Лекційне чат-заняття: "Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»"

Українська література

 

Методична розробка

організації та проведення заняття

на тему:

Михайло Коцюбинський.

 

«Intermezzo»

 

 

 

 

 

 

 

 

Укладач:

Степанова Т.О.,

викладач вищої категорії

Білгород-Дністровський

морський рибопромисловий

фаховий коледж

 

 

м. Білгород-Дністровський

2022 – 2023 н. р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дана методична розробка складена відповідно до Робочої навчальної програми  для студентів ВНЗ І-ІІ р. а. за спеціальністю 207 Водні біоресурси та аквакультура, галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство», за освітньо-професійною програмою «Експлуатація техніки промислового рибальства та аквакультури»  освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» із кваліфікацією «технік промислового рибальства» денної форми навчання з дисципліни «Українська література» та відповідає вимогам  галузевого стандарту вищої освіти.

Мета розробки – надати методичну допомогу викладачам ВНЗ І-ІІ р. а. з проведення лекційного чат-заняття «Михайло Коцюбинський. “Intermezzo”».

Основними цілями даної розробки є:

- знати найцікавіші факти з  життєпису митця;

- визначати жанр прозового твору;

- аналізувати твір;

- порівнювати особливості імпресіонізму в художній літературі та образо-творчому мистецтві;

- пояснювати символічні образи;

- розвивати зацікавленість до творчості класиків української літератури, зокрема М. Коцюбинського;

-  виховувати ввічливість, взаємодопомогу і культуру поведінки;

- виховувати  гуманну, інтелектуальну, творчу, високодуховну особистість.

Методична розробка містить наступні складові:

1. Пояснювальна записка.

2. Інструкційна картка до проведення чат-заняття.

3. Додатки: матеріали, зроблені на віртуальній дошці Jamboard, і завантажені у форматі PDF.

Метою проведення даного заняття є формування комунікативної компетенції, вміння будувати індивідуальну та колективну діяльність, розвивати навчально-пізнавальну діяльність, сприяти формуванню мотивації студентів до навчально-пізнавальної та пошукової діяльності, активної праці, вміння працювати творчо. Для урізноманітнення  подальшого розвитку вмінь застосовуються IT-технології. З метою якісного відбору інформації, використовуючи Інтернет-ресурси та технологію випереджувальних завдань, сприяти :

- розвитку комп’ютерних, пізнавальних, пошуково-дослідницьких навичок студентів,

- пошуку необхідної  Інтернет-інформації,

- збагаченню словникового запасу;

- розвитку мислення та мовлення  студентів на різних етапах аналізу, узагальнення, оцінки інформації;

- розвитку обдарованості та творчих здібностей.

Тема даного заняття допомагає студентам отримати додаткову інформацію, систематизувати знання під час аналізу прозового твору: навички психологічного аналізу, вміння пояснювати символічні образи в новелі; виховувати розуміння ролі природи для підтримання душевної рівноваги люди; усвідомити значення монологів героя як основної його характеристики, порівнювати особливості імпресіоніз-му в художній літературі та образотворчому мистецтві.

Під час опрацювання  матеріалу використовується візуалізація навчального матеріалу, зробленого на віртуальній дошці Jamboard. Студенти користуються  опорними конспектами та підручниками, текстом твору. Різні види діяльності дозволяють урізноманітнити заняття.

Критерії оцінювання заняття.

Студенти, які брали участь в обговоренні запропонованих питань, висловлювали власну думку протягом заняття, оцінюються за  дванадцятибальною шкалою. Оцінку виставляються у колонку без дати з надписом  «Опитування».

 

 

Інструкційна картка до проведення

лекційного чат-заняття (2 години)

 

Тема заняття: Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

 

Мета (формувати компетенції):

предметні:

- знати основне з життєвого й творчого шляху митця;

- уміти розпізнавати й аналізувати но­велістичний твір; визначати проблематику «Intermezzo»;

- пояснювати глибокий пси­хологізм новели, особливості її композиції;

- аналізувати імпресіоністичну поетику (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні);

- пояснювати символічні образи, ускладне­ні метафори;

- розкривати образотворчі засоби (внутрішній монолог, прийом контр­асту);

ключові:

- уміти знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань;

- ставитися толе­рантно до інших культур;

- берегти природу й шанувати людей, відчувавати відпо­відальність за майбутнє свого народу;

- уміти пов'язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки;

- порівнювати особливості імп­ресіонізму в художній літературі та образотворчому мистецтві; 

загальнокультурні:

- усвідомлювати значення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму й життєствердження як важливих духовних цінностей буття, усвідомлювати красу природи, її благотворний вплив на людину.   

