Лексичне значення слова. Багатозначні та однозначні слова

Урок

Тема. Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. (Повторення)

Мета: пригадати із здобувачами освіти відомості про лексичне значення слова;

розвивати уміння розпізнавати однозначні та багатозначні слова та знаходити їх лексичне значення за словником; виховувати мовне чуття.

Тип уроку. Урок повторення та засвоєння набутих знань.

Вид уроку. Засідання експертної групи

Обладнання: соціальний ролик «Крила» (за поезією Ліни Костенко), підручник, зошит.

Хід уроку

І. Емоційне налаштування.

Візьміть олівець теплого кольору і намалюйте смайлик із вашим настроєм.

• Які кольори обрали? (діти пригадують «теплі» кольори)
• Поділіться теплом долоньки із другом(потиск рук)
• Яке слово повторилося двічі при умові завдання? («теплий»)

«АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ» Запишіть слова, з якими асоціюється прикметник «теплий»(дім, одяг, промінчик, погляд)

ІІ. МОТИВАЦІЯ.Учитель. Сьогодні на уроці це слово допоможе при роботі над темою нашого уроку.

ІІІ. ТЕМА. МЕТА. ЗАВДАННЯ УРОКУ

І V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Фронтальне опитування

• Що вивчає розділ мовознавства «ЛЕКСИКА»?
• Що таке «слово»?

V. Учитель. Нам на уроці потрібні експерти. Оберемо їх. Експерт роботи із словниками, графічний експерт,літературний експерт,творчий експерт та Інтернет-помічник (діти обирають). Експертну групу сформовано. Вона розпочинає працювати.

Графічний експерт напише фонетичну транскрипцію.(Учитель. Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуки). Порахує звуки та букви.

Діти записують  - .--.=

Учитель. Тепер це виглядатиме так /тЕплий/

Експерт по роботі зі словником. «теплий»-…(читає словникову статтю). ТЕ́ПЛИЙ, а, е.

1. Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Нечуй-Левицький, III, 1956, 377); Вода чиста-чиста та ніби аж срібна. І така тепла, як купіль (Степан Васильченко, III, 1960, 167); Був теплий дощ, в траві стоїть вода (Максим Рильський, III, 1961, 183); 
//  Який дає тепло, є джерелом тепла. А осіннє, ледве тепле сонечко.. кине скупим снопочком — і знов сховається у сірість бездонну (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267); Весна пройшла веселий Крим, Пройшла Одесу й Миколаїв, Промінням теплим, золотим у древній Київ заглядає (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 27); 
//  Який має тепло, властиве живому організму. Зоня лягла коло Юзі, поклала її голову собі на плече, обняла голими руками її худеньку постать і пригорнула до свого теплого, повного здоров'ям тіла (Леся Українка, III, 1952, 659); Денис взяв його [ворона] за теплі, але вже холодніючі лапки і.. став шукати місця, куди поцілила дробинка(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139); 
//  З досить високою температурою повітря. День був ясний, сонячний та теплий(Нечуй-Левицький, II, 1956, 183); Осінь тепла. Коли б посіяти жито, ще б встигло зійти і закущитися (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 179); 
//  З високою середньорічною температурою повітря. Дитячий вік (до 7 літ) пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знову у місті, все на тім же, багатім природою, теплім, прекраснім Поділлі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286). 
 Теплий Олексій (Олекса), церк. — назва християнського свята, період відлиги. На теплого Олекси (17 березіля) щука-риба лід хвостом розбиває (Номис, 1864, № 416); Двічі на год були ярмарки у тій слободі: одна об теплому Олексію [на теплого Олексія], а друга об перших Парасках [на перші Параски] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 470); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197); Теплі краї (країни) — південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи; вирій. Життя утікало з степів та лісів; ховалося по людських оселях та по теплих краях (Панас Мирний, III, 1954, 255); Налетіли птахи з теплих країв, заспівали й защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316). 
♦ Тільки (ледве) живий та теплий — у дуже тяжкому фізичному стані. Біда тая зовсім його скрутила.. Занедужав тяжче, гірше — тільки живий та теплий (Марко Вовчок, I, 1955, 248); Роздратували її [Саньку] якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали, вже і лице було посиніло(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 155).

2. Який добре захищає від холоду, зігріває. Як же по такому холодові іти в город? У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Панас Мирний, III, 1954, 22); А неня вже постіль постелила, теплий ліжничок приготовила — і спиться так солодко-солодко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 104); Ліс і вітер. Ніч зимова.. В лісі йде маленький Вова в теплій шубі хутряній (Володимир Сосюра, II, 1958, 44).

3. Який добре зберігає тепло, наповнений теплом (про приміщення). — Тяжко, Катре, умирати В чужій теплій хаті! (Тарас Шевченко, I, 1963, 320); Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі.. Добре тому, хто тепер дома, в теплій господі! (Панас Мирний, III, 1954, 11); Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (Комуніст України, 5, 1958, 13).

