Тема. Уроки любові (за новелою О.Генрі «Дари волхвів»)
Мета: проаналізувати оповідання О.Генрі «Дари волхвів, учити школярів аналізувати та інтерпретувати невеликий за обсягом художній твір, виділяти ключові епізоди; розвивати навички виразного читання, образного мислення, вміння аналізувати художній образ; виховувати найкращі людські якості: взаєморозуміння, взаємоповагу, здатність на самопожертву заради ближнього, уміння дарувати радість собі і оточуючим, розкрити важливість духовного начала в людині, чистоту морального світу, могутню силу любові;
Обладнання: портрет письменника, текст оповідання, мультимедійна презентація; репродукції картин: Гвідо Рени «Поклоніння пастухів»; Карло Дольчи «Поклоніння волхвів»; Герард Давид «Поклоніння волхвів»; Джото «Поклоніння волхвів»; Веласкес «Поклоніння волхвів», музика Шуберта "Аве Марія", «На Різдво»
Тип: комбінований
Любов виникає з любові;
коли хочу, щоб мене любили,
я сам перший люблю.
Г.Сковорода
У кожного із вас є величні
скарби, які ви мало цінуєте.
О.Генрі
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Підготовка до сприйняття навчальної теми
Вступне слово вчителя
Сьогоднішній урок подарує нам зустріч із прекрасною новелою О. Генрі “Дари волхвів”, допоможе помилуватись глибокими, світлими, справжніми почуттями подружжя Янгів.
ІІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку (Слайд 1)
1. Актуалізація знань
– Розгадування кросворду (Слайд 2)
2. Перевірка результатів, ключове слово (Різдво) (Слайд 3)
3. Слово учителя
Святкування Різдва є невід’ємною частиною нашого духовного життя. Воно наповнює домівки світлом, радістю і теплом, а серця усіх християн – вірою, надією та любов’ю. Сила цих Божественних почуттів допомагає сучасній людині долати негаразди теперішнього світу, у якому дедалі відчутнішою стає проблема кризи морально-духовних цінностей.
Своїми дарами волхви показали, що народжене Немовля Ісус є і Цар, і Бог, і Людина. Золото вони принесли Йому як Цареві (у вигляді данини чи податку), ладан як Богу (тому що ладан використовується при богослужінні), а смирну – як людині, яка мусить померти (тому що померлих намащували і натирали тоді запашними оліями). (Слайд 6)
IV. Постановка проблемного питання. (Слайд10)
О.Генрі в кінці оповідання пише, що "я розповів вам нічим не примітну історію про двох дурненьких дітей... які зовсім немудро пожертвували одне для одного найдорожчими своїми скарбами". Але автор, ніби суперечить собі, тому що далі говорить: "до відома мудреців наших днів слід сказати, що з усіх, хто робив подарунки, ці двоє були наймудріші".
Отже, давайте спробуємо з'ясувати: чи були мудрими герої новели Джім і Делла? Хто вони - "двоє дурненьких дітей" або "наймудріші з усіх дарувальників"? Марна або виправдана була жертва героїв? Якщо жертва була не марна, то в чому полягала мудрість їхнього вчинку?
V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1-ша група. Подружжя Делли і Джіма переживають не найкращі часи, внаслідок чого в інтер’єрі їх квартири, яка знаходиться на верхньому поверсі, панують не злидні, а красномовно мовчить бідність: поштова скринька зламана, кнопка дзвінка давно не працює, табличка на дверях потьмяніла, на підлозі "старий червоний килим", біля стіни "старенька кушетка", трюмо ледве поміщається в простінку між вікнами. За вікном Делла бачить "сірого кота, який прогулювався по сірому паркану в сірому дворі". Сірий колір - він відповідає настрою Делли, нею опановує почуття безнадії, безпорадності, смутку. Ділінгеми давно не купували нового одягу. У Делли "старенький коричневий жакет", "старенький коричневий капелюшок". Джіму "давно вже потрібне було нове пальто", "руки мерзнули без рукавичок", "годинник висів на шкіряному ремінці". Коричневий колір - це колір бідності, в сім'ї немає місця яскравим фарбам. У них немає що продати.
