Самоаналіз роботи з індивідуально-методичної теми «Міжпредметна інтеграція як засіб підвищення мотивації до навчання англійської мови»
Богданцева Лариса Василівна
Самоаналіз індивідуально-методичної теми
Індивідуально-методична тема, за якою я працюю: «Міжпредметна інтеграція як засіб підвищення мотивації до навчання англійської мови».
Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному вітчизняному освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, особливо акцентують необхідність переорієнтації шкільного освітнього процесу на забезпечення умов формування учня-громадянина розвинутого демократичного суспільства, якому притаманна динаміка соціального прогресу, прискорене зростання інформаційного потоку і, відповідно, барвисте різноманіття теорій, напрямків, ідей, поглядів.
Розвиток інтересу учнів до вивчення іноземних мов є, по-перше, могутнім фактором розвиваючого впливу на дитину в цілому, по-друге, - засобом удосконалення таких комунікативних умінь, як чітке оформлення думки, формулювання запитання, ведення діалогу, по-третє, - потужним джерелом нової соціокультурної інформації, яка потребує з боку дитини постійного аналізу, порівняння, оцінювання тощо. Поєднання цих трьох чинників зумовлює суттєві можливості іноземної мови у формуванні мислення дитини. Уміння реалізувати такий виховний потенціал іноземної мови при навчанні залежить значною мірою від урахування вчителем індивідуальних психологічних і вікових особливостей учнів, володіння педагогічними закономірностями і дидактичними прийомами формування мислення.
Відповідно до державних стандартів, концепції Нової української школи сучасна система освіти спрямована на формування високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості з цілісним уявленням картини світу, з розумінням глибини зв'язків явищ і процесів, які мають цю картину. Предметна роз'єднаність стає однією з причин фрагментарності світогляду випускника школи. Таким чином, самостійність предметів, їх слабкий зв'язок один з одним породжують серйозні труднощі у формуванні в учнів цілісної картини світу. І, як наслідок, учні втрачають зацікавленість у вивченні предмету.
Власні багаторічні спостереження показують, що учні, а пізніше випускники середньої школи, отримавши підготовку з тих чи інших предметів, не можуть застосовувати знання, уміння і навички при вивченні інших предметів на практиці. Їм не вистачає самостійності мислення, вміння переносити отримані знання в подібні чи інші ситуації. Все це відбувається через взаємну неузгодженість занять з різних навчальних предметів в школі. Цей фактор є однією з головних причин, чому я обрала тему міжпредметної інтеграції для дослідження.
За багаторічну працю в системі освіти я зрозуміла, що нікому не можна дати освіту на засадах якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності учителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.
Я. А. Коменський акцентував увагу на необхідності «завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним». Необхідність інтегрованого підходу до організації освітнього процесу великий дидакт пояснював таким чином: «Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках».
Проте сама концепція інтеграції в освіті виникла на початку ХХ століття у зв'язку зі збільшенням обсягу наукових знань. Перші практичні спроби створення освіти на проблемно-комплексній, інтегрованій основі були зроблені Д. Д'юї, С.Т. Швацьким, М.М. Рубінштейном та ін. Необхідність впровадження інтегрованих курсів у систему полілінгвальної освіти обґрунтовується у працях І.Л. Бім, С.У. Гончаренка, І.М. Козловської, Н.Є. Миропольської, А. Даффа, А. Малея, М. Фінок'яро, Ю.С. Стиркіної та ін.
Інтеграція предметів у сучасній школі – один із напрямків активних пошуків нових педагогічних рішень, що сприяють поліпшенню якості навчання, розвитку творчого потенціалу учителя з метою більш ефективного впливу на учнів з точки зору мотивації їх до навчання.
Не можу не зазначити той факт, що інтеграція є найвищим ступенем втілення міжпредметних зв'язків, які мають великий потенціал для досліджень педагогів. Вченими встановлено, що показником розумового розвитку учня є перенесення знань з одного предмета в інший, який характеризує продуктивність пізнавальної діяльності. Перенесення полягає в міжпредметному узагальненні відомого і синтезуванням нового, узагальненого знання. Міжпредметні зв'язки у навчанні вносять елементи творчості в розумову діяльність учня, а також елементи репродукції та пошуку, які проявляються в пізнавальній діяльності.
