Літературно-музична композиція"Мово моя українська-батьківська, материнська"

Виховний захід

 (Літературно-музична композиція)

«Мова моя українська – батьківська,материнська»

Відеофільм  "Спочатку було Слово…"

Учень 1

Із перших днів буття явилось слово,

А з нього народилась рідна мова,

І це не просто засіб спілкування.

Ведуча

Вона - душа народу, чиста й мудра,

Жива як люди, що її створили,

Це пісня мами й перший крик дитини…

Ведуча

Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи  від турбот згасаючого дня. Знаю, що заплющу зараз очі — і пам'ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши з найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинство.

    Ведуча
    Чую і  я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що буде  і щастя, і здоров'я, і радість щоденна не облише, якщо цього побажала мені мама. Ії  слово має магічну силу. 

Ведучий

    Дитина тільки народилася, а мамині слова сповивають її найсвятішою ніжністю . І вливаються вони в кожну клітиночку, перетворюючись у духовний оберіг.

    КЛІП  «КОЛИСКОВА МАМИ»

 Ведуча

   Мово моя материнська,

   Квіти в душі й на устах.

   Ти — мій рушник український,

   Ти — моя доля, мій шлях.

    Ведучий

     Першим було слово! І всім нам дала це перше слово Україна-мати.

    Ведуча

Найтепліше рідне слово,
Воно, як мамина рука.
Крилате, ніжне, світанкове,
Хоч доля в нього нелегка.   

      Ведучий

    Гнана з рідного дому і принижувана віками, українська мова не втратила своєї привабливості і чарівності, чистоти і гумору, а ніби Фенікс встає із попелу, дзвенить піснями, звучить віршами, думами.

    Ведуча 

Рідна українська мова! Як же важко було їй протягом віків! Скільки разів її забороняли законами, наказами, скільки висміювали і принижували , закривали рот українцям, які намагалися говорити рідною мовою. Не дозволяли летіти у широкий світ, підтинали крила.

ВІДЕО “ЗАБОРОНА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

  Ведучий

Хотіли вирвати язик,

Хотіли ноги поламати,

Топтали під шалений крик,

В'язнили, кидали за ґрати,

Зробить калікою з калік

Тебе хотіли, рідна мати.

       Ведуча

     А вона жила... Жила у серці народу тихо і скромно, не маючи сили раптово піднятися, жила і розвивалася, збагачуючись потрошку новими словами, бо ж хіба можна забути рідні слова, рідну мову? Хіба можна відцуратися від рідної землі, від рідної матінки?

Ведучий

Летить планета в космосі жива.
На ній народжене усе, щоб жити.
Людині дані розум і слова,
І почуття найвищі, щоб любити!

    Ведуча

Все для людини: небо і поля...
І кожен має право розмовляти
Тією мовою, що нам дала Земля,
Співати пісню, що навчила мати.

Ведучий       Спитай себе, дитино, хто ти є,
                І в серці обізветься рідна мова;
      І в голосі яснім ім’я твоє
        Просяє, наче зірка світанкова.

          З родинного гнізда, немов пташа,
                 Ти полетиш, де світу далечизна,
                    Та в рідній мові буде вся душа
                    І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

ВІДЕО «ТЕАТР ТІНЕЙ»

Вірш « Лист до матері»

Не чекай мене, мамо, додому

Бо додому я вже не прийду.

Не чинив, мамо, зла я нікому,

Захищав лиш країну свою.

Не стріляв у людину я, мамо,

Бо любити ти вчила мене.

Ну, а тих, хто у мене поцілив,

Людський осуд уже не мине.

Ти пробач. Що тебе я покинув,

Що поїхав в далекую путь.

Знаю, снайпер цілився в мене,

А попав в твоє серце і грудь.

Та не плач, моя рідна матусю,

Сонце зійде. Ти стань на поріг.

Бог одну тебе з горем не лишить.

А народ не простить їм цей гріх.

  Ведуча

     "У жодній країні дерево народної поезії не видало таких великих плодів, ніде дух народу не виявлявся в піснях так живо, як серед українців. Який захопливий подих туги, які глибокі, людяні почування в піснях, що їх співає козак на чужині! "

   Ведуча

Світла моя, українська, пречиста,

Рідна, як Небо й Земля!

Ніжна, барвиста, свята й промениста —

Нею любов промовля!

Слово у пісню чарівну кладеться,

Радістю щиро бринить.

Хай до душі воно вам доторкнеться,

Щоб залишитись там жить.

        Відеокліп "Десь по світу"( початок )                       

Ведучий            

Доню, моя доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Як би твої очі не манили зваби,

Не чини ніколи Батьківщині зради!

Не ламай у лузі гілку калинову –

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати!

Можеш не впізнати голосу діброви,

Тільки не зрікайся маминої мови.

        Українська мова

       Я ваша рідна українська мова, я зіткана із вашого тепла і любові, із сонячного усміху і ранкової роси, із диво-квітів і мальовничих краєвидів, із співу жайворонка і соловейка, із вишневих садів та левад, із річок та струмочків, озерних плес і чарівних смеркань, із тиші і грому, із живих кольорів веселки, із людської задушевної пісні, з колосистого жовтого лану і високого синього неба. Я ваша рідна мова! Я йду до вас, повертаюся із забуття, лечу на дужих крилах. Я піду по всіх дорогах і в’юнких стежечках України, зайду у кожну хату, у кожну родину, щоб розбудити заснулу, збайдужілу душу, щоб зігріти її ласкою і ніжністю, щирістю і любов’ю рідного слова. Я понесу до кожного серденька лагідну материнську пісню…

      Я ваша рідна мова, іду до вас! Не зачиняйте, люди, переді мною двері ваших будинків, ваших родин і сердець... Відчиніть їх! З великою любов’ю відкрийте ваші серця і душі назустріч мені, і ми підемо з вами у цей веселковий світ разом! Бо ж ми — українці!

  Ведучий

Земля нам мову дарувала
Барвисту, щиру, як весна.
І українською назвала.
Між різних мов — така одна!

Ведуча

В ній все найкраще і єдине,
А серце в ній наснагу п’є.
Бо рідна мова й Україна —
Це найдорожче, що в нас є!

ВІДЕО «МИ- Україна»