Матеріали до уроку розвитку зв`язного мовлення. Аналіз текстів різних типів мовлення

Матеріали до уроку розвитку зв`язного мовлення

Аналіз текстів різних типів мовлення

Посилення комунікативної спрямованості навчання української мови, уведення в програму таких мовленнєвих понять, як текст, типи, стилі мовлення, в ЗНО – читання й аналіз тексту, викликає потребу навчитися аналізувати текст. Глибоке розуміння змісту неможливе без розуміння мовних засобів його вираження. Такому розумінню сприяє лінгвістичний аналіз тексту. Саме він допомагає зрозуміти найтонші нюанси змісту, ідейного задуму автора, його думок, почуттів, переживань, поданих у тексті. Як правило, завдання на ЗНО № 29-33 – це завдання до великого тексту з будь-якого літературного твору з чотирма варіантами відповідей. Тому лінгвістичний аналіз тексту потрібний у підготовці до ЗНО, до написання власного висловлення також.

Робота над аналізом тексту спрямована на досягнення таких цілей: засвоєння поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності, мовленнєвий витвір, понять про типи і стилі мовлення, збагачення мовного запасу здобувачів освіти, розширення читацького кругозору, формування навичок лінгвістичного аналізу тексту, виховання моральних якостей підлітків, формування їхнього світосприйняття і світобачення.

Матеріал допоможе вчителеві організувати підготовку до ЗНО, а учнів допоможе осмислити мову як першоелемент літератури, навчить вибудовувати тексти різних типів, жанрів, стилів.

1. РОЗПОВІДЬ

ЯК Я ТВОРИВ ДОБРІ ДІЛА…

Вперше у житті вирішив я творити добрі діла. «Не буду, - думаю, - їсти скоромного цілий тиждень!  Носитиму дідові воду на погребню, скільки він схоче, і почну ходити до церкви". Далі я подумав, дивлячись на ластівок: "От коли б повипадали з кубла ластовенята! Я зараз же нагодував би їх мухами й хлібом, аби тільки ластівка бачила, на які діла я здатний, і розказала Сусу Христу".

Але ластовенята не падали. Пороззявлявши роти, вони жалібно пищали, а навколо кубла наді мною їхні батьки невпинно снували й носили їм комах.

"Що ж його зробить? — думав я, залишивши ластівок. — Піду на вулицю шанувати великих людей. Дід казав, що за це прощається багато всяких гріхів на тім світі. Піду знімати перед ними шапку й казати "здрастуйте". Шапка якраз валялась в човні. Це була старенька дідова шапка. Тепер уже нема таких шапок. Не шиють, та й колодок таких уже нема. Вона була товста і своїм виглядом дуже нагадувала мідний казан. І важка теж була, як добрий казанок.

Спочатку вона довго лежала в сінях під ступою. Кішка виводила в ній кошенят, а зараз кошенят баба потопила в копанці і шапку викинула в човен, тому і пахла вона вже не дідом, а котами. Проте розбиратись ніколи було. Аби було що зняти з голови для пошани. Я надів шапку по самий рот і вийшов за ворота.

Вулиця була порожня. Всі дорослі працювали в полі. Тільки коло крамниці, на ганку, якраз проти колодязного журавля, сидів у чорному сурдуті крамар Масій, дуже схожий на ластівку. Але перед Масієм я не хотів знімати дідової шапки. Дід казав, що у Масія не було душі, а тільки сама пара, тому він і обдурював усіх, хто тільки до нього не заходив. За це бог справедливо покарав його, повелівши злодіям своїм обікрасти його крамничку карбованців, казали, на десять, після чого жінка й діти його довго верещали й плакали і сам він голосно кричав од бідності й накликав на всіх холеру. Наш батько хоч і сміявся з Масія, як з блазня, проте жалів і в лиху годину завжди допомагав йому й ні разу не зачепив, навіть нетверезий. (О. Довженко «Зачарована Десна», 300 слів).

Матеріал для вчителя

Текст – уривок з автобіографічної кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна», де автор розповідає про пригоди свого дитинства.

Семантизація лексики

Погребня – погріб, льох.

Кубло – гніздо для свійської птиці.

Копанка – спеціально викопана яма для води.

Скоромне – їжа тваринного походження.

Запитання для змістового аналізу тексту

1. Про що розповідається в тексті?

2. Який заголовок можна дати до тексту?

3. До якого типу мовлення належить текст.

План

1. Вирішив творити добро.

2. Коли б повипадали ластовенята.

3. Піду шанувати людей.

4. Шапка.

5. Вийшов за ворота.

Тип мовлення

Розповідь.

Розповідь з роздумом.

Розповідь з роздумом.

Розповідь з описом.

Розповідь.

Ключові слова

1. Вирішив творити добрі діла.

2. Не буду їсти скоромного, носитиму дідові воду, почну ходити до церкви.

3. Коли б повипадали, нагодував би, ластівка бачила, розказала б, не випадали, пищали, снували, носили.

4. Що ж зробить, піду шанувати, знімати шапку, казати «здрастуйте».

5. Шапка валялась, була товста, нагадувала мідний казан, пахла котами.

6. Розбиратись ніколи, надів шапку, вийшов за ворота.

Аналіз тексту

Розповідь ведеться від першої особи. Текст художнього стилю мовлення, уривок з кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна». У тексті поєднуються розповідь, роздум і опис. Усі дії й думки персонажа описуються детально, оскільки багато дієслів. Основний прийом – внутрішній монолог, переданий прямою мовою. Для виразності мовлення автор тексту використовує прикметникові означення, порівняння, персоніфікацію тощо.