Літературний диктант " Узагальнення знань за 7 клас"

8 клас

ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення і речення; члени речення; звертання; вставні слова

Диктанти-завдання

Поставте наголос, виділіть суфікси в утворених словак, складіть з деякими з них словосполучення.

1.     варіант

Абхазія — абхазець, абхазка;

Австралія — австралієць, австралійка;

Башкирія — башкирець, башкирка;

Бельгія — бельгієць, бельгійка;

В’єтнам — в’єтнамець, в’єтнамка;

Вашингтон — вашингтонець, вашингтонка;

Гавана — гаванець, гаванка;

Галичина — галичанин, галичанка;

Дагестан —дагестанець, дагестанка.

2.   варіант Австрія — австрієць, австрійка;

Аджарія — аджарець, аджарка;

Бенгалія — бенгалець, бенгалка;

Білорусь — білорус, білоруска;

Візантія — візантієць, візантійка

Гватемала — гватемалець, гватемалка;

Данія — данчанин, данчанка;

Ельзас — ельзасець, ельзаска;

Угорщина — угорець, угорка.

Вибіркові диктанти

Випишіть однорідні члени речення.

Сільські люди завжди заклопотані, нічим не цікав­ляться, постійно незадоволені, відчужені, справляють враження байдужих, нещасних людей. Підупала гро­мадська вимогливість до моральності, сумлінності, охайності, порядності окремої людини, сім’ї, родини. Напади байдужості посилюються. Репутація селянина знижується.

Якщо не враховувати колгоспно-радгоспних спе­ціалістів, то сільське населення має низький освітній рівень. Наш селянин, якщо він має освіту в обсязі деся­ти класів, спеціальну технічну або навіть вищу освіту, по кажучи вже про тих, хто має неповну середню осві­ту, — це людина, яка майже нічого не читає: ні газет, ні журналів, ні спеціальної, ні художньої літератури. Умови життя такі, що селянинові ніколи це робити: він п(‘ має часу ні на що, крім виробництва (громадського та класного). (І. Белебека)

Вчений. Мислитель. Перший президент Академії наук України. А ще людина, яка ні за яких умов не поривала свого зв’язку з Україною. І якщо хтось сьогодні побуває на Полтавщині, то обов’язково пройдеться «екологічною стежкою Володимира Івановича Вернадського», де він ;і гори Бутової, що в Шишаках, милувався синіми даля­ми й чудовими лісами, квітучими луками. Влітку й восе­ни 1917 року тут плідно працював у своєму маєтку. Його вчення про біосферу та ноосферу в становленні наукової картини світу безцінні. (З газети)