Тема: Однозначні й багатозначні слова (повторення)
Мета:
Учні повинні : визначати належність слів до певної лексичної категорії; пояснювати значення відомих слів, значення прислів’їв; оцінювати їх роль у тексті.
Тип уроку: урок-взаємонавчання.
Методи: мозкова атака, творчі завдання, робота в малих групах, лінгвістичні змагання, метод емоційно-кольорової аналогії.
Обладнання: проектор, ноутбук, виставка малюнків учнів до прислів’їв, картки для індивідуальної роботи, картки емоційно-кольорової аналогії , картки для рефлексії (підбиття підсумків).
Міжпредметні зв’язки: література.
Перебіг уроку
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує…
Тарас Шевченко
І. Організація навчального процесу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Виставка малюнків до прислів’їв, читання прислів’їв та пояснення їх значень.
ІІІ.Повідомлення мети, очікування навчальних результатів, мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя
На минулому уроці ви ознайомились із поняттям „лексикологія”, „лексика”, „лексема”. Що означають ці поняття?
Щоб правильно використовувати слова в мовленні треба не тільки знати їх лексичне значення, а й розрізняти однозначні та багатозначні слова для доцільного використовування їх в мовленні. В початковій школі ви ознайомились із однозначними та багатозначними словами. Сьогодні на уроці ви закріпите відомості про однозначні та багатозначні й поділитесь своїми знаннями один з одним. Тому наш урок називається взаємонавчання.
Зверніть увагу на епіграф уроку. Слова великого борця-поета Тараса Григоровича Шевченка. Як ви їх розумієте ?
ІV. Сприйняття навчального матеріалу
Розвиток логічного мислення і пам’яті.
(Вчитель демонструє групи малюнків , спроектовані на екрані)
Що об’єднує малюнки кожної групи? Додаток № 1)
Як називаються слова, що мають багато лексичних значень?
Як називаються слова, що мають одне лексичне значення? Наведіть приклади.
V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
1. Розвиток умінь творчого характеру
Гра „Хто більше?” (Клас поділяється на дві команди, за бажанням учні обирають собі назви”).
За певний час учні повинні скласти якомога більше словосполучень зі словом золотий. ( Золотий характер, золотий годинник, золоте серце, золоте волосся, золота пшениця, золоті руки тощо). Назвіть слова в переносному значенні. Ці слова називаються епітети: волошкові очі, безмежне небо, чисте сумління. Епітети – художнє означення предмета.
Фізхвилинка. ( Вчитель пропонує учням розслаблюючі вправи) Під час фізхвилинки вчитель читає учням лінгвістичну довідку.
У сучасній українській мові слова мають різний ступінь узагальнення. У різних народів цей процес відбувається по-різному.
Наприклад, стародавні народи не знали узагальнювального слова верблюд, замість нього вживали до 1000 різних видових назв залежно від віку, статі, угодованості тварини тощо.
У деяких мовах населення островів Тихого океану й тепер немає слів, щоб означали собака, птах, звір, дерево, камінь, але є слова, що означають \хні породи.
Ви дуже б потішили австралійця, коли б сказали, що у вас в садку 20 дерев, а тоді б перерахували. Для нього це не можливо. Треба сказати 5 яблунь, три груши, 6 вишень тощо.
2.Розвиток умінь пізнавальної діяльності
Мозковий штурм.
(Вчитель вибирає учня, який підходить до будь-якого учня і називає будь-яке слово. Той , відповідно, повинен зразу сказати – однозначним чи багатозначним є слово).
Розподільний диктант
Розподілити слова за двома колонками – однозначні /багатозначні слова. Двоє учнів працюють біля дошки.
Б’ється, голова, матриця, смартфон, комп’ютер, літак, нетбук, телевізор, ключ, розмова, дерево, потяг, турист, навушники, місто, одесит, собака, українець.
Учні обґрунтовують свою відповідь. Обраний вчителем учень-рецензент виправляє помилки.
3. Розвиток мовлення та творчих здібностей.
Переклад тексту.
Никакой никогда ёлки у нас дома не было. Рождественских праздников ми тоже ждали, но не для ёлки. Мы ходили к дяде колядовать, носили бабушке вечерю. За это нам они давали конфет и по «золотой» копейке – новенькие копеечки, которые они приберегали для нас ( За О.Вишней)
(Ніякої ніколи ялинки у нас дома не було. Різдвяних свят ми теж чекали, але не для ялинки. Ми ходили до дядьки колядувати, носили бабусі вечерю. За це вони нам давали цукерок та по „золотій” копійці – новенькі копійки ,які вони приберігали для нас).
Підкреслити в тексті багатозначні дієслова.
VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок (Рефлексія)
Для кожного є кольорові картки. Виберіть, будь ласка, колір, який відповідає вашому настрою.
Метод емоційно-кольорової аналогії
Червоний – активний, піднесений настрій.
Помаранчевий – радісний, теплий настрій.
Жовтий – світлий, приємний настрій.
Зелений – спокійний, рівний настрій.
Синій – сумний настрій.
Фіолетовий – бентежний настрій.
Чорний – незадовільний настрій.
У вас є картки із зображеннями- смайликами. Підніміть , будь-ласка, ту картку, яка відповідає вашим навичкам і знанням за урок.
- я все розумію, я все роблю правильно.
- мені була зрозуміла більша частина матеріалу, але я ще іноді допускаю помилки.
- я майже нічого не розумію.
VІІ. Оцінювання. (Вчитель, оцінюючи учнів, обґрунтовує оцінку).
VІІІ. Домашнє завдання.
Виписати з підручника української літератури 10 епітетів, пояснивши їх значення.
Бонусне завдання: зробити малюнки до епітетів.
.