Майстер-клас "Активізація пізнавальної діяльності учнів початкової школи засобами диференціації та ІКТ". Вчитель Куплевацька Світлана Вікторівна

                         Управління освіти Соледарської міської ради

                      Соледарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13

                               з поглибленим вивченням англійської мови

                            Соледарської міської ради Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МАЙСТЕР - КЛАС

 

        «Активізація пізнавальної  діяльності

учнів початкової школи

засобами диференціації та ІКТ»

 

                                                            Підготувала

                                                          Куплевацька Світлана Вікторівна,

                                                            вчитель початкових класів

                                                            Соледарської загальноосвітньої

                                                            школи І-ІІІ ступенів №13

з поглибленим  вивченням

англійської мови

                                                            Соледарської міської ради

                                                            Донецької області

 

 

 

                                                                        2018р.

                                                                Людина, яка відчула вітер змін,

                                                                        мусить будувати не щит од вітру,

                            а вітряк…

                                                                                                     Кінг Стівен Едв

1. ВСТУП
   •          1.1. АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ

Ми живемо у третьому  тисячолітті, у час комп’ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві та освіті зокрема. [1]  

Сьогодні запорукою інтенсивного економічного розвитку країни й фактором національного престижу стають талант, творча обдарованість особистості. Тому обов’язковим результатом навчання в початковій школі має бути формування творчої, активної особистості. Педагог має бути не тільки вчителем, а й вихователем розуму дитини, оскільки важливо не просто дати їй глибокі й міцні знання, а навчити її уявляти, фантазувати, радіти, дивуватися й співчувати. [3]

Сучасні діти більш інформовані, ерудовані й потребують нових підходів до організації навчально-виховного процесу. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору – один з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних інформаційних засобів навчання, уміти працювати з ними повинен кожний. Саме тому освітянам необхідно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати й використовувати, а наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи; активізації пізнавальної діяльності завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм  надання  інформації,  доступу учнів  до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в бажаному обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Інформаційно-комунікаційні технології спрямовані на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних засобів. [4]

Зважаючи на це, вчитель початкових класів Куплевацька С.В. п’ятий рік працює над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами диференціації та ІКТ».

 

1.2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ПРОБЛЕМ.

МІСЦЕ, РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ РОБОТИ В ДІЯЛЬНОСТІ АВТОРА

У наш час педагоги досить часто зустрічаються з проблемою зниження рівня пізнавальної активності учнів, небажанням працювати самостійно та й просто вчитися. Серед багатьох причин втрати дітьми інтересу до навчання можна назвати одноманітність уроків. Відсутність можливості повсякденного пошуку нової, цікавої інформації призводить до шаблонного викладання, а це руйнує та вбиває дитячий інтерес до навчання. Педагогічна наука й шкільна практика накопичили чималий досвід застосування методів і організаційних форм, що стимулюють пізнавальні сили учнів. Інтерес до цієї сторони навчання посилився в останні роки. В активізації процесу навчання криються можливості подолання загострення протиріч між вимогами суспільства до початкової освіти і масовим досвідом викладання, між педагогічною теорією і шкільною практикою. [2]

Саме тому вчитель одним із найголовніших завдань кожного уроку вбачає активізацію пізнавальної діяльності учнів. Педагог знаходиться у постійному пошуці нових засобів, форм і методів навчання й виховання. Оскільки процес пізнання у молодших школярів не завжди цілеспрямований, тому необхідно постійно активізувати пізнавальну діяльність учнів у різних напрямках. На її думку, творчий підхід  до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами, формами викладання, використання нових інформаційно-комунікаційних технологій  зможуть забезпечити його ефективність.

 

1.3. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Об’єкт дослідження: процес організації активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Предмет дослідження: педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності, створювані засобами диференціації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес, підвищення рівня потреб молодших школярів як умова активізації їх пізнавальної діяльності.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й дослідити педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності засобами диференціації та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках, за яких підвищується ефективність навчання.

