АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА ІСТОРИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 

 

 

-1-

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ _______________________________________________________________________ 2

 

Розділ І.Дослідницька робота як умова розвитку творчих здібностей

 вихованців__________________________________________________________________ 4

 

Розділ ІІ. Засоби навчальних досліджень на заняттях  гуртка ________________________ 5

2.1. Проблемне навчання  ___________________________________________________ 5

2.2. Лабораторно-практичні роботи на   заняттях  гуртка _________________________ 6

2.3. Підготовка та захист учнівських історичних проектів ________________________ 8

 

Висновки ____________________________________________________________________ 10

 

Список використаної літератури

 

 

 

 

-2-

Творча здатність – це здатність дивуватись і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду.

Фром

 

Вступ

Місце кожної держави у світі, рівень життя її громадян дедалі менше залежить від запасів корисних копалин, сьогодні його визначають рівень людського розвитку та інтелектуалізації нації.

Історичне краєзнавство  як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знаннями історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні і соціальні процеси.

 Творча, розвинута особистість, здатна до рішення нестандартних завдань може знайти себе в професійній діяльності, принести максимальну користь суспільству.

Формування і розвиток учня розглядається як пріоритетний напрямок у діяльності гуртка..

Здатність самостійно працювати – якість, яка необхідна майбутній дорослій людині. І якщо недостатність формальних знань школярів поповнити відносно нескладно, то розвиток самостійності мислення потребує великих зусиль. На мій погляд, гарним інструментом для цього є навчально-дослідницька робота  вихованців.

Серйозним конкурентом традиційним формам навчання стають конкурси дослідницьких робіт з історичного краєзнавства Саме тому на перший план в інноваційному навчанні виступає вироблення у здобувачів освіти навичок наукового сприйняття, як основи підготовки дітей до дослідницької роботи в позаурочний час та в майбутній студентській діяльності.

Мета даної роботи – показати, що дослідницька робота  є однією з основних умов розвитку творчої пізнавальної активності здобувачів освіти, а оволодіння засобами досліджень допоможуть задовольнити допитливість і спонукають шукати шляхи практичного застосування в житті.

Питання організації  досліджень  є одночасно новим і не новим.

Сучасні українські дидактики з початку 90х рр.. ХХ ст. почали поновлювати інтерес до  досліджень передусім як шляху виконання завдань історичної освіти в нинішніх умовах (формування критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих, соціолізуючих, комунікативних, інтелектуально-інформаційних навичок).  Вони відзначають, що сьогодні вивчення історії супроводжується перевантаженням школярів великою кількістю фактичного матеріалу, тому зростає роль умінь добувати, опрацьовувати інформацію, одержану з різних джерел, з метою набуття учнями досвіду творчої діяльності.

Всі ці дослідження стверджують, що провідними методами в школі повинні стати такі, які не дозволили б вихованцям байдуже ставитися до незрозумілої їм ситуації, які викликали б зацікавлення, спонукали б до аналізу, виділення відомих і невідомих даних, висування в процесі розв’язання проблеми припущень, гіпотез та перевірки правильності їх.

До таких методів, що вимагають не засвоєння готового, а наукового пізнання, належить дослідницький метод.

Отже, мета даної роботи – довести, що дослідницька робота вихованців історичного краєзнавства є  однією з основних умов розвитку творчої пізнавальної активності вихованців.

 

 

 

 

 

-3-

Розділ І. Дослідницька робота як умова розвитку творчих здібностей

 

Щоб дитина сформувалась як самодостатня освічена особистість, необхідно розвивати та вдосконалювати її дослідницькі здібності.

У зв’язку з цим актуальною стає підготовка у вихованців, вироблення у них умінь і навичок дослідницького пошуку, що є системоутворюючим чинником навчального змісту предмета історичного краєзнавства Це надзвичайно важливо, оскільки найміцніші знання здобуваються самостійно, у ході власних творчих досліджень, що сприяє саморозвитку особистості здобувачів освіти. Сучасна якісна шкільна освіта неможлива без дослідницької роботи вихованців.

Відповідно метою  роботи є виявлення і підтримка схильних до занять дослідницькою діяльністю вихованців, розвиток їхніх інтелектуальних, творчих здібностей,  орієнтація здобувачів освіти на розширення й поглиблення власних знань вихованців, набуття здобувачами освіти умінь і навичок самостійної роботи.

Сьогодні  у вивчення історичного краєзнавства та історії зростає роль умінь добувати, опрацьовувати інформацію, одержану з різних джерел, з метою набуття вихованцями досвіду творчої діяльності та відповідних можливих компетентностей.

