Літературно-музична композиція "Народ, сильний духом, зламати не можна, бо Україна непереможна!"

Гусятинський центр дитячої та юнацької творчості

Сценарій літературно-музичної композиції

"Народ, сильний духом,

Зламати не можна.

Бо Україна непереможна!"

Підготовила

педагог-організатор

Трач О.С.

Мета: Виховувати у вихованців почуття патріотизму, любові до своєї Батьківщини; формувати розуміння причетності до подій, які відбуваються в державі, особистої відповідальності

Звучать позивні з пісні Т. Петрененка «Україна»

На сцену виходять читці.

1.  Ми живемо на своїй рідній землі. Яка зветься …

Разом:- Україна!

- А ми …

Разом:- Українці

(Звучить легенька музика.)

  2. Ми живемо у світлому краю,

У вільній незалежній Україні.

Наснагу тут плекаємо свою,

І небеса над нами сині – сині.

3. Усе у нас є: озера і ліси,

Степи і гори, ріки і долини,

Моря і море вічної краси, -

Усе для щастя і життя людини.

4. З глибин віків тут мій народ живе

Співучий, вільний, з доброю душею,

І особлива музика пливе,

А українець нерозривний з нею.

5. Тут все, до чого поглядом торкнись,

Любов'ю сяє, чарами й красою.

Лиш полюби, уважно придивись,

І це навік залишиться з тобою.

6. Край чарівний і працьовитий люд.

Земля родюча і вода прозора.

Тут везира краса з усіх-усюд

І вільна воля в душах неозора.

7. Душа покорена ніколи не була.

Завжди до волі прагнуть наші люди.

Ми всім бажаєм миру і тепла,

І українець завжди вільний буде.

8. В усі віки, в усі складні часи .

І буде так, допоки сонце гріє.

Душа в нас зіткана з любові і краси

І воля нам ясним промінням сяє

9. Ми незалежні, вільні, наче птахи.

До всіх народів світу завжди щирі

І долю власну ми тримаємо в руках,

І жити хочемо завжди у мирі.

Пісня на слова і музику Наталії Май «Квітуча Україна»

(на сцену виходить хлопчик в українському костюмі)

Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи

І це  - незалежна моя Україна,

Тут гори Карпати, степи і ліси.

 Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,

Озера блакитні та клімат м’який.

Козацькая слава повік невмируща

Та шлях до свободи завжди нелегкий

 Пісня «Козаки»

Слова народні «40 повстанців»

(звучить музика)

Всю ніч не вгавала страшна завірюха,

Великі упали сніги,

Коли більшовики підходили стиха

У села, ліси та яри

Їх було багато, як чорної хмари,

Чекали  світанку в снігах,

Щоб кинути в села великі пожари

І грітись тоді при вогнях

А буря у вікна так голосно вила,

Не видно довкола доріг,

Про волю повстанці у снах своїх снили,

А ворог їх лютий стеріг.

В селі цьому спало лиш 40 повстанців

І снили щасливі сни,

Не знали, що згинуть прийдеться їм вранці,

І смерти не ждали вони.

Аж враз на світанку, у сніжну завію

Кати надлетіли, як стій,

Проснулись повстанці, вхопились за зброю

І кинулись всі на пробій.

Бились завзято цілих дві години,

Пробилися в ліс за село,

І впали за волю, за славу Вкраїни,

Там 40 тоді їх лягло.

Тепер в тому лісі, де мужньо так бились,

Висока могила стоїть,

Там сорок повстанців на віки спочили,

Там сорок повстанців лежить

 Пісня на слова та музику Василя Кучмія «Бійцеві УПА»

 Оксана Кишкалюк «І рвалась до бою»

(Звучить музика)

 Наша воля гартувалась

В тенетах сваволі.

Наша воля розвивалась,

Мов квітка у полі.

Серед буйних вітровіїв,

Серед громовиці.

І донині її, рідній,

Та каторга сниться,

Як клювали чорні круки

І правду, і мрію.

Шматували її тіло

Й молоду надію.

Закривали в каземати

Й кров гарячу пили,

Зневажали і топтали

ЇЇ вроду милу.

Не давали зустрічатись

З своєю ріднею.

Плач і стогін, крик розпуки

Витав над землею.

Знемагала, і вставала,

І рвалась до бою,

І героїв своїх славних

Вела за собою.

Гнів народний розливався

Стрімкою рікою,

Лікувала свої рани

Правдою святою.

Не корилась наша воля

Чужинському гніту.

А збирала свої сили

Понад білим світом.

