Контрольна робота "Просте речення. Двоскладне речення"

Просте речення. Двоскладне речення

Тестово-практичні завдання

І варіант

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Складений підмет вжито в реченні:
A) Хто топиться, той за соломину вхопиться (Народна творчість).
Б) Народилися мої дід та баба ще кріпаками, побралися уже вільними (М. Стельмах).
B) Маланка з Гафійкою теж заробляли (М. Коцюбинський).
Г) І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум’я й води (Л. Костенко).

2. Складений присудок вжито в реченні:
A) А вже на відпочилім небокраї прекрасний розгоряється пожар (М. Стельмах).
Б) Семена викликали до князя в палац і наказали зачекати в челядницькій (П.Панч).
B) Ні, любий тату, я буду слухатись (Леся Українка).
Г) Тече вода в синє море, та й не витікає (Т. Шевченко).

3. Тире між підметом і присудком не ставиться в реченні:
A) Рідний батько це найвища святиня у світі (Панас Мирний).
Б) Ти пісня моя лебедина (Л. Костенко).
B) Бути чабаном це не прогулюватись з ґирлиґою по степу та їсти кашу чабанську (О. Гончар).
Г) Гармонійне злиття ідеї з художньою формою ось формула ідеального твору мистецтва (В. Дрозд).

4. Порівняльний зворот не виділяється комами в реченні:
A) Дощ ллє як із відра.                                              

  Б) Весняне сонце вже припікало як улітку.
B) І всі ми як один підняли вгору руки (І. Франко).
Г) Припадаю вустами до слова мов до стиглого грона калини (Н. Кащук).

5. Форму присудка при підметі вжито неправильно в реченні:
A) Іти було важко.                                                      

Б) Радіють і небо, і морс, і земля.
B) Біля вогнища сиділи група туристів.        
Г) УАН була заснована 1918 року за сприяння гетьмана П. Скоропадського.

6. Через дефіс пишуться всі прикладки в рядку:
A) озеро/Світязь, гора/Говерла, народи/брати;                   Б) сон/трава, Москва/ріка, поет/романтик;
B) сніжинки/пушинки, трава/деревій, фільм/»Земля»;         Г) жук короїд, твір опис, собака вівчарка.

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в цьому.
1) Простий дієслівний присудок;       2) дієслівний складений присудок; 3) імепний складений присудок.

А. Серед тонкого попискування синичок чути посвисти червоно-рудих красенів снігурів (А. Волкова).
Б. Тоді Десна була глибокою і бистрою річкою (О. Довженко).
В. На погребні любив спати дід (О. Довженко).          

  Г. Шум акацій… Посьолок і гони (В. Сосюра).

8. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1)    Обставина;        2)    означення;                 3)    додаток.

A. Тиша і холод обіймають його (М. Коцюбинський).
Б. Розквітає калипа і стас гарною, як дівчина у весільному вбранні (З журналу).
В. Усе тіло зробилося легким, пружним, нестримним (О. Гончар).
Г. Теплохід пішов по Дніпру впиз (В. Винниченко).

9. Установіть відповідність між реченням і видом обставини в ньому.
1)    Обставина міри;             2)    обставина способу дії;             3)    обставина місця.

A. Йде боєць додому із походу (А. Малишко).
Б. Скоро перша паморозь посріблить траву, листя кущів і дерев (О. Копиленко).
B. Сад музикою сповнений по вінця (О. Підсуха).
Г. І трудимось теж на совість (О. Гончар).

Прочитайте текст. Виконайте завдання  №10-12 до нього
(1) Зовнішній вигляд міфологічних богів та духів був у прямій залежності від їх здібностей та якостей. (2) Святовид бог війни та перемоги у західних слов’ян. (3) Він зображується чотириголовим. (4) Ріг сідло меч символи цього бога. (5) Ночами він їздить на білому коні й змагається з нечистою силою.

(З кн. «Персонажі слов’янської міфології»)

10. Позначте речення, у яких між підметом і присудком необхідно поставити тире.

11. Позначте речення, які містять однорідні головні члени речення.

12. Позначте речення, які містять узгоджені означення.

Практичні завдання

1. Записати текст. Вставити пропущені розділові знаки, пропущені у словах букви, підкреслити у реченнях головні і другорядні члени речення.

Остроз..ка академія була першою (з,с)пробою організувати вищу школу в (У, у)країні. Передовсім князь бажав надрукувати (Б, б)іблію церковнослов..янс..кою мовою. Це була в..личезна і складна справа. Він розіслав по всіх усюдах шукати тексти (Б, б)іблії.

Друкуван..я (Б, б)іблії  це була знамен..а подія в усьому слов..янс..кому світі, це був в..личезний труд. Над (Б, б)іблією працювали найвидатніші уми в (У, у)країні. Біблія ще довгі часи була непер..вершеним мистец..ким твором завдяки своїм шрифтам, верстці  друкові  в..ликій кіл..кості заставок і різних художн..х прикрас (О. Іваненко).