Тому завдання керівника гуртка;

• формулювання цікавої для вихованців теми дослідження;
• добір різножанрових документальних матеріалів;
• розроблення системи заходів поступового залучення вихованців до наукового пізнання минулого.

  Навчально-виховний процес повинен: бути імітацією того середовища, в якому перебувають вихованці; містити в собі конкретні цілі, завдання і проблеми громадської і трудової діяльності людини; забезпечити формування здібностей, розв’язувати практичні завдання, змінювати і покращувати той предметний світ, у якому діти живуть зараз і будуть жити в майбутньому.  Вибираючи форми організації навчально-дослідницької діяльності вихованців, педагог має брати до уваги наступні чинники, що впливають на вибір:

•      оновлення змісту історичної освіти;

Важливою умовою вибору шляхів дослідницької роботи вихованців на занятті історичного краєзнавства  є врахування вікових особливостей школярів. Поетапність роботи над історичними документами з урахуванням вікових особливостей робить процес навчання більш осмисленим, розвиває історичне і критичне мислення. Організації досліджень на  заняттях краєзнавства повинні сприяти і література. Але головна роль в організації  досліджень залишається за керівником гуртка, а точніше в організації співпраці керівника та вихованців. При дослідницькому методі вихованець на доступному йому рівні потрапляє в ситуацію, що вимагає не засвоєння готового знання, а наукового пізнання. Найбільш доступними формами навчальних досліджень, які використовуються на заняттях гуртка є: розв’язання проблемних завдань, лабораторно-практичні роботи, триваліше дослідження з історії школи, вулиці, міста, де живе вихованець, створення історичних  проектів. В усіх випадках суть методу одна – організація засвоєння досвіду творчої діяльності і завдяки цьому творче застосування і засвоєння знань. 

 

Розділ ІІ. Засоби навчальних досліджень на заняттях краєзнавчого гуртка.

 

2.1. Проблемне навчання історії

Найбільш надійний і перевірений часом спосіб розвитку умінь і навичок у процесі здобуття знань – це система проблемного навчання.

Використання проблемних завдань у пошуково-дослідницькій діяльності вихованців перетворює вивчення історичного краєзнавства на процес дослідження.

Методика проблемного навчання передбачає інтенсивну розумову роботу вихованців шляхом організації проблемного вивчення змісту шкільної історичної освіти, запровадження

-4-

системи проблемних запитань, задач і завдань, озброєння їх прийомами пізнавальної, творчої діяльності. Головне завдання керівника гуртка не в тому, щоб передавати готові знання, накопичені людством, а в тому, щоб навчити вихованців учитися, сформувати позитивну мотивацію учіння, різнобічні пізнавальні інтереси, здатність до свідомого і самостійного засвоєння знань і вмінь в умовах проблемної ситуації.

Слід зауважити, що проблемні запитання, задачі та завдання повинні відповідати змісту і цілям навчання; бути складними, нести в собі протиріччя; розглядати широке коло дрібних питань; пропонувати різні точки зору та оцінки; створювати труднощі, необхідні для функціонування проблемної ситуації. Дослідники вказують і на такі критерії відбору навчальних проблем, як відповідність потребам і інтересам даної групи дітей, їх віковим особливостям; участь дітей у доборі проблем, виробленні плану дій і способів вирішення; варіативність способів вирішення проблеми; повторюваність, типовість проблеми для достатньо широкого кола подій та явищ; серйозність проблеми; наявність необхідного теоретичного матеріалу.

Тема : Північне Причорномор’я від найдавніших часів до ХІХ століття

1.Поселення перших людей

Як ви думаєте, чи були на території сучасної Одеси первісні люди? Якщо так, то де вони могли жити?

Пригадайте археологічну періодизацію первісного ладу.

Коли на українських землях з’явились первісні люди?

Що вам відомо про життя первісних людей?

2. Одеські землі в античний період

Що ми називаємо античністю?

Що таке Велика грецька колонізація?

Які причини грецької колонізації?

Що приваблювало греків в Північному Причорномор’ї?

 

Демократизація суспільно-політичного життя, плюралізм думок, оновлення цілей, завдань, змісту історичної освіти дають широкі можливості для використання різних способів створення системи проблемних ситуацій, адже стихійне, невпорядковане використання проблемних завдань у навчанні історії є важливим, але недостатнім чинником для досягнення кожним учнем більш високого і доступного йому рівня творчого мислення.

