Матеріали для педагогів

Стаття

Психологічний аспект «Ранкових зустрічей» в рамках концепції НУШ

 Мабуть, кожен учитель розуміє, що ранкова зустріч - це така невидима ниточка, яка поєднує учня і вчителя, і саме в цей час зароджується довіра між ними, задається настрій, мета і темп на цілий день.

Важливо розуміти, що саме від настрою вчителя залежить атмосфера у класі.

Англійський учений Стоуенс довів, що учні, які емоційно налаштовані на урок, досягають значно більших успіхів, ніж ті, яких не заохочували. Напевно, ніхто не заперечуватиме, що ставлення та сприйняття впливає на навчання. Коли ми маємо позитивний настрій, жага до знань зростає, якщо ж негативний, то успіху в навчанні немає ніякого.

Усе життя ми поспішаємо, намагаємося виконувати програму і так хочеться кожному вчителеві, не витрачаючи ні хвилини, подати якнайбільше інформації на уроці. Але при цьому, ми забуваємо, що на засвоєння інформації впливає два основних фактора: 1й – це стан, тобто правильний настрій, що налаштовує на роботу (учень повинен розкритися ще до того, як приступить до навчання); 2й -  важливо бути емоційно розкутим, щоб досягнути максимальної кмітливості.

Видатний педагог Песталоцці пропонував починати будь-яке спільне навчання дітей з об’єднання їх «через настрій».

У працях відомого українського педагога Ушинського знаходимо чимало цікавих  висловлювань про особливості розвитку емоційних станів школярів.

 Привертає увагу думка педагога, що дитина розпізнає серцем почуття, які вона викликає в дорослих: «Переживання, що промайнули на обличчі і в очах у дорослої людини, інстинктивно відбиваються на нервових клітинах дитини і впливають на її душевний стан».

Справедливо пише Ушинський, що діти не вміють приховувати своїх почуттів, та, коли їх за це будуть переслідувати, то вони швидко навчаться таїти їх і тоді – вчитель блукатиме у темряві».

Щоб дозволити дитині виражати емоції, педагоги повинні дозволити це собі. А от це вже не просто. Бо за плечима 30, а то й більше років, і змінювати себе дуже важко. Натомість, якщо в педагогів з емоційним інтелектом усе добре, учні це відчувають, й несвідомо переймають цей досвід.

Свого часу, виступаючи з доповіддю в Інституті соціальної педагогіки, відомий психолог, педагог Януш Корчак продемонстрував у рентгенівському кабінеті серце хлопчика, який злякався в новій обстановці. Поставивши його на мить перед рентгенівським апаратом, педагог звернувся до слухачів зі словами: «Дивіться і пам’ятайте! Тоді, коли ви гніваєтеся і коли ви втомилися, коли ви сердитеся і галасуєте, коли в нападі гніву ви намагаєтеся покарати, згадайте, як виглядає і реагує у цей момент дитяче серце».

Як бачимо, як педагоги реагуватимуть на прояв емоцій та переживань учнів, так вони і сприйматимуть себе. І це впливатиме на їхній розвиток – емоційний, інтелектуальний, фізичний.              Отож, не варто блокувати  переживання дітей. Потрібно допомагати конструктивно їх проявляти, навчати жити з ними в злагоді. І тоді емоції та почуття допоможуть нашим вихованцям творчо пристосуватись до світу, пізнати себе та інших, навчитись долати труднощі і, зрештою, бути самим собою.

Використані джерела

1. https://nus.org.ua/view/emotsijnyj-rozvytok-ditej-yak-batky-mozhut-dopomogty-i-ne-nashkodyty/
2. https://olhachepak.at.ua/index/molodshi_shkoljari_jaki_voni/0-57