Бо любила Україну,

Свій народ любила.

Зате мстила воріженькам,

За кривду їм мстила.

…Не давайте її знову

Катам на розп’яття.

Борітесь і шануйте

Свою волю браття

 Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»

Сценка "Сумує і плаче Україна"

 (Звучить музика Дівчина в національному костюмі виступає від імені України)

«Мати Україна»

Я – мати, мати всіх дітей,

Що на дорогах життєвих полягли.

Сьогодні я звертаюсь до людей,

Щоб мир у світі пильно берегли.

Я – мати … Я крізь все пройшла…

Скрізь дим пожеж, утрат і сто смертей

Розтоптана і знищена була,

Та через роки йду я до дітей.

В душі моїй горить пекельний біль

За всіх-усіх, яких не повернуть

І крик душі лунає звідусіль:

Вони до нас ніколи не прийдуть.

Та я не вірю в похоронки ті!

Живі вони, бо пам'ять ще жива!

Мої сини, соколики ясні…

А квіти… квіти… квіти і трава…

Цвіте весна чарівна запашна,

Пісні повсюди, музика звучить

Але ж була проклята та війна,

Був геноцид, голодомор,

Які в людей забрали щастя – жить!

Я – мати! Я до вас іду,

Щоб захистити, відвернути зло

Та відвести від всіх людей біду.

(Виходить дівчина звертається до матері Україні)

Славетна українська земле,

Тебе знову плюндрує орда,

Знов тобі спокою немає

Моя Україно свята

У вогні, у ранах ти змушена знов стогнати,

Знову рясно помита кров'ю мужніх синів,

Які поклялись тебе захищати

Бо  духу козацького ніхто не зламав

Прагнення до волі у нас не забрати

Нове покоління Господь нам послав,

Насмерть стоять відважні солдати.

Мати Україна.  Тож вище голову, українці мої!

Перемога буде за нами.

І ніхто не посміє нас більше ділити,

І буде квітуча навіки держава!

 (звучить мелодія на сцену виходить дівчинка)

Сьогодні знов сумує й плаче Україна

Сумує й плаче…

І серце від жалю болить,

Везе додому мати сина

з Майдану, з Києва, в цю мить.

Він вже ніколи не всміхнеться,

Не скаже «Мамо Я люблю»,

До милої не пригорнеться

Більш у вишневому саду.

«За що, скажи, мене так, мамо,

Дістала куля та лиха,

Я любив серцем Україну,В чому провина моя?»

Сумує, плаче Україна

І серце від жалю болить,

Везе додому мати сина,

З Майдану, з Києва, в цю мить

В сценці були використані вірші:

 Василя Чабанюка "Моя Україна свята"

 Івана Кушніра "Сумує і плачк Україна"

 Вірш Вікторії Єроменко «Майдан повстав»

Майдан повстав, Майдан гудів...

На подвиг і відвагу

І з міст, і з сіл, і звідусіль

Ішов народ під стягом.

І революції ступні

На чорнозем ступали.

У церкві кожен дзвін дзвенів,

Щоб чули всі і знали.

Ішов народ за майбуття.

Долав стежки і траси,

Не за жебрацтво, за життя Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу, Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

В серцях горить одна мета,

Щоб в вільній Україні,

Де поля смужка золота 

З'єдналась з небом синім,

 Воскресла воля, щезнув пан,

Щоб у новій країні

Громадянин майбутнє мав –

Старий, студент, дитина.

Щоб не гнобили не цурались,

Як то було віками.

Вікно в Європу пробивали

Піснями й кулаками,

В холодний день, голодну ніч

З молитвами і гаслом,

Рука в руці і пліч-о-пліч,

Доки вогонь не згасне...

Та дорога була ціна

За патріотів подвиг.

Чий гріх, чий біль, чия вина?

Небесна впала сотня.

Майдан став наче ешафот,

Бруківка пахла кров'ю,

У мирний час зловіщий фронт

Спинив їх на півслові.

Болючий жах і відчай сліз

За батька, брата, сина...

Пішли з життя, а владний віз

Стоїть, де й був, до нині.

Хто другом був, став ворог клятий,

В роботі зброя й голі руки...

Розкол на синьо-жовтій мапі

Прийшов за смерть, страждання й муки.

Донбас в вогні, в Луганську вибух знову...

Руйнація крокує по землі,

Крим приручив російський Вова...

Хто є чужий? А де тепер свої?

Війни жорстокої ступні

На чорнозем ступали...

Якщо у церкві дзвін дзвенів –

Значить, когось ховали.

