МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

КРИВОРІЗЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

 

 

 

 

 

 

 

                                        МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Контрольні завдання зі стислими методичними вказівками

для здобувачів освіти спеціальності 275 «Транспортні технології (за видами)»

освітньо-професійної програми «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті»

                         заочного відділення з дисципліни «Організація руху поїздів »          

 

 

 

 

 

                                                                                                            Галина Велика   

 

 

 

 

                                                              Кривий Ріг 

2023

         Рецензент:  Олександр Бурлаченко, головний інженер станції Кривий Ріг

Головний СП «Придніпровська залізниця»

Розглянуто на засіданні циклової комісії 

«Транспортні технології (на залізничному транспорті)» Протокол  №___ «___» _______ 2023р.  Голова комісії _________Галина ВЕЛИКА

                            (підпис)

Схвалено та рекомендовано для подальшого використання в освітньому процесі методичною радою викладачів ВСП « Політехнічний фаховий коледж  КНУ»  м. Кривий Ріг  протокол № ____  «____»__________20___ року,

Голова методичної ради__________ Валентина ЖАДАН

                                            (підпис)

 

Схвалено та рекомендовано для подальшого використання в освітньому процесі Міським методичним об’єднанням викладачів транспортних дисциплін  м. Кривий Ріг

протокол № ____  «____»__________20___ року Голова ММО ___________  Галина ВЕЛИКА

                            (підпис)

 

Укладач: Галина Велика, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

 

Анотація: методична розробка містить зразки навчально-методичних матеріалів та рекомендацій з власного педагогічного досвіду викладача щодо виконання  контрольних робіт з дисципліни « Організація руху поїздів» здобувачами освіти коледжу та містить добірку основних напрямків освітніх технологій, впровадження яких дозволить покращити формування професійних компетентностей здобувачів фахової передвищої освіти у галузі залізничного транспорту. 

Методична розробка рекомендована для використання  викладачами  у навчальному процесі в закладах професійної та фахової передвищої освіти.

РЕЦЕНЗІЯ

На методичну розробку « Контрольні завдання зі стислими методичними вказівками для здобувачів освіти заочного відділення ОПП «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті»  з дисципліни «Організація руху поїздів», розроблена викладачем спеціальних дисциплін ВСП «ПФК КНУ» Великою Галиною Володимирівною.

Контрольні завдання розроблені відповідно до навчальної програми  дисципліни «Організація руху поїздів». Наведені класифікація і функціональне призначення станцій, основні документи, що регламентують їх роботу, вимоги до управління. Розглянуті технологія і методика нормування маневрової роботи. Відображені технологія роботи й управління на проміжних, дільничних, сортувальних станціях, визначення обсягів роботи станції. Розглянуто нормативи та складання графіка руху поїздів, визначення його показників, порядок розрахунку технічних норм, експлуатаційної роботи, оперативного керування та аналізу роботи  станцій , розробка графічної моделі роботи станцій.

                    Методична    розробка    призначена    для    студентів    спеціальності    275

«Транспортні технології (за видами)» спеціалізації: 275.02 «Транспортні технології (на залізничному транспорті)», освітньо-професійної програми «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті» .

Таким чином, рецензована методична розробка розкриває основні розділи навчальної програми  дисципліни «Організація руху поїздів». Матеріал укладено на високому технічному рівні, написаний зрозумілою літературною українською мовою, відповідає основним вимогам написання та оформлення методичних розробок.

 

Головний інженер станції Кривий Ріг Головний 

СП «Придніпровська залізниця»              _________Олександр БУРЛАЧЕНКО ЗМІСТ

 Рецензія ………………………………………………………………………... …3

 Передмова………………………………………………………………. ………...6

1.                 Характеристика залізничного транспорту …………………………………….7

1.1            Загальні відомості про промисловий залізничний транспорт ………………..7

1.2            Визначення об’єму залізничних перевезень ………………………………..... .8

2.                 Організація роботи залізничних станцій ………………………………………9

2.1            Класифікація і характеристика роботи станції ……………………………….10

2.2            Маневрова робота станції …………………………………………………….. 10

2.3            Організації  роботи станції примикання ……………………………………....10

2.4            Організація роботи сортувальних станцій …………………………………....10

2.5            Організація залізничних перевезень за єдиним технологічним процесом ...11

2.6            Планування, облік і аналіз роботи станції ………………………………..….12

3.                 Методичні вказівки до рішення завдань контрольної роботи №1…………..13

3.1            Розрахунок вантажообігу підприємства…………………………………………13

3.2            Розрахунок вагонообігу…………………………………………………………..14

3.3            Розрахунок розмірів руху………………………………………………………...15

4.4     Розрахунок розмірів руху по нормі маси поїзда ………………………………..15

4.5     Розрахунок розмірів руху по довжині приймально - відправних колій ………16

5.       Методичні вказівки до теми: «Маневрова робота» ………………………………17

5.1     Контрольна робота №1 …………………………………………………………...20

5.2     Питання.…………………………………………………………………………...22

5.3     Задачі ……………………………………………………………………………...25

6.       Організація руху на залізничному транспорті ……………………………………29

6.1     Основи організації вагонопотоків і план формування поїздів …………………29

6.2     Графік руху поїздів ……………………………………………………………….29

6.3     Пропускна спроможність залізничних дільниць ……………………………….31

7.       Організація спеціальних перевезень промислових підприємств ………………32

7.1     Організація спеціальних перевезень металургійних заводів …………………..32

7.2     Організація роботи залізничного транспорту на відкритих та підземних гірничих розробках ………………………………………………………………….. 32

8.       Управління рухом на залізничному транспорті ………………………………… 33

8.1     Технічне нормування роботи залізничного транспорту ……………………….. 33 8.2 Оперативне планування і керівництво експлуатаційною роботою залізничного

транспорту …………………………………………………………………………… 34

8.3   Аналіз використання норм експлуатаційної роботи …………………………… 34

8.4   Диспетчерське керівництво на залізничному транспорті …………………….. 35

8.5   Автоматизовані системи управління (АСУ) ……………………………………. 35

9.       Методичні вказівки до рішення завдань контрольної роботи №2 …………. ….36

10.   Контрольна робота 2 …………………………………………………………….. 40

11.   Питання ………………………………………………………………………… ...42

12.   Задачі ………………………………………………………………………………43

13.   Перелік посилань ………………………………………………………………… 52

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 Згідно з Законом України «Про фахову передвищу освіту» «державна політика у сфері фахової передвищої освіти ґрунтується на принципах: 1) сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для здобуття освіти протягом життя; 2) доступності фахової передвищої освіти; 3) міжнародної інтеграції та інтеграції системи фахової передвищої освіти України в Європейський освітній простір…» [2, ст. 5.3]. Заклад же фахової передвищої освіти має готувати кадри для потреб економіки та суспільства, забезпечуючи якість освіти шляхом «…органічного поєднання в освітньому процесі теоретичного та практичного навчання, дослідницької та інноваційної діяльності…»

[2, ст. 29.1].

Програмою дисципліни “Організація руху поїздів” передбачається вивчення теорії та передового досвіду роботи станцій, принципів організації вагонопотоків  і використання рухомого складу, теорії графіків руху поїздів та пропускної спроможності залізничних ліній, організації перевезень за контактним графіком, організації спеціальних перевезень промислових підприємств. 

В процесі вивчення матеріалу за підручниками необхідно ретельно розібратися в схемах, графіках, рисунках. За час вивчення тем дисциплін необхідно вести короткий конспект з основних питань. На екзамен студенти приходять з конспектом. При вивчені дисципліни особливу увагу слід приділити питанням забезпечення безпеки руху поїздів, виконання маневрової роботи, організації чіткої та злагодженої роботи станції. Після вивчення програмного матеріалу студенти приступають до виконання контрольних робіт.

Навчальним планом передбачено виконання двох контрольних робіт. При виконанні контрольних робіт, студенти показують якість знань, уміння застосовувати їх при вирішенні контрольних завдань. Відповіді на питання контрольного завдання повинні бути короткими, чіткими і ілюструватися необхідними схемами та кресленнями.

При виконанні контрольної роботи студенти повинні дотримуватися вимог державних стандартів.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛІЗНИЧНОГО  ТРАНСПОРТУ

1.1 Загальні відомості про промисловий залізничний транспорт

 

Залізничним транспортом перевозиться велика кількість вантажів з різними фізичними характеристиками, умовами навантаження, розвантаження та транспортування. Перевезення вантажів потребує різного рухомого складу і засобів навантаження-вивантаження, потужної будови колії, високого рівня автоматизації транспортних процесів. Вивчаючи дану тему, студенти повинні ознайомитися з вагонами і локомотивами, пристроями станцій, з показниками роботи залізничного транспорту, вивчити основні принципи організації руху. Слід звернути увагу на те, що основними документами які регламентують діяльність залізничного транспорту з організації перевезень є план перевезень, статут залізниць, договір на експлуатацію під’їзної колії, графік руху поїздів, план формування, єдиний технологічний процес роботи станції примикання і під’їзної колії підприємства. Вивчивши основні принципи організації перевезень студенти повинні усвідомити, що дотримання їх дозволяє весь перевізний процес здійснювати з мінімальними витратами.