Внутрішньодисциплінарні зв’язки:

основні теоретико-літературні поняття: літературні роди, жанри, стилі і напрями.

 

Міждисциплінарні зв’язки:

Історія України: Україна в період революції 1905 - 1907 років.

Художня культура: розвиток французької та української культури.

Психологія: дослідження внутрішньо стану людини.

Топонімія: сукупність географічних назв.

Українська мова: правопис власних, власне українських та іншомовних слів.

 

Вид лекції: чат-заняття з використанням матеріалів, зроблених на віртуальній дошці Jamboard.

 

Форми й методи роботи: інтерактивна вправа «Відповідники», бесіда, пові­домлення студентів-«біографів», аналіз твору,  методи: «Незакінчене речення», «Усна рефлексія».

 

Випереджувальні завдання: студентам-«біографам» підготувати повідомлення про цікаві факти з життя Михайла Коцюбинського.

 

Теорія літератури: психологічна новела, поезія в прозі, імпресіонізм.

 

Додаток 1

Хід заняття

 

У хвилини розчарувань мене раз у раз

рятувала моя незвичайна любов до природи.

Михайло Коцюбинський

 

1. Організаційна частина заняття

 

1.1. Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо. 

У старому римському прислів'ї говориться : «Хто записує, той читає двічі». Отже, щоб краще запам’ятати матеріал заняття будемо робити конспект, який ви будете використовувати під час підготовки до семінарського заняття. №9.

 

2. Повідомлення теми, мети заняття, плану, запис епіграфа

 

2.1. План лекції:

1. Сторінки життєпису Михайла Коцюбинського.

2. Творчий доробок митця.

3. Теорія літератури: психологічна новела, поезія в прозі, імпресіонізм.

4. Аналіз новели «Intermezzo».

 

3. Актуалізація опорних знань студентів

 

Інтерактивна вправа «Відповідники» (http://surl.li/dpvgr)

1. Модернізм — це мистецький напрям, що виник на межі XIX–XX ст. в європейській культурі й науці.

2. Етапи модернізму: декаданс, власне модернізм, авангардизм.

3. Модерн — стильовий напрям у мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) XIX–XX ст.

4. Роди літератури: епос, лірика, драма.

5. Жанри епосу: оповідання, повість, роман, новела, нарис тощо.

6. Новела – невеликий прозовий твір про незвичайну подію з несподіваним фіналом.

 

4. Мотивація навчальної діяльності

 

Бесіда:

1. Як ви вважаєте, чому саме ці слова М. Коцюбинського винесені в епіграф до заняття?

2. Сформулюйте, що ви хочете дізнатися на цьому занятті?

 

5. Усвідомлення нових знань

 

Вступне слово викладача

Михайло Коцюбинський – письменник-модерніст, один із тих, хто закладав основи модерної естетики й формував канон модерної прози ХХ століття. Видатний естет і людинознавець, художник слова, майстер імпресіоністичного малюнка – ключова постать національної літератури. Його індивідуальна творча манера неповторна й оригінальна як за способом художнього трактування подій, життєвих явищ, так і за відтворенням психологічного стану героїв. У створеному М. Коцюбинським світі панує сонце. Недарма його називають сонцелюбом, сонцепоклонником. Сонце, природа, людина – три виміри творчості митця.

Народився Михайло Коцюбинський 1864 р. – у той лиховісний час, коли офіційною мовою на українській землі була мова російська. Цією ж мовою говорили в родині майбутнього автора славетних творів. Уже десятирічним хлопцем, розбуджений цікавістю до українського слова, почав складати українські пісні, беручи за взірець народні. А коли на тринадцятому році випадково Коцюбинський дістав кілька примірників журналу „Основа”, оповідання Марка Вовчка, а згодом – Шевченкового „Кобзаря”, то це, за визнанням самого письменника, уже безповоротно скерувало його на свідомий український шлях.