Пішов народ за майбуття,

За сонячне й безхмарне...

Кричав, благав, втрачав життя,

Надія є - не марно.

 Вірш Альони Шостак «Пам'яті  Небесної Сотні»

(звучить мелодія пісні «Пливе кача»)

 «Слава Україні  - Героям Слава»

На майдані скрізь лунало.

Та страшенне сталося горе.

Сліз пролилось ціле море.

Бо полягли невинні люди.

Які лиш прагнули свободи,

Нізащо ви їх розстріляли.

Нізащо ви життя забрали

А вони так хотіли жити,

Жінок, дітей своїх любити.

Тепер лежать Герої у землі,

Не вірять й досі їхні матері.

Всі кажуть, що Герої не вмирають

А тільки поряд десь літають,

Спостерігають всі за нами з висоти,

Вони всі чують на молитви.

Завжди повинні ми їх пам’ятати,

Онукам, правнукам про них розповідати,

Залишиться вона назавжди незабутня.

Безсмертна наша ця «Небесна Сотня».

Вічна пам'ять Героям Майдану.

Я щиру висловлюю Вам пошану.

Вшануємо хвилиною мовчання героїв УПА, українських січовий стрільців, полеглих у другій світовій війні, героїв Небесної сотні, загиблих героїв у зоні АТО.

Ведуча: Поки людина відчуває біль

   Значить вона – жива.

   Поки людина відчуває чужий біль

   Вона – людина

Вшануємо сьогодні хвилиною мовчання січових стрільців, воїнів УПА, загиблих героїв у ІІ світовій війні.

(хвилина мовчання)

Пісня на слова і музику Наталії Май "Свіча"

 Вірш Лебедюк Діана «В Україні зараз плачуть діти»

(звучить музика)

В Україні зараз йде війна,

В Україні зараз плачуть діти

На Майдані знову боротьба,

А загиблим нашим ставлять квіти.

Матері ридають без кінця,

Бо вмирають рідні їх синочки,

І стоять солдати до кінця

Моляться за них сини й дочки

У АТО ідуть наші батьки,

На війну, країну захищати,

Щоб у мирі ми усі жили,

Радісні пісні могли співати.

 Вірш Ігоря Рацького «Кулі свистять»

Кулі свистять там, де гинуть за нас,

Хлопці не сплять у тривожний цей час

Зброя в руках, час не повернеш назад

За Україну вмирає солдат.

Але він патріот і він вибір зробив,

Коли він вмирав, то він тільки жив,

Бо вмирав він для доні і сина,

Щоб вільна була його Україна

Ви прапор підняли і це перемога,

Ви всі патріоти, ви справжні герої

Тримайтеся хлопці, хоч сум на душі,

Ми подумки з вами, ми поруч усі

Наша молитва лине до Бога

Охорони Україну від болю і зрад,

Щоб додому живими повернувся солдат

Пісня на слова та музику Христини Панасюк «Україно, підіймись з колін»

Вірш Ігоря Теодоренка «За чужим сценарієм»

Крим для вкраїни – це рана,

Що і пече, і болить.

Певно, ніколи не стане

Меншим той біль хоч на мить.

Треба  було захищати

Кримські свої рубежі

І непохитно стояти

На прикордонній межі

Думали, братня Росія

Милість проявить до нас,

Вторгнутись в Крим не посміє,

Та помилились в цей раз.

Бо у Москви забаганки

Були \, як завжди свої:

Найманці, зброя і танки –

Плани звершили її.

Що там народів закони?

Кремль на словах лиш гарант.

Чи договір – перепона?

Топче усе окупант.

Крим – це лиш спроба для нього,

Далі йде Південь і Схід.

Що є для нього святого?

Крим – це початок всіх бід.

Йдуть без зупину ордою

Найманці з різних усюд

Йдуть на Вкраїну війною,

Гине на сході вже люд.

Міні-держави створивши,

Наші словяни брати, …

Прагнуть весь Схід підкоривши

Далі на Захід піти.

Трудно їх плани збагнути,

Йде цей сценарій з Кремля:

Має поділена бути

Наша вкраїнська земля.

В небі горять гвинтокрили,

Гинуть вкраїнські сини.

Боже, дай мужність і сили,

Нам Україну храни!

Вірш Олени Нужненко «Слава Україні»

(звучить музика)

Ніч Темна ніч.

Та ніхто ще не спить.

«Гради» ревуть

Хоч би стихли на мить.

