Моральні ідеали у романі НЕЛЛ ГАРПЕР ЛІ«УБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА»

НЕЛЛ ГАРПЕР ЛІМоральні ідеали у романі «УБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА»Твір Герпер Лі дає надію,що справедливість і рівністьпереможе над злом,яке панує зараз у суспільстві . Шамі Чакрабарті,член журі премії «Bailays»

Гарпер Лі стверджувала, що сюжет роману є повною вигадкою та не має ніякого відношення до історії її власного «нудного» дитинства. {BDBED569-4797-4 DF1-A0 F4-6 AAB3 CD982 D8} Біографічні факти. Факти з роману Народилась в маленькому містечку в південній частині штату Алабама. 2 Батько, в минулому власник і редактор газети, за освітою юрист. Працював на державній службі адвокатом. 3 Батько Лі , будучи адвокатом, захищав афроамериканців, які були звинувачені в убивстві, але програв справу. 4 Дівоче прізвище матері Гарпер Лі – Фінч. 5 У дитинстві Лі була жвавою дитиною, любила зручні комбінезони більше , ніж плаття з корсетом. 6 Рано навчилась читати. 7 Мала трьох братів, з якими товаришувала. Один з них був на чотири роки старший за неї. 8 Мала друга дитинства Трумена Капоте (американський письменник), який мешкав у сусідньому будинку. 9 Зі слів Капоте, на їхній вулиці жив чоловік (Сон Булвар), який залишав дітям даруночки у дуплі дерева. 

Впізнай героя 1 2 3 4 5 6 7 8 9

…… стояв під ліхтарем, у нього був такий вигляд, ніби нічого особливого не сталося, жилетка застебнута, комірець і галстук на місці, ланцюжок від годинника блищав. Я чомусь подумала, що на світі немає людини самотнішої, ніж ця ….. Вона ще самотніша, ніж Страхолюд Редлі, який ось уже двадцять п’ять років не виходить з дому…. Її життя було сумне, безрадісне…Вимогливіша, ніж могла б бути рідна мати... …. ніколи і нічого не пропустить, не догоджає їм у всьому, як це часто трапляється…Міс ….. була вдова, до того ж жінка-хамелеон: коли працювала в саду, то надівала старий бриль і чоловічий комбінезон, а коли, прийнявши о п'ятій вечора ванну, виходила на веранду, то вже була королева вулиці — красива, гарно вбрана. Вона була вже стара і сиділа день у ліжку або в кріслі на колесах. Ходили чутки, що серед численних шалей і ковдр вона переховувала старовинний пістолет, ще з часів громадянської війни. Я вирішила, що ……. підмінили після народження, що, можливо, моїм дідові та бабі підсунули когось із Крофордів замість Фінчів…. Скільки я себе пам'ятаю, вона завжди тут як тут — холодна і велична 1 2 3 4 5 6

сюжетні лініїАттікус Фінч – захисник у справі Тома Робінса. Артур Редлі (Страхолюд), котрий живе в розваленому будинку на одній вулиці з Фінчами. Неможливо по-справжньому зрозуміти людину , доки не станеш на її точку зору . Не спробуєш на мить влізти у її шкуру

Джейн-Луїза. У мене було своє уявлення про те, що таке благородні люди: це люди, які повністю віддають свій розум і здібності, щоб усім було добре. я чомусь подумала, що на світі немає людини самотнішої, ніж ця Мейєла Юел. Коли Аттікус запитав Мейєлу, чи є у неї друзі, вона навіть не зрозуміла запитання і вирішила, що з неї насміхаються. Її життя було сумне, безрадісне, як у мулатів, що про них розповідав Джем: білі цураються її, бо вона живе між свиньми, негри — через те, що вона біла. Виходило так, що якби я побилася з Сесілом, то підвела б Аттікуса. А він так рідко звертався з проханням до нас із Джемом, що заради нього я готова була стерпіти навіть образливе «боягузка». Я відчула, що повелася благородно, згадавши прохання Аттікуса