За характером проблеми, на розв'язання якої спрямоване завдання, вони бувають на: визначення причинно-наслідкових зв'язків, усвідомлення процесу історичного розвитку, визначення загальних і часткових закономірностей історичного розвитку, виявлення зв'язків між фактами, подіями, явищами і епохами, виявлення тенденції розвитку історичного явища або їх сукупності, визначення прогресивності історичного явища, визначення структури об'єкта і взаємовідносин між його елементами, співвідношення явища, факту з епохою, визначення етапів і періодів розвитку історичного явища, визначення типовості поодинокого та масового явищ, виявлення і усвідомлення специфіки суспільного явища, визначення відмінностей змісту подібних явищ у різні часи, виявлення нових фактів та явищ, оцінку характеру і значення явищ, отримання уроків історії з фактів минулого.

При створенні проблемних ситуацій, у своїй практиці використовую такі методичні прийоми:

• підведення вихованців до суперечливості з пропозицією самим знайти спосіб;
• викликання різних точок зору на одне питання (спонукання учнів робити порівняння, узагальнення, висновки; висування конкретних запитань на узагальнення, доведення, логіку міркувань;

Проблемна ситуація стає джерелом мотиваційної активності, яка спрямовує мислення учнів на інтенсивний пошук розв’язання проблемного завдання.

 

-5-

Розв’язання проблемних завдань на занятті є найвищим етапом організації роботи з вихованцями, адже проблемне навчання спирається не тільки на пізнання історичних фактів, подій, а й на розкриття причинно-наслідкових зв’язків між ними.

Засвоєння теми буде глибшим, якщо вихованців не тільки запам’ятають певні події, а й зрозуміють їх закономірності та наслідки; усвідомлять залежність одних подій від інших і зуміють пояснити цю залежність та закономірність.

Проблемні заняття мають спільні риси:

• для обговорення обирається важлива проблема, значима для вихованців, у розгляді якої вони зацікавлені;
• як правило, проблема, що розглядається, не має раз і назавжди визначеного розв’язання, тому під час обговорення вихованці висловлюють власні думки щодо питання, а це, в свою чергу, підштовхує їх до самостійності;
• на уроці створюється атмосфера співробітництва керівника гуртка і вихованців;
• проблемність завдання – певний стимулятор активності вихованців, який змушує їх постійно замислюватися над матеріалом, з яким вони працюють, дивитися на факти під різними, часто несподіваними, кутами зору.

Емоційне піднесення й почуття розкутості, причетності до розв’язання проблеми стають сприятливим фоном для засвоєння знань, формування умінь і навичок, розкриття здібностей вихованців.

 

2.2. Лабораторно-практичні роботи на уроках історії

Використовуючи поняття «лабораторно-практичні роботи» стосовно історичного краєзнавства, ми, звичайно, не механічно переносимо метод навчання природничих предметів у цю галузь. Особливість історичного краєзнавства як навчального предмета, безперечно, позначається на змісті, структурі й організації занять.

Своєрідність лабораторно-практичних робіт з історичного краєзнавства полягає в тому, що на відміну від природничих предметів тут не використовуються прилади, різноманітне обладнання. Об'єктом дослідження в таких роботах виступає історичне джерело.

Істотними ознаками лабораторно-практичних робіт з історичного краєзнавства  є висока міра самостійності учнів у процесі виконання їх; менший, ніж звичайно, контроль з боку керівника гуртка, який тільки коригує готові висновки під час усної відповіді й при потребі надає вихованцям загальної консультації; відсутність чіткого розмежування використовуваних елементів лабораторних і практичних занята.

Досвід показує, що лабораторно-практичні роботи своїм змістом, структурою та характером пізнавальної діяльності вихованців, а також стосунками між їхніми учасниками дають ряд стимулів до підвищення пізнавальної активності (це - новизна змісту, актуалізація знань, опанування ще невідомих засобів діяльності, проблемність елементів дослідження, практичний характер роботи, «педагогічний оптимізм», змагальність, заохочення схвальними відгуками керівника гуртка тощо. Отже, використання цього виду самостійних робіт у навчанні гуманітарних предметів має сприяти піднесенню пізнавальної активності вихованців, навіть якщо їх проводити лише час від часу.

Водночас виконання лабораторно-практичних робіт з історії пов'язане з тим, що вихованці мусять докладати чимало вольових зусиль, до чого вони не призвичаєні. Емоційний тонус таких робіт невеликий. Аналіз виконання вихованцями лабораторно-практичних робіт дає підставу для висновку, що в організації такого виду занять найчастіше трапляються такі помилки:

• одноманітність мети; невідповідальність змісту роботи досвідові вихованців; незмінність засобів навчання; слабка організація самостійної діяльності, зокрема одноманітність форм організації; брак диференціації; змістовий бар'єр.

Зміст роботи - один із найважливіших чинників, що впливають на пізна­вальну активність учнів. Та, на жаль, його мало розробляє методика викладання гуманітарних предметів, що змушує керівника гуртка робити це самому. При цьому незначні огріхи в доборі матеріалу іноді спричинюють зниження пізнавальної активності вихованців.

