1
УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10 клас
Тема: Лексика української мови за походженням. Запозичена лексика як джерело збагачення лексичного складу мови. Причини і джерела лексичних запозичень.
Мета: поглибити знання про походження слів української мови, власне українську і запозичену лексику, а також про причини лексичних запозичень; навчитися визначати ознаки власне українських слів, доцільно вживати в мовленні запозичені слова; розвивати пам’ять, логічне мислення, вміння аналізувати мовні явища; виховувати повагу і любов до української мови – рідної мови українців.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: презентації, монети різних країн,
Хід уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.
1) Гра.
Назви країну за її валютою:
- Рубль (Росія)
- Євро (країни Євросоюзу)
- Марка (до євро в Німеччині)
- Ліра (Туреччина, Італія)
- Злотий (Польща)
- Франк (Франція)
- Фунт стерлінг (Великобританія)
- Долар (США)
- Шилінг (Австрія)
- Драхма (Греція)
- Лев (Болгарія)
- Песет (Іспанія)
- Соль (Перу)
- Лея (Румунія, Молдова)
- Крона (Чехія)
- Динар (Македонія)
- Реал (Бразилія)
- Форинт (Угорщина)
- Ларі (Грузія)
- Шекель (Ізраїль)
- Рупія (Індія)
- Юань (Китай)
- Єна (Японія)
2) Слово вчителя.
Ми продовжуємо вивчати лексикологію української мови. Що вивчає лексикологія? (слова).
Слова мають багато спільного з грошима, монетами: ними постійно користуються люди, без них не зможе жити суспільство. Як і монети, слова мають свою історію, вони приходять на нашу землю із сивої давнини (можливо, з ІІ століття, чи XІV, чи XVІІ, а можливо, XVІІІ). Також слова можуть приходити не з давнини, а з різних сучасних країн. Людина може поїхати за кордон і звідти привезти нове слово. Чи так само якийсь іноземець може привезти своє слово тій чи іншій країні. Дуже часто нові слова з’являються тоді, коли з’являється якийсь новий предмет.
У світі немає жодної мови, яка б існувала у чистому вигляді, тобто мала лише свої слова! Мова розвивається як організм! У ній функціонують слова свої, споконвічні, а також з’являються нові, запозичені.
Відтак, давайте ознайомимось із темою нашого уроку
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ
Тема: Лексика української мови за походженням. Запозичена лексика як джерело збагачення лексичного складу мови. Причини і джерела лексичних запозичень.
Мета: поглибити знання про походження слів української мови, власне українську і запозичену лексику, а також про причини лексичних запозичень; навчитися визначати ознаки власне українських слів, доцільно вживати в мовленні запозичені слова.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1) Вправа 434.
- Чому в нашій мові багато спільних з іншими слов’янскими мовами слів?
2) Слово вчителя.
Справді, українська мова має багато спільного з іншими слов’янськими мовами. І насамперед це стосується лексики. Велика кількість спільних слів говорить про спільність походження народів, про те, що ці народи, простою мовою, родичі.
Візьмемо для прикладу українську, російську й білоруську мови. Безліч спільних слів говорить нам, що ми братні народи.
- Але разом із тим чому в українській мові є слова, яких нема у російській?
Це говорить про те, що на якійсь із стадій свого розвитку мови розійшлись і почали розвиватись окремо одна від одної.
Давайте прослухаємо коротку доповідь про споконвічно українську лексику.
3) Презентація «Споконвічно українська лексика»
4) Запитання до учнів:
- У якій послідовності форсувалась лексика української мови?
(індоєвропейська – праслов’янська – східнослов’янська – власне українська)
- Які ознаки притаманні українській мові? (фонетичні чи граматичні)
5) Вправа 1. Записати під диктовку.
Визначте власне українські слова. Скористуйтесь підручником – с.187 (фонетичні й граматичні ознаки). Зазначте ознаку, за якою ви виділили це слово.
Менеджер, розкошувати, небо, прізвисько, кулак, сукупний, сало, шостий, собака, дизайнер, рекрут, єпископ, службовець, перекладач, серп, величезний, кіннота, завтра, пожарище, мрія, намагання.
(Розкошувати (розкішний), прізвисько (прі), сукупний (су), шостий (шести), службовець (ець), перекладач (ач), величезний (-езн-), кіннота (от), пожарище (ищ), намагання (анн)).
6) Довідка учителя.
Крім власних слів, кожна мова, у тому числі й українська, має у своїй лексичній системі запозичені слова. Деякі слова ми легко назвемо запозиченими, а деякі настільки ввійшли в наш словниковий запас, що ми вважаємо їх своїми. Це, наприклад, такі слова, як сало, козак тощо. (Завдання – дізнайтеся походження цих слів).
В українській мові 15 відсотків запозичених слів. В англійській – до 40 відсотків.
З яких народів приходять нові слова?! Прослухаємо доповіді і переглянемо презентації.
7) Презентація «Старослов’янізми».
8) Презентація «Лексичні запозичення з польської, російської та білоруської мов».
9) Презентація «Грецизми й латинізми в українській мові».
10) Презентація «Англіцизми в українській мові».
11) Презентація «Запозичення з французької та німецької мови».
12) Слово вчителя.
Ми побачили, що українська мова має у своєму лексичному запасі запозичені слова зі слов’янських і неслов’янських мов.
У час XXІ століття, коли міжнародні зв’язки набирають більших і більших обертів, в українську мову потрапляє багато нових слів. Дуже часто нові слова – це данина моді. Якщо людина оперує великою кількістю іноземних слів, вона вважається освіченою. Але як же нам ставитись до того факту, що часто свої слова замінюються чужими?
13) Презентація «Мова і чужомовна лексика».
Міні-дискусія.
Традиційно склалися три підходи щодо чужомовної лексики: пуристичний (ксенофобія), лояльний (ксеноманія) та раціональний (утилітарний). Пуристи заперечують будь-які іншомовні елементи в національній мові, зокрема інтернаціоналізми. Представники лояльного підходу, навпаки, підтримують процес запозичення як такий, що свідчить про зв'язки між народами, культурами тощо. Раціональний підхід дозволяє при потребі (у разі відсутності питомого відповідника) користуватися запозиченими лексемами.
Яке ваше ставлення до чужомовної лексики? До якого підходу схиляєтесь ви і чому?
14) Вправа 2
Визначити походження і пояснити значення слів, які стосуються економіки.
Аудієнція, бізнесмен, брокер, іпотека, номінал, ордер, референт, тариф, фіск, ріелтор.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
1) Вправа 447 с. 197
До поданих слів і словосполучень доберіть із довідки українські відповідники.
2) Мікрофон: На сьогоднішньому уроці я …
VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ
1) Слово вчителя.
Мова постійно розвивається. І українська мова не виняток цьому. Українська мова має величезний запас власних слів, який ніколи не треба забувати. І в той же час ми не можемо стояти осторонь розвитку і збагачення своєї лексичної системи. Давайте знову ж таки повернемось до слів Шевченка: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь…».
2) Оцінювання з мотивацією.
VІІ. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ ТА ІНСТРУКТАЖ ПРО ЙОГО ВИКОНАННЯ
Вправа 446 або 448 с. 196 – 197.