 

Сторінки життєпису

Авраменко О. Українська література(рівень стандарту): підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕ Олександр Авраменко, Василь Пахаренко. – К.: Грамота, 2018. – С. 117 – 120.

 

Знайомство здалеку і зблизька

Ви вдома прочитали життєпис М. Коцюбинського й записали у вигляді хронологічної таблиці. Не забудьте здати фото домашнього завдання.

На занятті ми пригадаємо тільки найцікавіші факти з життя митця (виступи студентів-«біографів» з повідомленнями (Додаток 2)):

 1. Розуміння свого обов’язку перед родиною. Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 у Вінниці. Батько його пив, через що часто міняв роботу. Мати, Гликерія Максимівна Абаз, дуже любила сина. Після смерті батька, Михайло, як найстарший, мусив утримувати сім’ю – давав приватні уроки, допомагав фінансово матері та двом сестрам.

2. Портрет. «Найбільше враження зробили на мене його великі, замріяні, глибоко проникливі очі. Він мав статну, вище середнього зросту фігуру; чисто, до блиску виголену голову, прекрасні вуса… У його одязі, манерах було стільки простоти, скромності, благородства і привабливості. У мене залишилося враження про нього як про надзвичайну, розумну, культурну, виховану людину» (Михайло Микиша, український співак).

3. Дитиною М.Коцюбинський захворів на запалення легень, і в маренні у дев’ять років говорив українською мовою. «Це було дуже дивно, адже вдома ніхто не говорив українською». 

4. Життєва позиція. «Будьмо передусім скрізь українцями — чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді... Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі — скрізь. Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках. не відділяймо слово від діла.» (М. Коцюбинський).

5. В 12-років юний Михайло закохався в дівчину, якій було 16-років, і щоб привернути її увагу, вирішив стати “великою людиною”, а для цього він став з особливим завзяттям читати книги. Так під величезним впливом творчості Т. Шевченка і М. Вовчка, у нього виникає бажання стати письменником.

6. Захоплення. Захоплювався українськими народними піснями, любив слухати лірників та бандуристів, яких часто запрошувала мати. Багато пісень потім інсценізував із сестрами й братами, розігрував їх сюжет.

Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей.

«Квіти — це була його пристрасть і розкіш, і треба було бачити, як його очі іскрилися і гуляли з утіхи, коли переходив царинкою, засіяною сотками різних квітів. Не міг здержатись, щоб не запитати когось про їхню місцеву назву, яку не раз записував собі, додаючи до неї й ботанічну назву.» (В. Гнатюк, етнограф).

7. Він знав дев’ять мов – три слов’янські: українська, російська, польська; три романські: французька, італійська, румунська; і три східні: татарську, турецьку та циганську.

8. Наприкінці 19 ст. М. Коцюбинський був активним учасником «Братства тарасівців», що  значною мірою позначилось і на політичних переконаннях, діяльності та творчості митця.

9. У 1906—1908 pp. письменник очолював чернігівську „Просвіту”, багато уваги приділяв діяльності літературній молоді, влаштовував традиційні „понеділки” та „суботи”, на яких обговорювалися нові твори, був одним із упорядників літературних збірників альманахів: „Хвиля за хвилею”, „Дубове листя”, „З потоку життя”.

10. Коцюбинський заслужив почесне місце в ряді найоригінальніших українських письменників. Він урізноманітнив літературу багатогранними напрямами, в тому числі модернізмом. Саме його творчість вперше в українській літературі включила імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші.

11. Коцюбинський хворів астмою і туберкульозом. Багато подорожував. Часто бував в Італії на острові Капрі.

12. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали великого письменника України на Болдиній горі в Чернігові. У 1970 році на кіностудії ім. Довженка знято художній біографічний фільм “Сім’я Коцюбинських”.

 

Слово викладача.

Творчий доробок М. Коцюбинського:

– дві повісті («Fata morgana» та «Тіні забутих предків»), понад сорок оповідань і новел, чимала кількість нарисів, статей і листів (тільки листування з Олександрою Аплаксіною становить цілий епістолярний роман). Від перших публікацій – оповідань для дітей, надрукованих у львівському журналі «Дзвінок», до повісті «Тіні забутих предків» й останньої речі – «На острові» (1912), шкіца, що так і залишився незавершеним, світогляд письменника та його літературний стиль зазнали суттєвої еволюції.