Матеріально-технічна база залізничного транспорту. Показники роботи промислового залізничного транспорту. Основні принципи організації руху на залізничному транспорті. Основні вантажопотоки металургійного заводу. Перевезення у вагонах парку Укрзалізниці.

Виробничі цехи металургійного заводу. Характеристика основних перевезень цехів. Призначення та особливості роботи кар’єрного транспорту, вантажопотоки кар’єрів, схем вантажопотоків. Організація відвантаження готової продукції у вагони парку Укрзалізниці. Призначення транспорту рудників. Характеристика роботи рудникового транспорту. Призначення коксохімічних заводів, їх характеристика. Робота транспорту машинобудівних заводів, особливості роботи.

Характеристика об’єднаних залізничних господарств. Форми і види їх об’єднання.

 

1.2 Визначення об’єму залізничних перевезень

 При вивчені теми необхідно усвідомити, що називається вантажообігом, від чого залежить його величина, звернувши особливу увагу на відомості вантажообігу, вагонообігу, косу таблицю вагонообігу. Для освоєння методики побудови діаграми вагонопотоків необхідно вивчити правила побудови, методику розрахунку розмірів руху на залізничному транспорті.

Студенти повинні знати методику розрахунку вантажообігу, вагонообігу і розмірів руху. Знання необхідні для вирішення завдань, включених до контрольних робіт, виконання практичних робіт, розрахунків загальної частини курсового проєкту. Знання методики побудови діаграми вагонопотоків необхідні студентам при виконанні практичної роботи №3 та графічної частини проєкту.

Вантажообіг, його характеристика, методи розрахунку. Складання відомості вантажообігу. Вибір типу рухомого складу для залізничних перевезень. Розрахунок вагонообігу, складання відомості. Складання косої таблиці вагонообігу з урахуванням напрямку руху порожніх вагонів. Перевірка правильності складання косої таблиці.

Діаграма вагонопотоків, її значення, правила побудови. Розрахунок розмірів руху на залізничному транспорті.

 

 

             

2 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЧНИХ  СТАНЦІЙ

      2.1.  Класифікація і характеристика роботи станції

 

При вивченні даної теми слід усвідомити, які бувають станції, в чому особливості роботи станції, знати операції, що виконуються на станціях.   Організацію та порядок використання технічних засобів станції встановлює технічно-розпорядчий акт (ТРА). Усвідомте, що називається технологічним процесом роботи станції, порядок його розробки та затвердження. Структура управління станції, права та обов’язки працівників станції. Знання з питань структури управління і штату станції, технологічного процесу роботи станції необхідні для виконання курсового проєкту.

 Особливості роботи станцій. Операції, що виконуються на залізничних станціях. Технічно-розпорядчий акт станції, його призначення, характеристика розділів. Особливості ТРА станції.

 Технологічний процес роботи станції, основні принципи його розробки, порядок затвердження. Структура управління і штат станції.

 

     2.2. Маневрова робота станції

 

На залізничному  транспорті маневрова робота є основною частиною перевізного процесу. За час перебування на станції вагони підлягають неодноразовим переробкам на коліях станції та на пунктах навантаження і вивантаження. Вивчаючи дану тему усвідомте, що називається маневровими пересуваннями, як поділяються маневри за призначенням і способу виробництва. Розберіть способи виконання маневрів осаджуванням, ізольованими, серійними поштовхами.

Зверніть увагу на організацію маневрової роботи на станції, забезпечення безпеки маневрів. Проаналізуйте організацію маневрової роботи на станції, де ви працюєте.

Процес маневрової роботи складається з маневрових рейсів і піврейсів, розберіться в їх класифікації. Зверніть увагу на визначення тривалості маневрів в умовах промислового транспорту. Маневровий рейс і піврейсів, їх класифікація. Тривалість маневрового рейсу, маневрів. Нормування маневрової роботи, визначення часу розформування складів, формування одногрупних і збірних поїздів. Розрахунок часу подачі вагонів на вантажні пункти та прибирання вагонів з вантажних пунктів.

 

     2.3 Організації  роботи станції примикання

 

 Станція мережі загального користування, до якої примикає під’їзна колія промислового підприємства, є станцією примикання. Вивчіть операції, що виконуються на цих станціях, приділивши увагу роботі технічної контори, організації приймально-здавальних операцій. Технологічний процес роботи станції встановлює порядок обробки поїздів на станції. Вивчить категорії поїздів, які обробляються на цих станціях. Послідовність складання графіків технологічного процесу. Операції, що виконуються на станції примикання. Організація приймально-здавальних операцій. Прийом, відправлення і пропуск поїздів. Інформація про прохід поїздів на станцію примикання. Організація роботи технічної контори станції примикання.

 Порядок обробки поїздів на станції примикання. Передові методи обробки поїздів. Послідовність складання графіків технологічного процесу обробки поїздів і вагонів.

 

     2.4 Організація роботи сортувальних станцій

 

 Необхідно усвідомити призначення сортувальних станцій, які категорії поїздів обробляються на цих станціях, порядок обробки поїздів в залежності від їх категорій. Дуже важливо правильно організувати маневрову роботу на сортувальних станціях. Приділити  особливу увагу питанням організації розформування та формування поїздів на витяжних коліях, сортувальних гірках і технології роботи гірки. 

 Потрібно знати порядок обробки поїздів різних категорій на сортувальних станціях, вміти складати графіки обробки з обґрунтуванням норм часу на операції, знати, як встановлюється черговість подачі та прибирання вагонів. 

 Організація вагонопотоків. Сортувальні станції, їх призначення. Операції, що виконуються на сортувальних станціях. Обробка поїздів транзитних, які прибули до розформування і сформованих на станції. Організація маневрової роботи на сортувальних станціях. Передові методи організації розформування та формування поїздів на сортувальних станціях.

Технологія розпуску составів з гірки . Графік роботи гірки. Інформаційне забезпечення сортувальних станцій. АСУСС. Категорії поїздів, що оброблюються на станціях. Порядок їх обробки, графіки обробки. Організація і передові прийоми  маневрової роботи на районних станціях. Планування черговості подачі і прибирання вагонів. Планування подачі вагонів до вантажно-розвантажувальних фронтів при перевезенні вантажів. Маршрут відправника. Визначення часу на завантаження маршруту. Графіки послідовності подачі та прибирання вагонів на вантажні пункти станції.

 

      2.5 Організація залізничних перевезень за єдиним технологічним процесом

 

 Відповідно до Статуту залізниць, робота під’їзних колій великих підприємств з вантажообігом 100 вагонів на добу і більше та мають власні локомотиви, повинна проводитися на основі єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії станції примикання (ЄТП). Єдина технологія найбільш досконала форма роботи станції і під’їзних колій, що погоджує роботу, зниження простою вагонів і виконання графіків руху. Вивчивши тему, студенти повинні знати вимоги до ЄТП, завдання, його структуру і зміст, порядок розробки. 

            Завдання              ЄТП, його структура і зміст. Порядок розробки ЄТП.

Організаційно-технічні заходи, необхідні для впровадження ЄТП.

       2.6 Планування, облік і аналіз роботи станції

 

 Добовий план-графік дозволяє визначити завантаження всіх елементів станції і являє собою графічне зображення роботи станції. Порядок його розробки. Визначення показників роботи станції. Оперативне планування роботою станції. Аналіз роботи станції. Добовий план-графік роботи станції, його призначення  та порядок розробки. Визначення норм простою вагонів на станції на основі добового план-графіку. Визначення використання витяжок, гірок, станційних колій. Оперативне планування роботи станції: добовий план, змінний план, план завдання на 3-4 години. Порядок складання оперативних планів. Керівництво виконання плану. Аналіз роботи станції. Основні вимірювачі роботи станції. Робота станції в зимових умовах. Організація снігоборотьби на станції.

        

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №1

 

1. Розрахунок вантажообігу підприємства

 

Вантажообіг станції, яка обслуговує цехи підприємства, визначається на основі продуктивності цехів і витратних коефіцієнтів сировини, матеріалів і відходів виробництва.

Потрібна на річний період маса (т) кожного виду матеріалу, а також відходів виробництва розраховується за формулою:

 

𝑃_𝑝= 𝑄_𝑃 ∙ 𝐾_𝑃  ,т                                               (1.1)

 

   де 𝑄_𝑃 – річна виробнича програма з випуску готової продукції або   напівфабрикатів, т;

𝐾_𝑃- коефіцієнт витрати або виходу матеріалів.

