У сучасних умовах навчання української літератури з урахуванням прогресивних підходів (компетентнісного, особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, соціокультурного) важливо дбати про структуру уроків української літератури, якими повинно бути передбачено: а) забезпечення мотивації (створення проблемної ситуації, з'ясування необхідності набутих умінь під час виконання завдань на уроці для подальшого навчання, майбутньої трудової діяльності тощо, активізація опорних знань і вмінь учнів); б) представлення теми й очікуваних навчальних результатів; в) презентація необхідної для учнів інформації; г) оцінювання результатів уроку, підбиття його підсумків, коригування набутих умінь і навичок, визначення нових тем (проблем) для їх розв'язання, складання плану подальшої роботи тощо.
Дуже важливо формувати в учнів креативну компетентність – здатність до розв'язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв'язання навчальних завдань тощо; інтелектуальну компетентність, яка передбачає здатність школярів працювати з різноманітною інформацією, уміння застосовувати здобуті знання в нестандартних ситуаціях тощо. Важливу роль у цьому відіграють різнорівневі завдання з комунікативною метою, якими має бути передбачене диференційоване навчання української літератури, яке сприяє розвиткові індивідуальних нахилів, здібностей учнів, розширенню їхніх пізнавальних і креативних можливостей.
Тема: Міфи і легенди українців. «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?» (Слайд 1)
Мета: дослідити через зміст легенд «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?» реальні та фантастичні елементи людської поведінки, риси характеру, давні уявлення про добро і зло, їхню роль у житті людини; формувати навички виразного читання, переказу легенд близько до тексту; виховувати позитивні риси характеру, допитливість.
Обладнання: різні видання народних легенд, ілюстрації до них.
Тип уроку: урок-дослідження.
ХІД УРОКУ
Пустельний простір,
як душа без міфа.
Ліна Костенко
І. Вступне слово вчителя
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою поплило.
Перед вами стародавні
Пройдуть хвилями часи,
Із могил до вас озвуться
Наших предків голоси...
Рядки вірша відомого українського поета Олександра Олеся звучать немов від імені кожного, хто прагнув донести до читачів дух далекого часу.
Ще з давніх-давен люди прагнули зрозуміти, звідки з'явився світ, чому ніч змінює день, від чого буває вітер, як виникає дощ.
Давні люди намагалися пояснити ці явища могутніми надприродними силами богів і духів, яким усе підвладне у світі. Так з'явилися міфи і легенди.
II. Актуалізація опорних знань
Що називається легендою?
Гра «Пізнай легенду» (Слайд 3, 4)
Учні слухають уривки із вивчених на попередньому уроці легенд, називають їх.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Постановка проблемного завдання (Слайд 5)
З'ясувати роль добра і зла в житті людини.
V. Усвідомлення й сприйняття навчального матеріалу
Учитель. Чи доводилося вам чути голос вітру? Авжеж, люди частенько прислухаються до його звуків, дивуючись їхній силі та виразності. Навіть у мові нашій існує багато влучних характеристик, які яскраво відтворюють своєрідну «симфонію» вітру.
Собака (дворовий — Сапіх/атіііаііз йотевііст). Створений дияволом з глини (Ушицький повіт); проте він є найближчою до людини твариною і єдиним його вірним та надійним другом. Зліпивши першу людину й лишивши її просушуватися на сонці, Господь приставляє сторожувати собаку.
Наведемо на доповнення одну невелику легенду, записану в Харківському повіті, про те, як собака був спочатку без шерсті, а також про вміння собак деяких порід невтомно плавати і навіть пірнати, мабуть, дали початок легенді про те, що собаки спершу жили у воді, і тільки згодом стали жити на землі.
Якщо собака риє ямки, то хто-небудь помре в домі; якщо виє — буде пожежа.
У Літинському повіті, ймовірно, під впливом біблейської оповіді про покарання пророком Єлисеєм дітей, що насміхалися з нього (Друга Книга Царів: 2, 23—24), а також під впливом апокрифічного і різних легенд про перетворення дитини. Коли Спаситель ходив по землі, то в одному селі хлопчик особливо переслідував його, бігаючи за ним і гавкаючи, подібно до собаки. Спаситель прокляв хлопчика за це і перетворив на собаку.
Собаку не слід убивати з рушниці: вона зіпсується та не буде придатна вже для полювання. Якщо когось укусить собака, то треба засипати рану його ж перепаленою шерстю: це — найкращий і найнадійніший засіб. Хто обдере із собаки шкуру, тому цілий рік не можна ходити до церкви — гріх (Старобільський повіт), а якщо він колотиме після того кабана, то сало смердітиме.
4. Виразне читання легенди «Чому пес живе коло людини?» (Слайд 6)
ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ?
Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби сей його товариш був найсильніший з усіх тварин.
Лісові звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:
— Вовче, брате, жиймо в’єдно!
Вовк одповів:
— Чому би ні!
Зачали жити в’єднo. Раз, як ночували в лісі, вчув пес якийсь шелест і зачав трястися-боятися. Пробудив вовка, а той йому каже:
— Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас!
Тоді здогадався пес, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:
— Ведмедю, братику, жиймо в’єднo!
— Коли в’єднo, то в’єдно, — відповів ведмідь.
Минула коротка доба. Раз на зорях вчув пес якийсь шелест і зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:
— Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та роздере нас обох!
Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя й пішов до двору короля лева.
— Леве, Леве, королю звірів, жиймо в’єднo!
— За слугу прийму тя, — відповів лев.
Пес зостався з ним. Раз так понад вечір зачав пес боятися й зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати й каже йому:
— Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!
Пес замовк, але зараз здогадався, що та людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.
Пішов пес до людини і пристав до служби в неї. Від того часу й живе пес з людиною.
5. Обговорення змісту твору «Чому пес живе коло людини?» у формі бесіди за питаннями: (Слайд 7)
VI. Осмислення навчального матеріалу
1. Ток-шоу «Я так думаю» (за проблемним завданням, поставленим на початку уроку). (Слайд 8)
Діти висловлюють власні думки щодо проблемного завдання та обговорюють на уроці.
2. Тестова робота за вивченим матеріалом. (Слайд 9)
Скільки зірок вилетіло із перекинутого глечика?
а) Сім; б) шість; в) вісім.
а) Човна; б) воза; в) ведмедя.
3) Що символізувала мала зірка?
а) Душу дівчини; б) душу собаки; в) душу хворого.
а) Вітер; б) дощ; в) сніг.
а) Вночі; б) вранці; в) вдень.
6) Яка тема об'єднує ці легенди?
а) Так треба жити, щоб нікому зла не чинити;
б) добре ім'я — найкраще багатство;
в) ніхто не знає, що його в житті чекає.
(Слайд 10) Відповіді: 1-а; 2-б; 3-б; 4-а; 5-а; 6-а.
VII. Підсумок уроку
Метод «Прес» (Слайд 11)
VІІІ. Домашнє завдання (Слайд 12)