Метафора. Її види та роль

Тема заняття. Метафора. Види метафор. Їх творення

Мета: формувати ключові та предметні компетентності: поглиблювати знання про метафору, її види та функції; розвивати образне мислення, досліджувати метафоричні образи на основі сучасної поезії ; набувати досвіду у вмінні  творити оригінальні метафори, шанобливо ставитися до майстрів художнього слова.

Тип заняття:  формування компетентностей.

Форма проведення: дослідження-спостереження, дослідження-пошук, дослідження-конструювання, дослідження-моделювання.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

1.Організаційна хвилинка. Створення позитивного настрою.

Згадайте подію, коли ви досягли успіху, проявивши наполегливість, кмітливість, цілеспрямованість. Згадайте емоційний стан, у якому перебували в ситуації успіху. Похваліть самого себе, скажіть кілька приємних слів: «Молодець! Так і далі тримати!» Зобов’яжіть себе так працювати й на сьогоднішньому занятті. 

2.Мотивація діяльності учнів. Найхарактернішою особливістю поетичної мови є її метафоричність. Одні слова поет  замінює на інші доти, доки не знайде ті, що найточніше передають думку, найяскравіше зображують предмет, найповніше виражають своє ставлення до нього. Творити свої оригінальні метафори – це великий талант. Водночас  це копітка й виснажлива робота.  Та яка ж насолода від такої неповторної метафори!

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

                                         Ліна Костенко

Це сивий лірник. Він багато знає.

Його послухать сходяться віки.

                                         Ліна Костенко

Зіграй мені осінній плач калини.

 Ліна Костенко

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись…

                                           Ліна Костенко

 

3. Представлення теми  та мети заняття.

Дослідження науковців засвідчили, що творчість – це складний і своєрідний процес, якому можна навчитися. Для цього потрібно виявити його закономірності. Отже, на занятті ми будемо вчитися виявляти закономірності  у творенні метафор, досліджувати метафоричні образи, створені майстрами художнього слова,  набувати досвіду у вмінні  творити оригінальні метафори. Навчитися метафоризувати важко, але можливо.

4. Надання необхідної інформації учням про метафору.  (Учні опрацьовують текст  у групах, роблячи відповідні позначки :

+ інформація знайома;

? – потребує роз’яснення; 

! - нова).

Інформація для опрацювання. Функції метафори та її види. Метафора – це поетичний вислів, який розкриває особливість одного предмета чи явища через перенесення на нього ознак і властивостей іншого предмета чи явища на основі подібності, тобто це перенесення кольору, розміру, форми, функції, емоційного враження. Метафора виконує пізнавальну, номінативну та образну функцію, вона прикрашає текст, надає твору емоційного забарвлення, збуджує, збагачує уяву. Метафорами користуються і в науці,  і в культурі, і в освіті. Наприклад, слова мишка, собачка є в інформатиці,  вживаються як метафора , перше -  предмет для управління комп’ютером; друге - деталь.

Метафори бувають прості (серце плаче) і розгорнуті («…тут кривавого вина не вистачало, тут бенкет закінчили хоробрі русичі, сватів напоїли і самі лягли за землю руську»); дієслівні (підповзає сумнів, лебедіє пам’ять) та іменникові (сльози осені, подих трав); оригінальні (косарів ідуть ключі) та стерті, загальномовні, які втратили свіжість ( вушко голки, ніжка стола, носик чайника); фразеологічні метафори ( сіль землі, пуд солі з’їсти).

Метафори слід відрізняти від порівнянь, метафора – двочленна структура (називається суб’єкт та об’єкт , ознака не називається, а тільки вгадується), порівняння – тричленна (називається суб’єкт порівняння, об’єкт, ознака, за якою порівнюють).

5. Виконання практичних завдань.

1. Учитель. Із тексту ви дізналися, що в основі метафори лежить перенесення.

Завдання 1: Дослідити вид перенесення (парна робота учнів з картками).

Метафори.

Золоте волосся, гусениця танка, попасти у кліщі, мереживо винограду, сивий журавель, подих трав, сльози неба, , жоржини хмар, сплітати проміння у коси, біжать літа, золотий характер, золота пшениця, золоте дно.

Вид перенесення.

Перенесення форми, перенесення кольору, перенесення ознаки, перенесення ознаки предмета за часом, перенесення функції,  перенесення емоційних вражень.

