Контрольна робота. Словосполучення. Речення. Головні члени речення

Контрольна робота

Словосполучення. Речення. Головні члени речення

І варіант

1. Правильно визначено головне слово в усіх словосполученнях рядка

А сучасне мистецтво, відвідавши бабусю, добре слово

Б цікава історія, запропонувати присісти, важко йти

В далеко від дому, вдалий приклад, говорити тихо

Г перший учень, щиро привітати, повернутися пізно

 

2. Лише словосполучення наведені в рядку

А жити чесно, моторошно від страху, бігаючи на стадіоні

Б шукай друга, повторюй правильно, минають дні

В найбільш розумний, радісно на душі, велике діло

Г ділові папери, хліб і сіль, десять книжок

 

3. Питальними є всі речення, ОКРІМ (розділові знаки в кінці речень пропущені)

А Що ж воно таке, отой берег дитинства (В. Скуратівський).

Б Слово, чому ти не тверда криця (Леся Українка).

В Хто серця чистого добро злобою чорною поборе (М. Рильський).

Г Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди (Олександр Олесь).

 

4. Поширеним є речення

А Повіяло холодом.

Б Іван хоче навчатися.

В Петрик гнув кирпу.

Г Відповів кожен з нас.

 

5. Складений дієслівний присудок є в реченні

А У груші був тоненький голосочок (Л. Костенко).

Б Я буду крізь сльози сміятись (Леся Українка).

В Я хочу вам про рідний край сказать (Олександр Олесь).

Г Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).

 

6. Тире між підметом і присудком уживається в реченні (розділові знаки пропущено)

А Ти пісня моя лебедина (Л. Костенко)

Б Мова це розум і руки, сутність народу (М. Луків)

В Він рідний нашим городам і селам ( М. Рильський)

Г Сад великий, але старий, запущений (М. Івченко)

 

7. Установіть відповідність між характеристикою речення та прикладом (розділові знаки в кінці речень пропущено)

1) розповідне, просте, двоскладне,

     окличне;

2) питальне, просте, двоскладне,

     неокличне;

3) розповідне, складне, неокличне;

4) спонукальне, просте, односкладне,

     неокличне

 

 

 

8. Установіть відповідність між способом вираження підмета та прикладом

1) вигук;

2) неозначена форма дієслова;

3) словосполучення;

4) іменник.

 

 

 

Прочитайте текст, виконайте завдання 9-10 до нього (окремі розділові знаки пропущено)

 

(1) Учитель це вихователь людини високого інтелекту, красивої й емоційно багатої особистості. (2) Тому він не може обійтися без книги, без цілого світу художніх образів. (3) Книга велика сила, це правда. (4) Слава тому вчителеві, який на все життя прищеплює юному серцю любов до художнього твору, до його правди, до його краси (за О. Гончарем).

9. Тире між підметом і присудком пропущено в реченнях:

А 1, 2;  Б 2, 3;   В 3, 4;   Г 1, 3.

 

10. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

           А 1;  Б 2;   В 3;   Г 4.

11. Запишіть речення, вибираючи з дужок потрібну форму присудка.

1. Частина робітників(була, були) у відпустці. 2. Декілька диктантів (було написано, були написані) завчасно. 3. Багато метеликів (знялися, знялося) вгору. 4. Половина хлопців (грала, грали) у футбол. 5. Кожен з нас любов свою (зберіг, зберегли) від зради, від зневаги і від смерті. 6. Більшість дерев (стоїть, стоять) голі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

Словосполучення. Речення. Головні члени речення

І варіант

1. Правильно визначено головне слово в усіх словосполученнях рядка

А наперекір волі, швидко прочитаний, промінь сонця

Б березовий гай, зіграти внічию, кава з молоком

В залюблений у світ, поворот ліворуч, літній відпочинок

Г лист від брата, освітлений шлях, перечитувати поезію

 

2. Лише словосполучення наведені в рядку

А духовні витоки, цікаве кіно, привітати бабусю

Б стрибати через калюжі, вимогливий керівник, війна і мир

В будемо слухати, десять книжок, вивчена мова

Г скошена трава, новий планшет, більш легкий

 

3. Питальними є всі речення, ОКРІМ (розділові знаки в кінці речень пропущені)

А Чим і коли завинили пращури (М. Самійленко).

Б Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти (В.Сосюра).

В А де ж моя весела дівчина-дитина (Т. Шевченко).

Г Я хочу правді бути другом і ворогом одвічнім злу (В.Симоненко).

 

4. Поширеним є речення

А Лише боротись – значить жить.

Б Сотні птахів почали співати.

В Друзі поїхали відпочивати.

Г Дід виявився не ликом шитий.

 

5. Складений іменний присудок є в реченні

А Матері забуть не в силі (П. Тичина).

Б Він буде мешкати у нас до від’їзду (Леся Українка).

В Ми тільки почали розгадувати світ (Д. Павличко).

Г Запорожець в очах народу був героєм (М. Слабошпицький).

 

6. Тире між підметом і присудком уживається в реченні (розділові знаки пропущено)

А І новорічна ніч як казка (Є. Гуцало)

Б Творчість завжди мрійна і тривожна (В. Симоненко)

В Життя без книги хата без вікна (Д. Павличко)

Г Мої слова не зброя, а ридання (Леся Українка)

 

7. Установіть відповідність між характеристикою речення та прикладом (розділові знаки в кінці речень пропущено)

1) розповідне, просте, двоскладне,

     неокличне;

2) питальне, просте, двоскладне,

     неокличне;

3) розповідне, складне, неокличне;

4) спонукальне, просте, односкладне,

     окличне

 

 

 

8. Установіть відповідність між способом вираження підмета та прикладом

1) вигук;

2) неозначена форма дієслова;

3) займенник;

4) словосполучення.

 

 

 

 

 

 

Прочитайте текст, виконайте завдання 9-10 до нього (окремі розділові знаки пропущено)

 

(1) Небо моєї України синє, чисте, сонячне. (2) А сонце невсипуще джерело усього живого. (3) Воно може зігріти своїм блискучим промінням усю землю, наповнити радощами всіх - від людини до малюсінької комашки. (4) Коли йдеш рідною землею. Аж душа в радощах співає (за А. Чайковським).

9. Тире між підметом і присудком пропущено в реченнях:

А 1;  Б 2;   В 3;   Г 4.

 

10. Складений дієслівний присудок ужито в реченні

           А 1;  Б 2;   В 3;   Г 4.

11. Запишіть речення, вибираючи з дужок потрібну форму присудка.

1. Група учнів (наблизилась, наблизились) до входу. 2. Багато людей (вийшло, вийшли) на мітинг. 3. І от (пройшли, пройшло) сім років. 4. (Тренувалася, тренувалися) лише третина команди. 5. Кожен з нас любов свою (зберіг, зберегли) від зради, від зневаги і від смерті. 6. Більшість учнів (не прийшли, не прийшла) на збори.