Хочу визначити, що поняття „інтеграція” та „міжпредметні зв’язки” не є синонімічними, хоча обидва й обумовлені завданнями формування системи наукових знань, переконань, які відображають єдність реального світу. Спільним для цих понять є й те, що інтеграція та міжпредметні зв’язки сприяють розвиткові цілісної особистості, активізують розумову діяльність того, хто навчається.
Далі хочу відзначити, що на основі міжпредметних зв'язків будуються інтегровані та бінарні уроки, які в свою чергу й активізують інтерес учнів до предмету. Тенденція уваги до проблеми інтеграції, започаткована К.Ушинським та В.Сухомлинським, значно розширилася і поглибилася в дослідженнях українських вчених – Л.Варзацької, М.Вашуленка, О.Савченко, Н.Світловської, І.Беха, І.Волкової, М.Іванчук та ін. Увага провідних педагогів, дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів.
Вважаю безперечним той факт, що іноземна мова – один з найуніверсальніших предметів, здатних збагачувати зміст навчання. Іноземна мова володіє широким діапазоном міжпредметних зв’язків, а сучасні зміни структури та змісту шкільного курсу іноземної мови вимагають удосконалення уроку з метою розвитку полілінгвального світогляду, що може бути реалізовано у рамках інтегрованого або бінарного заняття з іноземних мов.
Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання.
Наприклад, проведення уроку іноземної мови на початковому ступені на основі поєднання навчального матеріалу з іноземної мови та, наприклад, природознавства, об'єднаного навколо однієї теми – це один з напрямів методичного оновлення уроків іноземної мови у початкових класах, що суголосне з сучасним компетентнісним підходом до навчання.
Як засвідчив проведений порівняльний аналіз програм з природознавства та іноземної мови в початкових класах, існування інтеграції цих дисциплін можливо на змістовому, процесуальному, мотиваційному і психологічному рівнях.
Ключовими положеннями інтегрованих уроків є те, що, по-перше, молодші школярі усе пізнають через діяльність, через гру, через творчість, а, по-друге, що діти мають потребу в самовираженні, у втіленні власного ставлення до навколишнього світу.
Ще раз зверну увагу на те, що, на думку вчених, уроки інтегрованого змісту та використання міжпредметних зв’язків – це різні дидактичні поняття.
Міжпредметні зв'язки передбачають епізодичне включення в урок запитань і завдань за матеріалом інших предметів. Це – окремі короткочасні моменти уроків, які сприяють глибокому сприйняттю й осмисленню будь-якого конкретного поняття.
Але якщо вчитель проводить урок іноземної мови, на якому інтегровано зміст з різних предметів, і учні включаються у різні види діяльності – такий урок вважається інтегрованим. Особливість його в тому, що поєднуються блоки знань з різних предметів підпорядковані одній темі.
Врахував особливості календарно-тематичного планування предметів іноземної мови та природознавства у 3х та 4х класах, на власному досвіді переконалася, що доцільно інтегрувати наступні теми з вищезгаданих предметів:
Практична спрямованість уроків іноземної мови дає можливість актуалізувати знання отримані на уроках природознавства. Переконана, що проводити уроки англійської мови на міжпредметній основі з використанням матеріалів природознавчого змісту доцільно під час вивчення наступних тем:
«Свійські тварини», «Захоплення тваринами», «Дикі тварини», «Зоопарк», «У світі тварин», «В зоопарку», «Вітер і сонце», «Улюблена пора року», «Поїздки за кордон», «Місця відпочинку».
Метою уроків іноземної мови, побудованих на інтеграції змісту навчального матеріалу повинні бути різнобічне вивчення певного об'єкта, явища, осмислене сприйняття навколишнього світу, приведення знань у систему, спонукання фантазії та інтересу, розвиток позитивно-емоційного настрою. Залучення цікавого матеріалу з природознавства на уроках іноземної мови дає можливість з різних сторін пізнати явище, поняття, домогтися здатності користування мовним матеріалом. І це не випадково, адже молодший школяр сприймає навколишній світ цілісно.
Окремо хочу виділити бінарні уроки. Бінарний урок - нестандартна форма навчання по реалізації міжпредметних зв'язків, це урок який ведуть два вчителі. Це творчість двох педагогів, яка переростає у творчий процес в учнів. Чому? Тому, що вивчення якоїсь проблеми на грані двох наук — це завжди цікаво, такий вид діяльності викликає високу мотивацію. А хіба не це головне — захопити школярів, спровокувати творчий пошук? Тобто, бінарний урок є практичним відображенням інтегральної технології навчання і являє собою нестандартну форму навчання з реалізації міжпредметних зв’язків. Це творчість двох вчителів, яка формує в учнів креативну компетентність.
