Методична розробка на тему «Ігрові форми роботи на уроках математики».

Методична розробка на тему: «Ігрові форми роботи на уроках математики».

Підготовлено: викладачем математики Токар С. М.

«Гра — це вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень про навколишнє середовище. Це іскра, що запалює вогонь допитливості..»- підкреслював В.О.Сухомлинський

Дидактична гра - це одне або декілька завдань, запропонованих в цікавій формі і, як правило, з елементами змагання.

В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно мислити, швидко орієнтуватися і знаходити правильне рішення, розвивається кмітливість, увага, виховується почуття колективізму, впевненість у власних силах і довіра до інших. Види дидактичних ігор: ігри – вправи, ігри -  подорожі, сюжетні рольові ігри, ігри – змагання. 

 

Для организації ефективної роботи на уроці можна використовувати наступні ігрові форми.

На етапі перевірки домашнього завдання.

Знайди помилку. Заздалегідь на дошці оформлюється домашнє завдання з допущеними помилками.

Учні повинні виявити помилки і виправити їх.

Конкурс реклами. За 2 – 3 дня до проведення гри, група ділиться на декілька команд – рекламні агентства, призначаються директора і видаються завдання додому: самостійно вивчити певний матеріал і зробити на нього рекламу певного об’єкта вивчення. Учні при підготовці до такої гри, вимушені самостійно добути нові знання, а також проявити свої творчі здібності та продемонструвати їх в різних формах. 

 

Якщо під час вивчення деякої теми учні вивчають багато нових математичних термінів, то під час уроку, щоб учні розвіялися, можна провести математичний аукціон. Цей тип гри триває 10-15 хв, але за цей період час учні можуть пригадати багато термінів, які вони вивчали. Суть гри полягає у складанні ланцюжка математичних термінів за принципом останньої літери.

Перше слово говорить вчитель, а далі продовжує учень і т.д. Якщо учень називає певний термін, то він одразу повинен пояснити його, або дати означення цього терміну.

 

Наприклад. Тема: «Тіла обертання” (Геометрія).

 

Конус – сфера – …

Конус – це тіло, яке складається з круга – основи конуса, точки, яка не лежить у площині цього круга

– вершини конуса і всіх відрізків, що сполучають вершину конуса з точками основи.

 

Сфера – це поверхня кулі і так далі.

 

Наприклад, можна провести аукціон знань. На обговорення по черзі виставляються лоти (карточки з позначенням різних математичних понять, наприклад, – многогранник, призма, піраміда, куб і т. д. ; формули знахождення площі повної поверхні многогранників, їх об’ємів). Задача учнів – якомога більше повідомити про цей лот (информація, надана учнями, повинна бути дозованою і бути логічно завершеним висловлюванням).

Замість традиційного опитування можна провести бліц – турнір, де учням у швидкому темпі пропонується відповісти на 10- 15 запитань або закінчити фразу вчителя. При цьому  відповіді учнів повинні бути короткі й чіткі. Перевіряється тільки знання фактів (правил, формул, позначень). За правильну відповідь учень отримує фішку, яка потім переводиться в бали.

Світлофор. Учням зачитують твердження, якщо вони згодні, то піднімають зелену сигнальну картку, якщо ж ні – червону.

 

Шукачі. В цьому випадку учням необхідно відшукати неправильні твердження  із запропонованих вчителем.

Для опитування можна обрати дидактичну гру «Карти». Необхідно підготувати карти з питаннями для усної роботи. Всім учням роздають по одній карті. Учні по черзі читають питання, дають на них відповідь. Той, хто відповів, може взяти другу карту. Більшу кількість балів отримує той, хто взяв більше карт і правильно відповів на запитання. Можна підготувати карти з запитаннями різного рівня складності, тоді учні обирають із запропонованих посильні для себе карти з відповідною кількістю балів.

Гра «Конференція». Ведучий (сильний учень) проводить «пленарне засідання». Робить основну доповідь (основні факти з нової або пройденої теми). Потім голова оголошує «доповідачів», які розкривають додатково певні моменти теми.) Після доповідей ведучий пленарного засідання підводить підсумки сказаного всіма доповідачами. Можна провести коротку прес – конференцію (в ролі журналістів виступають учні, що не брали участі у виступах.) Розв’язування задач можна також організувати в ігровій формі.

 

Відгадай слово. Учні отримують карточки з прикладами, кожному прикладу відповідає буква. Після закінчення обчислень необхідно розташувати відповіді і відповідні їм букви у порядку зростання чи спадання , тобто записати слово. Це може бути термін, назва рослини, міста і т. д. Відгадавши слово, учні повинні розповісти все , що їм відомо про нього. А викладач доповнює відповіді.

 

Гра “Склади завдання”.