-6-

Одним з основних критеріїв розроблення змісту лабораторно-практичної роботи є його науковість, доступність, оптимальність, новизна.

З  матеріалу вибирають такий, який дає змогу використати нові прийоми дослідження, засоби викладання або здобуття інформації. Перевагу віддають джерелам з внутрішніми суперечностями в змісті, що стимулює пізнавальну активність вихованців.

Організація лабораторно-практичних робіт починається з планування.

Керівник гуртка визначає теми, за якими буде їх проводити.

Наступний етап підготовки до лабораторно-практичного заняття - визначення його мети.

Виконання вихованцями дослідницької роботи передбачає здобуття знань у вигляді певного фактичного матеріалу; засвоєння основних понять, законів або теорій; формування специфічних, притаманних тільки цьому предметові й тільки цьому виду діяльності вмінь і навичок, що своєю чергою становлять навчальну мету роботи.

З іншого боку, лабораторно-практичні заняття покликані розвивати мислення вихованців, формувати пізнавальну потребу, забезпечувати переростання її в інтерес, у пізнавальну активність аж до досягнення пізнавальної самостійності, сприяти розвиткові волі й наполегливості в навчанні; удосконалювати емоційну сферу особистості; виробляти загальнонавчальні вміння й навички.

Оскільки ми розглядаємо методику організації лабораторно-практичних робіт з погляду піднесення пізнавальної активності, мета заняття має включати розвиток реальних творчих можливостей вихованців, що спирається на весь попередній досвід пізнавальної активності. Розвиток творчих можливостей передбачає навчити учнів:

1. самостійно переносити засвоєні знання в нову ситуацію;
2. бачити проблеми у звичних умовах;
3. бачити нові функції знайомого предмета;
4. бачити структуру об'єкта;
5. бачити альтернативи способу розв'язання та самого розв'язку;
6. комбінувати нові способи з уже відомих.

Принципово важливо, що під час виконання лабораторно-практичних робіт у вихованців формуються уявлення про загальнолюдські цінності, етичні норми, виховуються моральні якості, відбувається становлення активної життєвої позиції. Усе це визначає виховну мету лабораторно-практичних робіт.

Саме така робота керівник гуртка уможливлює здобуття учнями справжньої історичної освіти. Лабораторно-практичні роботи сприяють підвищенню пізнавальної активності. При цьому вплив їх чим сильніший, тим ширші й стійкіші зв'язки в комплексі пропонованих учням робіт. Тому організація лабораторно-практичних занять має здійснюватися з урахуванням доконечної потреби розвитку пізнавальної активності вихованців. А цього досягають: наданням заняттям оптимальної структури, постійним оновленням і урізноманітненням змісту й засобів діяльності, форм організації її, забезпеченням самостійності й збільшенням частки творчої роботи вихованців, створенням високого емоційного тонусу.

 

2.3. Підготовка та захист учнівських історичних проектів

У системі вітчизняної освіти належне місце посіло розвивальне навчання, що стало основним напрямом розвитку світової педагогіки. У зв'язку з цим змінюються й цілі освіти: соціальне замовлення сучасного суспільства безпосередньо

-7-

 

 

 залежить від інтелектуального розвитку людини. Одним зі шляхів досягнення поставленої мети є впровадження у навчальний процес методу проектів, який передбачає навчання через відкриття, розв'язання проблемних ситуацій.

Актуальність технології проектів у наші дні зумовлюється передусім не­обхідністю розуміти сутність та призначення отриманих знань, своєї робо­ти, самостійно ставити професійні цілі та завдання, обмірковувати способи їх здійснення та робити багато іншого, що входить у зміст проекту.

 Сьогодні технологію проектів усе частіше розглядають як систему навчання, за якої вихованці можуть набувати знання та уміння в процесі планування та виконання практичних завдань, які поступово ускладнюються, — проектів.

 

Схема  організації  проектного навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропозиція Обговорення Вибір проекту Планування

Виконання окремих міні проектів

Звіт про виконання міні-проектів Обговорення загального звіту

Захист проекті ( звіт)

 

 

 

 

Технологія проектування розглядається сьогодні як технологія, мета якої — орієнтація вихованців на актуалізацію знань, та набуття нових (іноді й шляхом самоосвіти) .

У своїй педагогічній практиці при вивченні історичного краєзнавства та інших суспільних дисциплін ми найчастіше використовуємо такі види проектів, як інформаційні, дослідницькі, творчі.