Інноваційна значущість досвіду полягає в тому, що, впроваджуючи особистісно зорієнтовану та  інформаційно-комунікаційні технології навчання, педагог активізує пізнавальну діяльність, спонукає молодших школярів до пізнавальної активності, самостійних розумових дій, спрямованих на досягнення необхідного результату.

Робота ґрунтується на таких наукових та практичних дослідженнях:

Нормативна база досвіду:

• Закон України «Про освіту»;
• Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття);
• Державний стандарт початкової загальної освіти;
• Концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей»;
• Державна программа «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці».

Теоретична база досвіду:

• особистісно зорієнтована технологія;
• інформаційно-комунікаційні технології;
• психолого-педагогічні аспекти проблеми активізації пізнавальної діяль-ності школярів П. Гальперіна, В. Давидова, А. Леонтьєва, Д. Ельконіна;
• диференціація навчання за С. Логачевською;
• розвивальний потенціал усіх складових системи початкового навчання

     М. Богдановича, М. Вашуленко, О. Савченко, Н. Бібік.

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Успіх навчання як найважливіший стимул активної діяльності людини визначається відношенням школяра до навчання, його прагненням до пізнання, усвідомленим і самостійним придбанням знань, умінь, навичок.

В активному сприйнятті й осмисленні матеріалу велике значення має вміння вчителя надавати йому захоплюючий характер, робити живим і цікавим. Основним завданням педагога при організації ефективного навчально-пізнавального процесу є включення в матеріал цікавих моментів, елементів новизни і невідомості, що сприяє розвитку пізнавального інтересу та формуванню пізнавальних потреб, підвищенню якості навчання. [2]

Психологічні аспекти проблеми активізації пізнавальної діяльності висвітлювалися в роботах вітчизняних та зарубіжних педагогів: П. Гальперіна, В. Давидова, А. Леонтьєва, Д. Ельконіна, Е. Дрефенштедт та інших.
На даний момент накопичено великий досвід з питань психології навчання, використання різних способів активізації діяльності школярів, багато зроблено в плані вдосконалення змісту й методів навчання. Однак, слід врахувати, що  дослідження названих авторів виконано в умовах роботи за старими шкільними програмами. Тому проблема підвищення активності навчання школярів у даний час все ще є магістральною проблемою дидактики. [5] 

 

 

2.2. НОВІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ

 Кожна дитина приходить до школи зі своїми поглядами, проблемами, інтересами, бажаннями, здібностями. І  саме від учителя залежить, якими бути їй надалі, чи зможе він максимально розкрити її потенціальні можливості, стимулювати до особистісно розвиваючої творчості. Тому в основу своєї роботи  Куплевацька С.В. покладає  любов і повагу до дитини, опору на її сили та внутрішній потенціал.

Усвідомивши мету освіти на сучасному етапі, учитель визначила для себе наступні завдання: розкрити індивідуальні здібності учнів з метою подальшої активізації пізнавальної діяльності, стимулювання та спрямування процесу мислення школярів; максимально розвинути на уроках здібності кожного учня; навчити дітей самостійно міркувати, дискутувати, відстоювати свої думки, ставити запитання, бути ініціативними в набутті нових знань. Та розпочала роботу по впровадженню проблеми «Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами диференціації та ІКТ». Свою роботу будує на ключо-вих дидактичних принципах (додаток №1).

За час роботи над проблемою дійшла висновків, що саме диференціація навчання дозволяє активізувати пізнавальну діяльність школярів, врахувати індивідуальні особливості кожної дитини і  максимально розвинути її здібності. Саме тому диференціацію на уроках реалізує через різнорівневі завдання, різні умови їх виконання та форми контролю (додаток №2).

Також у  своїй практиці впроваджує:

1) методику диференційованого навчання, що дозволяє вчителю відкрити  широкі можливості для навчання учнів з різними пізнавальними здібностями  у відповідному темпі;

2)  інформаційно-комунікаційні технології (додаток №3), використання яких сприяє максимальному підвищенню якості навчання завдяки підвищенню ефективності уроку, мотивації навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів; допомагає формувати уміння вчитися, комунікативну, соціальну та інші основні ключові компетентності школярів; сприяє інформаційному збагаченню мислення й почуттів дітей завдяки використанню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних аспектів пізнати явища, поняття, досягти цілісності знань.

