Методична рекомендація "Проектна культура вчителя та роль батьків у реалізації проектів"

ПРОЕКТНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ТА РОЛЬ БАТЬКІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ

Реалізація методу проектів веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Учитель може підказати джерела інформації, а може просто направити думки учнів у потрібному напрямку для самостійного пошуку.

Робота вчителя в такому класі стає складнішою. Вчитель повинен володіти методом "мозкового штурму", методикою проведення "круглого столу", статистичними методами, телекомунікаційними методами, вмінням організовувати презентації тощо.

Він дає орієнтовні завдання, визначає ступінь готовності до публічних виступів. Педагог не виправляє учнів, не нав’язує їм своєї точки зору, а лише стежить, щоб вони не відхилялися від теми, і влучними питаннями підводить їх до власних висновків.

Учитель, батьки та інші дорослі "добровольці" можуть у процесі роботи над проектом допомогти учням:

•        розповісти, які кроки варто зробити, щоб зібрати портфоліо;
•        пояснити, яким чином треба збирати інформацію;
•        допомогти знайти інформацію в бібліотеці;
•        допомогти за допомогою комп’ютера вийти на електронні інформаційні лінії (наприклад, Інтернет), що можуть мати додаткову інформацію з проблеми;
•        допомогти зав’язати контакт із тими людьми, що можуть стати джерелом інформації з розглянутої проблеми;
•        відвезти учнів туди, де вони зможуть узяти інтерв’ю чи одержати інформацію.

При зборі інформації та підготовці портфоліо, допомагаючи учням, дорослі не повинні:

•    писати за учнів листи, телефонувати від їх імені;
•    проводити дослідження там, де це повинні робити самі учні;
•    писати за учнів, ілюструвати чи оформляти матеріали, які входять у портфоліо;
•    підбирати матеріали для портфоліо.

Учитель має право перевіряти хід виконання завдань. Дорослі допомагають учням готувати презентації:

•        натренувати учнів робити усні презентації на базі портфоліо;
•        допомогти організувати усні презентації;
•        допомогти учням проаналізувати отриманий досвід, підготувати письмові тези про те, чого вони навчилися, беручи участь у програмі, з якими проблемами зіштовхнулися, що б вони зробили по-іншому при підготовці наступного портфоліо.

Оволодіваючи методикою проектної діяльності, вчитель концентрує увагу на педагогічних питаннях, на плануванні змін у навчально-пізнавальному процесі.

Змінюється і психологічний клімат у класі, тому що вчителю доводиться переорієнтувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Доцільно провести бесіду з дітьми про роль батьків, а також бесіду з самими батьками. Необхідно підкреслити в розмові з дітьми, що проектна робота пропонується їм не для оцінки (хоча вона також не останній фактор мотивації навчання), а заради розвитку здібностей самої дитини. Участь батьків у виконанні завдання заборонена. Тому починати роботу над проектами потрібно з роз'яснювальної роботи з батьками, оскільки одні батьки намагаються допомогти дитині – беруть на себе задану роботу: малюють, шукають інформацію в різних джерелах тощо, а інші своїм негативним ставлення позбавляють дитину можливості радіти своїм успіхам та розраховувати на підтримку. Обидві позиції тільки шкодять дитині. Учитель, який планує запропонувати своїм учням участь у проектуванні, повинен знайти час для участі у проведенні класних батьківських зборів саме з метою роз’яснення змісту і ролі проектів у набутті дитиною необхідних життєвих компетенцій.

Сучасна методична література визначила роль учня і учителя на всіх етапах роботи над проектом (додаток 2).

Додаток 2

РОЛЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ У СТВОРЕННІ ПРОЕКТУ