Під час розробки проекту дуже важливо зберігати поетапність у роботі: вироблення ідеї, визначення теми, мети, формування творчих груп, які бу­дуть займатися дослідженням одного із аспектів цієї проблеми.

 

Візьмемо до уваги заняття Історія рідного краю (з найдавніших часів до початку ХХІ століття.)

Для того щоб глибоко дослідити цю тему, необхідно добре вивчити матеріал та документи, які б підтверджували хід тих чи інших подій. Для опра­цювання матеріалу групу можна поділити на невеликі групи, кожна з яких буде досліджувати більш конкретну проблему у контексті головної.

Таким чином, ми можемо створити 5 груп, які будуть досліджувати такі питання:

 

 

 

-8-

Протягом місяця проводиться дослідження проблеми: робота в архівах (вивчення документів), в бібліотеках (робота з літературою).

У ході роботи над проектом керівник гуртка  збирає учнів і проводить «круглі столи», де й відбувається обговорення вже отриманого матеріалу та фактів, робляться критичні зауваження, вислуховуються інші точки зору, а голов­не — усі вихованці знають, яку саме проблему досліджує та чи інша група.

Останнім етапом проектує підбиття підсумків дослідження, конструювання публічного захисту колективного проекту. На завершальному етапі дослідження вихованці самостійно обирають форму захисту проекту. Це може бути симпозіум, конференція, «круглий стіл», по­пулярні телевізійні передачі «Табу», «Подвійний доказ», «Дебати» та багато інших.

Саме тому завершальним етапом підготовки проекту, за пропозицією самих вихованців, є публічний захист у формі конференції. Ця ділова гра передбачає ролі для учасників захисту проекту: вчені-історики; політологи; журналісти; соціологи. Завдання керівника гуртка полягає в тому, щоб у процесі виконання проектів реалізовувався логічний ланцюжок: виникав інтерес до проблеми, вихованець мав вибір, прагнув до успіху, самостійно вирішуючи завдання, умів адек­ватно оцінювати свою діяльність і здійснювати самоаналіз. Під час захисту проекту кожна група учнів має виявити свою власну точку зору щодо дослідженої проблеми, аргументувати її та довести. Використавши всі аргументи «за» і «проти», учні доходять висновку.

Створення проекту — це надзвичайно складний, і водночас цікавий процес. Щоб реалізувати його, ми використовуємо не лише проектну технологію, а й моделюючі інформації, технологію кооперованого навчання та інші.

 

 

Тепліше людині в дорогах важких,

                                                           У суворих краях від того,

                                                           Що десь у світі

                                                            Є добра школа,

                                                      Є мила школа його

ПРОЕКТ

«Історія та традиції моєї школи»

Хто не знає минулого

Той не вартий майбутнього

(Народна мудрість)

 

Школа… Рідна школа… Ці слова нікого не можуть залишити байдужим. Для одних - це місце здобуття знань, для інших – їх дитинство та роки дорослішання, для третіх – другий будинок, їхнє життя та доля. Вперше до школи людина приходить, будучи дитиною. Тут йому відкривається світ знань, він формується я.

Школа грає велику роль життя людини. Багато що стирається в людській пам'яті, багато що забувається, але школу, де людина починає пізнавати світ, забути неможливо.

І люди крокують по життю впевнено, бо у них у серці тепло школи. Кожна людина в житті має школу. Може бути дошкільного освіти, може бути середньо-спеціальної освіти чи вищої, але середню (повну) загальну освіту отримує кожна людина. Зі школою пов'язано все найсвітліше в житті людини. Школа є сполучною ланкою між минулим і сьогоденням, між дитинством та прозою життя. Дивовижний цей будинок – школа. Тут усе перемішалося: дитинство та зрілість, юність та романтика, наука та мистецтво, мрії та реальне життя.

 

Актуальність нашої дослідницької роботи: у школі вчителі прищеплюють любов до рідної землі, до народу, до її традицій. Рідний бік стає ще ближчим і рідним, коли знаєш її історію. Сьогодні не менш важливою є наша моральна позиція, наше небайдуже ставлення до долі своєї школи. Необхідно осмислити наше минуле, розкрити потаємні сторінки історії. На нашу думку, і учні, і їхні батьки повинні знати історію школи, де навчаються їхні діти. Навіщо? А потім, щоб

-9-

мати чітке уявлення про саму школу. Понад половину інформації можна отримати, знаючи історію навчального закладу.

      У ході нашого дослідження ми хочемо з'ясувати, якою ж є доля нашої школи, якою була школа в минулому, скільки дитячих голосів пам'ятають стіни нашої рідної школи, якими досягненнями, чудовими людьми, традиціями багата історія нашої школи?