Розрахунок добового вантажообігу проводиться з урахуванням    нерівномірності перевезень.

Величина розрахункового добового вантажообігу цехів металургійного   заводу визначається за формулою:

 

                                                                                                     𝑃_𝑃.     = 𝑄^{р ∙ 𝐾н  ∙   𝐾р}    ,т                                      (1.2)

 

де  𝑄_𝑃- річна продуктивність цеху, т;

К_р- витратний коефіцієнт;

К_н- коефіцієнт нерівномірності.

 

Розрахунковий добовий вантажообіг станції чи кар’єру  визначаємо   формулою:

                                     Р_р.с   = ^Р₃₆₅^{р  ∙ К н}  ,т                                         (1.3)

 

де  Р_р.с   - розрахунковий добовий вантажообіг,т;

𝐾_𝐻 - коефіцієнт нерівномірності.

    При проектуванні проекту величина коефіцієнта нерівномірності  приймається для внутрішніх перевезень 𝐾_𝐻 = 1.0 − 1.1 , для зовнішніх перевезень по прибуттю 𝐾_𝐻 = 1,1 − 1,2.

 

2. Розрахунок вагонообігу

Потрібна кількість вагонів для перевезення кожного роду вантажу розраховуємо за формулою:

 

Р^р.с

И =    , вагонів                                            (1.4)

𝑞∙𝐾_𝑟

 

де Р_р.с - розрахунковий добовий вантажообіг, т; q - вантажопідйомність вагонів, т;

𝐾_𝑟- коефіцієнт використання  вантажопідйомності вагонів.

 

 Для  розрахунків вагонообігу необхідно вибрати найбільш раціональний рухомий склад і встановити коефіцієнт використання вантажопідйомності вагонів.

Коефіцієнтом використання вантажопідйомності вагонів називається відношення фактичного завантаження вагонів до його вантажопідйомності. Величина коефіцієнта залежить від роду перевезених вантажів, застосованого рухомого складу та методів навантаження. Користуючись виконаними розрахунками , складаються відомість і коса таблиця вагонообігу, на основі якої розробляється діаграма вагонопотоків. 

 

 

 

 

3. Розрахунок розмірів руху

 

Розрахунок числа поїздів, що приходять по перегону, можна виконати за методикою. Розрахунок розмірів руху виконуються з урахуванням норми маси поїзда, довжини приймально-відправних колій, довжини фронтів навантаженнявивантаження, умов технологічного процесу роботи підприємства.

 

  4. Розрахунок розмірів руху по нормі маси поїзда

 

Масові вантажі – вугілля, вапняк, агломерат, кокс і інші надходять на металургійні заводи маршрутами. Число вагонів у маршруті визначається за формулою:

𝑄^бр

𝑚 =   , вагонів                                   (1.5)

𝑞бр

 

де 𝑄_бр- норма маси поїзда, т

     𝑞_бр – маса брутто одного вагону, т

 

Потім визначаємо кількість поїздів за формулою:

 

И

𝑁 = , поїздів                                          (1.6)

𝑚

 

де И- кількість поїздів з певним вантажем , що перевозиться на добу по перегону.

 

Розрахунки за вище наведеними формулами виконуються в тому випадку, коли вантажі перевозяться в однорідному рухомому складі. 

Вантажі перевозяться в невеликій кількості на підприємство або в середині підприємства в збірних поїздах. Кількість збірних поїздів визначається за формулою:

 

ΣИ∙g^бр

𝑁 = ,   поїздів                                         (1.7)

𝑄бр

 

де И – кількість вагонів в збірних поїздах;     g_бр- маса вагонів брутто, т

    𝑄_бр- норма маси поїзду, т

 

4.Розрахунок розмірів руху по довжині приймально - відправних колій

 

За довжиною приймально-відправних колій зазвичай визначається кількість поїздів з порожніми вагонами, так як вони накопичуються  на станції УЗ або на станції підприємства. У тому випадку, коли склад поїзда з навантажених вагонів обмежується довжиною приймально-відправної колії, кількість поїздів для завантажених вагонів визначається по довжині приймально-відправної колії.

Кількість поїздів в цьому випадку визначається за формулою:

 

ΣІ ∙ 𝐿ваг

𝑁 =  , поїздів                                 (1.8)

(𝐿кор−𝐿лок)−а

 де ΣІ ∙ 𝐿ваг – сумарна довжина порожніх вагонів,

L_кор- корисна довжина приймально-відправних колій, L_лок- довжина локомотива,

а- відстань, враховуюча неточність розташування поїзда на колії (м)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ТЕМИ:

«МАНЕВРОВА РОБОТА»

 

На промисловому залізничному транспорті маневрова робота – основна частина перевізного процесу.

На станціях виконуються: розформування і формування составів, перестановка складів або груп вагонів з парку в парк, подача вагонів до вантажних фронтів, причеплення вагонів до поїздів та інші маневри.

Формування та розформування поїздів виконуються на гірках і витяжних коліях. Формування складу виконується одночасно з розформуванням. Тривалість розформування-формування поїздів на витяжній колії в хвилинах, визначається по формулі:

 

Т_р.ф = Т_с + Т_ос  , хв                                       (1.9)

 

де Т_с- технологічний час сортування,

Т_ос- тривалість осаджування вагонів, що визначається за формулою:

 

Т_ос = 0,6 𝑚_𝑐  , хв                                          (1.10)

 

де 𝑚_𝑐- склад поїзда в фізичних вагонах

 

Технологічний час на сортування розраховується за формулою:

 

𝑇_𝑐 = 𝐴 ∙ 𝑔_𝑝 + Б ∙ 𝑚_𝑐  , хв                          (1.11)

 

де 𝑔_𝑝- кількість відчепів в составі

А,Б-коефіцієнти величина яких залежить від ухилу витяжної колії, способу   проведення маневрів, серії локомотива.

 

Технологічний час закінчення формування складу розраховується за формулою: 

 

Т_о.ф. = Т_пте + Т_под  , хв                              (1.12)

 

де Т_пте- час на розстановку вагонів в составі згідно ПТЕ, котрий розраховується   за  формулою: 

 

Т_пте = В + Е ∙ 𝑚_ф  , хв                                   (1.13)

 

де 𝑚_ф- число вагонів, що включаються у формований склад;

В,Е – коефіцієнти, величина яких залежить від числа операцій розчеплення вагонів в накопиченому складі 𝒫₀ , необхідного для розстановки вагонів відповідно до вимог ПТЕ.

Т_тп - підтягування вагонів з боку витяжних колій, які розраховуються за формулою:

 

Т_тп = 0,08 𝑚_ф  , хв                                 (1.14)

 

Час формування збірного поїзда накопичується на одній колії, розраховується за формулою:

 

Т_ф = Т_с + Т_сб  , хв                                    (1.15)

 

де, Т_с- час, витрачений на сортування вагонів, величина якого розраховується за  формулою (1.11):

   Т_сб- час складання вагонів після сортування, яке розраховуємо за формулою:

 

Т_с = 1,8 ∙ р + 0,3 ∙ 𝑚_сб , хв                          (1.16)

 

де р- число колій, з яких ці вагони переставляються;

  𝑚_сб- число вагонів, що подаються на колії зборки формованого складу

 

Значення р і  𝑚_сб залежать від кількості поїзних груп К в формованому складі і розраховуються за формулою :

 

𝑚_сб = 𝑚^{ф∙ (}_К^К−1)  , вагонів                                       (1.17)

 

р = К − 1  , колій                                             (1.18)

 

де 𝑚_ф – склад формованого збірного поїзда;      К- кількість поїзних груп.

 

             

Контрольна робота №1

 

Контрольна робота 1 складена в 50 варіантах. Номер варіанту визначається двома останніми цифрами шифру студента. У завданні номера завдань вказані за номером варіанту. Наприклад, 69 (1) – завдання № 69, вихідні дані потрібно брати за першим варіантом або 59 (9) – задача № 59, вихідні дані беруться по дев’ятому варіанту. 

Завдання контрольної роботи 1 включає питання першого і другого розділу методичних вказівок, кожен студент чітко і докладно відповідає на два питання і вирішує два завдання. При підготовці до виконання контрольної роботи студенти повинні вивчити матеріали першого та другого розділу методичних вказівок.