Один учень складає деяку функцію, другий знаходить похідну цієї функції і т.д. Одне правильне знаходження похідної приносить команді 1 бал.

За правильно розв’язаний приклад команда отримує 1 бал. Але команда може отримати ще один бал, якщо правильно пояснить правила обчислення приклада.

 

Математичне лото.  У кожного учня є таблиця з відповідями і комплект прикладів. Розв’язавши приклад, учень повинен знайти отриману відповідь в таблиці і закреслити її. Гра закінчується тоді, коли всі числа в таблиці будуть закреслені. Учні здають свої роботи, отримують відповідні оцінки. Або такий варіант проведення  математичної гри «Лото».

Учнів розбивають на групи по 2 - 3 чоловіка. Кожна група отримує карту «Лото», розділену на 6 пронумерованих клітинок і в конверті комплект 8 малих карт, розміром з клітинку великої карти. З одного боку малих карт записані завдання, а з іншої – якесь зображення.

Учень дістає з конверту картку, виконує завдання і накриває маленькою карточкою зображенням вгору клітинку з відповідною відповіддю на великій карті. Якщо всі завдання виконані правильно, учні побачать умовне зображення. Вчитель, проходячи по рядам, легко визначає результати роботи  

 

Математична естафета.  На дошці записані приклади у три стовпчика, учні розділені на 3 команди по рядам. Перші учасники гри від кожної команди одночасно виходять до дошки, розв’язують перше завдання зі стовпчика своєї команди. Потім повертаються на свої місця, віддають крейду другому учаснику своєї команди. Він так само йде до дошки і передає естафету наступному. Виграє та команда, яка швидше і без помилок виконає завдання. Приклади можна замінити завданнями на встановлення відповідностей або на виправлення помилок. 

Або Гра “Ланцюжок”.

Маємо три команди (по рядам). Учень першої парти кожного ряду одержує картку з завданнями, наприклад, 5 прикладів на знаходження похідної або інтеграла. Виконавши одне завдання, учень передає картку тому, що сидить позаду, а той далі. Учень з останньої парти приносить до столу вчителя картки. Додатково можна розв’язати вправи з таблиці, яка висить на дошці. Це дає можливість заробити додаткові бали для своєї команди. Одне правильно розв’язане завдання – 2 бали. Плюс 2 бали отримує команда, що справилася швидче.

 

«Математичні лабіринти» - це декілька завдань, з’єднаних таким чином, що відповідь одного слугує номером наступного. Виконавши одне завдання слід перейти до наступного, і так до того часу, доки відповідь завдання не співпаде з його номером. В результаті утворюється ланцюжок чисел, по якій учень виходить із лабіринту. Учитель збирає роботи, визначає, на скільки просунувся учень по лабіринту, виставляє відповідну оцінку. Основна мета гри – перевірка вмінь і навичок учнів, одна з форм організації самостійної роботи учнів.

 

Створи свій коллаж. Група ділиться на декілька команд, кожній видається ватман і конверт з картинками. На картинках можуть бути креслення; означення,які слід дописати; формули, рисунки з завданнями, ребуси і т.д. Завдання учнів, використовуючи матеріал підручника або опорний конспект, розмістити картинки на ватмані в потрібному порядку, допрацювати означення, креслення , розв’язати поставлені задачі. 

 

Навіть подача домашнього завдання може бути несумною завдяки ігровим формам його постановки .

 

Пошта. Влаштовується пошта. Підготовлені конверти - трикутники, на конверт написано кому адресується письмо, черговий – почтальон розносить пошту. Зазвичай, гра-пошта використовується, коли потрібно дати завдання вибірково, наприклад на додаткову оцінку.

 

Безпрогришна лотерея. В цій грі учні навмання витягують аркуші з завданнями.

 

Для закріплення отриманих на уроці знань можна застосувати такі ігри .

 

Навчальна гра «Біржа знань». На дошці вивішується панно з конвертами, в яких містяться різнорівневі завдання. Кожен учень бере з конвертів А, Б, В завдання відповідно до своїх можливостей, готується, відповідає. Відповіді оцінюються «акціями» різного кольору (жовтого - за відповідь з помилкою, червоного – за неповну відповідь, синього – за правильну відповідь, зеленого – за відмінну, обґрунтовану відповідь). Кожна « акція» має свою номінальну вартість ( тобто кількість балів). На цій основі викладач «банкір» виставляє оцінки.

 

Існують так звані ділові ігри, в процесі яких на основі ігрового змісту моделюється реальна ситуація, в якій виконуються конкретні дії, вибирається оптимальний варіант розв’язання задач та імітується його реалізація в конкретній ситуації.

Суть полягає в тому, щоб учні при розв’язанні певної ситуації повинні вибрати оптимальний шлях розв’язання цієї ситуації, засвоїти певний теоретичний матеріал.