 

Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Творча еволюція Коцюбинського-прозаїка була дуже стрімкою. Почавши писати в традиційній реалістичній манері, зорієнтованій на оповідні взірці Марка Вовчка й І. Нечуя-Левицького, він через якихось десять років (на початку ХХ ст.) визначив для себе нові естетичні орієнтири. У стилі його прози з’явилися неоромантичні й імпресіоністичні ознаки.

Зміна естетичних поглядів була ознаменована великим інтересом М. Коцюбинського до художнього досвіду найвидатніших зарубіжних майстрів-сучасників (Е. Золя, Г. де Мопассана, К. Гамсуна та ін.).

До найхарактерніших особливостей стилю М. Коцюбинського належать:

• зосередження уваги передусім на психологічних мотивах вчинків персонажа, на його внутрішньому стані;

• змалювання подій з погляду героя, що проходять через увесь твір, частіше окремі епізоди подано з позицій різних персонажів (якраз на зіткненні протилежних поглядів та оцінок нерідко і твориться емоційний ефект);

• майстерне використання психологічних деталей;

• надзвичайно промовиста, точна назва твору;

• улюбленим жанром М. Коцюбинського стає новела.

 

Теорія літератури

Новела – невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.

Творцем цього жанру в українській літературі разом із В. Стефаником, О. Кобилянською був і М. Коцюбинський.

Психологічна новела – твір, побудований на глибокому змалюванні психології персонажів. Основним об'єктом зображення є саме душа героя.

Поезія в прозі – невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту. Виступали у цьому жанрі М. Коцюбинський, О. Кобилянська, В. Стефаник, Л. Українки "Лелія" та ін.

Імпресіонізм (від фр. – враження) – одна з основних течій модернізмудругої половини XIX – початку XX ст., це мистецтво передавання безпосередніх вражень. Термін походить від назви картини К. Моне «Враження. Схід сонця» (1873).

Імпресіонізм, започаткований у французькому малярстві. Основоположниками літературного імпресіонізму вважають братів E. і Ж. Ґонкур.

В українській літературі цю течію започаткував М. Коцюбинський, його традицію розвинули П. Тичина, М. Хвильовий, Г. Косинка, М. Івченко, Є. Плужник, Д. Фальківський та ін. Визначні українські художники-імпресіоністи – О. Мурашко, І. Труш та ін.

Імпресіонізм – це мистецтво передавання безпосередніх вражень.

Найсуттєвіші ознаки цього стилю:

1. Аідеологічність.

2. Відмова від ідеалізації.

3. Своєрідність художнього часопростору.

4. Специфіка психологізму.

5. Жанрова специфіка.

6. Композиційні аспекти.

7. Нове бачення світу вимагало й нових мовних засобів.

 

Аналіз новели «Intermezzo»

 

Назва. Слово intermezzo (з італ.  – пауза)  – невеликий музичний твір, що виконувався в перервах між актами трагедії чи опери. М. Коцюбинський укладає в назву ширший зміст: у нього це не просто перепочинок, а духовне відродження людини на природі.

Жанр. «Intermezzo»  – імпресіоністична психологічна новела Михайла Коцюбинського, яка складається з 11 частин, що пов'язані образом митця – учасника й оповідача зображуваного.

Історія написання. Новела «Intermezzo» написана 1908 року після подій Російської революції 1905 – 1907 у добу найбільшого розгулу реакції.

Літо 1908 р. М. Коцюбинський, засмучений картинами людських страждань, украй виснажений службою й громадською діяльністю, поліційним наглядом, знесилений хворобою й родинними проблемами, мріє про відпустку. Саме в цей час його запрошує в гості до свого маєтку (с. Кононівка Полтавської губернії) Євген Чикаленко, видатний український меценат і громадський діяч. Тут у письменника й визрів задум «Intermezzo» (хоча цей шедевр був написаний трохи згодом у Чернігові).

Твірі присвячений Кононівським полям. Адже саме на цих нивах герой, влаштувавши собі невеличке інтермецо, знайшов спокій, поборовши депресію.

Тема новели: митець і суспільство.

Головні ідеї: важливість ролі митця в суспільстві; людина щаслива тільки в гармонії з природою.

Провідний мотив новели — заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною часткою Космосу й зусиллям своєї волі витіснити дисгармонію, зло, що панує у світі: «Освіжи небо й землю. Погаси сонце й засвіти друге на небі».