 

             

Таблиця 1. Таблиця вибору  варіантів контрольної роботи 1

 

Номер варіанта	Дві останні цифри шифру студента			Номери питань і задач
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50.	01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36. 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50	51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 00	1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50.	51 52 53 54 55 56 57 58 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19	59(1) 59(2) 59(3) 59(4) 59(5) 59(6) 59(7) 59(8) 59(9) 59(10) 60(1) 60(2) 60(3) 60(4) 60(5) 60(6) 60(7) 60(8) 60(9) 60(10) 61(1) 61(2) 61(3) 61(4) 61(5) 61(6) 61(7) 61(8) 61(9) 61(10) 62(1) 62(2) 62(3) 62(4) 62(5) 62(6) 62(7) 62(8) 62(9) 62(10) 63(1) 63(2) 63(3) 63(4) 63(5) 63(6) 63(7) 63(8) 63(9) 63(10)	64(1) 64(2) 64(3) 64(4) 64(5) 64(6) 64(7) 64(8) 64(9) 64(10) 65(1) 65(2) 65(3) 65(4) 65(5) 65(6) 65(7) 65(8) 65(9) 65(10) 66(1) 66(2) 66(3) 66(4) 66(5) 66(6) 66(7) 66(8) 66(9) 66(10) 67(1) 67(2) 67(3) 67(4) 67(5) 67(6) 67(7) 67(8) 67(9) 67(10) 68(1) 68(2) 68(3) 68(4) 68(5) 68(6) 68(7) 68(8) 68(9) 68(10)

             

Питання 

1.       Значення залізничного транспорту у вантажних і пасажирських перевезеннях. 

2.       Основні принципи організації руху

3.       Організаційна структура управління залізничним транспортом

4.       Організаційна структура управління службами

5.       Призначення вантажної служби та служби руху

6.       Призначення пасажирської служби 

7.       Призначення локомотивної та вагонної служби

8.       Показники роботи залізничного транспорту

9.       Класифікація поїздів. Поняття про перевізні документи.

10.   Основні вантажопотоки металургійного заводу. Перевезення у вагонах Укрзалізниці.

11.   Призначення та особливості роботи кар’єрного транспорту. Вантажопотоки кар’єрів, схеми вантажопотоків.

12.   Призначення транспорту рудників . Характеристика роботи рудничного транспорту.

13.   Перевезення коксохімічних заводів, особливості роботи.

14.   Перевезення машинобудівних заводів, особливості роботи.

15.   Вантажообіг, його характеристика та розрахунок. Складання відомості вантажообігу.

16.   Вибір типу рухомого складу для залізничних перевезень . Розрахунок вагонообігу, складання відомості.

17.   Складання косої таблиці вагонообігу з урахуванням напрямку руху порожніх вагонів. Перевірка правильності складання косої таблиці.

18.   Діаграма вагонопотоків, її значення і правила побудови.

19.   Розрахунок розмірів руху

20.   Призначення станцій

21.   Технічно-розпорядчий акт станції, його призначення, характеристика розділів. Особливості ТРА станцій промислових підприємств

22.   Технологічний процес роботи станцій промислових підприємств , основні принципи його розробки, порядок затвердження.

23.   Структура управління і штат станції.

24.   Маневри. Класифікація маневрів за призначенням і способу виробництва.

25.   Маневрові засоби.

26.   Організація маневрової роботи на станції. Забезпечення безпеки руху при виконанні маневрів.

27.   Маневрові рейс і піврейс, їх класифікація. 

28.   Нормування маневрової роботи.

29.   Розформування – формування поїздів на витяжній колії.

30.   Розформування – формування поїздів на гірці.

31.   Техніка виконання маневрових робіт на витяжних  коліях і гірках

32.   Визначення часу розформування – формування одногрупних і збірних поїздів.

33.   Розрахунок часу перестановки складів з одного парку станції в інший або між районами станції. Розрахунок часу подачі вагонів на вантажні пункти та прибирання вагонів з вантажних пунктів.

34.   Операції, що виконуються на станції примикання. Організація приймальноздавальних операцій.

35.   Інформація про підхід поїздів на станцію. Підготовка станції до прийому і здачі поїздів.

36.   Організація роботи технічної контори станції.

37.   Порядок обробки поїздів на проміжній станції.

38.   Прийом, відправлення і пропуск поїздів на проміжній станції.

39.   Робота зі збірними поїздами на проміжній станції.

40.   Сортувальні станції, їх призначення. Операції, що виконуються на сортувальних станціях підприємств.

41.   Категорії поїздів, що обробляються на сортувальних станціях. Обробка транзитних поїздів, які прибули в розформування і сформуванні на станції.

42.   Організація маневрової роботи на сортувальних станціях.

43.   Технологія розпуску составів з гірки. Графік роботи гірки.

44.   Складання графіків технологічного процесу обробки поїздів різних категорій на сортувальній станції.

45.   Інформаційне забезпечення сортувальних станцій, АСУСС.

46.   Планування подачі вагонів до вантажно-розвантажувальних фронтів при перевезенні вантажів. Визначення часу на завантаження маршруту.

47.   Робота станції примикання та під’їзних колій промислових підприємств по ЄТП.

48.   Завдання ЄТП, його структура та зміст.

49.   Порядок розробки ЄТП. Організаційно-технічні заходи, необхідні для випровадження ЄТП.

50.   Узгодженість роботи станцій і прилеглих ділянок.

51.   Добовий план-графік роботи станції, його призначення та порядок розробки.

52.   Визначення вимірників роботи станції. 

53.   Оперативне планування роботи станції: добовий план, змінний план, планзавдання на 3-4 години.

54.   Порядок складання та керівництво виконання оперативних планів.

55.   Аналіз роботи станції.

56.   Структура  управління станцією.

57.   Заходи щодо забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті.

58.   Робота станції в зимових умовах. Організація снігоборотьби на станції.

 

             

Задачі 

59.   На заводську сортувальну станцію з зовнішньої мережі, надходить кокс (К_р = 0,5), вапняк ( К_р = 0,2) , вогнетриви ( К_р = 0,3), а на зовнішню мережу – відправляється чавун в чушках (К_р = 0,5), прокат (К_р= 1,15), злитки (К_р = 1,2)

Визначте розрахунковий добовий  вантажообіг, складіть відомість і косу таблицю вантажообігу. Вихідні дані наведені в таблиці 59.1.

Таблиця 59.1

 

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Річна продуктивність доменного цеху млн. т	5,0	5,5	4,0	4,5	5,8	6,0	6,2	6,4	5,7	4,9
Річна продуктивність конверторного цеху, млн. т	4,9	4,4	3,5	4,1	5,0	5,5	5,2	6,0	4,9	4,0
Річна продуктивність прокатного цеху, млн. т	2,0	1,9	1,2	1,8	2,1	2,4	2,3	2,5	2,1	1,7

 

 

60.   В доменний цех надходить агломерат із зовнішньої мережі,  видатковий коефіцієнт 1,5;  окатиші ( Кр = 0,3) , із зовнішньої мережі, кокс (Кр = 0,5) з коксохімічного цеху. Відправляється з цеху чавун на міксер сталеплавильного цеху і на розливні машини, шлак ( Кр = 0,57) на відвали. Визначте розрахунково - добовий вантажообіг. Покажіть вантажопотоки на діаграмі. Вихідні дані наведені в таблиці 60.1.

Таблиця 60.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Річна продуктивність доменного цеху	5,2	5,5	6,0	6,2	5,8	5,7	4,9	5,0	5,4	3,8
Річна продуктивність сталеплавильного цеху	5,0	5,4	5,8	6,0	5,7	5,4	4,6	4,5	5,1	3,4
Витратний коефіцієнт чавуну в сталеплавильному цеху	0,65	0,68	0,69	0,54	0,7	0,6	0,8	0,85	0,7	0,75

    

61.   В конверторний цех надходить чушковий чавун ( К_р= 0,56) і металобрухт (К_р-0,

42) із зовнішньої мережі. Злитки відправляються на прокат і на склад злитків, шлак (К_р = 0,15) в копровий цех. Визначте розрахунковий добовий вантажообіг, покажіть вантажопотоки на діаграмі . Вихідні дані наведені в таблиці 61.1. Таблиця 61.1 

Найменування					Варіант
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Річна продуктивність конверторного цеху, млн. т	3,5	3,7	3,9	3,2	3,5	3,7	4,0	3,6	3,8	3,4
Річна продуктивність прокатного цеху, млн.т	1,5	2,1	1,7	2,1	2,0	2,1	2,0	1,9	1,2	1,8
Витратний коефіцієнт злитків в прокатному цеху	1,15	1,14	1,1	1,12	1,13	1,1	1,16	1,17	1,18	1,19

 

62.   На вантажний двір прибуває цемент, папір, пісок зі станції А. В зворотному напрямку відправляють сіль. Визначте число вагонів, необхідних для перевезення кожного роду вантажу (тип вагонів прийміть самостійно), і число поїздів на перегоні. Таблиця 62.1

Найменування						Варіант
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Цемент
	Папір
	Пісок
	Сіль
Норма маси поїзда, т
Корисна довжина колії, м

 

63.   Із зовнішньої мережі на заводську сортувальну станцію надходить агломерат, вапняк, кокс. Відправляється на зовнішню мережу чушковий чавун. Визначити число вагонів, необхідних для перевезення  кожного роду  вантажу ( тип вагонів прийміть самостійно), і число поїздів на перегоні. Вихідні дані наведені в таблиці 63.1.