2. Записати словосполучення у дві колонки, знімаючи риску: а) ті, що пи­шуться через дефіс; б) ті, що пишуться окремо.

Риба/карась, ворон/птах, вітер/пустун, квітка/ромашка, нарцис/квіт­ка, дуб/дерево, Дніпро/ріка, ріка/Дніпро, Полтава/місто, поет/початківець, журнал/»Київ», льотчик/Онищенко, Онищенко/льотчик, льон/довгунець, трава/звіробій, народи/брати, сніжинки/пушинки, деревій/трава, одуд/птах, птах/одуд, зима/лихоманка, мати/Катерина, Катерина/мати, батько/чабан, твір/опис, жук/короїд, рута/м’ята, ріка/Раставиця.

Просте речення. Двоскладне речення

Тестово-практичні завдання

ІІ варіант

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Складений підмет вжито в реченні:
A) Любить свій край – це для народу жити, боротися за юне, за нове (В. Сосюра).
Б) Цілували Євпраксії руку два герцоги, чотири архієпископи, дванадцять
маркграфів, п’ятнадцять єпископів, баронів і клерків без ліку (П. Загребельний).
B) Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка).
Г) Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать (Л. Костенко).

2. Складений присудок вжито в реченні:
A) Оженитися – не дощик переждати (Народна творчість).
Б) Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці… (А. Малишко)
B) Я вмію зневажати скрутне становище і нехтувати небезпеку (І. Микитенко).
Г) Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг (Л. Костенко).

3. Тире між підметом і присудком  ставиться в реченні:
A) Огонь в одежі слова безсмертна, чудотворна фея, правдива іскра Прометея (І. Франко).
Б) Кожне слово це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови

 (В. Сухомлинський).
B) Життя як вокзал. Хто приїжджає, хто від’їжджає (Л. Костенко).
Г) Класична пластика і контур строгий, і логіки залізна течія оце твоя, поезіє, дорога (М. Зеров).

4. Порівняльні звороти комами не виділяються в реченні:
A) Із степу як із вогкої печери тягло свіжою прохолодою (О. Гончар).
Б) Це місто прекрасне як усмішка долі (Л. Костенко).
B) Він був неначе сонний (О. Корнійчук).
Г) Він справді здригнувся немов ступив у студену воду (Ю. Мушкетик).

5. Форму присудка при підметі вжито неправильно в реченні:
A) Як назбиралось тії птиці, як назбиралося звірів.
Б) Більшість сприйняли пропозицію схвально.
B) Сотня рук здійнялася вгору.
Г) Райвно розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.

6. Окремо пишуться всі прикладки в рядку:
A) козак/нетяга, мати/героїпя, риба/щука;     Б) пісня/дума, співець/Перебендя, озеро/Байкал;
B) сердега/Ярема, гори/Карпати, птах/орел;   Г) дівчина/красуня, місто/Тбілісі, дуб/велетень.

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
1) Простий дієслівний присудок;      2) дієслівний складений присудок;

3) іменний складений присудок.

А. Глас ноніющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).
Б. Коли другії облизня піймали, то й ми остерігаємося (І. Котляревський)
В. Довга зимова ніч. Довга (Г. Тютюнник)
Г. Вони стараються не дума з краю… (М. Стельмах).

8. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1)    Додаток;       2)    означення;         3)    обставина.

A. Ми готувалися переходити лінію фронту (О.Гончар)
Б. Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий (Марко Вовчок)
В. Український степ чарівний і величний (І. Цюпа)
Г. Унизу під городом жалюгідно животіє  чорний люд (П. Загребельний)

9. Установіть відповідність між реченням і видом обставини в ньому 

 1)    Обставина місця;       2)    обставина часу;         3)    обставина способу дії.

A. Життя йде розмірено, чітко, напружено й упевнено (П. Панч)
Б. І море там буде, де степ був одвіку (Л. Дмитерко)
B. Усе минає, але любов після всього зостається (Г. Сковорода)
Г. Честь втратити – втратити багато (О. Гончар)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-12 до нього
(1) Міфологія це фантастичне уявлення про світ це приклади про богів духів героїв. (2) Міфологічні уявлення первісної людини були основним способом приймання нею життя. (3) Міфи найперший пласт культурного існування людства що став джерелом релігії науки мистецтва. (4) Зовнішній вигляд богів та духів був у прямій залежності від їх здібностей та якостей. (5) Міфологія давніх слов’ян ніяк не менш цікава за міфи греків та римлян.

(З кн. «Персонажі слов’янської міфології»)

10. Позначте речення, у яких необхідно поставити тире між підметом і присудком .