Вчитель застосо­вує дві структури організації спiльної діяльності на уроці: розчленовану і цілісну (додаток №4). Це дає можливість чергувати роботу груп протягом декількох етапів уроку.            

Використання раціонального поєднання різних форм організації спільної діяльності (додаток №5) спрямовує на створення умов для саморозвитку і самовираження учнів, розвиває навички самостійної роботи, вміння співпрацювати і взаємодіяти  у парі, групі, що призводить до кращого розкриття індивідуальності дітей.

Використовує ряд методів (додаток №6)  на різних етапах уроку з метою активізації пізнавальної діяльності учнів, досягнення мети навчання,  забезпечення розвитку та саморозвитку вихованців.

Застосування різноманітних прийомів (додаток №7)  дозволяє педагогу  максимально врахувати в навчальному процесі індивідуальні та вікові особливості кожного учня, створити умови для одноча­сної роботи з навчальним матеріалом для дітей з різними пізнавальними можливостями, активізувати їх пізнавальну діяльність. Поступово школярі вчаться правильно оцінювати свої можливості і працюють із завданнями, які їм під силу.  

Взаємозв’язок методів та прийомів на різних етапах уроку (додаток №8) сприяє підвищенню якості навчання, створює умови для всебічного розвитку учнів.

 

 

2.3. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ

Усі учні класу мають відповідне навчальне обладнання (додаток №9). Набір різнокольорових карток допомагає надалі у визначенні варіантів, за якими будуть працювати школярі.

 Робота на уроці ділиться на декілька етапів.

Спочатку проводить колективну роботу над матеріалом за темою уроку. Потім дає загальне завдання для всіх дітей. Відповіді школярі записують на планшетах маркерами (додаток №10). Використовує це з метою швидкого взаємозворот­ного зв'язку на уроці, оскільки такі записи не вимагають значних витрат часу. За сигналом діти показують планшети вчителеві або один одному. Ви­явлені помилки виправляються й аналізуються. Ті учні, які впоралися із завданням без помилок, виставляють картку обраного педагогом кольору (1 ва­ріант). Наступні завдання вони отримують для самостійного опрацювання. Але колір карток періодично змінюється, оскільки школярі швидко розуміють, які завдання оціню­ються вище. Інші учні працюють з учителем над аналогічними завданнями (пояснюють і виконують за зразком з коментуванням, перевіряють, знаходять помилки).

Далі визначає за допомогою інших завдань, виконаних на планшетах, 2-й і 3-й варіанти. Тепер друга група (2-й варіант) виконує загальне завдання (подібне попе­редньому  1-го варіанта). Потім  всі завдання фронтально перевіряються.

На наступному етапі всі учні виконують загальне (спільне) завдання

З метою здійснення індивідуального підходу в навчальному процесі впроваджує диференціацію з елементами допомоги (додаток №11). Допускає тимчасове зниження складності завдань, поки учень не пристосу­ється до рiзних видів допомоги, яку йому надають. Звичайно, використання кожного виду допомоги вимагає від учителя додаткових зусиль, обліку  індивідуальних особливостей школярів, адже без цього розраховувати на позитивні результати для всіх дітей не можна.

Все це можна узагальнити у таблицях, а також розглянути на прикладах франментів та циклу уроків (додатки №12-14).

Головним у використанні засобів диференціації вважає те, що робота на планшетах маркерами дозволяє здійснити  швидкий взаємозворот­ний зв'язок на уроці; усі діти засвоюють матеріал уроку; учні з більш високим рівнем навчальних досягнень розвивають своє мислення, працюють над творчими та ускладненими творчими завданнями, а інші школярі завдяки багаторазовому поясненню та мірі допомоги успішно  засвоюють основний навчальний матеріал.

У доборі дидактичних завдань, конструюванні уроків допомагають  схеми, таблиці та картки, виготовлені вчителем власноруч (додаток №15).

