(За М.Шумилом)

V.Узагальнення і систематизація знань 

1.Прочитайте  текст. Доберіть до нього заголовок. Випишіть  граматичні основи, визначте  способи вираження підмета

До найкоштовніших надбань нашого народу належить мова. Рідна, як мати, як Батьківщина. Усе це – найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, у якому кожен з нас виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги й славу, культуру і традиції. Рідним словом народ збагачує також світову культуру.

 Український народ творив мову упродовж віків. У слові рідної мови захована якась таємнича сила. Вона в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови.

  Мова – дивосвіт, духовна планета. Саме на ній живе виплекана людиною незліченна кількість слів. (За І. Вихованцем)

 2.Дослідження-відновлення

-  Відновити уривок із віршаО.Олеся «Рідна мова в рідній школі», уставляючи необхідні за змістом підмети. За потреби скористатися  текстом.  З’ясувати, чим виражені підмети.

 Рідна …в рідній школі!

…бринить нам чарівніш?

…нам ближче і миліш

 І дорожче в час недолі?

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій

… в Вітчизні дорогій

 Говоритимем чужою?!

Краще нам німими стати,

Легше гори нам нести,

Ніж тебе розіп’ясти,

Наша мово, наша мати!

Ні! В кім …прагне слова!

Хто в майбутнім хоче жить,

…всім серцем закричить:

В рідній школі — рідна мова!

І спасе того в недолі

Наша …золота,

Наше гасло і мета

Рідна мова в рідній школі.

 

3.Вправа «Утвори прислів’я»

Поєднати праву і ліву частини, утворивши прислів’я про мову. Яке з прислів’їв, на ваш погляд, зайве?

Рідна мова — не полова:	зложиться мова.
Птицю пізнають по пір’ю,	її за вітром не розвієш.
Слово до слова —	хто вміє гарно говорити.
Добре тому жити,	така й розмовонька.
Яка головонька,	а людину — по мові.

• Списати, визначити граматичні основи, визначити способи вираження підмета.

VI. Підсумок уроку

 

VII. Домашнє завдання

1. Дібрати з текстів художньої літератури 3—4 приклади речень, у яких підмети були б виражені сполученням кількох повнозначних слів (числівника та іменника, займенника та іменника, фразеологізмом).
2. Написати твір- мініатюру «Наша мова» , визначити способи вираження підмета.
3. Виконати вправу 65 (ст..34), вчити  §5

 

 

 

 

 

Урок 2.Тема.Простий і складений дієслівний присудок

Мета: поглибити знання учнів про види присудків, ознайомити зі способами вираження простих та складених присудків,

розвивати вміння знаходити граматичну основу, вирізняти види присудків у реченні;  пам’ять, мислення учнів;

 виховувати повагу до звичаїв і традицій України

 

Міжпредметні зв’язки: українська мова та література, народознавство

Соціокультурна лінія .Звичаї та традиції українського народу

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи присудків»

Тип уроку: комбінований(формування вмінь і навичок)

   Хід уроку

 І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)Фронтальне опитування

— Який головний член речення називається підметом?

— Які підмети бувають за будовою?

— Якими частинами мови може виражатися підмет?

— Які способи вираження складеного підмета?

2)   Перевірка письмового завдання.

3)   Робота з індивідуальними картками

Списати речення, підкреслити граматичні основи, надписати способи вираження підметів

1. Минуле свого краю завжди хвилює. 2. Три — просте число. 3.«Кри» та «Кри» журливо лине в долину імлисту. (І. Нехода) 4.Батько з сином виходять з затінку на сонце. (0. Донченко) 5.Щорічно в промисловості використовується п’ять  мільярдів кубометрів води.  6. Багато літ перевернулось, води чимало утекло. (Т. Шевченко)

 

 ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

- Запишіть речення, підкресліть підмет і присудок кожного речення. Чи завжди це легко зробити?

Четвертого грудня відзначається свято Введення у храм Пресвятої Богородиці. На Закарпатті у цей день ніхто не відвідує сусідів. Помітивши, що до хати йде односелець, сусіди намагатимуться примкнути двері. Особливо люди боялися жіночих відвідин. Вважалося, вони можуть принести нещастя.

 

 ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.Робота з опорною схемою

- Розгляньте схему. З'ясуйте, що вам відомо про присудок як го­ловний член речення, а яка інформація є новою.

- Дайте повне визначення присудка, скориставшись схемою.

2.   Опрацювання таблиці «Типи присудків».

