Урок № 60

Тема: Способи зв’язку речень у системі ССЦ. Побудова ССЦ.

Мета: пояснити способи зв’язку речень у ССЦ та особливості побудови ССЦ, формувати вміння розрізняти послідовний та паралельний способи зв’язку між реченнями, а також визначати в ССЦ зачин (автосемантичне речення), середню частину й кінцівку; удосконалювати вміння виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз і синтез, конкретизація, висунення припущень і їх обrрунтовування на основі здобутих текстологічних знань; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: таблиця.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Речення ССЦ поєднуються в основному  двома  типами зв’язку: послідовним (ланцюговим) або паралельним. Темо-рематичний  ланцюжок при послідовному зв’язку такий: “даним” наступного речення стає “нове” попереднього. При паралельному зв’язку “дане” залишається одним і тим же^[1].

Наприклад:

1. Послідовний зв’язок.

Кенгуру двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з

                                      Н                       Д                                Н

волоський  горіх, дитятко. Таке немовлятко навіть  мамине молоко

                                                                    Д                  Н

одержує в примусовому  порядку. Пожива впорскується йому в рот без

його на те згоди.

З довідника.

2. Паралельний зв’язок.

                                           Д                                                            Н

        Цей чудернацький ссавець має вкриті роговим чохлом щелепи.

             Н              Д                                             Н                           Н

Розмножується він також незвичайно: відкладає яйця, насиджує їх, а

                     Н                                                                            Д              Н

малят вигодовує молоком.  У тихих річках Австралії ця тварина ловить

                                                                         Д                                         Н

безхребетних, вибираючи їх із мулу. Качкодзьоби стали дуже рідкісними

                        Д             Н

тваринами. Вони перебувають під охороною закону.

З довідника.

При послідовному зв’язку речення можуть поєднуватися між собою  займенниками, синонімами, лексичними повторами тощо. При паралельному зв’язку  кожне наступне речення не поєднується з паралельним – речення рівноправні між собою й однаково відносяться до зачину.

* Опрацювання таблиці.

ІІІ. Виконання  вправ на закріплення.

* Прочитати уривки, з’ясувати  в кожному спосіб зв’язку між реченнями. Якими лексичними засобами міжфразового зв’язку (займенниками, синонімами, антонімами, повторами тощо) пов’язані речення, поєднані послідовним зв’язком? (Слова, що є засобами зв’язку, виділено).

1.У саду два їжаки(Д) наїжачили (Н) голки. Накололись(Н) на голки спілі яблука й грушки(Д). Їх  понесли(Н) у нору годувати дітвору (послідовний зв’язок).

За Є.Гуцалом.

2. Їжаки(Д) водяться в різних місцях(Н): у листяних лісах, у чагарникових заростях, полезахисних смугах і навіть у степу. Вони(Д) трапляються в заплавах річок, на болотах, на оброблених полях(Н). Тварини(Д) уникають високостовбурних лісів(Н). Для лісового і сільського господарства їжак(Д), безперечно, корисний звір(Н). Він(Д) знищує величезну кількість  шкідливих комах та їхніх личинок(Н),  а також гризунів та отруйних змій(Н) (паралельний зв’язок).

З довідника.

*Творча робота.  За поданим початком скласти невеликий  текст, речення якого пов’язані  паралельним способом зв’язку.

                         Д                                       Н

                 Миша маленька  завдовжки 5 см (без хвоста)...

Зразок.

... Цей звірок живе на луках і полях. Він чіпляє гніздо на  стеблах високих   трав або хлібних злаків. Миша знищує зерно і в полі, і в скирдах, куди перебирається жити на зиму.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

ССЦ складається з трьох частин: зачину, середньої частини й кінцівки.

Зачин висловлює ключову думку висловлювання. У системі ССЦ це найбільш значиме (автосемантичне, самозначне) речення. Зачин групує навколо себе інші речення, підпорядковуючи їх собі. Середня частина складається з кількох речень, пов’язаних між собою й зачином  послідовним або паралельним зв’язком. Всі ці речення залежні від зачину і без нього можуть бути незрозумілими. Кінцівка висловлює висновок або ж підбиває  підсумок усьому вище сказаному. Часто кінцівка є узагальненням. У кінцівці можуть бути вставні слова, що вказують на завершеність, вичерпаність думки: отже, одним словом, нарешті, таким чином. Проте, якщо думку вичерпано,  кінцівки в ССЦ може й не бути.

V. Виконання  вправ на закріплення.

* Прочитати записаний на дошці (або спроектований на дошку) текст. Визначити в ньому зачин, виклад і кінцівку. Визначити ССЦ, у кожному вказати зачин, середню частину й кінцівку.

І. Щоранку в один і той же  час  я чув, як білка стрибала на дах і, дряпаючи гострими кігтями по залізу, прибігала до мого вікна. Минала якась мить – сонячним зайчиком білка летіла на сосну, і з гілля, що легко похитувалося, сипалася зерниста роса.

Перестрибнувши на сучок, тваринка витирала лапкою вмиту росою мордочку, причепурювалась. Якщо в цю хвилину я підходив до вікна, вона кидала на мене погляд очей-янтаринок і, цокаючи, як танцюристка кастаньєтами, шугала на вершечок сосни. Звідси, розпустивши хвіст, летіла на ялинку, а потім, як у воду, пірнала в густе листя ліщини.

Назад верталась іншим шляхом: в зубах у неї були зірвані разом із зеленою шкаралупою горішки. Пробігала парканом, тоді спускалася на землю і, майнувши через вуличку, зникала.

Я здогадувався: білоччине гніздо десь недалечко. Хотілось подивитися, де вона живе, але тваринка, помітивши, що я стежу, починала сердито цокати й заплутувати сліди, і я щоразу слухняно повертав назад (За В.Канівцем;  148 сл.).

ІІ. Цього великого гусака єгер Микола підібрав  пораненим: одне з його крил було перебите. Полетіти у вирій він не зміг би, і на нього чекала  холодна й голодна смерть.

Гусак  так і залишився в єгеря. Через місяць він ходив  по кімнаті, доброзичливо гагагкаючи, просив їжу й навіть  грався, смикаючи усіх за одежу. Він хапав різні предмети, тому вранці ніколи не можна було знайти Миколиної шапки чи доньчиних рукавичок.

Навесні в гусака вселився неспокій. Якось, розбивши вікно, він вирвався надвір, і з того часу його не полишала шалена туга. Микола з нетерпінням чекав, поки розтане крига – гусака можна буде випустити на озеро.

Віднісши гусака до водойми, Микола ще днів з десять допомагав йому харчами, проте не кликав. А одного прекрасного ранку ми побачили свого підопічного з подругою, оточених верткими жовтими бульбашками, що пурхали на плесі, пропадали під водою й знову вискакували. Сонце, дивлячись на цю красиву, веселу й щасливу сім’ю, теж раділо в небі, посилаючи  на це озеро, мабуть, найбільше тепла (За Г.Кримчуком; 160 сл.).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 335, І (усно).

^[1] Див.:  Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підруч. для гімназій  гуманіт. профілю. – К.: Вежа, 1994.; Капинос В.И., Сергеева Н.Н., Соловейчик М.С. Развитие речи: теория и практика обучения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991.