2-га група. У творі 15 разів згадуються грошові суми, прибутки і витрати сім'ї. Цим автор підкреслює бідність Делли і Джіма. Найчастіше повторюється сума 1 долар і 87 центів - це усе, що вдалося заощадити Деллі за довгі місяці, коли вона намагалася «відвоювати» гроші на подарунок улюбленому Джіму. «Вона відвойовувала кожну монетку, торгуючись із бакалійником, зеленярем, м'ясником так запекло, що аж вуха палали від мовчазного осуду її скупості, викликаної надмірною ощадливістю». Делла знову і знову перераховувала цю "грандіозну" суму в надії, що, можливо, вона помилилася і грошей виявиться хоч трохи більше, і в страху, що їх може виявитися ще менше. У сім’ї невеликий дохід – 20 доларів на тиждень і Делла старається на всьому заощаджувати. Підраховуючи гроші, Дела згадує, як місяцями заощаджувала кожен цент, як принизливо торгувалася з м'ясником, бакалійником, продавцем овочів, - і плаче від відчаю. Усі її приниження і економія зовсім ні до чого не привели. Заощадити більшої суми їй не вдалося.
3-тя група. Делла заощаджувала кошти на подарунок для свого коханого чоловіка Джіма. Вона хотіла купити «щось особливе, рідкісне, коштовне, хоч трохи гідне високої честі належати Джімові». За цим її гарячим бажанням простежується безмежна любов до чоловіка, повага до нього, захоплення його чеснотами.
Висновки учнів. Інші варіанти героями не розглядалися, тому що вони по-справжньому кохали один одного, і їм хотілося на Різдво подарувати коханому щось особливе, гідне. Тому вони пожертвували своїми скарбами.
У сім’ї Діллінгем Янг були два скарби: «золотий годинник Джіма, що належав його батьку і дідові та прекрасне волосся Делли, яке розсипалось каштановими хвилями, сяючи, мов струмені водоспаду. Воно спадало нижче її колін і вкривало, наче плащем, майже всю її постать».
Розповідаючи про скарби Делли і Джіма, автор порівнює їх з біблійними персонажами - царицею Савською і царем Соломоном. За легендою, цариця Савська принесла Соломонові коштовні подарунки, щоб той навчив її божественної мудрості, але, як стверджує Біблія, мудрості не можна навчитися, вона лише в тому серці, котре відкрите Богові та людям.
Автор використовує це порівняння, щоб підкреслити значущість скарбів для Делли і Джіма. Адже їх можна порівняти лише із скарбами біблійних персонажів, і вони згоріли б від заздрощів, дивлячись на єдині цінності молодих американців.
Волхви: мудрі люди, надзвичайно мудрі люди; винайшли звичай робити різдвяні подарунки; дари їхні були мудрі
Делла і Джім: двох дурненьких дітей; зовсім немудро пожертвували одне для одного найдорожчими своїми скарбами; з усіх, хто робив подарунки, ці двоє були наймудріші; Вони і є волхви.
VI. Підведення підсумків уроку
Пропоную послухати легенду і збагатити себе мудрістю, яку дарує вона.
Один молодий чоловік прийшов до свого духовного наставника і сказав:
- Учителю, ти радив мені в думці повторювати фразу: “Я приймаю радість у своє життя”. Я повторюю її щоденно багато разів, а радості у моєму житті як не було, так і немає: я такий же самотній, як і був ... Що ж мені робити?
Мудрець мовчки поклав перед юнаком предмети, які перші потрапили на очі – ложку, чашку та свічку – і попросив:
- Назви, що ти вибираєш із них.
- Ложку, - відповів юнак.
- Промов це разів п’ять, - попросив старенький.
- Я вибираю ложку, - вимовив юнак п’ять раз.
- Ось бачиш, - сказав учитель, - повторюй ти хоч мільйон разів у день, що вибираєш ложку, вона не стане твоєю. Треба протягнути руку і взяти її. Треба діяти ...
То ж дійте, творіть, не шкодуйте сил для самовдосконалення, любові, радості, адже Віктор Гюго писав: “Щоб бути сповна щасливим недостатньо мати щастя, треба ще й заслуговувати його”.
Домашнє завдання
Прочитати оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм”;