У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.

Образи та композиція. У новелі несподівані, дивовижні «дійові особи»:

•                   Моя утома.
•                   Ниви у червні.
•                   Сонце.
•                   Три білих вівчарки.
•                   Зозуля.
•                   Жайворонки.
•                   Залізна рука города.
•                   Людське горе.

Об’єднує й умотивовує все це різноманіття ключовий образ ліричного героя.

Новела «Intermezzo» — це майже суцільний пейзаж, але ми бачимо його через сприйняття персонажа. Тому сценою для дійових осіб стає не природа, а душа ліричного героя. А дійові особи — це символи його суперечливих почуттів і переживань.

Основні композиційні акценти новели:

• вихідний момент — утома ліричного героя та виїзд за місто;

• розвиток почуття — відпочинок на природі;

• кульмінація — зустріч із селянином;

• резюме — приплив нових сил, заклик протистояти злу.

 

В основі твору — зіставлення двох протилежних світів: людського, дисгармонійного, смертоносного, утіленого в образі міста, і гармонійного, досконалого, життєствердного світу природи.

Сюжет новели – безфабульний (фабула - хронологічне, послідовне зображення подій у художньому творі): за його основу взято не подієву інтригу, а характерну для імпресіонізму гру настроїв.

За імпресіоністичною логікою композиція новели — мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкривається химерна гра настроїв героя. У цілому простежуються три фази цієї настроєвої мозаїки:

1.               Депресія. Вона викликана великою душевною втомою ліричного героя, який перебуває в конфлікті з самим собою. Михайло Коцюбинський показує людину, захоплену виром історичних подій, поставлену у ситуацію морального і громадянського вибору. Психічний злам, що під впливом цих подій відбувається в душі героя, змінює його ціннісні орієнтації, руйнує внутрішню рівновагу, призводить до роздвоєння особистості, стає основою психологічної драми. Ліричний герой новели – надломлений інтелектуал-митець, який втомився від "незліченних «треба» і безконечних «мусиш», від болю й мерзенних вчинків людей, від жаху, бруду їхнього існування, виривається з лабет «сього многоголового звіра», їдучи з міста в українське село. Прагнучи спокою й самотності, герой опиняється в майже повному безлюдді, наодинці з природою. Проте навіть там він не може відігнати спогадів про повішених, про розправи над людьми, що боролися за землю і волю; про це йому нагадують навіть клички вівчарок, викликаючи болісні асоціації.

2. Спокійно-споглядальний стан. Цей стан з'являється під впливом гармонії, якою сповнене життя природи. А природа в новелі – щось більше, ніж просто тло. Вона одухотворена, недарма ж на початку твору письменник подав перелік «дійових осіб», серед яких є і «Ниви в червні», і «Сонце», і «Зозуля», і «Жайворонки». Перебуваючи серед розкішної природи, герой поступово звільняється від песимізму. Він гладить руками «соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі», милується волошками, вдихає пахощі «білої піни гречок», і п'є «теплий зцілющий напій сонця», слухає пісню жайворонка. Це додає йому сил, відчуття якнайтіснішого зв'язку із землею. Так починається його одужання.

3. Обурення, гнів, нетерпіння. У чарівну мелодію кононівських полів і небес вриваються дисонанси, викликані контрастом між прекрасною природою і потворною реальністю людського життя. Одним із таких є зустріч із селянином-трудівником, (кульмінація), розмова з яким викликає в митця і співчуття, і справедливе обурення, й гнів; пробуджує нове бажання до творчості й боротьби. Ліричний герой прощається з нивами і йде «між люди», в місто, служити своєю творчістю народові: «Душа готова, струни тугі, налагоджені, вона вже грає». Таким чином, у новелі зображено еволюцію внутрішнього стану митця, зміну його настроїв у ставленні до людей – від цілковитої байдужості, роздратування, навіть ненависті – до співчуття, готовності активно діяти на благо суспільства. Отже, головною думкою твору є усвідомлення того, що інтелігент, митець не може бути самотнім, він повинен служити своєю творчістю народові, частиною якого він є.

Символічні образи.

◙ Моя утома – зневіра, надломленість, депресія, розчарування .

◙ Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили)  – символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою.

◙ Сонце – символ вічності, космічної енергії, сили.