4. перен. Який виражає доброзичливе ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. Чи хто скаже ж мені тепле слово коли, Чи діждусь я хоч трошечки згляду..? (Павло Грабовський, I, 1959, 362); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 184); 
//  Який відзначається внутрішньою теплотою; щиросердний, душевний. Шевченка зворушила й розхвилювала така тепла зустріч і те, що вперше після нестерпно важкої подорожі і огидного каземату він нарешті знов опинився в затишній кімнаті, серед земляків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43); 
//  Перейнятий добрим, любовним ставленням до когось; дружній. Дорогий пане Володимире! Я досі під враженням Вашої гостинності і теплих відносин до мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 324); В кожній людині мусить бути якесь тепле почуття(Володимир Самійленко, II, 1958, 306); Як завжди, був він [лист] повний теплої турботи за бідного вигнанця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 482); 
//  Відвертий, щирий. Зустріч і прийом у Синявіна та загальний настрій Саїда ніяк не сприяли теплій розмові (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 58); 
//  Який виражає душевну теплоту. Тепер до вікна припадає вона. Довго стоїть лагідна, усміхнена, теплим поглядом проводить сина (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 4).

5. перен. Приємний для зору, слуху і т. ін.; м'який (у 3 знач.). Тепле.. світло виповнило хату, і глянула у вікна широка блакить неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Шумить заводів теплим передзвоном Нова, жива, весела Білорусь! (Максим Рильський, III, 1961, 285); Де щока твоя гаряча, теплий голос і коса? (Володимир Сосюра, II, 1958, 77). 
♦ Тепла компанія див. компанія; Тепле місце див. місце.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 77.

Учитель. Зверніть увагу на запис цієї статті. Є декілька значень. Тобто це слово багатозначне. Їх є аж 5. Тлумачний словник дає відомості ще й про переносні значення слова, але про це ми говоритимемо на наступних уроках.

 Тепла компанія лине далі на крилах власних знань. Але, мабуть втомились

ХВИЛИНА-РУХАНКА

Ми невтомно працювали.

Наші ніжки сумували.

То ж ми будемо стрибати,

Щоб ще краще працювати.

Графічний експерт напише на дошці слово «КРИЛО» і створить гроно (автомобіль, літак, птах).

Учитель. А ще є крила кохання. Чули такий вислів?

Експерт по роботі зі словником  КРИЛО, а, сер. ГОВОРИТЬ ЛИШЕ ПРО ТІ, ЩО НЕ НАПИСАНО.

1. Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів). Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227); Над плесом озера я юність пригадав, Вечірні небеса і посвист крил качиних (Максим Рильський, III, 1961, 186);  * Образно. [Річард:] Все вище, вище й вище я здіймався на крилах мрій — тепер упав на землю... (Леся Українка, III, 1952, 36); Червона заграва швидко розгортала над хутором крила (Степан Васильченко, II, 1959, 337);  * У порівняннях. — Дивися, як я полечу, Бо я сова... — Та й замахала [Марина], Неначе крилами, руками (Тарас Шевченко, II, 1953, 101). 
♦ Брати (взяти) під [своє] крило — брати когось під свою опіку, захист; Виросли (ростуть, є і т. ін.) крила в кого — хтось відчув силу, енергію до великих звершень, подвигу тощо. Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить (Тарас Шевченко, I, 1951, 84); Тремтячими руками він почав відмикати замок, відчуваючи, що його істота перероджується, що в нього ростуть крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 79); Мов (немов, наче і т. ін.) на крилах — дуже швидко. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Леся Українка, I, 1951, 374); Не чуючи сходів під ногами, він, наче на крилах, спустився на тротуар (Андрій Головко, II, 1957, 490); Опускати (опустити) крила — втрачати впевненість у собі, впадати у відчай, журитися через невдачі в чомусь. — А ти був крила опустив: не журися, козаче, отаманом будеш (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 30); Під крилом чиїм — під чиєюсь опікою, захистом. Путя взагалі чималий страхополох, певне, через те, що виросла.. під крилом гувернанток (Леся Українка, V, 1956, 403); Молодий тоді Когут навчався під крилом батька бути хижаком (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 404); Підрізати (підтяти, підбити, зламати і т. ін.) крила кому — підірвати міць, знесилити кого-небудь або обмежити поле його діяльності. Висмоктала її [Ганнині] соки тяжка робота, підрізала крила зневіра... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 205); Як сталось те... Що не могли йому [Шевченковому генію] підбити крила Неволя й гніт?(Володимир Самійленко, I, 1958, 139); Розправляти (розправити) крила — починати діяти на повну силу, виявляти всі свої здібності. Ремо почав переконуватися, що схований до того в панцир мозок Гюлле.. розправляє свої крила (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 103); Юний поет [Т. Шевченко] ще тільки розправляв свої дужі крила для великого польоту (Слово про Кобзаря, 1961, 30); Тут [у партизанському загоні] він розправив крила (Натан Рибак, Час, 1960, 361); Чути (відчувати) крила за плечима— відчувати натхнення, силу, спроможність до дії. Орлині крила чуєм за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка, I, 1951, 113).

