Культура в роки Першої світової війни та на початку Української революції

Розвиток культури в  роки Першої світової війни та на початку Української революціїВиконала: Вчитель історії та правознавства. Школи І-ІІІ ступеня №256 м. Києва. Марко Ліля Петрівна

Мета: визначити особливості розвитку української культури у 1914–1921 рр., виявити специфіку розвитку мистецтва, освіти і науки за часів періоду Першої світової війни та початку Української революції. розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику діячам культури; сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання.

план1. Культура України в 1914 — на початку 1917 р.2. Умови розвитку культури України в  роки Української революції.3. Політика УЦР в освітній галузі.4. Діяльність «Просвіти». Розвиток книговидання. Мистецьке та церковно-релігійне життя.

Період Першої світової війни не був сприятливим для культури України, проте й тоді вона продовжувала розвиватися.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Освіта. У 1914—1915 рр. на території Наддніпрянської України у школах освіту здобували лише 140 тис. дітей, а у вищих навчальних закладах навчалося 35,2 тис. студентів. На західноукраїнських землях становище було не кращим. Жодного державного навчального закладу, де до 1917 р. навчання велося б українською мовою, в Україні не існувало.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Наддніпрянська Україна{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Західноукраїнські земліОсновними науковими центрами були Київ та Харків.

Література. У літературі з’явилися нові модерністські течії — футуризм та символізм. Прикладом реалістичного підходу до зображення дійсності залишалася творчість В. Винниченка. У цей період продовжували виходити книжки поета-лірика Олександра Олеся (Кандиби). Розвивався український театр (М. Садовський, Лесь Курбас) і кінематограф (Д. Сахненко).

У галузі живопису та графіки творили такі майстри, як М. Бойчук, П. Ковтун, О. Мурашко, О. Новаківський, М. Сосенко та І. Труш. В архітектурі поєднувалися мотиви класичного, модерного та інших стилів. У музиці формувався український національний стиль, що поєднував елементи фольклору з найкращими традиціями класики (композитори М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий). {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Микола Леонтович{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Кирило Стеценко{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Яків Степовий{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Михайло Бойчук{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Пророк Ілля{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Щедрик»

Живопис{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Олександр Мурашко{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дівчина у червоному капелюсі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Зима

Умови розвитку культури України в  роки Української революції. Кожний політичний режим, що існував в Україні в 1917—1921 рр., проводив власну лінію у сфері культури. При цьому підтримувалася й схвалювалася діяльність лише тих діячів освіти, науки, літератури і мистецтва, які поділяли їхні ідеологічні принципи. Це позначилося на всіх сферах культурного життя України в 1917—1921 рр.

Негативно вплинула на розвиток культури висока політизація суспільства та його розкол на різні політичні табори, що не сприймали один одного. Заважала культурному розвитку часта зміна політичних режимів, через що політика в усіх сферах суспільного життя і, відповідно, у культурі значно різнилася. Негативно вплинуло на культуру збройне протистояння, що відбувалося в цей час на території України. Унаслідок цього в суспільстві поширилися нетерпимість і жорстокість, а людське життя втратило цінність. Чимало діячів культури після зміни політичних режимів, рятуючись від переслідувань, безладу та анархії або просто шукаючи краще життя, виїхали до еміграції.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Негативні чинники розвитку культури в роки Української революції

Політика УЦР в освітній галузі. Демократичні процеси, започатковані після повалення монархії в Росії, відкрили широкі можливості для відродження української культури та освіти. Українська інтелігенція активно взялася за створення різних культурно-освітніх товариств та організацій. Так, було відкрито Всеукраїнську вчительську спілку й засновано журнал «Українська школа». Головою Всеукраїнської вчительської спілки було обрано Софію Русову, яка входила до складу УЦР.

Першим у справі українізації вищої освіти став Харківський університет. Згодом Київський університет також запровадив українознавчі дисципліни. У травні шкільна комісія УЦР розпочала запровадження української мови в усіх навчальних закладах. У вересні 1917 р. було засновано Всеукраїнську спілку «Просвіта». До осені в Україні було відкрито 39 українських гімназій (25 із них діяли в селах), а до кінця року — ще 53. Незважаючи на складну ситуацію, видавалися нові українські підручники.

Діяльність «Просвіти». Розвиток книговидання. Мистецьке та церковно-релігійне життя. Осередки Товариства «Просвіта», що розпочали свою діяльність у Наддніпрянській Україні під час революції 1905—1907 рр., були закриті в роки реакції. Повалення царизму дало новий імпульс створенню «Просвіт». Уже влітку 1917 р. Україна була вкрита густою мережею її осередків. Виникло чимало нових видавництв, які почали друкувати українські книжки. Масовими накладами друкувалася періодична преса.

Революція започаткувала зміни в театральному житті. У квітні було створено Комітет українського національного театру, до якого увійшли актор І. Мар’яненко, режисер Лесь Курбас, композитор О. Кошиць, літератори В. Винниченко, Олександр Олесь, Л. Старицька-Черняхівська, публіцисти С. Єфремов, І. Стешенко та інші.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}І. Мар’яненко{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Лесь Курбас{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Л. Старицька-Черняхівська{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}С.Єфремов

Значну увагу було приділено створенню національного кінематографа. Так, у Києві було створено перший стаціонарний державний кінотеатр. У січні 1918 р. виникла кінематографічна секція, яку очолила Л. Старицька-Черняхівська.

Більшість тогочасних літераторів із захопленням долучалася до творення нової культури. Поет П. Тичина в атмосфері Києва першого року Української революції завершив свою першу збірку поезій «Сонячні кларнети» (1918 р.), поєднавши українські національні мотиви з традиціями європейського символізму.

Українська революція сприяла поверненню в Україну відомих вітчизняних художників, зокрема М. Бойчука, Г. Нарбута. Саме Г. Нарбут розробив ескізи поштових марок УНР та військових мундирів української армії. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Георгій Нарбут{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Розробив проект герба УНР

Релігія в житті українського народу в усі часи відігравала важливу роль — це був один із головних чинників формування нації, ментальності, національної самосвідомості українців. Революція відкрила шлях для оновлення внутрішньоцерковного життя, а також відносин між церквою й державою. Постала ідея автокефалії православної церкви в Україні.

Висновки. У роки Першої світової війни та Української революції, незважаючи на різні несприятливі чинники, культура України активізувала свій розвиток. УЦР здійснювала українізацію освіти. Діяльність товариства «Просвіта» і розвиток книговидання сприяли формуванню національної самосвідомості українського населення. У мистецькому житті культурні діячі шукали нових форм і методів творчості. У церковно-релігійному житті основним було питання автокефалії православної церкви в Україні.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 17 Розпочніть складати таблицю «Розвиток культури за часів Української революції» (завд. 11, ст.102-103).