◙ Три білих вівчарки :самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармерія (кличкою стало прізвище міністра внутрішніх справ), «дурний Оверко» – принижене і темне селянство, якому досить дати трошки волі і воно вже не кинеться ні на кого.

◙ Зозуля (народний образ) – символ, що втілює надію і життя (образ часу).

◙ Жайворонки – символ творчого піднесення.

◙ Залізна рука города – потяг і саме місто, що вторгається в життя особистості.

◙ Людське горе – становище народу.

◙ Образ ночі – символ краси, одухотвореної Богом.

◙ Образ білих мішків – образ повішених людей.

 

Композиційні особливості: поєднання ознак епічного (сюжет), ліричного (ліричний герой, пейзажі, емоції) і драматичного (дійові особи на початку твору) творів. 

 

Стилістичні особливості. Новела «Intermezzo» є взірцем імпресіоністичної прози. Нібито монологічний характер новели насправді є не внутрішнім монологом, а рядом зорових картин, написаних словом, які передають враження героя від довкілля і разом з тим його внутрішні переживання. Твір подекуди складається ніби з елементів мозаїки, уривчастих фрагментів; наче зітканий з яскравих, неповторних фарб, звуків, думок, настроїв. У новелі також помітні елементи символізму (назви «дійових осіб» є символами суперечливих почуттів і переживань героя). Замість традиційного сюжету подій і вчинків героя письменник вдається до сюжету внутрішнього, що його складають зіткнення різних переживань. Символічні образи й ускладнена метафорика надають твору жанрових ознак поезії в прозі.

Академік С. Єфремов назвав новелу «Intermezzo» «вінцем творчості» М. Коцюбинського.

 

6. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Метод « Незакінчене речення»

1. У біографії М. Коцюбинського мене найбільше вразило…

2. Епіграф до заняття підібрано вдало, бо…

3. Слово intermezzo в перекладі з італійської мови означає…

4. Новела «Інтермецо» є зразком імпресіоністичного твору, тому що в ній письменник…

 

Рефлексія

1. На занятті я ...
дізнався...
зрозумів...
навчився...
найбільші труднощі я відчув...
я змінив своє ставлення до...

 

2. Чи справдилися мої очікування? Чи дізнався те, що хотів на початку цього заняття?

 

7. Підведення підсумків заняття

Заключне слово викладача.

Великий письменник тим і великий, що може наново й по-різному прочитуватись в ту чи ту епоху. Кожне нове покоління буде шукати в творчості М. Коцюбинського щось актуальне для свого часу, адже провідною темою високої літератури завжди були пошуки сенсу життя через розуміння добра і зла, життя і смерті, любові та самотності. Людське існування неможливе без осмислення цих проблем. Сьогодні, як і на початку XX ст., актуальним об'єктом дослідження у мистецтві стає неповторна особистість зі складним внутрішнім світом. Саме на внутрішньому, ірраціональному, підсвідомому зосереджується імпресіоністичне мистецтво, яке прагне до духовного відродження, до згармонізування людини і суспільства, людини і Всесвіту. Імпресіоністичне світобачення відкриває нові можливості для передачі внутрішнього, духовного та психологічного світу людини [4].

 

Студенти, які брали участь в обговоренні запропонованих питань, висловлювали власну думку протягом заняття, оцінюються за  дванадцятибальною шкалою.

Сьогодні ви гарно попрацювали. Дякую вам за активну участь у проведенні заняття.

 

8. Домашнє завдання

1. Підготуватися до СЗ №9:

а) опрацювати конспект, матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту): підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕ Олександр Авраменко, Василь Пахаренко. – К.: Грамота, 2018. – С. 117 – 134;

б) перечитати новелу «Інтермецо», виписуючи цитати до характеристики дійових осіб

в) визначити символічні образи новели.

 

9. Література

Базова (основна)

1. Авраменко О. Українська література(рівень стандарту): підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕ Олександр Авраменко, Василь Пахаренко. – К.: Грамота, 2018. – С. 64 – 72. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://shkola.in.ua/1696-ukrainska-literatura-10-klas-avramenko-2018.html, вільний.

2. Борзенко О.І. Українська література(рівень стандарту): підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕ О.І.  Борзенко, О.В.Лобусова. – Харків: Вид-во "Ранок", 2018. – С. 57-60. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://shkola.in.ua/1698-ukrainska-literatura-10-klas-borzenko-2018-stand.html, вільний.

