МЕНТАЛЬНІ КАРТИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ

МЕНТАЛЬНІ КАРТИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ

Сьогодні все більше спеціальностей потребують високого рівня знань та практичних умінь і навичок із математики, яка є опорним предметом під час вивчення фізики, хімії, біології, географії, інформатики та інших навчальних дисциплін. Математика завжди вважалась одним із найскладніших навчальних дисциплін. Тому кожний викладач повинен добре знати не тільки те, чого навчати студентів, а і як навчати: знати сучасні методи  формування математичних понять, володіти сучасними педагогічними технологіями й методами викладання математики. Навчання математики повинно бути орієнтовне не стільки на математичну освіту у вузькому розумінні цього слова, скільки на освіту за допомогою математики. Поряд із традиційними методами навчання у своїй роботі використовую інноваційні технології, а саме метод «Ментальних карт», інтелект-карт, «Mind Maps». Ідея поєднання логічного та творчого в особистісному усвідомленні нової інформації стає дуже важливою для суб’єктів навчального процесу.

Англійський психолог та консультант з питань інтелекту Тоні Бьюзен дослідив фізіолого-психологічні особливості роботи лівої та правої півкуль мозку й зробив висновок про те, що одночасна діяльність лівої (логічної) та правої (образної) півкуль можлива, якщо спрямовувати людину робити записи у формі асоціативних діаграм. Зазначений процес автор назвав процесом «радіанного мислення», що походить від терміну «радіан» - точка небесної сфери, від якої відходять шляхи тіл з однаково спрямованими швидкостями.  Ідея застосовувати радіанне мислення як для генерації нових ідей, так і для фіксації або рефлексії нової інформації у процесі навчання отримала назву майндмеппінгу (створення ментальних або інтелект карт). 

Даний спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. Карти пам'яті використовуються для створення, візуалізації, структурування і класифікації ідей, а також як засіб для навчання, організації, вирішення завдань, ухвалення рішень, при написанні статей. Карта пам'яті реалізується у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї. У основі цієї техніки лежить принцип «радіантного мислення», що відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною крапкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт. Це показує нескінченну різноманітність можливих асоціацій і отже, невичерпність можливостей мозку. Подібний спосіб запису дозволяє карті пам'яті необмежено рости і доповнюватися.

 На заняттях варто використовувати ментальні карти для: розробки проектів різної складності на практичних заняттях, створенні презентацій, «мозкового штурму», розвитку інтелектуальних здібностей студентів під час підготовки до олімпіади тощо. Інтелект-карти можуть використовуватися в навчальному процесі у самоосвітній діяльності викладача, підготовки матеріалу з певної теми, вирішення творчих завдань, для тренування творчого мислення, креативності, розвитку творчої уяви тощо. Принцип побудови інтелект-карт корисно використовувати на заняттях узагальнення з математики. Узагальнення даних по темі відображається на одному зображенні, вся інформація з навчальної теми трансформується в асоціативні зв’язки навчальних понять.  Так наприклад, по закінченню вивчення тем: «Похідна та її застосування», «Тіла обертання», «Тригонометричні функції» , доцільно студентам за пропанувати скласти ментальну карту з даної теми. Даний вид роботи допомагає викладачу донести до студентів чітке узагальнене уявлення того матеріалу, який вивчається. Після складання ментальних карт студенти мають коментувати свої дії, намагатись за допомогою карти розкрити сутність матеріалу теми. Корисною є діяльність складання ментальної карти у парі або групі. Це задовольняє ту особливість студентів, коли пізнавальний інтерес до навчання спрямований на процес, а не на його зміст.

Отже, процес створення інтелект-карти відбувається за таким алгоритмом:

• визначення об’єкта вивчення (центрального поняття) – сфера відповідальності викладача, який представляє тему лекції;

• добір базових структурних одиниць, пов’язаних із основним об’єктом (основних гілок від основного поняття) – сфера відповідальності викладача, яких орієнтує студентів щодо плану лекції;

• розташування структурних одиниць відносно основного поняття (гілок зі словами навколо основного вузла) – сфера відповідальності студентів, які усвідомлюють логіку викладу тексту викладача;

• доповнення інтелект-карти додатковими відомостями (гілками, що відходять від структурних одиниць) – зона відповідальності студентів, кожен із яких надає особистісного сенсу інформації шляхом додавання символів, файлів, малюнків  або розцвічення кольорами;

• редагування інтелект-карти (зауважуючи на недостатньо або перебільшено відтворені структурні вузли) – колективна справа викладача та студентів у межах спільної діяльності з корекції карти (або способом колективного домальовування (наклеювання) інформації або способом зміни карти, розташованої у хмарному сервісі).

Із вищезазначеного бачимо, що студентам потрібні інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї й концепції й уміти шукати потрібну інформацію, сістематизовувати, тлумачити її й застосовувати за конкретних умов. Саме цього ми повинні навчити наших студентів. В цьому їм допоможуть ментальні карти. Які відображають природний спосіб мислення людського мозку, і саме тому вини інтуїтивно зрозумілі та мають велику цінність для навчання. Ментальні карти пов’язують процес пам’яті й творчості, що особливо важливо для організації процесу навчання на заняттях з математики.

Література

1. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2003. – 304 с.

2. Бьюзен Т. Научите себя думать / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2004. – 192 с.

3. Позднякова Т. Є. Візуалізація та структурування інформації за допомогою ментальних карт на уроках біології: [науково-методичний посібник] / Т. Є. Позднякова. – Рівне: РОІППО, 2018. – 50 с.

4. Найдьонова А. В. Інтелект-карти як інструмент ефективної роботи з інформацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.calameo.com/read/004373434dec4e2bf2b83