11. Позначте речення, які містять однорідні означення.

12. Позначте речення, які містять однорідні додатки.

Практичні завдання

1. Записати текст. Вставити пропущені розділові знаки, пропущені у словах букви, підкреслити у реченнях головні і другорядні члени речення.

Київ  одне з найкрасивіших міст (Є, є)вропи. Здаєт..ся, найв..тонченіша його краса  це (С,с)офіївс..кий (С,с)обор, храм на честь (Б, б)ожої Мудрості. Наші далекі прадіди називали його «Диво в..лике». Якщо ми порівняємо його з сучасними в..сотними будовами, собор зовсім не високий. Проте його бані  увінчан..і золотими хр..стами  сягают.. неба. Минают.. століт..я, змінюєт..ся жит..я та незмін..а н..вмируща краса (С,с)офії (К,к)иївської (М. Коцюбинський).

2. Записати словосполучення у дві колонки, знімаючи риску: а) ті, що пи­шуться через дефіс; б) ті, що пишуться окремо.

Риба/карась, ворон/птах, вітер/пустун, квітка/ромашка, нарцис/квіт­ка, дуб/дерево, Дніпро/ріка, ріка/Дніпро, Полтава/місто, поет/початківець, журнал/»Київ», льотчик/Онищенко, Онищенко/льотчик, льон/довгунець, трава/звіробій, народи/брати, сніжинки/пушинки, деревій/трава, одуд/птах, птах/одуд, зима/лихоманка, мати/Катерина, Катерина/мати, батько/чабан, твір/опис, жук/короїд, рута/м’ята, ріка/Раставиця.

Просте речення. Двоскладне речення

Тестово-практичні завдання

ІІІ варіант

1. Простий підмет ужито в реченні.
А Три тополі в орнім полі посадили школярі (А.Малишко).
Б У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає (М.Рильський ).
В Летить до вирію, до теплої мети гусей згуртованих черга широкрила (М.Рильський ).
Г Ми з тобою йдемо стежкою в саду (М.Рильський).

2. Складений дієслівний присудок ужито в реченні.
А Осінь сідає від спраги великої коси змочити та випити кухоль води (А.Малишко).
Б Мати їм дає вечеряти борщ і кашу в казані (А.Малишко).
В Всяк свого б берега й держався (Л.Глібов).
Г Епоху ... з нас кожен має право обирати (М.Рильський).

3. Вкажіть речення, у якому підмет виражений субстантивованим іменником.
А В саду на алеї ішла кароока, ішла чорнобрива (А.Малишко).
Б У цій любові щось було священне (Л.Костенко).
В Нарешті провезли пальне (О.Гончар).
Г Сьогодні я такий щасливий (О.Гончар).

4. Вкажіть речення з узгодженим означенням.
А Дороги розмиті, і чується крик журавлів (Л.Костенко).
Б Я, зима, не сива, я, зима, красива (В.Василашко).
В Тихі, ніжні зорі спадали з неба (Леся Українка).
Г Тривога прадіда мені заснути не дає (Л.Талалай).

ІІ рівень

1. Установіть відповідність між реченнями і синтаксичною роллю неозначеної форми дієслова в них.

2. Установіть відповідність між реченнями та видами обставин, ужитих у них.

3. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.

4. З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова.

5. Установіть відповідність між реченнями і синтаксичною роллю фразеологізмів у них.

Практичні завдання

1. Записати текст. Вставити пропущені розділові знаки, пропущені у словах букви, підкреслити у реченнях головні і другорядні члени речення(1-2 абзаци).

Кож..н народ має свої звичаї, що вироб..лися протягом багат..ох століт.. і осв..ячені віками. Але звичаї – не відокремл..не явище в жит..і народу а втіл..ні в рухи і дію світовідчут..я та взаємини між окремими люд..ми, які в свою чергу впливают.. на духовну кул..туру нації.

Звичаї  це ті неписан..і закони, якими керуют..ся в наймен..ших щоден..их і набіл..ших все націонал...них справах. Звичаї і мова  ось ті найміцніші ел..менти, що об..єднуют.. окремих людей в один народ в одну націю.

В усіх народів світу існує повір..я, що той, хто забув звичаї своїх бат..ків, караєт..ся люд..ми і (Б,б)огом. Наш великий поет (Т,т)арас (Ш,ш)евченко.. звертаючис.. до (У,у)країни, як до матері, що вічно страждає, п..таєт..ся:

Чи ти рано до схід-сонця

(Б,б)огу (не)молилас..?

Чи ти діточок н..певних

Звичаю (не)вчила?

Як бачимо з цих слів (Ш,ш)евченка, (не)вчити свої дітей звичаїв – то такий же великий гріх для матері, як і гріх (не)молитися (Б,б)огові!