Формування комунікативної компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури на основі діалогових технологій (з досвіду роботи)

Найбільша в світі розкіш –

                                                                            це людське спілкування.

А. де Сент-Екзюпері

Книги – це інструмент

 прищеплення мудрості

Я. Каменський

                                                               Навчати і виховувати –

означає готувати до життя

Д. Писарєв

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначила, що головною метою української освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості

Численні зміни у соціальному, економічному житті України вказали на необхідність підготовки та виховання компетентної ,творчої особистості, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.

Школа ХХІ століття – школа компетентної, відповідальної людини, а значить – компетентної освіти. Це знайшло відображення у провідних освітянських документах – Державному стандарті базової повної середньої освіти, Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та ін. Зокрема, в Концепції загальної середньої освіти зазначено: »Освіта ХХ1 століття – це освіта для людини. Її стержень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, використовувати  набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем , прагне змінювати на краще своє життя і життя своєї країни»

Стратегічно важливим у викладанні зарубіжної літератури останніх років є компетентнісний підхід ,»що покликаний  забезпечити  соціалізацію учнів, їхню інтеграцію в сучасне суспільство, сформувати в них стійкі моральні принципи й світоглядні орієнтири, виховувати особистість із національною свідомістю, громадянськими якостями й критичним мисленням, здатною до творчого вирішення життєвих проблем»(Додаток до листа МОН України від 09.08.2017 року № 1/9-436).Тому компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення.

Серед сучасних освітянських технологій , що сприяють формуванню комунікативної, творчої, активної читацької компетентності учнів, саморозвитку та самовираженню, ефективними є діалогові технології навчання, які спрямовані на включення учнів у діалог, вміння вести діалог з автором і його твором, аналізувати й інтерпретувати, на розвиток критичності та самостійності мислення, допитливості, винахідливості школярів.

Методи і прийоми діалогового навчання досліджували

А. Дістерверг, Ж. Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцці, В. Сухомлинський, Ю.Лотман, М.Бахтін,  Ю.Ковбасенко, О. Пометун, Л. Пироженко та інші.

Окремі аспекти застосування діалогових технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури мають місце у наукових дослідженнях Ю. Холодної (Застосування сократівського методу бесіди), А. Мельник (Використання в навчанні різноманітних ігор , що є джерелом спілкування), О. Дем’яненко( Формування особистості на основі застосування діалогових видів і форм навчання), В. Черній ( Формування комунікативної  компетенції, аналітичного мислення на основі постановки проблемних запитань) та ін.

Вагомість, а також актуальність даної проблеми вплинули на вибір теми мого досвіду: «Формування комунікативної компетентності учнів на уроках зарубіжної літератури на основі діалогових технологій».

Мета мого досвіду полягає у визначенні механізмів формування учня – читача як високодуховної, інтелектуальної, творчої особистості, що прагне  досягти Краси і Гармонії.

Саме застосування діалогових технологій стало пріорітетним, оскільки сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, формування комунікативної компетентності, адже діалогові технології передбачають:                                                         --використання індивідуальних, колективних, групових форм роботи;

-організацію творчого читання;

-створення запитань до художнього твору, проблемної ситуації та її розв’язання;

-організацію творчо-пошукової, дослідницької діяльності школярів та ін.

Основою будь-якого уроку зарубіжної літератури є текст художнього твору, і лише вдумливий читач зможе його зрозуміти, пропустивши через своє серце, збагатитись духовно і тим самим підготуватися до складних життєвих випробувань.

 Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети, мотивації навчальної діяльності, яка фокусує увагу дітей  на проблемі й викликає інтерес до теми уроку, до діалогу, роздумів. Так, при вивченні оповідання «Останній дюйм» (7 кл.) розглядається проблема взаємин між батьками і дітьми .Головні герої твору ,батько й  син, повинні  подолати «останній дюйм» у стосунках, порозумітися.

    -Як побудувати здорові родинні стосунки? Чому виникає непорозуміння, відчуженість між рідними  людьми ? Вибір шляху, вибір дії, вибір світогляду- ці питання щоденно постають перед нами і героями твору .І сьогодні на уроці ми спробуємо зрозуміти, яке вирішення цих проблем пропонує Дж. Олдрідж.

   Такі запитання, постановка перед учнями навчальної проблеми дають мені можливість налаштувати учнів на діалог, роздуми, на ефективний процес пізнання.

   Традиційно урок літератури будується на основі діалогу та полілогу (письменник – читач, учитель – учень, учень – учень ).Тому після прочитання  твору проводжу бесіди, які виявляють рівень сприйняття учнями змісту твору, допомагають зрозуміти характер героїв, їхній емоційний стан, витоки вчинків, а також дають змогу висловити власну позицію щодо прочитаного.