Аттікус Фінч - батько — Ну, то як воно, міс Джін Луїзо, все ще думаєте, що ваш батько нічого не вміє? Все ще соромно за нього? — Hi-i,— відповіла я покірно. — Забула ще тобі сказати, що Аттікус не тільки грав на варгані, свого часу він був найкращий стрілець округу Мейкомб. Наш батько не робив нічого такого, що робили батьки наших однокласників: ніколи не ходив на полювання, не грав у покер, не ловив рибу, не пив, не курив. Він сидів у вітальні і читав.— Ти знаєш, що таке компроміс? — запитав він. — Це коли обминають закон? — Ні, це коли досягають угоди при взаємних поступках. Приміром, так: ти погоджуєшся ходити до школи, і ми з тобою читаємо щовечора, як робили раніше. Домовились?Справжня мужність — це коли ти знаєш наперед, що не переможеш, а все одно борешся, борешся до кінця. Рідко перемагаєш, а все-таки часом перемагаєш.

Я розумію, що це несправедливо, що вам дістається, але інколи настає час, коли треба мобілізуватись, і від того, як ми поводимось у важку для нас годину... словом, можу сказати, що коли ви станете дорослі і все згадаєте, то зрозумієте, що я вас не зрадив. Судова справа Тома Робінсона — це випробування нашої совісті... Всевидько, я не зможу ходити до церкви, я перестану вірити в бога, коли не спробую допомогти цій людиніКоли ти виростеш, то побачиш, як білі на кожному кроці ошукують чорних. Але я тобі ось що скажу, і ти ніколи про це не забувай: якщо білий обдурює чорного, то цей білий, незалежно від того, хто він, багатий чи бідний, хоч яка порядна була б його родина, а він все одно покидьок. Це їхнє право, і їхню думку треба поважати,— сказав Аттікус.— Але для того, щоб жити по совісті з іншими людьми, я повинен жити в злагоді з власною совістю. Діяти по совісті не завжди означає погоджуватися з думкою більшості. Аттікус Фінч - адвокат

Хвилинка історіїЩо б містер Редлі не робив — це його діло. Захоче він вийти — вийде. Захоче лишатися вдома, у своєму власному будинку,— це його право, і він обійдеться без турбот таких, м'яко кажучи, цікавих, як ми. Чи сподобалося б нам, якби Аттікус вдерся ввечері, не постукавши, в нашу кімнату? А ми саме так чинимо щодо містера Редлі. Нам здається, що містер Редлі поводиться трохи дивно, а йому його поведінка не здається дивною. До того ж чи не спадало нам на думку, що коли хочеш з людиною поговорити, то ввічливіше заходити через двері, а не лізти у вікно? Нарешті, ми повинні триматися якнайдалі від цього будинку, поки нас туди не запросять, не слід більше грати в нерозумну гру, за якою нас застав Аттікус, або глузувати з будь-кого на нашій вулиці чи взагалі в нашому місті... Двері будинку Редлі більше не прочинялися ні в будні , ні в свята , а сина містера Редлі ніхто не бачив наступні п'ятнадцять років

Пересмішники—група горобцеподібних птахів. Розповсюджені пересмішники у Південній та Північній Америці. Вони найбільш відомі своєю звичкою повторювати голосові сигнали інших птахів, часто дуже гучно та з частими повторами. За годину пересмішник може відтворити голоси до 55 птахів. Невеликі довгохвості птахи, звичайно з короткими закругленими крильми. Більшість видів має скромне забарвлення — сіре, коричнювате, іноді з білими плямами на крилах і темними плямами або смугами на черевній стороні тіла. Довжина тіла від 20 до 30 см. — Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника ?

1962 р. у США була зроблена екранізація роману режисером Робертом Маллиганом . Фільм отримав премію «Оскар» за номінаціями «Кращий актор» (Грегорі Пек ) , «Кращий сценарист» (Хортон Фут ) і «Краща робота художника» . Номіновані були на премію «Оскар» актриса Мері Бедхем , оператор Рассел Харлан , композитор Елмер Бернстайн .