Майстер-клас виготовлення макету рослинної клітини для гуртку "Фізіологи рослин"

Майстер-клас виготовлення макету рослинної клітини для гуртку "Фізіологи рослин"

Керівник Шишова Волошина Оксана Ігорівна

А поки увесь світ на карантині, пропоную вихованцям гуртка "Фізіологи тварин" не тільки повторити будову рослинної клітини, а й власними руками створити модель, паралельно згадуючи усі компоненти.

Нам знадобляться: повітряна кулька, клей ПВА, газети, ножиці, пластилін.

Для початку треба газету розірвати на дрібні клаптики, та обклеїти у декілька шарів повітряну кулю. Таких слоїв потрібно не менше десяти. Клей ПВА можна розбавити з водою за для економії.

Перш ніж приступати до наступного кроку, кілька днів потрібно почекати, щоб наша кулька добре висохла. В мене вже давно був заготовлений такий шат, тому я переходжу далі.

Умовно ділимо кулю на чотири частини та обережно (можна попросити поміч у батьків), за допомогою ножиців вирізаємо чверть. Відмічаємо на картоні контур, який необхідно приклеїти з обох сторін, вирізаємо (не забуваємо про "зубчики", щоб було за що приклеїти) і приліпляємо тим же способом, що і обклеювали усю кульку: невеличкими шматочками газети, змоченої у розбавленому клеї ПВА. Чекаємо, поки куля повністю висохне.

Першим приліплюємо Ядро клітини. А що таке ядро? Це найважливіша складова частина клітини, яка відповідає за всі процеси, що відбуваються у клітині. Це органела , яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою з двома мембранами і містить молекули ДНК, його можна роздивитись у світловий мікроскоп. Всередині ядра знаходиться ядерце.

За допомогою зеленого пластиліну виліплюємо цитоплазму. Пам'ятаємо, що цитоплазма - це внутрішнє середовище у клітині, яке перебуває в постійному русі. За хімічним складом цитоплазма - це розчин неорганічних (вода, гази, мінеральні солі) та простих органічних речовин (білки, вуглеводи, жири).

Вона виконує наступні функції:

• це внутрішнє середовище клітини, що об'єднує в одне ціле всі клітинні структури і забезпечує їх взаємодію;

• тут відбувається транспорт різних речовин, обмін, при якому розпадаються одні речовини і створюються інші.

 Наступною з'являється у нашій клітині клітинна оболонка. вона підтримує форму клітини. поруч з нею знаходиться клітинна мембрана. Це постійна структура, що оточує будь-яку клітину, дуже тонка і непомітна у світловий мікроскоп. Давайте згадаємо її іункції.

•  оточує та відмежовує клітину від зовнішнього середовища; 

• захищає внутрішній вміст від несприятливих зовнішніх впливів, від проникнення хвороботворних мікроорганізмів, вірусів;

• у багатоклітинних організмах в мембранах є ділянки, що забезпечують зв'язок між клітинами, через ці ділянки проходять так звані цитоплазматичні містки.

• забезпечує транспорт різних речовин крізь неї ( розпізнає та за допомогою дифузії пропускає в клітину сировину для її роботи, забезпечуючи процес живлення клітини, та видаляє з клітини непотрібні речовини).

Паралельно виліплюємо хлоропласти. Хлоропласти — великі органели рослинних клітин, які містять хлорофіл, що забарвлює рослини у зелений колір, у яких відбуваються процеси фотосинтезу.

наступною у нашій клітині з'являється вакуоль. Це одна з найбільших органел рослинної клітини. У рослинній клітині сік міститься у вакуолі. Вона відмежована від рідини цитоплазми мембраною, наповнена прозорим або забарвленим клітинним соком - водним розчином органічних і неорганічних речовин. Утворюються із пухирців, які відокремлюються від ендоплазматичної сітки, дрібні пухирці можуть зливатися в більші.

Значення вакуолей: 

• забезпечують збереження форми клітини (від тиску клітинна мембрана не розривається, бо над нею є міцна клітинна оболонка);

• надає пружності рослинній клітині (коли при посухах запас води втрачається, відбувається в'янення рослин); 

• запасаються прості цукри та органічні кислоти — лимонна, яблучна, щавельна (фрукти та овочі мають кисло-солодкий смак); 

• у клітинному соку можуть міститися речовини, забарвлені в різні кольори - червоні, сині, жовті (вони зумовлюють забарвлення квіток, плодів);

• частково виконує функції клітинного смітника (накопичує непотрібні клітині речовини).

Далі виліплюємо ендоплазматичну сітку та рибосоми. Ендоплазматична сітка - розгалужена сукупність з'єднаних між собою тонких каналів та трубочок руху різних органічних речовин, які помітні під електронним мікроскопом.

Значення ендоплазматичної сітки:

• зв’язує між собою основні органели клітини;

• шорсткі (грануляні) зовнішні стінки (мембрани) каналів ендоплазматичної сітки є місцем прикріплення рибосом, які синтезують білки;

• на мембранах гладенької ендоплазматичної сітки відбувається синтез ліпідів та вуглеводів;

• місце розміщення диктіосом – органел, які отримують речовини від ендоплазматичної сітки, сортують, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці, які відправляються до інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні (помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа);

• забезпечує транспорт речовин у клітині.

Рибосоми — дрібні кулясті органели на канальцях ендоплазматичної сітки, у яких відбувається синтез білків. Вони забезпечують синтез білків.

Наступними ми ліпимо мітохондрії, це органелли, які відповідають за клітинне дихання. Останніми ліпимо апарат Гольджі. Пригадайте, яка його функція. Він забезпечує перерозподіл і транспорт речовин всередині клітини.