  Так, при вивченні повісті – притчі про людину «Старий і море» пропоную учням скласти «сюжетний ланцюжок» повісті та обмінятися враженнями про прочитану повість.

  Серед діалогових видів роботи, які я застосовую на даному етапі уроку, є робота над заголовком, читання уривків твору з обговоренням, прогнозування твору, визначення тематики та проблематики художнього твору з використанням інтерактивного прийому «Мозковий штурм».

  На етапі підготовки до аналізу твору учні у мене на уроках вчаться дискутувати, вирішувати проблеми. Наприклад:

  -Що є головним у творі «Старий і море», про що він: про рибалку , звичайного трудівника, чи про людину взагалі?

   Саме проблемні питання сприяють залученню учнів до активності, розвитку логічного мислення, зв’язного мовлення, формують комунікативну та життєву компетентності, високодуховну особистість.

   Формуванню комунікативної компетентності на етапі аналізу художнього твору також сприяють творчі завдання на складання уявних діалогів (старого з рибалками, хлопчика з туристкою при вивченні повісті Е.Хемінгуея «Старий і море», складання  «анкети» письменника, героїв твору; рольові ігри ( інтерв’ю з письменником); коментування афоризмів майстрів слова, висловлювань видатних людей світу, які я підбираю епіграфами до того чи іншого уроку; складання опорно-логічних схем з подальшим їх коментуванням; порівняння репродукцій картин з епізодами твору; порівняння оригіналу й перекладу ліричних творів, віршованих розмірів, рими із творами мовою оригіналу; створення схем «психологічного портрета» персонажа твору чи автора за його біографією та творами; складання порівняльної характеристики художніх образів; прослуховування покладених на музику ліричних творів ( Б.Пастернака, С.Єсеніна, Б.Окуджави та ін.),щоб дати можливість учням поділитися своїми враженнями. Порівняння портретів письменника кисті різних художників  - один із шляхів використання включення учнів у діалог. Після розгляду портретів А.П.Чехова (І .Левітана, О.Браза, М.Чехова, В.Сєрова) перед дітьми ставлю такі питання:

   -Як ви гадаєте, чому портрет О.Браза вважають класичним ?

   -Який з поданих портретів А.П.Чехова найбільше відповідає вашим уявленням про нього як про автора гумористичних оповідань? Прокоментуйте свій вибір.

   Особливу увагу приділяю вивченню теорії літератури, тлумаченню значення літературних термінів, розширенню словникового запасу учнів.

З великою зацікавленістю учні беруть участь в інсценізації творів або уривків з них. Для цього обираю невеликі, але важливі для сприйняття змісту епізоди. Після інсценізації обов’язково проводжу аналіз побаченого. Така робота дає мені можливість розкрити акторські здібності дітей, викликати інтерес до художньої літератури як мистецтва слова, сприяє мотивації саморозвитку, естетичних смаків.

Звичними стали на моїх уроках  і прийоми інтерактивного навчання: робота  в парах, групах. Учні виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання (складання планів, порад героям твору, підбір цитат для характеристики образів, складання схем подорожей героїв та ін.).

Щоб заохотити до діалогу, почути думку кожного учня, впроваджую прийоми «Мікрофон», «Продовж речення», «Мозковий штурм»

   Для формування читацької культури, комунікативних компетентностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую такі елементи критичного мислення: гронування, асоціації, сенкан, написання листів( героям твору, письменникам та ін.)

   Одним із ефективних засобів залучення учнів до навчального діалогу є гра, яка є «шляхом пізнання світу» (В.Сухомлинський)

   Впроваджую як загальновідомі – «Три речення», «Переплутані пелюстки», »Вгадай героя за словами», так і власно розроблені ігри: «Літературний двобій», «Будь уважним», «Ланцюжок запитань», «Піраміда» та ін.

   Реалізувати свою проблему мені допомагають нестандартні форми уроку: урок – пошук істини «Сенс подорожі Маленького принца Всесвітом», урок – дослідження та ін.,а також проведення тижня зарубіжної літератури в школі, під час проведення якого учні випускають тематичні газети, розгадують кросворди, малюють ілюстрації до творів, беруть участь у конкурсах, інтелектуальних іграх та ін.

  Застосування діалогових технологій  передбачає широкий спектр методів, прийомів, видів і форм навчальної діяльності, що сприяє розвитку критичного, асоціативного, аналітичного мислення, зв’язного мовлення, глибокому розумінню художнього твору, формуванню комунікативних здібностей, вмінню співпрацювати, вступати в діалог з автором твору, його героями, один з одним, умінь аналізувати й інтерпретувати літературні надбання світової скарбниці, ефективності навчання, а також не лише загальної читацької культури, рівня літературної компетентності, а й розвитку гармонійно розвиненої особистості.