Таблиця 63.1

Найменування						Варіант
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Агломерат
	Вапняк
	Кокс
	Чушковий чавун
Норма маси поїзда, т
Корисна довжина колії, м

 

 

64.   На рудо-навантажувальну станцію прибуває вугілля, ліс, обладнання. На зовнішню мережу відправляється руда. Виберіть тип рухомого складу для перевезення кожного роду вантажів. Визначте кількість вагонів, що перевозяться на добу, і число поїздів для перевезення навантажених і порожніх вагонів.  Вихідні дані наведені в таблиці 64.1.

  Таблиця 64.1

Найменування						Варіант
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
	Ліс
	Обладнання
	Вугілля
	Руда
Норма маси поїзда, т
Корисна довжина колії, м

 

65.   Визначте черговість подачі вагонів до пунктів вантажної роботи, яка забезпечує мінімальний простій в очікуванні подачі, за умови, що робота виконується одним локомотивом. Вагони подаються в три пункти – А, Б, В.

Вихідні данні наведені в таблиці 65.1.        Таблиця 65.1

Найменування						Варіанти
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Кількість вагонів, що подаються	А	1	10	20	17	16	7	9	14	12	11
	Б	8	15	10	9	8	14	13	8	8	9
	В	5	9	15	10	12	10	8	10	15	7
Час на подачу вагонів і повернення локомотива	А	2	40	50	68	34	35	45	30	50	48
	Б	2	32	40	29	40	28	26	22	26	20
	В	2	27	45	20	38	30	24	49	30	23

.  

66.   Визначте кількість вагонів, які подаються на кожен вантажний фронт при умові, що навантаження маршрутів відбувається на трьох складах. Вихідні данні наведено у таблиці 66.1.

          Таблиця 66.1

Найменуванн я					Варіанти
Час навантаження	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1 склад	4	6	7	3	5	8	9	10	3	5
2 склад	6	8	4	5	9	12	7	6	7	9
3 склад	8	10	3	9	11	6	4	5	9	10
К-ть вагонів у маршруті	40	45	50	55	60	65	40	43	47	52

 

67.   Визначити час розформування складу з гірки. Парк прийому та сортувальний парк розташовані послідовно. Гірка механізована. Вихідні данні наведені в таблиці 67.1.

Таблиця 67.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Число фізичних вагонів у складі	40	45	47	50	53	55	58	42	39	38
Кількість відчепів в складі	12	13	11	10	14	16	10	12	13	11
Відстань від горба гірки до граничного стовпчика парку прийому, м	150	200	180	300	210	220	250	300	320	200

 

68.   Визначте час формування складу збірного поїзда, якщо для накопичення вагонів збірного поїзда в парку виділена одна колія, маневри виконує тепловоз поштовхами на витяжній колії, вагони підбираються групами для кожної станції ділянки. Вихідні данні наведені в таблиці 68.1.

Таблиця 68.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Число фізичних вагонів в складі	50	55	40	45	35	30	39	43	47	41
Кількість відчепів у складі	14	13	15	16	12	13	11	12	14	13
Ухил витяжної колії	1,8	1,3	1,5	2,2	2,8	2,6	2,4	2,0	3,0	4,1
Кількість поїзних груп в поїзді	6	7	8	5	6	4	7	8	7	6

 

69.   Визначити норму часу на закінчення формування одногрупного поїзда. Вагони накопичуються на одній колії, формує їх один локомотив. Вагони підтягуються з боку вантажної колії. Вихідні данні наведені в таблиці 69.1. Таблиця 69.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Число фізичних вагонів в поїзді	50	45	40	35	60
Середнє число розцінок що приходяться на склад	0,65	0,55	0,60	0,70	0,75

 

70.   Визначте норму часу на розформування – формування складу. Склад формується тепловозом на витяжній колії одногрупники серійними поштовхами. Вихідні данні наведені у таблиці 70.1.

Таблиця 70.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Ухил витяжної колії	1,2	1,7	2,8	2,2	3,0
Число фізичних вагонів у складі	50	45	40	30	42
Число відчепів в складі розформування	13	15	12	10	11

 

 

3 ОРГАНІЗАЦІЯ РУХУ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

 

3.1 Основи організації вагонопотоків і план формування поїздів 

 

Одним з основних завдань організації руху поїздів є правильна організація вагонопотоків, що полягає у встановленні найбільш раціонального порядку їх слідування по залізничних напрямках і найвигіднішою системи формування поїздів. Пред’явлення до перевезення вантажовідправниками кам’яного вугілля, коксу, руди, нафти, мінеральних, будівельних матеріалів ті інших масових вантажів здійснюється маршрутами відправника. 

Значення маршрутизації. 

План формування поїздів. 

Вихідні матеріали, необхідні для розробки плану формування.

Вивчаючи дану тему, студентам необхідно ознайомитися з організацією вагонопотоків, вивчити порядок розробки плану формування передатних і збірних поїздів.

 

3.2 Графік руху поїздів

 

Вагонопотоки, організовані відповідно до плану формування поїздів, слідують відповідно графіку руху поїздів. Графік руху є основою організації руху поїздів на залізничному транспорті, планом експлуатаційної діяльності. Вивчаючи дану тему зверніть увагу, які бувають графіки руху та як зображується лінія ходу поїзда. Маса поїзда є найважливішим показником, що визначає технічний рівень залізничного транспорту та якість організації руху. 

Значення графіка руху поїздів. Графічне зображення лінії ходу поїзда.

Класифікація графіків руху поїздів. Розклад руху поїздів, форма графіка руху внутрішньозаводських поїздів, приблизна нумерація поїздів.

Елементи графіка руху поїздів: норма маси поїзда, швидкість руху, час ходу поїзда по перегону, стоянки поїздів на станціях, їх тривалість, станційні інтервали.

Розрахунок станційних інтервалів схрещення поїздів, інтервалу неодночасного прибуття поїздів протилежних напрямків, інтервалу попутного слідування поїздів, неодночасного прибуття і попутного відправлення. Розрахунок інтервалу між поїздами у пакеті. Розробка графіка руху, його ув’язка з планом формування поїздів та графіком обороту локомотивів.

 

3.3 Пропускна спроможність залізничних дільниць

 

Вивчаючи дану тему, особливу увагу приділяють методиці розрахунку пропускної спроможності перегонів залізничних ділянок, станцій. Після вивчення теми студенти повинні вміти визначити період графіка, розрахувати пропускну спроможність одноколійних і двоколійних перегонів, пропускну і переробну спроможність станції. Вивчити основні заходи щодо збільшення пропускної спроможності.

Основні поняття про пропускну спроможність залізничних ділянок. Пропускна спроможність перегонів. Методи розрахунку пропускної спроможності перегонів.

Формули розрахунку пропускної спроможності перегонів при основних типах графіків: парному і непарному, не пакетному, непарному пакетному, частково пакетному.

Розрахунок пропускної спроможності дільниці. Пропуск поїздів через обмежуючий одноколійний перегін.

Пропускна і переробна спроможність станції. Методи розрахунку. Розрахунок пропускної спроможності горловини і приймально – відправних колій станції. Розрахунок переробної спроможності витяжок і сортувальних гірок. Пропускна спроможність вантажно – розвантажувальних комплексів і вантажних фронтів. 

Організаційно – технічні та реконструктивні заходи щодо збільшення пропускної спроможності.

 

 

 

 

4 ОРГАНІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

4.1 Організація спеціальних перевезень металургійних заводів

 

При вивченні цієї теми необхідно усвідомити, що робота на ділянках перевезень рідкого чавуну і шлаку доменного цеху визначається тим, що ці продукти випускаються з доменних печей за графіком. На підставі графіків випуску чавуну і шлаку розробляють графіки руху. Одночасно з графіком руху розробляються графіки обороту локомотивів, на підставі якого визначаються робочі парки локомотивів та ковшів. Зверніть увагу на те, що в сталеплавильному цеху графік випуску плавок не може бути стабільним, так як тривалість плавки не є постійною.

Зверніть увагу на особливість перевезень злитків конверторного цеху. При вивченні перевезень прокатного цеху приділіть увагу питанням маршрутизації при відправленні готової продукції. 

Характеристика спеціальних перевезень доменного цеху. Організація перевезень колошникового пилу, гарячого агломерату, скрапу, сміття доменного цеху. Організація перевезення рідкого чавуну. Графіки обороту чавуновозних складів. Розробка графіка руху чавуновоз них складів. Організація перевезень рідкого шлаку доменного цеху. Характеристика спеціальних перевезень сталеплавильних цехів.