 

Метою дослідницької роботи є вивчення історії становлення та розвитку школи у подіях, фактах, особах, документах.

•                                       Виховання соціально активної, творчої особистості громадянина за принципом ставлення до своєї держави, що є основою стабільного розвитку країни в майбутньому.
•                                       Формування у школярів почуття гордості за свою Батьківщину, свою школу, пошани до великих звершень і гідних сторінок минулого.

 

Виходячи з поставленої мети, було визначено такі завдання:

- Зібрати та проаналізувати матеріал про історію школи, починаючи від її створення та закінчуючи сьогоднішнім днем, який є у віртуальному шкільному музеї

 

- Спираючись на дані архівів, спогади ветеранів педагогічної праці зібрати відомості про педагогів та випускників школи.

 

- Висвітлити шкільні традиції.

 

- Розповісти учням про нашу освітню установу.

- Продовжити співпрацю з колишніми випускниками та вчителями для отримання інформації про школу.

 

Гіпотеза: Незнання історії своєї школи породжує бездуховність молодого покоління, яке стає «Іванами, які не пам'ятають своєї спорідненості».

 

Об’єкт дослідження: історія будівлі ,де розташована школа № 26, історія школи.

 

Предмет дослідження:  Одеська загальноосвітня школа №26 І-ІІІ ступенів м. Одеси Одеської області

Наукова новизна: роботи в тому, щоб продовжити копітку роботу зі збирання інформації про історію школи.

 

Практична значущість – матеріали, зібрані нами, прослужать частиною шкільної експозиції для віртуального музею. Наші дослідження будуть використані вчителями на уроках, на класному годиннику, спрямованому на посилення патріотичного виховання, виховання почуття гордості за свою школу.

Термін проведення:  листопад 2021р.– грудень  2022р.

Місце проведення дослідження: м. Одеса мікрорайон Молдованка, Одеська загальноосвітня школа №26 І-ІІІ ступенів

Теми дослідження:

1.                       Віртуальний музей школи,
2.                       Медалісти школи.
3.                       Випускники – гордість школи
4.                       Наші випускники -  вчителя
5.                       Випускники школи – вчені
6.                       Вчителі школи
7.                       Традиції школи

-10-

 Методика проведення дослідження: Щоб з'ясувати історію школи, її чисельність ми будемо застосувати такі методи: пошуково-дослідницький, бесіда з випускниками школи, вивчення літератури та інформації у віртуальному музеї школи, статей з газет та книг, анкетування, інтерв'ю та складання таблиць. Провести анкетування з випускниками та учнями школи. Здійснити збір інформаційних матеріалів, фото- та відеоматеріалів з історії становлення та розвитку школи. Взяти інтерв’ю у вчителів, випускників, педагогів, які раніше працювали в школі. Провести онлайн опитування щодо формування іміджу навчального закладу.

 

 

План реалізації проекту

 

№ За п	Що потрібно зробити перед початком проекту?	Хто це зробить або допоможе зробити?	Коли це слід зробити?
1.	Знайти та зібрати книги, лиски ,компакт-диски, що будуть використовуватися у проекті	Учні, батьки, вчителі	Протягом місяця
2.	Встановити до папки «Вибране» закладки на сайт, які будуть використовуватись у проекті	Керівник проекту	За тиждень
3.	Провести додаткове заняття з класами	Керівник проекту	За тиждень
4.	Створити групи, які отримують завдання: - група «Редактори»; -група «Журналісти»; -«ІТ-спеціалісти;
5	Призначити спеціальний урок – конференцію для демонстрації напрацювання.	Керівник проекту	Два місяця
6.	Розіслати інформаційний бюлетень, в якому розмістити інформацію про майбутній проект, батькам з проханням про допомогу.	Учасники проекту	За тиждень
7.	Запросити випускників, педагогів – ветеранів для зустрічі з учасниками проекту	Керівник проекту	Протягом року
8.	Ознайомити учнів з критеріями оцінювання їх роботи в проекті	Керівник проекту	На початку запуску проекту
9.	Переглянути разом з учнями відібраний матеріал для проекту надавати рекомендації для подальшої роботи.	Керівник проекту	Протягом року
10.	Обговорити  з учнями майбутню форму подання у проекті	Керівник проекту	постійно
11.	Зробити фотографії та відеозйомки за роботою в проекті	учні	постійно
	Підготовка матеріалів до відзначення ювілею приміщення школи	Учасники проекту	Грудень 2022р.
12.	Провести оцінювання проекту в цілому, отримати відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів, батьків)	Учасники проекти	Грудень 2022р.
13	Випусти саморобну книгу «Від шкільного порога – до успіху дорога» учнями школи	Учасники проекту	На кінець проекту
14.	Розіслати листи подяки батькам/особам, що допомогли в  в реалізації проекту свою роботою.	Керівник проекту	На кінець проекту
15.	Історія школи в фотографіях	Учасники проекти	На кінець проекту
14.	Розміщення інформації в групі 26 школа	Керівник проекту	На кінець проекту
15.	Написати твір «Історія моєї школи»	Учні, учасники проекту	постійно
16.	Підготувати відеозвіти та друковані матеріали для ознайомлення учнів, батьків та всіх учасників навчального процесу школи	Керівник проекту	На кінець проекту