2. діал. Плавець (у риб). Лежачи .. на м'якім намулі, вона [щука] легесенько грає в воді червонуватими крилами і хвостом (Іван Франко, III, 1950, 331).

3. Нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака (планера тощо), що підтримує його в повітрі під час польоту. Літаки гордо понесли на своїх крилах червоні зорі кудись на захід (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Авіаційні конструктори застосовують найрізноманітніші форми крил (Радянська Україна, 14.VI 1967, 3).

4. техн. Обертальна лопать вітряка. Ставок, гребелька, і вітряк З-за гаю крилами махає(Тарас Шевченко, II, 1953, 205); Он уже й вигін передо мною зеленіє, і млини стоять з поламаними крилами, сумують... (Панас Мирний, I, 1954, 83); 
//  Обертальна лопать турбіни, колеса пароплава тощо. Вода ринула з лотків, загула в крилах турбіни (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 41).

5. Підводна частина корпусу швидкоплавного судна, що утримує його в максимальному надводному положенні під час руху. Щоб судно стійко і на далекі відстані йшло на підводних крилах, потрібно було вирішити проблему регулювання його підйомної сили(Наука і життя, 11, 1962, 37).

6. Бляшаний дашок над колесом автомашини, екіпажа тощо для захисту від пилу, болота. Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Юрій Яновський, IV, 1959, 169); Ганна задумливо постукала ручкою нагайки по крилу чорної, зальопаної грязюкою тачанки (Олесь Гончар, II, 1959, 256).

7. Робоча частина мотовила жниварки, хедера комбайна тощо, яка нагинає скошувану масу до різального апарата та відкидає її набік. Через дорогу жала жито «комунія».. — Кіньми жнуть, аж бринить косогін, а крила — мах-мах-мах... (Андрій Головко, I, 1957, 243).

8. Бокова частина будівлі, споруди, якоїсь площини тощо. О шостій годині сідали гості за довгий стіл обідати.. На однім крилі і на другім розмова ішла тихше (Панас Мирний, I, 1949, 388); Шпиталь у львівськім карнім закладі — се невеличке крило просторого будинку (Іван Франко, IV, 1950, 178); В північному крилі [шахти] обвал, ..людей лавою привалило (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 114); Через півгодини майдан став наповнятися людьми.. На лівому крилі молодиці та жінки (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 177).

9. Бокова частина бойового порядку; фланг. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 401); Залягло все праве крило роти, бо якраз на нього навалився вогнем німець (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 291).

10. Крайнє угруповання якої-небудь політичної організації, напрямку тощо. Лівонародництво.. є лише невелике крило селянської (тобто буржуазної) демократії в Росії (Ленін, 20, 1950, 99); Тут [у Києві] було створено Кирило-Мефодіївське товариство, революційне крило якого очолив.. Тарас Шевченко (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 346

Літературний експерт. В літературі є казка Г.К.Андерсена «Дикі лебеді», де сестра Еліза братику не зшила з кропиви сорочку і братик залишився з крилом лебедя.

Творчий експерт записує в цей час речення із даним словом.

Вітряк махав чимдуж крильми. Щось дивне прилипло до крила батькового автомобіля.

Учитель. Запишіть ці і створіть власні  2 речення.

Діти читають речення.

Учитель. Ви використали лише 4 значення багатозначного слова.

Інтернет-помічник. Я знайшов вдома (випереджальне завдання) вірш про крила, що читає Б.Ступка. мені це прочитання сподобалося.

«Мозковий штурм» А тут про які крила ми почуєте? Подумайте

ДІТИ ПЕРЕГЛЯДАЮТЬ РОЛИК.

Учитель. Про які крила говорить наша сучасниця Ліна Костенко?(крила польоту душі). Багато людей зараз перестали вирощувати крила душі, а лише думають про гроші. Життя таке. Їх видає банкомат. Це слово є однозначним. Бо має лише значення пристрою для одержання грошей при наявності пін-коду. Пін-код теж однозначне слово.

• Що означає це слово? ( зашифровані цифри-замки)

VІ. Підсумок. Ви маєте розповісти, про що дізналися на уроці.

«МІКРОФОН» - Я дізнався… - Я дізналася…

VІІ. Домашнє завдання. Повторити теоретичний матеріал уроку (лексика, фонетика, слово, багатозначні слова). Виконати вправу 61, де розділити в дві колонки одно- і багатозначні слова. З трьома створити речення, підкресливши граматичну основу.