Магічний герой "Мавка"

Магічний герой. Мавка. Презентацію виконала. Студентка 11-УМ(б) групи. Кравець Марія

Ма́вка, також на́вка, ня́вка, лісова русалка — істота української міфології, близька до русалки, в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць та дівчаток, померлих без хрещення. Уявлення про мавок побутують в Карпатах, на Поділлі та Волині. Типовий образ мавки — це дівчина з зеленим волоссям. В народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше — діти, яких украв чорт. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали потерчатами. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників — нявкунів. Поширеним було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах — місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу.

Мавка

Мавка в мистецтвіТамара Скрипка виводить образ таємничої лісової чи морської русалки-мавки в історії української літературної традиції з «Енеїді» Івана Котляревського. Очевидно, морських античних сирен письменник назвав мавками відповідно до «українізації» Вергілієвих реалій. Згадуються морські мавки і у Євгена Гребінки: «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; / Пустують по піні мавки…». Марко Вовчок записала в народі ряд синонімів на означення різного роду русалок: лісовничка, мислічка, русавка, водяниця, нявка, нетря лісова. Про мавку є згадка у п’єсі Марка Кропивницького . В усіх цих творах образ мавки зустрічається епізодично як фантастична деталь пейзажу, потрактований в дусі бурлеску , або як романтичний мотив.

4. Мавка — головний персонаж драми-феєрії Лесі Українки в «Лісова пісня». Її образ втілив роздуми письменниці про роль краси і вірності, про роль мистецтва у пробудженні духовних сил людини, у її піднесенні до розуміння власного призначення на землі.5. «Мавка» – твір Івана Франка, який сам автор назвав казкою, однак в літературознавстві розглядається як психологічна новела. Тут уявна мавка приходить у сни дівчинки, спонукає постійно прагнути зустрічі з нею, стає своєрідною ідеєю-фікс. Письменник тонко психологізує природу, зокрема «темний», «вічно тужливий», «понурий» ліс із таємничою піснею, що веде в «пахучу безвість, у якийсь безмежний непрозорий простір і може викликати в таких тендітних істотах, як Ґандзя, глибоку тугу на серці». Усе це готує читачів до тривожного і загадкового, прогнозучи трагедійний кінець. Основні джерела образу мавки у Івана Франка й Лесі Українки – фольклорно-міфологічні. Серед іншого вони запозичують образ дріад, яких в художній традиції відтворюють як вродливих покровительок дерев. Всупереч народній традиції, де мавка персонаж демонологічний – в творах письменників вона естетизується, підкреслюють не лише її зовнішня принадність, але й гуманізм

6. Кохана головного героя «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського постає в образі мавки.7. До збірки казок Василя Короліва-Старого «Нечиста сила» включене оповідання «Мавка Вербинка». Романтичний образ мавки актуалізується в українській поезії ХХ століття. Автори звертаються до нього для підкреслення магіної принадності природи. 8. У вірші Миколи Руденка «Кочовики й землероби» про це говорять рядки: «В воді – русалка, на узліссі – мавка: / Бездушного нічого не було».9. Василь Симоненко  використовує у вірші «Лебеді материнства» образ мавки, як жіночої спокуси, що може очікувати юнака на його життєвому шляху. 10. Твір Наталки Позняк «Мавка» містить алюзії на «Лісову пісню».11. Мавки зустрічаються в романі Марини та Сергія Дяченків «Відьмин вік». 12. У казці Олега Романчука «Гуцульська легенда» фігурує мавка Любава.13. В п’єсі Олеся Барліга  «Дерева спізнюються на автобус», що присвячена політичній і мистецькій кон’юнктурі на темі Голодомору, мавки супроводжують Віктора Ющенка у сновидінні головного героя твору.14. Письменниця Дара Корній звертається до образу цього персонажа міфології у своєму романі «Щоденник Мавки» та книзі «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» .

Дякую за увагу!