Особливу увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми (додаток №16).  Нарівні з основним завданням таким школярам на уроках пропонує додаткові творчі чи ускладнені творчі завдання з логічним навантаженням. Учні пра­цюють над ними й тоді, коли своє завдання вже виконали, а до виконання насту­пних ще є час. Таким чином, вони вчаться працювати не витрачаючи його марно.

Учитель вважає, що позитивним чином на активізацію пізнавальної діяльності школярів впливають засоби інформаційно-комунікаційних технологій (додаток №17). Практикує їх інтеграцію в усі навчальні предмети, що дозволяє внести кардинально нове у звичайні форми роботи, сприяє активному, цікавому й повнішому, всебічному розкриттю, зрозумілішому поданню навіть дуже складного матеріалу, і тим самим сприяє значному скороченню навчального часу для успішного засвоєння теми. А різні режими застосування засобів ІКТ (додаток №18) надають вчителю наступні переваги у навчальному  процесі: організація  пізнавальної  діяльності шляхом моделювання; імітація   типових ситуацій за допомогою мультимедіа; застосування одержаних знань на практиці; ефективне  удосконалення знань, умінь  і навичок; автоматизований контроль результатів  навчання; здійснення зворотного зв’язку; розвиток  творчого мислення; можливості об’єднання в навчальних програмах візуальної та  звукової форм. [6]

Урочну та позаурочну роботу (курси за вибором, додаткові заняття) будує так, щоб школярі виявили свої можливості у різних сферах діяльності. Це дозволяє вчителю врахувати та задовольнити освітні потреби обдарованих особистостей, а також здійснити розвиток їх здібностей.

 

3. ВИСНОВКИ

Головним завданням вчитель вважає таку побудову освітнього процесу, при якій між усіма етапами учні змогли б встановити тісні взаємозв'язки і  побачити кінцевий результат своєї праці. Отже, педагог намагається максимально наблизити вивчення програмного матеріалу до життя, робить процес навчання більш емоційним і цікавим. Це дозволяє пробудити в учнів молодшого шкільного віку інтерес до нового, бажання пізнавати світ і, враховуючи психологічні особливості дітей, допомагає їм краще й легше засвоювати навчальний матеріал. Методично грамотне впровадження засобів диференціації та ІКТ, сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, що, безсумнівно, призводить до підвищення ефективності навчання. Позитивний вплив підтверджується результатами моніторингу якості навчальних досягнень, результатами ДПА, а також високими показниками участі школярів у різноманітних олімпіадах та конкурсах (додаток №19).

Результатом роботи вчителя над досліджуваною проблемою є розроблений методичний посібник «Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами диференціації та ІКТ», схвалений методичною радою школи (протокол №1 від 30.09.2016р.), а також власна медіатека педагога (додаток №20).

Учитель визначає такі перспективи роботи:

• презентація досвіду роботи на педрадах, засіданнях шкільного та міського методичних об’єднань;
• організація педагогічних виставок матеріалів із досвіду роботи;
• проведення майстер-класів;
• поширення педагогічного досвіду на сайтах, порталах мережі Інтернет, на власному сайті.

 

4. РЕКОМЕНДАЦІЇ

 Аналіз роботи вчителя Куплевацької С.В. свідчить, що нею створено власну методику активізації пізнавальної діяльності школярів, продемонстровано доцільність використання засобів диференціації та ІКТ, які мають певні переваги та дають помітні результати:

• позитивний вплив на учнів;
• підвищення якості навчального процесу;
• нові можливості максимального розви­тку дітей з різним рівнем здібностей;
• виховання компетентного учня – випускника початкової школи.

Робота над даною проблемою відповідає вимогам нового Державного стандарту початкової загальної освіти, співзвучна проблемі сучасного реформування школи, багатогранна, а тому вимагає від учителя продовження вдосконалення з метою подальшого зростання якості знань, розвитку індивідуальних особливостей  учнів.  Запропоновані розробки фрагментів та циклу уроків, опис використання форм, методів та прийомів навчання, детально репрезентують методику активізації пізнавальної діяльності учнів. Саме тому, на нашу думку, будуть цікавими для використання у педагогічній діяльності вчителями початкових класів.