25 вересня о 19:00Вебінар: Співпраця вчителя та батьків: модернізовані підходи та нетипові форми взаємодії

Контрольна робота "Контрольний письмовий твір за літературною спадщиною Тараса Григоровича Шевченка"

Про матеріал
Контрольний письмовий твір за літературною спадщиною Тараса Григоровича Шевченка
Перегляд файлу

Контрольна робота

Контрольний письмовий твір за літературною спадщиною Тараса Григоровича Шевченка

Мета:

  • навчальна: вдосконалювати вміння школярів писати твори-роздуми, узагальнити їх знання про поетичну творчість Кобзаря;
  • розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, їх логічне мислення, уміння послідовно викладати свої думки, наводити аргументи, робити висновки;
  • виховна: виховувати почуття пошани до творчості Т. Г. Шевченка, нашого історичного минулого.

Тип уроку: застосування набутих знань, умінь.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка літератури, фотоілюстрацій  .

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІІ. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

  1. Підготовка до написання твору-роздуму
  2. Перелік тем, запропонованих для написання контрольного твору-розуму за творчістю Т. Шевченка
  • Героїчне минуле українського народу в творчості Т. Шевченка.
  • Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка «Сон» і «Кавказ».
  •  Мрії Т. Шевченка про майбутнє України.
  • Трагізм образу матері в поемі Т. Шевченка «Наймичка».
  • Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
  1. Вибір теми і написання учнями твору

Зразок твору.

Мрії Т. Шевченка про майбутнє України

Тарас Григорович був відданим захисником інтересів трудящих мас. Гострий біль від соціальної несправедливості, пекуча ненависть до гнобителів, нещадне осудження царського самодержавства пронизує кожен рядок Шевченкової творчості:

І звір того не зробить дикий,

Що ви, б’ючи поклони,

З братами дієте…Закони,

Катами писані за вас.

Поет розуміє, що немає і не може бути вільної і щасливої Вітчизни, поки скрізь: «Людей у ярма запрягли пани лукаві…». Визволення трудящих мас за Шевченком, є передусім визволенням соціальним, визволенням з-під ярма гнобителів-панів. Квітучою буде Україна – «зеленітимуть широкі села», «у селах у веселих» будуть «І люди веселі» - за однієї умови: коли «не лишиться й сліду панського в Україні». До цієї теми поет звертається не раз: кріпосницький лад, панування гнобителів – ось причина народного зубожіння, поневолення. Нас вражає неймовірна сміливість поета. «Я не знаю, - писав І. Франко, - ні в одній європейській літературі подібної поезії, написаної в подібних обставинах». Поет кидає грізне звинувачення всьому гнобительському ладові, бо цей лад спотворює саму основу людського існування – працю, обезсмислює її, перетворює на непосильну каторгу:

Чорніше чорної землі

Блукають люди; повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалялись,

Стави бур’яном поросли…

Шевченко спрямовує свою творчість на те, щоб підняти свідомість «закованих невольників», розбудити в них людські почуття, впевненість у своїх силах. Він наштовхує на думку про можливість шляхом визвольної боротьби досягти світлого життя для народу. Тільки треба за це боротися – мужньо, самовіддано, одностайно.

На вершині своєї творчості, лишаючись глибоко національним, Шевченко у 1860 році говорив від імені всіх племен і націй, що знемагали в тюрмі народів царської Росії:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.

Він вірив у те , що: «Розкуються незабаром заковані люде, настане суд, заговорять і Дніпро, і гори!».

Заклик до повалення царату, до розгрому дворянсько-поміщицького ладу в ім’я щастя трудящих – становить провідний мотив Шевченкової поезії протягом всього його життя:

Окують царей неситих

В залізнії пута,

І їх, славних, оковали

Ручними окрутять,

І осудять губителей

Судом своїм правим.

Тоді ж коли люди позбавляться експлуататорів, настане радісне щасливе життя, закрасується земля. Тарас Шевченко був впевнений у тому, що перемога революції – це перемога вільної, творчої праці:

Роботящим умам,

 Роботящим рукам

Перемоги орать.

Мрії про радісне майбутнє пов’язуються у поета із світлими образами дітей, з образами щасливої матері:

Присняться діточки мені,

Веселая присниться мати…

Кобзар мріє про уквітчану землю, теплу і ласкаву. Такою зроблять її люди, трударі: «І спочинуть невольничі утомлені руки, і коліна одпочинуть, кайданами куті». На думку Шевченка, люди майбутнього будуть господарями своєї долі. Їх життя буде повноцінне і самі вони духовно багаті. Поет мріяв про єднання людей у творчій праці, про ті часи, коли праця стане справді вільною. Тоді людина буде творити дива на землі:

І дебрь – пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

Прокинеться; і потечуть

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть,

Веселим птаством оживуть.

Майбутнє людства Кобзар пов’язує формуванням нових людей, нового суспільства, в якому «була б сестра, і був би брат». Поет вірить, що:

Правда оживе,

Натхне, накличе, нажене

Не ветхеє, не древле слово

Розтлєнноє, а слово нове.

Між людьми криком пронесе

І люд окрадений спасе

Од ласки царської.

Схиляючись перед мудрою і далекосяжною поезією Шевченка, Максим Горький відзначав, що український поет-революціонер «поглянув на життя народу оком поета і провидця». На думку М. Горького, Шевченко дивився у майбутнє, закликав утверджувати це майбутнє і саме з позицій майбутнього оцінювати сучасне і минуле народу.

Отже, в ім’я цього майбутнього він жив, творив, ішов на невимовні жорстокі царські муки, терпів, страждав і попри все нескорений, і гордий, сміливий і відважний, щиросердний і відчайдушний, перемагав, щоб ми, його потомки, жили щасливо.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

docx
Додано
6 липня
Переглядів
163
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку