Краснік Олена Миколаївна учитель зарубіжної літератури

Новогродівського ЗЗСО І – ІІ ст. № 8 Донецької області

Літературно - пізнавальна подорож

«Країною Вічної Весни»

Мета заходу: ознайомити учнів із цікавими фактами про Грузію, видами фольклору; вдосконалювати навички роботи із загадками, прислів`ями, приказками, міфами, казками; зацікавити самобутньою грузинською культурою; формувати такі компетентності, як спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова, уміння навчатися впродовж життя, загальнокультурна грамотність.

Обладнання: тематичні ілюстрації, презентація.

Лейтмотив літературної подорожі: «Ніщо так не розвиває розум, як подорож» (Еміль Золя).

Хід заходу

Ведуча 1. Добрий день, шановні гості, діти! Будь ласка, подивіться на екран.

(перегляд відео, але не до кінця, не більше 2 хв)

https://www.youtube.com/watch?v=e2PdOxsXros

Ведучий 2. Друзі мої, скажіть, будь ласка, що це за країна? (відповіді учнів).

Ведуча 1. Грузія! Саме так, сьогодні наша віртуальна подорож буде Грузією.

Ведучий 2. Друзі, коли ви переглядали сюжет, який образ цієї країни у вас склався? Які асоціації зі словом «Грузія» у вас виникають?  (відповіді дітей:

хачапурі, пісні, танці, гостинність, мандарини, виноград, шашлик).

- Так, дійсно, але ми практично нічого не знаємо про Грузію - хачапурі, пісні, танці і безмежна гостинність - на цьому наші асоціації закінчуються.

Сьогодні ми  запрошумо  вас  у  невелику,  але  захопливу  подорож  до Країни  Вічної  Весни.

Ведуча 1. Цього року між Грузією та Україною відзначають 26-річчя відновлення дипвідносин. Сторони підкреслили тверду підтримку щодо суверенітету і територіальної цілісності Грузії і України в міжнародно визнаних кордонах.

Ведучий 2. Отже, знайомтесь – Грузія! Країна запаморочливих гір, безкрайнього моря, цілющого повітря, захоплюючої історії, східного колориту і неймовірно доброзичливих людей.

(перегляд відео про Грузію)

Ведучий 1. Сакартвело - саме так називають свою країну грузини. Походить це слово від назви народу, який проживав на території нинішньої Грузії - картвели. Слово «Грузія» в нашу мову прийшло в XVII-XVIII ст. від арабського «Гурджістан». В Стародавньому світі Грузія і Іспанія називалися однаково - Іберія. А мова басків (народу, що проживає в Іспанії) дуже схожа на грузинську.

Ведучий 1. Грузія омивається Чорним морем. Територією країни протікають річки: Кура, Чорох, Алазани, Іорі, Інгурі, Дебед, Велика Ліахві, Ксана, Лехура. На території країни височать гори: Шхара, Джангі-тау, Казбек, Катин-тау, Тетнульд, Гестола, пік Шота Руставелі, Джимара, Ушба, Шан, Діклосмта, Ходжал, Цітеліхаті. Туристичні міста: Тбілісі, Мцхета, Батумі, Сигнахи, Аджарія, Кахетія, Сванетія

Завдання для учнів:

- Діти, пропоную вам мовноартикуляційну вправу - чітко і правильно вимовити назви грузинських річок і гір.

(всі бажаючі діти виконують завдання)

Ведуча 2. Грузинські чоловіки змалку навчаються військовій справі, включаючи техніку володіння мечем і щитом. Згодом чимало бойових елементів плавно перейшли і на грузинські народні танці. «На Сході є один християнський народ, який відрізняється своїм вольовим характером, сміливістю і войовничістю. Воїни цього народу йдуть в атаку, вигукуючи страхітливі звуки. Війська персів, мідян та ассірійців зазнали значні збитки в боях з цим народом, який зветься грузинами. Вони палко шанують Святого Георгія, вважаючи його найважливішим символом у боротьбі з невірними », - писав французький історик Жак де Вітрі (1180 - 1244 рр.).

Ведучий 1. Традиційні види бойових мистецтв - хрідолі  та шавпароснебі, що включає в себе ударну і кидкову техніку, а також володіння традиційною клинковою зброєю.

Ведуча 2 . Грузія прийняла християнство ще в 319 році, в той час як Київську Русь Володимир хрестив в 988 році.

Ведучий 1. Грузинські національні символи: квітка - троянда, рослина – виноград, дерево - чічілакі (горіх), птах - фазан, тварина - леопард (барс), гора – Казбек.

Ведуча 2.  Цікавий факт:  грузинський державний прапор з п'ятьма хрестами датується 13-м століттям, за давністю він займає друге місце в світі після прапора Данії.

Білий колір є уособленням чистоти і мудрості, надії та спокою. Червоний колір вказує на мужність, справедливість, любов і відвагу. Великий хрест по центру розтягнувся від краю до краю прапора. Його називають Хрестом святого Георгія. Крім прапора Грузії він ще використаний в геральдиці Англії. Взагалі цей хрест досить відомий. Ще в 5 столітті він символізував Грузинське царство.

Ведучий 1. Так вже склалося історично, що грузини - неймовірно гостинний народ.

Ведуча 2.  Гамарджоба, Генацвале! Цю фразу хоч раз у своєму житті напевно чув кожен. У ній сконцентровано ставлення грузинів до гостей - повага, доброзичливість, щедрість, доброта.

Ведучий 1. Тут переплітаються стародавні звичаї з релігійними поглядами, адже гість вважається посланцем Бога, в будинку господаря він недоторканний. Споконвіку гостинність вважалася одним з важливих якостей справжнього грузина нарівні зі сміливістю, хоробрістю, вмінням володіти зброєю. Якщо вже ви стали гостем у грузинському будинку - ви не підете голодним, адже господиня поставить на стіл для вас найкращі страви.

Завдання для учнів «Кращий знавець грузинської кухни»

-  Що ж смачненьке можна спробувати в Грузії?

- Діти, пропоную вам невеличкий конкурс. Хто найбільше назве страв грузинської кухні?

(відповіді учнів: суп харчо, бульон хаш, соус ткемалі, кетчуп сацебелі, аджика, чурчхела, козинаки, пахлава, сир сулугуні, курка саціві, пельмені хінкалі, хачапурі,фасоль лобіо, яєчня чирбулі, голубці долма, йогурт мацоні, в'ялена хурма чірі, боржомі, ШАШЛИК)

Ведуча 2. Наступне завдання «Тranslator».  Пропоную вам вивчити декілька грузинських слів:

Так – хо

Ні – ара

Дякую –мадлобт

Будь ласка – гетаква

Вибачте – бодиши

Добрий день – гамарджоба

До побачення – нахвамдіс

Мати – деда

Батько – мама

Друг – мегобарі

Ведучий 1. Грузія - країна з безліччю легенд. Одна з них свідчить, що коли Бог розподіляв між народами землі, грузини були зайняті застіллям з нагоди створення світу. Коли вони прийшли до Бога, з'ясувалося, що спізнилися. Тоді грузини сказали: «Вибач, дорогий, що запізнилися - ми пили за твоє здоров'я». Бог подумав і сказав: «Приберіг я тут для себе шматочок землі, але за вашу безпосередність і прямоту віддаю його вам! Пам'ятайте, що земля дуже красива і ні з чим не можна її порівняти, і люди будуть в усі віки захоплюватися і милуватися нею». Ось уже багато століть всі схиляються перед красою маленької, але гордої країни. Погодьтеся, цікава легенда?

Ведуча 2. З 2001 року грузинські пісні є шедевром усної нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. У 1976 році американське космічне агентство NASA відправило в космос композиції Баха, «Бітлз» і …грузинську пісню «Чакруло» як зразок музичних надбань людства. Пропоную вам прослухати її

(https://www.youtube.com/watch?v=BFe0UOZGv04)

Ведучий 1. З Грузією пов'язано багато великих імен світової літератури.

Це місто було завжди привабливий для поетів, письменників і художників; вони пов'язували з ним свою долю, а покидаючи Грузію, подумки завжди поверталися до неї.

Ведуча 2. «Чарівним краєм» називав Грузію О.С. Пушкін, який був до глибини душі схвильований прийомом, який надали йому в Тбілісі. «Я не пам'ятаю дня, - писав поет, - в який би я був веселіше нинішнього; я бачу, як мене люблять, розуміють і цінують, і як це робить мене щасливим».