В холоднім підвалі

Люди сидять

Мов онімілі

Лиш очі блищать

Десь у куточку

Хтось тихо рида

Мати дітей

Мов Курчат, обійма

Як пояснити дітям малим

Хто і чому стріляє по ним?

• Мамо, коли закінчиться війна? –

Крізь вибухи й сльози хлопчина пита.

• Скоро мій любий.
• Скоро! Лише…

Лише на Бога надія –

Він нас береже!

Молімося, люди.

За країну свою.

За тих, хто загинув

В підступнім бою.

За тих, хто сьогодні,

Тримаючи зброю,

Рятує життя нам,

Рятує нам волю!

Народ, сильний духом,

Зламати не можна.

Бо Україна

Непереможна!

 Пісня "Подай руку Україні"

Вірш Нестерович Юліани «Я помолюсь за вас»

Я помолюсь за вас, брати і сестри,

За ваші душі: люблячі й палкі,

За серце, що не побоялось смерті,

За долю, що Вкраїні віддали.

Вам не судилось вирок той почути,

Той грізний вирок вашим всім катам,

Не вдалось душу вашу їм проткнути,

Вона приходжитиме вічно в їхніх снах.

Питатиме: за що? За що нас вбито?

За те що неньку вкрили ми грудьми?!

За те, що рідним словом говорити

У вільнім краї мріяли сини?

За що? За що? За що? Яка провина?!

О, спокою не бачити тобі,

Тобі, істото, навіть не людино,

Тобі, тварюко, чуєш? Це тобі!

Ту кров повік, до смерті аж не змити,

Ти вбив дітей. Забрав у них весь світ…

Як ти, вони хотіли довго жити

Без воїн, крові, болі, кривди,бід.

Вони усі, усі мої герої!

Герої краю, за який злягли,

Дитинство їхнє несло грізну зброю,

А юність несла в вічність хоругви.

На жилах їхніх виросла країна,

Із крові – пломеніє купина.

Я помолюсь за душу України,

В якій утілилась любов їхня свята.

Вірш Івана Кушніра «Молюсь за тебе, Україно!»

Молюсь за тебе, Україно!

До Бога вдень я і вночі,

Щоб ми зєднались воєдино,

Бо ми усі – діти твої!

Щоб ми разом всі з вами вставали,

В один, єдиний, дружній ряд,

Хто як говорить – зважали

Тобі – я брат, мені ти – брат!

Бо в єдності – народу сила,

Бо у серцях, у наших Бог!

Єднайся, Україно мила,

І йди до наших перемог

Пісня на слова і музику Наталії Май "Україна"

(Звучить ніжна мелодія на сцену виходить дівчина і на фоні читає вірша)

Я ще така маленька,

Я вмію тільки бачити.

Прагну веселою маму бачити,

Прагну сонце бачити в золотому капелюшку,

Прагну небо бачити в синій хустині

Я ще не знаю, яка на смак Чеснота,

Я ще не знаю, яка на смак Підлість,

Якого кольору Заздрість, якого виміру Смута,

Яка солона Туга, яка незглибима Любов,

Яка синьоока Щирість, яка мерехтлива Підступність,

Я ще все розкладу по полицях,

Та все  ж, поки я виросту,

Зробіть щось таке на світі,

Щоб ніколи не заплющувати очей від страху…

Я хоч щоб об'єднався Схід із Заходом,

І північ з півднем також були разом.

Тоді ми  з вами будем жити й процвітати.

І один одного любити й поважати.

Оце і є моя найбільша мрія,

І вона здійсниться бо в мене є надія.

Пісня на слова Марічки Білівської та Оксани Первової –Роженко Музика та аранжування Оксани Первової –Роженко «Ми –за мир».

Вед:  Є пропозиція пом'янути героїв "Небесної сотні" і запалити свічку біля стели Небесної сотні, що в центрі селища Гусятин.

Вірш «Запалім свічку» Івана Кушніра

Вклонімось низько, станьмо на коліна,

Запалим свічку, друже, ти і я.

В скорботі моя рідна Україна,

За тими, хто відав життя.

За тих Героїв, що вже не вернути,

Вони усі на небесах.

Не маємо ми права їх забути,

Вони завжди будуть в наших серцях!

Моя ти ненько, рідна Україно,

Про тих Героїв завжди пам’ятай.

Запалім свічку, станьмо на коліна

За тих, хто боронив наш рідний край.

На відведеному місці зроблений каркас у формі тризуба. Звучить пісня «Пливе кача».  Учасники заходу запалюють лампадки і ставлять їх на відведене місце у каркасі.