Організація перевезень візків зі злитками при розливанні зверху й сифонним способом у наливниці, розширенні до верху і до низу. Графіки обороту складів, що перевозять злитки. Розробка графіка руху складів зі злитками.

Організація перевезення шихтових матеріалів сталеплавильних цехів. Графіки обороту мульдових складів та розробка графіків руху. Характеристика перевезень вантажів прокатних цехів, коксохімічних, скрапорозділочних і допоміжних цехів заводу. Контактні графіки перевезень вантажів промислових підприємств.

 

4.2 Організація роботи залізничного транспорту на відкритих та підземних

гірничих розробках

 

Вивчаючи дану тему, зверніть увагу на особливість розробки графіка руху локомотиво – складів кар’єра, на визначення часу обороту локомотиво – складів, так як це один з основних показників роботи кар’єрного транспорту, що впливає на продуктивність і потрібну кількість локомотивів. 

Вивчіть методику розрахунку парку локомотивів та вагонів кар’єру. Зверніть увагу на розрахунок пропускної спроможності кар’єрних залізничних колій. Організація перевезень корисних копалин і розкриву кар’єрів. Навантаження складів екскаватором, визначення часу навантаження. Обмін складів у екскаваторів.

Характеристика перевезень при видобутку корисних копалин підземним способом. Балансовий графік, порядок побудови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 УПРАВЛІННЯ РУХОМ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

 

5.1 Технічне нормування роботи залізничного транспорту

 

Організацію виконання плану перевезень вантажів при забезпеченні високого рівня використання рухомого складу та технічних засобів забезпечує система управління експлуатаційною роботою залізниць.

План навантаження і вивантаження вагонів. Методика розрахунку інвентарного парку локомотивів та вагонів. Технічне нормування і його завдання. Планування норм, передачі порожніх вагонів, вимірники використання вантажних вагонів: обіг і продуктивність вагонів робочого парку, коефіцієнт місцевої роботи, статичне та динамічне навантаження вагона. Визначення норм простою вагонів. Експлуатаційний оборот і продуктивність локомотивів. Нормування парку вагонів і локомотивів.

5.2 Оперативне планування і керівництво експлуатаційною роботою

залізничного транспорту

 

Вивчаючи дану тему, студенти повинні знати, що оперативне планування застосовується для забезпечення виконання плану перевезень, технічного плану та графіка руху в конкретних умовах і повинні знати порядок складання оперативних планів роботи. Основи оперативного планування і регулювання перевезень.

Складання оперативних планів вантажної і поїзної роботи.

 

5.3 Аналіз використання норм експлуатаційної роботи

 

Вивчаючи дану тему студенти повинні знати, що мета аналізу експлуатаційної роботи є визначення якості виконання залізничними станціями планів навантаження, норми оберту вагонів, встановлення причин відхилення від норм, визначення внутрішніх резервів і необхідних заходів щодо усунення недоліків, підвищення якості роботи.

Значення і види аналізу. Аналіз використання планів навантаження і вивантаження. Аналіз використання рухомого складу. Аналіз виконання графіка руху.

 

 5.4  Диспетчерське керівництво на залізничному транспорті

 

Диспетчерське управління рухом поїздів передбачає централізацію управління перевізним процесом одним робітником – диспетчером, який на основі оперативного зв’язку з об’єктами залізничного транспорту отримує інформацію про стан перевізного процесу та вирішує питання, що виникли. 

Завдання і структура диспетчерського керівництва експлуатаційною роботою. 

Функції працівників диспетчерського апарату. Диспетчерський зв'язок. Робоче місце поїзного диспетчера. Графік виконаного руху.

Робота диспетчера. Керівництво рухом поїздів і маневрових передач. Керівництво маневровою роботою. Забезпечення виконання плану і норм простою вагонів. Робота диспетчера по виконанню ЄТП.

 

 5.5 Автоматизовані системи управління (АСУ)

 

Вивчаючи тему, студенти повинні усвідомити, що найбільш досконала організація перевезень досягається при створенні автоматизованих систем управління залізничним транспортом. 

Структура транспортних підсистем АСУ заводу. Управління загальнозаводським перевезеннями. Автоматизовані системи обліку вагонів.

 

             

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РІШЕННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ №2

 

Пропускною спроможністю залізничної лінії називається найбільше число поїздів або пар поїздів встановленої ваги, яке може бути пропущене для даної лінії в одиницю часу (зазвичай за добу) при певній технічній оснащеності, прийнятій системі організації руху поїздів (типу графіка).

Розрахунок пропускної спроможності залежить від типу графіка. Коли розробляють паралельний графік руху поїздів на одноколійній лінії, то поїзда прокладають на кожному перегоні однаковими повторюваними групами. Час занять перегону групою поїздів, характерною для даного типу графіка, називається періодом графіка. Період графіка приведено на рис. 8.1

Щоб визначити число поїздів, яке можна пропустити на даному перегоні за добу в кожному напрямку, треба розділити добовий період в хвилинах (тобто 1440)  на період графіка і помножити результат на число поїздів даного напрямку в періоді.              

 

Рис 8.1

 

Розраховується пропускна здатність одноколійних перегонів за формулами в непарному напрямку:

                                                            N′_макс = ^{1440 ∙ К′}  , поїздів                            (2.1)

Тпер

 

В парному напрямку:

                                                          N′_макс = ^{1440∙К′′} , поїздів                             (2.2)

Тпер

 

де N′_макс ,  N′′_макс – пропускна спроможність перегону в непарному та парному напрямку в поїздах;

К′ , К′′  - число непарних і парних поїздів в періоді;

Т_пер – період графіка, хв.

 

Для звичайного графіка (парного), при якому К′ = К′′  .

Пропускна спроможність розраховується за формулою:

                                                         N_макс = ¹⁴⁴⁰  , пар поїздів                            (2.3)     Тпер

 

де  N_макс – пропускна спроможність перегону в парах поїздів.

 

Для двоколійних ліній пропускну спроможність визначають в кожному напрямку руху окремо.

Періодом графіка на двоколійний лінії при пакетному русі є інтервал між поїздами в пакеті.

Визначають пропускну спроможність двоколійного перегону за формулою:

                                                             N_макс = ¹⁴⁴⁰  , поїздів                                   (2.4) l

 

де l – розрахунковий інтервал між поїздами в пакеті, хв.

 

Пропускна      спроможність       двоколійного        перегону,    обладнаного напівавтоматичним блокуванням визначається за формулою:

                                                             N = ¹⁴⁴⁰  , поїздів                                       (2.5)

Тпер

 

де Т_пер – період графіка в хв, який визначається за формулою:

 

 

                                                            Т_пер = t_х + Ʈ_п.с.  , хв                                     (2.6)

 

t_х – час ходу поїзда по перегону, хв;

Ʈ_п.с.  – інтервал попутного слідування, хв.

До технічної оснащеності лінії, на яку впливає пропускна здатність, відноситься  число головних колій на перегонах і потужність верхньої будови колії, системи засобів сигналізації та зв’язку, конструкції станції, число приймально – відправних колій і спосіб управління стрілками та сигналами на станціях. Потужність пристроїв енергопостачання, кількість і потужність екіпірувальних і ремонтних деповських пристроїв, тип локомотивів. Чим досконаліше і потужніше технічна оснащеність залізничної лінії, тим більше її пропускна здатність. 

Пропускна спроможність залізничної лінії визначається пропускною спроможністю окремих її елементів: перегонів, станцій, пристроїв енергопостачання, локомотивного господарства. Найменша пропускна спроможність одного з цих елементів називається результативною пропускною спроможністю лінії. 

Визначивши величину періоду графіка, визначаємо пропускну здатність перегону за формулою:

                                                          N_m  К , поїздів                                  (2.7) Тпер

 

де  N_m – максимальна пропускна спроможність;

     1440 – число хвилин за добу;

      К – число пар поїздів в одному періоді графіка.

 

Рис 8.2

 

 

 

Рис 8.3

 

Періоди одноколійних непарних графіків: а – частково пачечний,   б – не парно пакетний, в – частково пакетного.

Так, при непарному частково пачечному графіку (рис. а) в період графіка входять два непарних і один парний поїзд. 

Якщо прийняти, що  t′ = 19 хв, t′′ = 16 хв, Ʈ _п.с = 5 хв, Ʈ_сх = 3 хв, tр = 2 хв, t₃ = 1 хв, то  Т_пер  = 19 + 5 + 5 + 19 + 3 +16 + 3 + 2 + 1 = 73хв.

 

                                                                            N′ 2 = 40 поїздів на добу

 

                                                                            N′′ 1 = 20 поїздів на добу

 

Пропускна спроможність двоколійних перегонів визначається в поїздах по кожній колії (напрямку) окремо. Періодом двоколійного графіка є:

 

Т′_пер = I′хв,         Т_пер′′ = I′′ хв.