У Тбілісі жили письменники-декабристи. У Тбілісі служив корнет Нижегородського драгунського полку М. Лермонтов, засланий на Кавказ за вірш «На смерть поета» і присвятив Грузії своїх «Демона», «Мцирі», «Дари Терека» та інші твори. З Тбілісі поет писав: «Якби не бабуся, то, щиро кажучи, я б охоче залишився тут». Через 14 років після від'їзду М. Лермонтова сюди приїхав Л. Толстой.  Не один раз бував в Тбілісі російський драматург О. Островський. В Грузії знаходили добрих друзів Маяковський, Єсенін, Пастернак, Мандельштам, Паустовський, тут бував Чехов.

Літературна хвилинка.

(Підготовлені учні читають вірші)

На холмах Грузии
На холмах Грузии лежит ночная мгла;
Шумит Арагва предо мною.
Мне грустно и легко; печаль моя светла;
Печаль моя полна тобою,
Тобой, одной тобой... Унынья моего
Ничто не мучит, не тревожит,
И сердце вновь горит
и любит - оттого,
Что не любить оно не может.
А.С. ПУШКИН

…Я знаю:
глупость – эдемы и рай!
Но если
пелось про это,
должно быть,
Грузию,
радостный край,
подразумевали поэты…

Маяковский о Грузии. Из стихотворения "Владикавказ - Тифлис"

Сны о Грузии - вот радость!
И под утро так чиста
виноградовая сладость,
осенившая уста.
Ни о чем я не жалею,
ничего я не хочу -
в золотом Свети-Цховели
ставлю бедную свечу.
малым камушкам во Мцхета
воздаю хвалу и честь.
Господи, пусть будет это
вечно так, как ныне есть.
Пусть всегда мне будут в новость
и колдуют надо мной
родины родной суровость,
нежность родины чужой.

1960

Сны о Грузии - Белла Ахмадулина

..Мы были в Грузии. Помножим
Нужду на нежность, ад на рай,
Теплицу льдам возьмем подножьем,
И мы получим этот край.

И мы поймем, в сколь тонких дозах
С землей и небом входят в смесь
Успех и труд, и долг, и воздух,
Чтоб вышел человек, как здесь.

Чтобы, сложившись средь бескормиц,
И поражений, и неволь,
Он стал образчиком, оформясь
Во что-то прочное, как соль.

Волны - Борис Пастернак

Ведучий 1. Найдавніші види грузинської усної народної творчості - міфи та легенди.

Найулюбленіший герой грузинських легенд - Амирані, який вважається грузинським Прометеєм. Амирані був сином богині полювання Далі і смертного мисливця, тому отримав величезний зріст, великі очі і частини тіла із золота. Згідно переказів, герой Амирані у далекій давнині кинув виклик Богу і навчив людство обробляти метал. За це він, як і Прометей, був покараний прикуттям до скелі - але, на відміну від давньогрецького героя, разом зі своїм псом. Кожен день орел видзьобував печінку Амирані, але за ніч герой себе виліковував. Пес, між тим, вилизував ланцюг, намагаючись зробити його тонкішим.

Ведуча 2. Ще один переказ досі тішить самолюбство грузин - це давньогрецький міф про золоте руно, яке знаходилося у Колхіді, на території сучасної Грузії. Згідно з цим міфом, аргонавти на чолі з Ясоном, погостювавши в Колхіді, спритно здобули руно і бігли разом з царицею Медеєю, яка покохала Ясона. Цікаво, що описи географічних місць, які згадуються в цьому міфі, не тільки вважаються реальними, а й надзвичайно точними. Греки називали Колхіду «Золотою» землею. Філософ Страбон вважав, що головною причиною, через яку аргонавти відвідали Колхіду, стали природні ресурси - золото, срібло і залізо.

Цікавий факт:  античний філософ Страбон першим висунув гіпотезу, що овечі шкрури жителі Колхіди використовували для того, щоб мити золото в річках. Видобуток золота йшов навесні, коли з вершин починали бігти перші струмки. Їх перегороджували шкурами - під водою, вовною догори - і частки золота осідали на ній як на фільтрі.

Ведучий 1. Ще одна цікава легенда «Ведмідь, вовк і лисиця».

Ведмідь, вовк і лисиця людьми були, кажуть. Одного разу Христос-бог проходив повз. Кликали ці троє до бога: дуже важко, кажуть, нам прожиття собі діставати.

Господь сказав їм:

- Ліс нехай буде виноградником, луг - нивою, а ці булижники біля берега річки - барани. Господарюйте і живіть в злагоді між собою.

Жили вони заможно, добре. Один за виноградником доглядав, інший ниву ростив, третій баранів сторожив.

Проходив якось по тій землі Господь в селянському одязі жебрака. Підійшов він до виноградника і попросив господаря:

- Будь батьком рідним. Дай-но мені гроно винограду, душу освіжити.

- Забирайся з очей моїх геть! Багато тут тиняється подібних тобі.

Пішов він до іншого:

- Будь батьком рідним, не пожалій шматка сухого хліба для жебрака.

- Іди, забирайся, не для тебе.

Пішов він до третього:

- Налий ковток молока, дай промочити горло.

- Іди геть з очей моїх, поки псів не нацькував на тебе.

Розсердився Христос-бог і знову перетворив той виноградник на густий ліс, виноградаря - на ведмедя, ниву - на луг, а господаря лисицею зробив. Барани знов стали камінням, а вівчар - вовком. І до сьогодення воно так. А за давніх часів, кажуть, ведмідь, вовк і лисиця людьми були. Ось така легенда.

Обговорення з учнями:

- Діти, чого навчає ця легенда?  (гостинність та милосердя – ось дві риси притаманні грузинському народові).

- Про які вияви милосердя довідалися з легенди? Який висновок ви зробили для себе? 

- Існує думка, що бути милосердним можуть дозволити собі лише дуже заможні люди. Чи погоджуєтеся з цим твердженням? 

- Чим, по-вашому, вимірюється милосердя? 

Грузинський філософ Шалва Ісакович Нуцубідзе говорив: «Кожна добра справа є милосердя. Дати води спраглому — це милосердя. Прибрати каміння з дороги - це милосердя. Переконувати ближніх, щоб вони були доброчесні - милосердя. Указати мандрівникові його шлях - теж милосердя. Посміхнутися, дивлячись в обличчя ближнього - милосердя». 
- Чи доводилося вам виявляти милосердя? 

Ведуча 2. Афоризми, прислів'я,  приказки - це, на думку грузинів, своєрідні правила мудрої людини. Послухайте!

• Навантаженого осла всі підганяють.
• Обираєш дружину - вір більше своїм вухам, ніж очам.
• Людина знайшла підкову і каже: «Не вистачає тільки коней і трьох підков».
• Ворожнеча і дружба – брати між собою.
• Кожний пес біля своїх воріт хоробрий.
• Хто кидає брудом в сонце, тому воно падає на голову.
• Краще наслідувати, ніж заздрити.
• Онук дідуся старовини навчає.
• Мотузка добра, коли довга, а промова - коли коротка.
• Поки розумний роздумував, дурний гори перейшов.
• Вовка зустрічай по-вовчому, лисицю - по-лисячому.
• Не рви незрілих плодів: достигнуть - самі впадуть.
• Якщо вода не йде за тобою, ти йди за водою.
• Мій балакучий язик дав мені ляпаса.
• Коли стадо повернеться, кульгавий баран попереду виявиться.
• До того, хто буцається, підходь ззаду, а хто брикається – спереду.
• Погано зший, але добре випрасуй.
• Той, хто йде попереду - міст для нього позаду.

Завдання для учнів:

-  Пропоную дібрати українські відповідники до грузинських прислів`їв та приказок.

(відповіді дітей)

Ведучий. А зараз спробуйте  відгадати грузинські загадки:

• Без рук зв'язане сито, високо у кутку висить. Для інших пастка, господареві коридор і міст  (павутина).
• Я піду, і вона піде  (тінь).
• Я піду, він залишиться   (слід).
• Проти сонця сильна, проти вітру слабка, а  сама незряча - нема очей, а плаче   (хмара).
• У небі починається, на землі закінчується   (дощ). 
• Блакитний атлас, а  посередині - золотий таз   (небо і сонце).
• До праці навчений, накопичує заздалегідь їжу, спить всю зиму безперервно    (мураха).
• День і ніч іде дівчина - їй не можна зупинитися   (річка).

(відповіді дітей)

Ведучий. Чарівні грузинські казки, героїчні або побутові, допомагають краще зрозуміти історію і характер народу, який зумів передати своє ставлення до тих чи інших подій. Засудження жадібності, ліннощів, зради та інших негативних явищ, вимальовуються з реальних подій давно минулих часів. Особливе місце займає любов до людей і готовність померти заради їхнього життя і щастя. Зазвичай, події розвиваються в природному для цієї країни оточенні: у горах, під покровом садів, на ріллі, біля потоків гірських річок та дрімучих лісів.

- Пропонуємо вашій увазі переглянути грузинську народну казку «Тигр і кіт»

Інсценування учнями грузинської народної казки «Тигр і кіт».

Автор. На околиці села селянин орав землю. З дому разом з робочою худобою прибіг і кіт, і в самий розпал оранки ганявся він на узліссі за метеликами і кониками. В цей час з лісу втік тигр.

Тигр (здивовано запитує). Братик, ти, видно, з нашого роду, але чому ти такий малий?

Кіт (прикинувся мучеником). Ех, великий государ, цар звірів, якщо б ви знали, як нам важко жити у людей.

Тигр. Хто сміє утискувати тебе? Покажи мені ту людину, і я розправлюсь з нею.

Автор. Кіт повів тигра до селянина, який йшов за плугом.

Тигр. Гей, чоловіче, навіщо ти утискає мого родича так, що він навіть рости не може? Чим він завинив перед тобою? Ось я воюватиму з тобою через нього.

Селянин. Будь ласка, тільки я силу свою у будинку залишив; збігаю принесу - і будемо воювати.

Тигр. Гаразд, йди, я почекаю на тебе.

Селянин. А раптом обдуриш, підеш куди-небудь, я даремно буду бігати! Ось що, дай прив'яжу тебе мотузкою до цього дерева, поки я збігаю в село, а тоді принесу свою силу і поміряємось з тобою.

Тигр. Гаразд.

Автор. Прив'язав його селянин до дерева товстою мотузкою, а сам пішов і зрізав у лісі міцний ясеневий кийок.

Селянин. Ось моя сила!  (і давай бити тигра).

Автор. Тигр гарчав, небо і земля горіли від жалю до нього, але людина не відпускала, поки не набила йому боки, а потім селянин відв'язав тигра.

Селянин. Не у своїй справа не заважай! Іди тепер і, де захочеш похвались собою, не забудь згадати й мене!

Автор. Тигр ледве живий поплентався геть. Побачивши кота, він важко зітхнув.

Тигр (зі стогіном). Молодець же ти, брате, що під владою такого звіра, хоч до великих розмірів й доріс.

Обговорення з учнями:

- Який головний сенс казки?

-  Які українські прислів'я і вирази підходять до казки?

- Яку українську казку можна підібрати до цієї грузинської?

(відповіді учнів)

Ведучий 1. Про неймовірну, дивовижну, загадкову культуру Грузії можно говороти годинами – настільки вона різнопланова. Хотілося б розповісти про грузинів, теплоту їхніх сердець і гарячий характер, про те, як люди, які пережили дві війни, виголошують тости про мир, від яких в очах з'являються сльози… Але це вже зовсім інша історія.   

Ведуча 2. Наша подорож до Країни Вічної Весни сьогодні завершується, але попереду нові зустрічі із самобутньою культурою і мистецтвом цієї країни.

Література:

1.     Вирсаладзе Е.Б. Грузинский охотничий миф и поэзия. Фольклор, мифология, Грузия, Восток. – М.: «Наука», 1976.
2.     Вирсаладзе Е.В. Грузинские народные предания и легенды/ Сказки и мифы народов Востока. – М.: «Наука», 1973.

3.       Грузинские народные сказки и мифы./ Под ред. М.Чиковани. – Т.: «Мерани», 1985.

4.     Грузинские народные сказки./Перевод и обработка Элисо Джалиашвили.- М. : Детская литература, 1969.

5.       Грузия. Интересные факты о Грузии./CoolTimes. https://www.youtube.com/watch?v=0xluX6E2tKo&t=171s

6.     Долидзе Н.И.  Грузинские народные сказки. Сто сказок./ Академия наук Грузинской ССР. – Т.: «Мерани», 1971.
7.     Прогулки по Грузии./ Путеводители для пешеходов. – М.: «Аст», 2016.

8.       Путешествие по Грузии. MouzenidisTravel. https://www.youtube.com/watch?v=IzCUNIenITE&t=107s

9.     Рейфилд Дональд. Грузия. Перекресток империй. История длиной в три тысячи лет. – М.: «Азбука»,  2017.

10.   Тбилиси. Орёл и Решка. Перезагрузка-3. https://www.youtube.com/watch?v=p02y3oAs9qQ