 

Навчальні цілі та очікувані результати

 

У ході проекту учні вивчатимуть історію та традиції школи, будуть збирати інформаційні матеріали, фото- та відеоматеріали з історії становлення та розвитку школи

Методи пошуку : бесіда, інтерв’ю навичок роботи в бібліотеці, разом  батьками вдосконалюватимуть навички роботи в Інтернеті на веб-ресурсах Твіттер, Фейсбук, Інстаграм з метою пошуку інформації про випускників навчального закладу та навички пошуково-дослідницької  діяльності.

  Проведення інтерв’ю з випускниками та педагогами школи сприятиме формування комунікативної компетентності школярів.

  У ході узагальнення результатів онлайн опитування щодо формування іміджу навчального закладу діти розвиватимуть уміння міркувати, аналізувати порівнювати  інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах та робити висновки.

       При створені презентації в програмі «Power Point» в учнів формуються вміння коротко сформувати свою думку, використовувати різні мультимедійні засоби, вміння відбирати найяскравіші переконливі факти для аргументації думок, уміння виступати перед аудиторією.

   При створенні   публікації в програмі «Publisher» в учнів буде формуватися вміння  аргументовано доводити свою думку , використовуючи повні речення, вміння ілюструвати ідеї, комбінуючи текст і зображення.

   При створенні веб-сайту у дітей сформуються дизайнерські уміння, учні навчиться комп’ютерній технології. 

Форми і методи роботи над проектом сприятимуть формуванню критичного мислення учнів, ініціативи, творчості, предметних та ключових компетентносте школярів.

 

 

 

-12-

 

Додаток !

Інтерв’ю з батьками, які  закінчили нашу школу

 

1.    В якому році ви поступили до першого класу?
2.    Хто була твоя перша вчителька?
3.    Що цікавого запам’яталось про навчання в початковій школі (якщо є фотографії  скинути на електрону пошту  school2007@ukr.net)
4.    Коли закінчили початкову школу?
5.    Хто був класний керівник у середній школі? Що ви про нього думаєте?
6.    Хто був улюбленим вчителем?
7.    Що ви про нього знаєте?
8.    Ваш улюблений предмет?
9.    На вашу думку, які вчителі внесли значний вклад у розвиток школи?
10. Який є імідж навчального закладу
11. Який вплив надала школа у виборі вашої професії?

 

Якщо у вас є документи або фото з праці школи у вас час просимо надавати на електрону пошту

school2007@ukr.net)

 

 

Додаток 2

АНКЕТА

для опитування учнів школи

1.             Чи знаєш ти історію школи, в якій навчаєшся?
2.             Чи потрібно знати історію своєї школи?
3.             Чи знаєш ти, в якому році було засновано нашу школу?
4.             Чи знаєш ти, як звали першого директора школи?
5.             Чи хотіли б дізнатися цікаві факти зі шкільного життя минулих років?
6.             Чи хотіли б ви дізнатися, як навчалися ваші старші родичі?
7.             Чим для вас є школа?
8.             Чи є серед учителів школи її випускники?

 

 

ОГОЛОШЕНЯ

Навчальний заклад ОЗОШ №26 І-ІІІ ступенів у рамках проекту «Історія та традицією моєї школи» проводить збір інформації пов'язаний з історією закладу. Просимо надсилати всю можливу інформацію на електронну скриньку  school2007@ukr.net

Інформація на проекті може бути представлена:
 

1.           копії та оригінали документів;
2.           фото- та відеоматеріали;
3.           спогади в електронному (друкованому форматі);

-13-

4.           речі побуту;
5.           навчальні приладдя та ін.

Створення віртуального                           Робота над проектом

         музею

 

 

 

Захист проекту

 

 

 

Висновок

Україна увійшла в ХХІ століття як держава, що переживає фундаментальні перетворення в усіх галузях суспільного життя. Докорінно змінилося уявлення української спільноти щодо ролі кожного її члена у цих процесах. Постало питання про формування особистості в нових історичних умовах буття.