Типи присудків
Простий	Складений
Дієслівний	Іменний	Дієслівний
— дієслова усіх способів у будь-якому часі; — інфінітив; — звуконаслідувальні слова; — вигукова форма слова; — фразеологічне сполучення. Давно мені припала до душі ця пісня. В труді твори красу життя. (П. Тичина)	Іменник у Н. в., прикм., займ., числ., нерозкладне синтаксичне словосполучення Н., Ор. в. + дієслово-зв’язка в будь-якому способі та часі. Так, була моя пісня палка. (Леся Українка)	Дієслово у формі інфінітива + допоміжне дієслово в будь-якому способі та часі. Я так люблю сі5яти. (О. Довженко)

 

 

 

2.  Навчальний диктант.

Визначте граматичні основи речень. Укажіть види присудків. Якою частиною мови вони виражені?

На свято Коляди діються великі дива на землі. Тому вечори від Різдва до Водохреща стали зватися в народі Святими. По заході сонця в той час не можна робити справи. Не треба виносити сміття з хати, зібране за день. На Водо­хреща кроплять водою, освяченою в церкві, хату, худобу, бджіл. Кутю варять із зерна. Хати  хлопці  будуть посипати зерном. На покуті люди ставлять сніп колосків, зібраних цього року. Вечерю починають із хліба, спеченого з борошна нового врожаю.

 

3.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу (ст.34-35)

2)   Виконання вправ і завдань

 ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Дослідження-відновлення.

Відновіть висловлювання, вставляючи з довідки потрібні за змістом допоміжні дієслова. Запишіть відновлений текст, визначте підмети й присудки.

Із цього вечора дівчата …ворожити. Вони рвали у чужому садку гілочку вишні та …відразу поставити її у воду. Якщо до Різдва гілка розквітне, то того ж року дівчина …вийти заміж. Від Катерини починалися зимові гуляння на санках. Рідні …подивитися на молодят. Адже наречена вперше після весілля восени … покажеться на люди. Молодята також будуть кататися на санчатах.

Довідка: починали,  намагалися , може, збиралися,

 

2.   Пояснювальний диктант.

Запишіть текст. Підкресліть прості дієслівні присудки.

Калиту відзначали по-різному. В одних випадках це намагалися зробити напередодні, тобто на Парамона (12 грудня). Бувало, що й наступного дня. До цього обряду ретельно готувалися хлопці і дівчата. Окрім калити, юнки випікали ще й невеличкі балабушки (тобто пампушки). (За І.Панкєєвим)

 

 3.   Творче реконструювання.

- У поданих реченнях замініть прості дієслівні присудки на складені дієслівні (де це можливо)Дослідіть, чи зміниться значення речень при їх перебудові.

 

У давніші часи навчальний процес розпочинався взимку (1 грудня).На цей час сільськогосподарські роботи вже завершено..Напередодні Наума батьки відвідували дячка , домовлялися про навчання. Ввечері до майбутнього учня приходив хрещений батько .Він підстригав хрещеника, «щоб добре в голову наука йшла».

 

 V.  Підсумки уроку, домашнє завдання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал §6

2)   Виконати вправу71

2.   Індивідуальне завдання.

Записати 5–6 народних прислів’їв про навчання. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети й присудки.

 

Урок №3 СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОК

Мета: поглибити знання учнів про присудок як один із головних членів речення, його види; сформувати вміння відрізняти складений іменний присудок від простого і складеного дієслівного;

удосконалити навички знаходити й аналізувати складені іменні присудки в мовленні;

виховувати повагу до славетних імен української культури, значення музики в житті людини

Міжпредметні зв’язки: українська мова та література, мистецтво

Соціокультурна лінія . Внесення українців у світову культуру. Пісня – душа народу

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи присудків»

Тип уроку: комбінований(формування вмінь і навичок)

 

ХІД УРОКУ

І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)Фронтальне опитування

—Назвіть головні члени речення, дайте визначення.

— Які підмети бувають за будовою?

— Якими частинами мови може виражатися підмет?

— Які способи вираження складеного підмета?

— Які присудки бувають за будовою?

— Які способи вираження складеного дієслівного присудка?

 

2)   Перевірка письмового завдання.

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Дослідження-характеристика на основі опрацювання опорної схеми

Складений іменний присудок

2.Опрацювання статті підручника (ст..35-36)

ІV. Первинне застосування нових знань

Вибірково-розподільна робота

 Прочитайте виразно вголос текст. Визначте  тему й основну думку. Випишіть речення зі складеними  іменними  присудками. З’ясуйте, чим вони виражені.

УКРАЇНСЬКИЙ ДИРИГЕНТ

Олександр Антонович Кошиць – славетний  український диригент, композитор та етнограф.

Праця майстра на музичному терені стала для України міжнародною візитівкою. Виступи Української республіканської капели під орудою О. Кошиця у країнах Європи, Північної та Південної Америки були дійсно тріумфальними. З допомогою української пісні світ дізнався про такий народ і державу, як Україна.

Як відомо, О. Кошиць був високоосвіченою, ерудованою людиною, блискучим знавцем та інтерпретатором духовної музики. Постійна хормейстерська практична діяльність виявила його неабиякий композиторський талант. Найбільшу популярність здобули чудові обробки українських народних пісень. На початку минулого століття українська пісня піднялася до небачених висот саме завдяки таланту М. Леонтовича, К. Стеценка та О. Кошиця. Обробки українських народних пісень «На вулиці скрипка грає», «Вийди, Грицю, на вулицю», «Ой ходить сон» та низка інших є окрасою репертуару будь-якого хору.

Колеги-хормейстери, музичні критики підкреслювали, як блискуче володів Кошиць технікою хорового звучання. Прекрасно обізнаний з особливостями і можливостями людського голосу, він майстерно застосовував їх у своїх обробках українських пісень. Сучасники відзначали, що хор під орудою О. Кошиця звучав ніби оркестр людських голосів. До речі, про це зізнавався і сам Олександр Антонович (З журналу).

V. Самостійне застосування знань учнями

1.Вибіркове списування

•      Випишіть речення із складеними іменними присудками

 ПІСНЯ В ШЕВЧЕНКОВОМУ ЖИТТІ

Народною піснею починається життя Тараса Григоровича Шевченка, нею визначається коло музичних явищ, яке його оточувало. Пісня — його натхнен­ня, велич і вічність. Вона змалку живила Тарасову уяву, через неї пізнавав він сучасне й минуле свого народу, його думи, прагнення, боротьбу проти націо­нального й соціального гніту. Народна пісня була для Шевченка розрадою, супутни­цею, порадницею .Був Шевченко натурою вельми музикальною, мав доб­рий голос, чудову пам’ять і неабиякий музичний слух.

З дитинства ж захоплювався дума­ми і піснями про героїчне минуле українського народу. Столітній Тарасів дід Іван був для нього першо-джерелом відомостей про ті історичні події, жи­вим літописом героїчного й драматичного минулого. Дід знав багато пісень та дум, у яких кобзарі славили героїчний дух народу . Шевченко ввібрав ті твори в серце як неоціненний спадок.

 

 

2.Відтворення деформованого тексту

 Відновіть текст, уставляючи потрібні за змістом іменні частини складеного присудка з довідки. Схарактеризуйте присудки за схемою

Пісні —… народного генія.

Як уже зазначалось, Шевченко  …мав добрий музичний … і приємний го­лос  . Він дуже любив співати. «Ой зійди, зійди ти, зіронько, та вечірняя» -  …його  улюблених….

П. Куліш писав у мемуарах про спів Шевченка: «... такого або рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях. Поривались разом усі розмо­ви й між старими, й між молодими. Посходились з усіх світлиць гості до зали, мов до якої церкви. Пісню за піснею співав наш соловей, справді, мов у темно­му лузі, серед червоної калини... І, скоро вмовкав, зараз його благали ще заспі­вати, а він і співав людям на втіху, а собі ще й на більшу».

Микола Віталійович Лисенко - найглибший і найбільш всеосяжний …творів одно­го автора у світовій музичній творчості. Його цикл  носить назву «Музика до «Кобзаря» Шевченка». Він обіймає 87 вокальних творів.

Довідка: витвір, мав слух ,  одна  із пісень, інтерпретатор, носить назву.

Укажіть на спосіб вираження іменної частини відновлених присудків.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Вправа «Встанови відповідність»

 Установіть відповідність між реченнями і способами вираження в них іменної частини складеного присудка.

А Романтична окриленість музики Віталія Кирейка стала напрочуд близькою поетиці української драматургії (М. Загайкевич). Б Пісня  — невичерпні багатства душі нашого народу  В Українські пісні народжені з болю.

1 Іменник. 2 Прикметник. 3 Займенник. 4 Дієприкметник.

VІ. Підсумок уроку

— Які присудки бувають за будовою?

— Які способи вираження складеного дієслівного присудка?

— Які способи вираження складеного іменного присудка?

 

 

VІІ. Домашнє завдання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал §6 (ст..35-36)

2)   Виконати вправу 69

2.   Індивідуальне завдання.

Чи згодні ви з думкою, що за кожним славетним українським іменем - сторінка нашої історії, культури, зрештою, духовного надбання? Оформити свої міркування у вигляді твору-роздуму на тему «Славетні імена України». Визначити присудки, назвати їх вид і спосіб вираження.