Запропоновані матеріали містять презентацію до уроку узагальнення знань з теми "Прислівник", лінгвістичну казку та мультимедійний супровід до неї та друковане видання, яке підготували учні 7 класу.
Казка про прислівник
Жили-були в країні Морфологія прислівники. Вони були цілком самостійними, а ще дуже допитливими і часто задавали всім питання: «Де? Коли? Куди? Звідки? Чому? Навіщо? Як? Скільки? Якою мірою? ».
Усі вони були дуже любязними частинами мови.Прислівники, що позначають ознаку дії (а таких була більшість), любили спілкуватися з дієсловами : залюбки допомагали, голосно говорили,по-справжньому кохали. Деякі прислівники могли також позначати ознаку іншої ознаки, вони дружили з прикметниками, дієприкметниками і іншими прислівниками й були по-діловому налаштовані, дуже зайняті , а іноді трохи стомлені. Мало хто з прислівників міг потоваришувати з іменником: кому пощастило на сніданок каву по-варшавськи.
Варто зазначити, що прислівники ніколи не змінювалися: у них не було ні роду, ні відмінка, ні числа, як, наприклад, у прикметників, ні особи, як у дієслів. Але вони не переймалися і не заздрили іншим частинам мови, незмінно були добрими і милими.
Крім того прислівники були спостережливими, тож завжди підмічали, хто виглядає охайно, а хто охайніше, хто працює старанно, а хто найбільш старанно. Так вони утворювали ступені порівняння: вищий і найвищий.
У всіх прислівників була робота. Усі вони старанно працювали в ПП «Синтаксис» на посаді обставини: трудилися допізна,роботу виконували старанно,вихідні брали коли-не-коли. Зарплатню отримували скромну, тож деякі прислівники пробували себе в якості означення: смакували картоплю по-селянськи в офісі праворуч. А найбільш цілеспрямовані й наполегливі отримували роль головного члена - присудка в односкладному реченні: їм було зручно й комфортно.
Ось такі милі частини мови мешкали в країні Морфологія.