Сучасна  освіта, повернувшись обличчям до здобувачів освіти, прагне, в першу чергу, побудови особистісного світу знань, бо саме він приведе молоду людину у майбутньому до творчої самореалізації в суспільстві. Слід зазначити, що знання в такому контексті не є простим засвоєнням інформації, а виступає засобом для набуття необхідної компетентності, містком для продовження навчання та поштовхом до самоосвіти. Молодь має одержувати задоволення від того, що вона робить, і розуміти, з якою метою і що саме вивчає. А зацікавити дітей, спонукати їх до активної пізнавальної діяльності повинен керівник гуртка. Сократ колись давно сказав: «Служіння в тому, щоб допомогти учням народити думку, розпалити любов до знань…»

Ознайомившись з різноманітною літературою як вітчизняних так і зарубіжних педагогів, використовуючи певний свій досвід, дійшла до висновку, що провідними методами повинні стати такі, які не дозволяли  б вихованцям байдуже ставитися до незрозумілої їм ситуації, які викликали б зацікавлення, спонукали б до аналізу, виділення невідомих даних, висування в процесі розв’язання проблеми припущень, гіпотез та перевірки правильності їх.

Саме до таких належать дослідницький метод. Історичні знання формуються передусім завдяки інформації, які надають історичні документи. Тому висунуті завдання в умовах реформування історичної освіти неможливо виконати без розробки сучасних методичних засобів використання історичних джерел під час навчально-дослідницької роботи вихованців. На заваді успішному досягненню цієї мети стоять такі проблеми:  на шляху реформування знаходяться не тільки шкільна історична освіта, а й українська історична наука; не закінчено процес оновлення й опановування дослідниками недоступної раніше джерельної бази; нова джерельна база залучається до процесу навчання доволі повільно та без урахування інноваційних методичних технологій; педагогічні спостереження свідчать, що у практиці  загострюються протиріччя між творчою природою пізнавальної діяльності  вихованців і репродуктивним характером процесу навчання.

Динаміка інтересу вихованців до дослідницької роботи буде змінюватися в позитивний бік лише за умови особистісного сприйняття мети цієї роботи здобувачами освіти.  Не менш важливою умовою формування  дослідницьких інтересів є організація навчання на принципах новизни навчального матеріалу, його відповідності сучасним науковим дослідженням і практичній значимості, високій активності тих учнів, яких навчаємо.

-14-

Дослідницька діяльність дозволяє розвивати здатність аналізувати й узагальнювати факти, приймати рішення, сприяє індивідуалізації навчання, забезпечує творче співробітництво керівника гуртка й вихованця, забезпечує вплив особистості вчителя на формування особистості школяра.

Науково-дослідницька робота в школі дає вихованцям великі можливості для успішної реалізації в майбутньому. Адже все, чого досягає людина в житті, є безпосереднім результатом її думок, вона здатна піднятися, отримати перемогу й досягти успіху, тільки возвеличивши свої думки.

Таким чином, дослідницька робота на заняттях гуртка сприяє активізації пізнавальної діяльності вихованців і стає потужнім фактором та дієвим засобом реалізації концепції безперервної освіти молоді.

 

 

 

-15-

Список використаної літератури

 

1. Бабанский Ю.К. Как активизировать процесс обучения. – М., 1978.
2. Балаян Г.В. Метод проектов на уроке истории//Школьные технологии – 1007 - № 1.
3. Баханов К.О.  Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2004.
4. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2000 р.
5. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України. – К.: Генеза, 1966.
6. Баханов К.О. Навчання історії за проектною системою// ІВШУ – 2000.
7. Задорожна Л. Почути живу історію. (Форми і методи розвитку дослідницьких навичок у старшокласників під час опанування історичних джерел)// Історія в школах України. – 2005. - № 10.
8. Киршнер А.А. Формирование познавательных возможностей учащихся в процессе обучения истории. – М., 1982.
9. Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методики викладання історії: Посібник учителя. – Х.: Вид. Група „Основа”, 2006.
10.  Лернер И.Я. Проблемное обучение. – М.: Знание, 1974.
11.  Лернер І.Я.  Розвиток мислення учнів у процесі навчання історії. – К., 1992.
12.  Майборода В.К., Майборода С.В. Національна школа України: історія, розвиток, уроки// Рідна школа. – 1991. - № 5.
13.  Мухина И.А. Педагогические мастерские: постановка проблемы// Вып. 1., - С. – Пб., 1995.
14.  Мухина И.А. Педагогическое историческое образование в Украине. Пути развития и проблемы. – Луганськ, 1995.
15.  Сухомлинський В.А. Об умственном воспитании. – К., 1983.
16.  Тараненко Ю.В. Концепція української національної школи і проблеми викладання історії України.// Радянська школа. – 1991. - № 3.