 

При пачечному графіку (при русі попутних поїздів з розмежуванням міжстанційними перегонами) = час періоду графіка визначається за формулою:

 

Т′_пер  = t′ + Ʈ′_п.с хв,           Т_пер′′ = t′′ + Ʈ′′_п.с хв.

 

 

Рис 8.4

 

Періоди двоколійних графіків: а – пачечний; б – пакетного 

 

З наведених формул робимо висновок, що при певному типі графіка пропускна здатність перегону залежить тільки від величини періоду графіка: чим менше період графіка, тим більше пропускна спроможність перегону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота 2

 

Завдання на контрольну роботу 2 (таблиця 14) включає питання за матеріалом третього, четвертого і п’ятого розділів. При підготовці до виконання роботи необхідно вивчити матеріал за підручниками. Кожне завдання складається з двох питань і двох задач. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2. - Таблиця вибору  варіантів контрольної роботи 2

 

Номер варіанта	Дві останні цифри шрифту студента			Номер питань і задач
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50.	01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50	51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 00	1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50.	59 60 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36. 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 1 2 3 4 5 6 7	61(1) 61(2) 61(3) 61(4) 61(5) 61(6) 61(7) 61(8) 61(9) 61(10) 62(1) 62(2) 62(3) 62(4) 62(5) 62(6) 62(7) 62(8) 62(9) 62(10) 63(1) 63(2) 63(3) 63(4) 63(5) 64(6) 64(7) 64(8) 64(9) 64(10) 65(1) 65(2) 65(3) 65(4) 65(5) 66(6) 66(7) 66(8) 66(9) 66(10) 67(1) 67(2) 67(3) 67(4) 67(5) 68(6) 68(7) 68(8) 68(9) 68(10)	69(1) 69(2) 69(3) 69(4) 69(5) 70(6) 70(7) 70(8) 70(9) 70(10) 71(1) 71(2) 71(3) 71(4) 71(5) 71(6) 71(7) 71(8) 71(9) 71(10) 72(1) 72(2) 72(3) 72(4) 72(5) 72(6) 72(7) 72(8) 72(9) 72(10) 74(1) 74(2) 74(3) 74(4) 74(5) 75(6) 75(7) 75(8) 75(9) 75(10) 76(1) 76(2) 76(3) 76(4) 76(5) 77(6) 77(7) 77(8) 77(9) 77(10)

 

    Питання  

1.       Поняття про організацію вагонопотоків.

2.       Зміст та показники плану формування.

3.       Складання плану формування поїздів. Вихідні матеріали, необхідні для розробки плану формування.

4.       Розробка плану формування передатних і збірних поїздів.

5.       Значення графіка руху поїздів. Графічне зображення лінії ходу поїзда.

6.       Класифікація графіків руху поїздів. Розклад руху поїздів.

7.       Форма графіка руху поїздів, приблизна нумерація поїздів.

8.       Елементи графіка руху: норма маси поїзда, швидкість руху.

9.       Елементи графіка руху поїздів: час ходу поїзда по перегону, стоянки поїзда на станціях, їх тривалість.

10.   Розрахунок станційних інтервалів схрещення поїздів і неодночасного прибуття поїздів протилежних напрямків

11.   Розрахунок   станційного          інтервалу    попутного   прямування          поїздів, неодночасного відправлення і попутного прибуття, неодночасного прибуття попутного відправлення.

12.   Розрахунок інтервалу між поїздами в пакеті.

13.   Забезпечення вимог безпеки при розрахунку інтервалів.

14.   Розробка графіка руху,  його ув’язка з планом формування поїздів та графіком обороту локомотивів.

15.   Основні поняття пропускної спроможності залізничних дільниць. Методи розрахунку пропускної спроможності перегонів.

16.   Розрахунок пропускної спроможності при парному, парно -пакетному, непарному не пакетному графіках.

17.   Розрахунок пропускної спроможності при непарному пакетному, частково - пакетному, частково - пачечному графіках.

18.   Розрахунок пропускної спроможності дільниці. Пропуск поїздів через обмежуючий одноколійний перегін.

19.   Пропускна спроможність дільниці при непаралельному графіку.

20.   Пропускна і переробна спроможність станції. Методи розрахунку.

21.   Розрахунок пропускної спроможності горловини і приймально – відправних колій станції.

22.   Розрахунок переробної спроможності витяжок і сортувальних гірок. 

23.   Організаційно – технічні та реконструктивні заходи щодо збільшення пропускної спроможності.

24.   Вимоги ПТЕ до графіку руху поїздів.

25.   Значення і характеристика контактного графіка. Організація роботи по складанню контактного графіка.

26.   Форма і зміст бланка контактного графіка. Порядок і послідовність складання контактних графіків.

27.   Характеристика спеціальних перевезень доменного цеху. Організація перевезень колошникового пилу, гарячого агломерату доменного цеху.

28.   Організація перевезень рідкого чавуну доменного цеху. Графіки обороту чавуновозних складів. Побудова графіка руху чавуновозних ковшів.

29.   Організація перевезень шлаку доменного цеху. Графіки обороту шлаковозних складів. Побудова графіка руху шлаковозних складів.

30.   Характеристика спеціальних перевезень сталеплавильних цехів. Організація перевезень шлаку сталеплавильних цехів.

31.   Організація перевезення візків зі злитками сталеплавильних цехів. Побудова графіка руху складів зі злитками сталеплавильних цехів.

32.   Організація перевезення шихтових матеріалів сталеплавильних цехів. Графіки перевезення шихтового матеріалу сталеплавильного цеху.

33.   Характеристика перевезень вантажів прокатних цехів. Перевезення готової продукції, заготовок, обрізків, окалини і зварювального шлаку прокатних цехів.

34.   Характеристика перевезень коксохімічних цехів.

35.   Організація перевезень корисних копалин і розкриву кар’єрів. Графіки руху локомотиво – складів, порядок його розробки.

36.   Навантаження складів екскаватором, визначення часу навантаження. Обмін складів у екскаваторів.

37.   Парк локомотивів і вагонів кар’єра. Розрахунок інвентарного та робочого парку локомотивів та вагонів.

38.   Характеристика перевезень при видобутку корисних копалин підземним способом.

39.   Балансовий графік, порядок його побудови.

40.   Завдання і форми управління рухом. Технічне нормування експлуатаційною роботою.

41.   Парки вантажних вагонів.

42.   Вимірники використання вантажних вагонів: оборот і продуктивність вагонів робочого парку підприємства, коефіцієнт здвоєних операцій.

43.   Статичне і динамічне навантаження вагона. Оборот вагону, шляхи його прискорення. Рейс вагона:  повний, завантажений, порожній.

44.   Середньодобовий пробіг і продуктивність вагона.

45.   Парки локомотивів. Облік і аналіз їхньої роботи.

46.   Пробіги локомотивів. Коефіцієнт допоміжного пробігу. Експлуатаційний оборот і продуктивність локомотивів.

47.   Нормування парку вагонів і локомотивів підприємства.

48.   Основи оперативного планування і регулювання перевезень.

49.   Складання добового і змінного планів поїзної і вантажної роботи дирекції залізничних перевезень.

50.   Завдання і види аналізу. Аналіз виконання планів вивантаження і  навантаження.

51.   Диспетчерська система та її структура.

52.   Диспетчерський зв’язок. Робоче місце поїзного диспетчера.

53.   Роль, права та обов’язки поїзного диспетчера.

54.   Графік виконаного руху.

55.   Робота диспетчера. Керівництво рухом поїздів і маневрових передач. 

56.   Забезпечення виконання плану навантаження і норм простою вагонів. Робота диспетчера з виконання з виконання ЄТП.

57.   Автоматизовані системи обліку вагонів.

58.   Аналізи експлуатаційної  роботи дирекції залізничних перевезень.

59.   Показники графіку руху поїздів.

60.   Обслуговування поїздів локомотивами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задачі 

61.   Визначте величину станційного інтервалу схрещення при беззупиночному пропуску одного з поїздів. Станція розташована на одноколійній ділянці, обладнаній напівавтоматичним блокуванням, стрілки обслуговуються вручну.   Таблиця 61.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Довжина поїзда, м
Швидкість руху поїзда, км/год

 

 

62.   Визначте величину станційного інтервалу попутного прямування на перегоні, обладнаному напівавтоматичним блокуванням. Обидва поїзда проходять станції без зупинки. 

Таблиця 62.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Довжина гальмівного шляху
Вхідна відстань від сигналу до осі станції, м
Довжина поїзда ,м
Середня швидкість руху, км/год

 

 

63.   Визначте величину інтервалу між поїздами в пакеті при автоблокуванні і при русі на зелений вогонь. 