Маю досвід проведення бінарного уроку в 3 класі «Ми – журналісти», в якому інтегрувалися теми «Речення» з української мови та «Дозвілля» - з англійської мови. На уроці відбулося те саме взаємопроникнення двох мов одна в одну: учні в ігровій формі розглядали, порівнювали, складали прості речення українською та англійською мовами, спостерігаючи за їх структурою, що дозволяло зробити висновки щодо будови речень та порядку слів. Урок було відзначено на Всеукраїнському конкурсу освітніх технологій у початковій школі, він став переможцем в номінації «Інтегрована освіта» та був надрукований в журналі «Учитель початкової школи».
Ще одним прикладом реалізації міжпредметної інтеграції стала розробка та проведення позакласного заходу «Зоряне сяйво країн Європи» трьома іноземними мовами: англійською, німецькою та французькою. До підготовки долучилися учителі французької та німецької мов школи. Позакласний захід має форму усного журналу, що містить чотири сторінки-рубрики, які розповідають про символіку, визначні місця, свята та шкільне життя у країнах мов, що вивчаються. Репортажі готували три групи учнів, які досліджували ту чи іншу тему, та доповідали іноземними мовами. Три вчителі, які проводили захід, виступили у ролі головних редакторів журналу. (Додаток 1)
Слід зазначити, що структура подібних уроків відрізняється чіткістю, компактністю, стислістю, логічної взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, великий інформативною ємністю матеріалу.
Переконалася, що у формі бінарних уроків доцільно проводити узагальнюючі уроки, на яких будуть розкриті проблеми, найбільш важливі для двох предметів. Такий інтегрований урок вирішує не безліч окремих завдань, а їх сукупність. При інтеграції зростає темп викладу навчального матеріалу, що концентрує увагу учнів і стимулює їх пізнавальну діяльність.
Наявність у школі паралелей класів, учні яких вивчають всі три мови, та ідея взаємопоєднання трьох іноземних мов продовжилася у створенні трьомовного літнього табору влітку 2016 року. Ця робота реалізувала принципи міждисциплінарного (інтегрованого) навчання, комунікативної активності учнів та принцип зв’язку навчання з життям. (Додаток 2)
Спроба інтеграції природознавства і англійської мови реалізувалася у створенні проекту інтегрованого курсу «Еко-школа» в межах літнього мовного табору. Метою проекту є сприяння сталому способу життя, екологічній відповідальності, підвищенню знань про природу, зміцненню навичок взаємодії та підтримка переконання, що людина може впливати на вирішення екологічних проблем і діяти в цьому напрямку. Заняття проводяться англійською мовою. Наразі завершено підготовчий етап проекту, визначено стратегію курсу та складено орієнтовне тематичне планування. (Додаток 3)
Серед багатьох переваг бінарних та інтегрованих уроків та позакласних занять зазначу те, що вони сприяють підвищенню мотивації навчання, формуванню пізнавального інтересу учнів, цілісної наукової картини світу і розгляду явища з декількох сторін. Вони не тільки поглиблюють уявлення про предмет, розширюють кругозір, але й сприяють формуванню різнобічно розвиненої, гармонійно і інтелектуально розвиненої особистості. Інтеграція є джерелом знаходження нових зв'язків між фактами, які підтверджують чи поглиблюють певні висновки, спостереження учнів у різних предметах.
Не можу не зазначити те, що підготовка, організація та проведення подібних завдань для мене особисто, та й для будь-якого вчителя – новий виклик. Виклик навчитися навчати по-новому, адаптуватися до нової ролі в освітньому середовищі – бути не лише лектором або тьютором, а й повноцінним членом дослідницької команди, науковим керівником, інколи менеджером уроку. Це не легко та потребує зайвого часу.
Але переконана, що всі труднощі можна подолати, а деякі з них навіть трансформувати в переваги. Учням подобаються такі уроки та заняття, вони чекають на них. А це головне мірило того, що такі уроки потрібні, і вони – не данина моді, а необхідність сучасного освітнього простору.
Підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що інтеграція здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності учителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників – учителів, і учнів - школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.