Відповідь:  золоте волосся – перенесення кольору,

гусениця танка – перенесення форми,

попасти у кліщі – перенесення функції,

мереживо винограду – перенесення форми,

сивий журавель – перенесення ознаки за часом,

подих трав – перенесення за функцією,

сльози неба – перенесення функції,

жоржини хмар – перенесення форми,

сплітати проміння у коси – перенесення функції,

біжать літа – перенесення функції.

Завдання 2. Перетворити метафори на порівняння. Дослідити відмінності, представити результати. (Робота в парах).

Зразок. Золоте волосся – волосся сяє, як золото.

Гусениця танка,  жоржини хмар, золотий характер, біжать літа, сивий журавель,  попасти у кліщі, сплітати проміння у коси, мереживо винограду.

Відповідь;  колеса танка, як гусениці, 

хмари, як кучеряві жоржини,

характер, як золото,

літа біжать швидко, як біжить спортсмен,

журавель древній , як сивий дід

затиснути, як кліщами

виноград дірчастий, як мереживо,

сплітати проміння, як заплітати стрічки у коси.

Завдання 3. Дослідити «народження» метафоричного образу. (Колективна робота).

Чайки юнацтва летять над Дніпром. (М. Нагнибіда).

Можлива відповідь. Ознака летіти пов’язується з поняттям птах( перенесення функції – день летить, дні пролітають). Метафора юнацтво летить побудована на перенесенні ознаки летіти на відрізок часу- юність. Семантичні зв’язки між іменниками чайки і юнацтво виявляються через дієслово летіти.

 

Завдання 4. Дослідити асоціативні зв’язки , що лежать в основі метафори криниця старості, створеної Д. Павличком. (Робота в парах)

В криницю старості не заглядай,

Про те. яким ти будеш, не гадай.

Завдання 5. Дослідження механізму конструювання метафори.

Алгоритм творення метафори.

Суб’єкт------об’єкт-----асоціації-----відбір варіантів-----новий образ-метафора.

Перший етап: формування ідеї, пошук основного образу її вираження (суб’єкт метафори).

Другий етап: пошук додаткового об’єкта , який міг би стати образним компонентом і збудити асоціацію об’єкта метафори.

Третій етап:синтез обраних суб’єкта та об’єкта, при якому ознаки обох створюють новий образ.

Приклад створення метафори для рекламування мобільного телефону «Нокіа».

Перший етап. Субєкт метафори: мобільний телефон. Іграшка, метелик, птах.

Другий етап. Обєкт метафори(його ознаки): мініатюрний, забезпечує зв'язок. Надійний, престижний, зручний.

Третій етап. Асоціації: не підведе, можна йти в розвідку. Розвідник  Штірліц.  Завжди зі мною і будь-де, ти не один.

Четвертий етап. Зіставлення між собою асоціацій, відбір варіантів.

РЕКЛАМА

Штірліц на фоні весняного неба з мобільним телефоном у руці мрійно дивиться на журавлів. Внизу напис: «Краще «Нокіа» в руці, ніж журавель у небі».

6. Вправляння учнів у творенні метафор.

Завдання 1. Утворіть словосполучення дієслова з іменником, з’ясуйте їх значення, визначте метафоричні образи.

Біжить (хлопчик, молоко,літа,  річка), звести (людину, будинок, розум, пляму), нав’язати (снопи, вузли, думку), піднімати (колосок, тривогу, голос, руку, ніс, вітрила).

Завдання 2. Складіть речення зі словами сміятися, гіркий, плакати, грати, які вживалися б як метафори.

Завдання 3. Утворити іменникові метафори зі словами голос, сльози, подих.

Завдання 4. Складіть опис на тему «Осінній день», використовуючи подані нижче слова в ролі метафор.

Прокидатися, сумний, співати, летіти, сідати, укриватися, засинати.

7. Рефлексія. Метод «Мікрофон». Чи задоволений я своєю роботою та результатом?  Що я зрозумів сьогодні про себе?

 

Література

1.Авраменко О. М. , В. Ф. Чукіна. Стилістика української мови. Програма факультативного курсу /10-11кл. – К.: Грамота, 2008.

2.Баран Г. Літературна студія в школі. Тернопіль. ТОВ «Мандрівець», 2010

3. Косогова О. О., Муковоз Л. Г.  Усі уроки української літератури в 11 класі. II семестр. Профіль – українська філологія. Х.: Вид. група «Основа», 2014.

4. Ляшкевич А. Вчимося живому слову. //Українська мова й література в аередніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. - №6.

5. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000.