Таблиця 63.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Довжина блок – ділянок, м	1600	1400	1000	1200	900
Довжина поїзда, м	800	600	500	750	650
Швидкість слідування поїзда, км/год	40	30	45	50	55

 

64.   Визначте величину інтервалів між поїздами в пакеті при автоблокуванні і при русі на жовтий вогонь ( під зелений).  Таблиця 64.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Довжина блок – ділянок, м	1600	1400	1000	1200	900
Довжина поїзда, м	800	800	600	750	500
Швидкість слідування поїзда, км/год	25	25	30	25	30

 

65.   Визначте пропускну здатність одноколійного перегону при парному графіку. Викресліть період графіка. Непарні поїзда проходять обидва роздільних пункти без зупинки. 

Таблиця 65.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Час ходу поїзда в парному напрямку, хв	21	23	24	22	19
Час ходу поїзда в непарному напрямку, хв	23	25	22	21	20
Інтервал між поїздами в пакеті парного напрямку, хв	8	9	8	9	7
Інтервал між поїздами в пакеті непарного напрямку, хв	9	10	7	8	8
Інтервал схрещення, хв	1	2	1	2	1
Інтервал неодночасного прибуття, хв	3	4	3	4	3

 

66.   Визначте пропускну спроможність одноколійного перегону при звичайному парному графіку. Парні поїзда проходять обидва роздільних пункти без зупинки. Накресліть період графіка. 

Таблиця 66.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Час слідування парного напрямку, хв	18	16	20	22	21
Час слідування непарного напрямку, хв	19	15	18	20	23
Інтервал схрещення, хв	1	2	1	2	1
Інтервал неодночасного прибуття, хв	3	4	3	4	3

 

 

67.   Визначте пропускну спроможність одноколійного перегону при непарному частково-пакетному графіку. Накресліть період графіка.

Таблиця 67.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Час ходу поїзда в парному напрямку , хв	16	17	19	20	21
Час ходу поїзда в непарному напрямку, хв	17	19	18	19	23
Кількість пропущених поїздів за час періоду графіка парного напрямку	1	2	3	1	1
Кількість пропущених поїздів за час періоду графіка непарного напрямку	2	1	1	3	1
Інтервал між поїздами в пакеті, хв	9	8	9	10	11
Станційний інтервал	1	2	3	1	2

 

68.   Визначте пропускну спроможність двоколійного перегону обладнаного напівавтоматичним блокуванням. Накресліть період графіка. 

Таблиця 68.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Час ходу поїзда в парному напрямку, хв	8	9	10	13	11
Час ходу поїзда в непарному напрямку, хв	10	12	8	11	9
Інтервал попутного слідування в парному напрямку, хв	3	2	4	3	3
Інтервал попутного слідування в непарному напрямку, хв	4	3	3	2	3

 

69.   Визначте пропускну спроможність двоколійного перегону, обладнаного автоблокуванням. Рух виконується під жовтий вогонь. Накресліть схему розташування  в пакеті і період графіка. 

Таблиця 69.1 

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Довжина блок - дільниці, м	900	800	100	800	1200
Довжина поїзда, м	400	500	600	450	700
Гальмівний шлях, м	600	700	800	700	900
Швидкість слідування, км/год	40	45	30	50	35

 

70.   Визначте пропускну спроможність двоколійного перегону, обладнаного автоматичним блокуванням. Викресліть період графіка. Вихідні дані наведені в таблиці  70.1.

Таблиця 70.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Інтервал між поїздами в парному напрямку, хв.	7	8	9	10	11
Інтервал між поїздами в непарному напрямку, хв.	8	9	11	12	10

 

 

71.   Визначте пропускну спроможність горловини станції через коефіцієнт використання пропускної здатності. Через горловину прибувають парні поїзда, відправляються непарні поїзда. Час, що витрачається на приймання поїзда 8 хв, на відправлення поїзда 5 хв, час маневрового пересування одного складу 10 хв, час заняття горловини станції одиночними локомотивами 2 хв. Тривалість перевірки в роботі горловини у зв’язку з одним ворожим пересуванням 11 хв. Таблиця 71.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Кількість парних поїздів, що проходить через горловину	20	18	19	15	17	16	14	11	12	21
Кількість ворожих пересувань	8	7	5	4	6	9	8	10	9	7
Кількість непарних поїздів, що проходить через горловину	19	20	21	14	19	15	16	13	14	20
Кількість поодиноких локомотивів, що проходить через горловину станції	30	27	17	22	24	24	21	16	18	30
Кількість маневрових пересувань по подачі і розвантаженні	15	14	12	10	13	16	17	11	18	14

 

72.   Визначте пропускну спроможність приймально-відправного парку станції через коефіцієнт використання пропускної спроможності. У парку обробляються транзитні поїзди, які прибули в розформування на станцію і сформовані склади. Час заняття колій парку за добу постійними операціями дорівнює 120 хв.

Таблиця 72.1

Найменування							Варіанти
			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Число колій в приймально– відправному парку			3	4	5	4	3	5	6	4	3	5
		Транзитних	12	25	40	30	14	45	30	40	14	35
		Прибулих в  розформування	20	2	22	22	18	21	24	20	16	25
		Сформованих на станції	18	22	20	24	16	19	26	22	15	23
	Транзитних		40	40	48	39	42	44	46	47	42	44
	Прибулих в  розформування		43	48	52	43	46	50	51	52	35	38
	Сформованих на станції		30	35	38	40	44	46	48	35	40	43

 

 

73.   Визначте переробну спроможність гірки методом безпосереднього розрахунку і через коефіцієнт використання. При виконанні  завдання необхідно врахувати, що склади прибувають по 50 вагонів.  Таблиця 73.1

Найменування					Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Технологічний час на розформування – формування складів на гірці, хв
Кількість складів, що розформовується за добу
Час зайняття гірки постійними операціями, хв

 

74.   Визначте переробну  спроможність витяжки методом безпосереднього розрахунку і через коефіцієнт використання. Таблиця 74.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Кількість поїздів, що формуються на витяжці	17	15	14	13	19
Кількість поїздів, що розформовуються на витяжці	19	15	12	14	20
Час зайняття колії під час формування складу	12	10	11	12	13
Час зайняття колії під час розформування складу	22	21	24	23	22

 

75.   Визначте коефіцієнт здвоєних операцій. 

Таблиця 75.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Число вагонів вивантажених на підприємстві	200	1000	50	450	800
Число вагонів завантажених на підприємстві	300	800	250	350	600
Число вагонів, що додатково подаються під навантаження	100	-	200	100	-

 

76.   Визначте інвентарний парк поїзних локомотивів, які здійснюють перевезення на ділянках А-Д і К-М. В резерві перебуває один локомотив, в запасі один локомотив. В ремонті 5% від  числа робочого парку локомотивів.

 

 

 

Таблиця 76.1

Найменування				Варіанти
		1	2	3	4	5
Кількість пар поїздів на ділянках оберту	А - Д	20	16	17	13	22
	К - М	15	11	14	19	25
Оборот локомотивів на ділянках оберту	А - Д	3,0	4,0	2,9	2,5	2,3
	К - М	2,5	3,5	3,0	2,2	1,9

 

77.   Визначте потрібну кількість вагонів в робочому парку за вихідними даними, наведеними в таблиці 77.1

Таблиця 77.1

Найменування			Варіанти
	1	2	3	4	5
Річний вантажообіг, млн. т	2,2	2,0	1,8	3,0	2,9
Коефіцієнт нерівномірності	1,1	1,2	1,1	1,1	1,2
Середнє статичне навантаження вагонів, т	55	40	42	45	42
Час оберту, год	1,5	1,8	2,0	1,8	1,7

 

             

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ Основна

 

1.  Закон України «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019   № 2745-VIII

2.  Корнійчук М.П. Технологія галузі і технічні засоби залізничного транспорту: підручник для вищих навчальних закладів / М.П. Корнійчук, Н.В. Липовець, Д.О.

Шамрай, - К:Дельта, 2008-(Міністерство Освіти і Науки України)

2.1: Частина 1(розділи 1-6)- с.495 ISBN 978- 966- 8797- 13- 2;

2.2: Частина 2(розділи 7-12)- с.418 .ISBN 966- 8797-18-3;

 

3.  Організація руху поїздів : [Електронний ресурс]: методичний посібник з дисципліни   «Організація руху поїздів»/ Укладач Г.В. Велика.-Кривий Ріг,2017-1 електрон. опт. диск (СД-ROM).-систем. вимоги: МБ ОЗУ; Windows 10; миш 

 

4.  Організація руху поїздів: навчальний посібник/ За ред. Л.В. Стахів .-Львів: ПАІС, 2017.-344с.-ISBN 978-617-7065-43-1

  

Додаткова

  5.Основи металургійного виробництва металів і сплавів: підручник для металург. спец. вищих навч. закладів/ За ред. Д. Ф. Чернеги, Ю.Я. Готвянського .-К.: Вища школа ,2012.- 503с.-I.S.BN 966-642-310-3