3. Коваленко Л.Т. Українська література(рівень стандарту): підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕  Л.Т.Коваленко, Н.І. Бернадська. – К.: УОВЦ "Оріон", 2018. – С. 89 – 99. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://shkola.in.ua/1699-ukrainska-literatura-10-klas-kovalenko-2018.html, вільний.

4. Слоньовська О.В. Українська література(рівень стандарту): підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕ О.В.Слоньовська, Н.В. Мафтин, Н.М. Вівчарик. – Київ: Літера ЛТД, 2018. – С. 70 – 76. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://shkola.in.ua/1702-ukrainska-literatura-10-klas-slonovska-2018-stand.html, вільний.

5. Українська література. Рівень стандарту: підруч.  для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти ∕ А.М.Фасоля, Т.О. Яценко, В,В, Уліщенко, Г.Л. Бійчук, В.М. Тименко. – Київ: Педагогічна думка, 2018. – С. 42 – 46. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://shkola.in.ua/1703-ukrainska-literatura-10-klas-fasolia-2018.html, вільний.

 

 

Допоміжна

6. Веб-заняття – це… [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://jak.koshachek.com/articles/veb-zanjattja-ce.html, вільний.

7.  Всеукраїнська школа онлайн. Українська література. 10 клас https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Ukrainian-literature-10th-grade+2020/course/, вільний.

8. Іщенко М. І. М. Коцюбинський. Загальний огляд творчості. Психологічна новела «Інтермецо»: жанрові ознаки «поезії у прозі»; автобіографічні основа, проблема пошуку душевної рівноваги творчою особистістю як передумови повноцінного життя; психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://naurok.com.ua/metodichna-rozrobka-zanyattya-na-temu-m-kocyubinskiy-zagalniy-oglyad-tvorchosti-psihologichna-novela-intermeco-zhanrovi-oznaki-poezi-u-prozi-avtobiografichni-osnova-problema-45437.html, вільний.

9. Левчук Й. Психологічна новела «Іntermezzo» з жанровими ознаками поезії у прозі. Автобіографічна основа. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://kvpubd.kiev.ua/wp-content/uploads/2022/02/urok-35-1.pdf, вільний.

10. Пасічна І. О. Види дистанційних занять. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://surl.li/dpbnz, вільний.

11. Плютенко Л. В. Михайло Михайлович КОЦЮБИНСЬКИЙ – великий сонцепоклонник. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nmc.od.ua/wp-content/uploads/2013/10/Plutenko.pdf, вільний.

12. Портал "Українська педагогіка". Види дистанційних занять. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ukped.com/informatyka/674-.html, вільний.

13. Почав читати, щоби сподобатися дівчині”: 10 фактів про Михайла Коцюбинського. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://artefact.org.ua/literature/pochav-chitati-shhobi-spodobatisya-divchini-10-faktiv-pro-mihayla-kotsyubinskogo.html, вільний.

14. Пустоварова О. І. Симфонія людської душі й природи в новелі М.Коцюбинського «Intermezzo». [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-z-ukrainskoi-literaturi-dla-10-klasu-simfonia-ludskoi-dusi-j-prirodi-v-noveli-mkocubinskogo-intermezzo-60553.html, вільний.

15. Рефлексія на уроці: методика організації та прийоми проведення. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osnova.com.ua/refleksiya-na-urotsi-metodika-organizatsii-ta-priyomi-provedennya/, вільний.

16. Рудинцький М. Автор "Intermezzo". Спогади про М. Коцюбинського. - К., 1989.

17. Ситало О.О. М.Коцюбинський. Новела "Intermezzo". Автобіографічна основа. Розкриття внутрішнього стану людини. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя. Електронний ресурс] – Режим доступу: https://naurok.com.ua/urok-m-kocyubinskiy-novela-intermezzo-avtobiografichna-osnova-rozkrittya-vnutrishnogo-stanu-lyudini-problemi-dushevno-rivnovagi-povnocinnogo-zhittya-78917.html, вільний.

18. Усі уроки української літератури 10 клас ІІ семестр – 2018. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ukrlit.net/lesson/10klas_2/5.html, вільний.

19. Цікаві факти про Михайла Коцюбинського. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-mihayla-kotsyubinskogo/, вільний.