 

Приклад такої гри з курсу “Геометрія” на тему: “Площа многокутників”  Гра називається “Будівельник”.

 

Правила гри. Учні розбиваються на три бригади. Вибираються бригади.

Перша бригада – столяри. Їм потрібно виготовити паркетні плитки вказаних розмірів в такій кількості, щоб після настилання підлоги не залишилося зайвих плиток і кількість трикутних плиток було мінімальною, а плиток у вигляді паралелограмів і трапецій – однакова кількість.

Друга бригада – постачальники. Їм потрібно доставити необхідну кількість плиток на будівельну площадку. Вони розраховують цю кількість.

Третя бригада – паркетники. Щоб проконтролювати доставку, потрібно наперед знати, скільки і яких паркетних плиток потрібно для покриття підлоги.

Перемагає та команда, яка першою виконала правильні розрахунки.

 

Сучасні засоби масової інформації  пропонують нашій увазі багато інтелектуальних ігор. Макети цих ігор і їх елементи можна застосовувати як на різних етапах уроку, так і на позакласних заходах.

Елементи гри КВК.

Можна застосувати майже на всіх етапах уроку.

Вчитель ділить клас на команди, а ті вже самі вибирають капітанів, консультантів і помічників капітанів.

Конкурс “Розминка”. Це п’ятихвилинна самостійна робота учнів на листках. Перемагає та команда, яка встигла все правильно розв’язати і вчасно здати листки. Завдання для цього конкурсу підбирається з середнього і достатнього рівня. 

 

Усні вправи можна провести у вигляді конкурсу “Бліц-турнір” з завданнями вигляду: “Знайти помилку”. Кожна команда отримує записані з помилками формули, твердження або розв’язані приклади. Завдання полягає в тому, щоб знайти помилки і розв’язати правильно вправи.

Команда отримує  максимальну кількість балів, якщо не тільки знайде помилку і правильно виконає завдання, але й назве правила, які використовуються.

При узагальненні і повторенні блоку інформації зручно використати ігри – змагання  «Найрозумніший» або «Брейн - ринг». Для проведення подібних игор,  обирають питання, що потребують короткої відповіді.

 

Перевірку або закріплення знань, умінь і навичок учнів доцільно проводити у вигляді гри “Брейнринг” або “Математичний ринг”.

Гра “Брейн-ринг” – це завдання типу “запитання-відповідь”. Вчителю потрібно заздалегідь підготувати картки з завданнями, на які учні повинні будуть дати відповіді або розв’язати вправи. Створююють команди по 5-6 чоловік, які потім по черзі відповідають на запитання брейнг-рингу. Поки одна команда відповідає, інші учні теж розв’язують задачі та перевіряють відповіді граючої команди.

Під час такої гри учні встигають виконати багато вправ.

Після відповідей першої команди, вчитель дає їм картки: червона – це 5 балів, синя – чотири і зелена – три. Кожен учень має змогу отримати оцінку.

 

Гра “Що? Де? Коли?”.

 Для такої гри заздалегідь потрібно виготовити круг діаметром 60 см, розділений на сектори. Кожен сектор потрібно пронумерувати в довільному порядку, а кількість секторів зробити більше на один від кількості учнів. Крім того вчителю потрібно виготовити стільки карток, стільки є секторів і пронумерувати їх. На кожній картці записати запитання для перевірки теоретичного матеріалу або вправи для перевірки знань, умінь і навичок учнів з певної теми. Можна підготувати кілька комплектів завдань різного рівня складності. Відповідно вправи або запитання кожного комплекту оцінюються різною кількістю балів. Запитання для сильних учнів оцінюються до 12 балів, а для слабших – до 6 балів. Учні по черзі підходять до столу і крутять дзиґу, до якої прикріплена стрічка. Зупиняючись, стрілка показує вибраний номер. Учень бере картку з завданням і відповідає на поставлене запитання чи розв’язує вказану вправу. Вчитель разом з учнями класу оцінює відповідь учня.

Гру такого типу доцільно використовувати як для залікових уроків, так і просто для закріплення нового матеріалу чи для розв’язання вправ. 

Гра типу “Поле чудес”.

Учням пропонується ряд завдань з відповідями у тестовій формі. Кожній відповіді відповідає певна буква. Після виконання запропонованих завдань потрібно записати ключове слово. Зручно виконувати самоперевірку.

Після вивчення великої кількості нових понять в темі або в розділі доцільно провести гру “Поле чудес”, бо ця гра стимулює учнів до кращого запам’ятання нових термінів і їх означень. Вчитель для проведення такої гри повинен заздалегідь підготовити картки з питаннями. На початку уроку вчитель ставить перше запитання і називає кількість літер з яких складається ключове слово. На дошці будують квадратики, в яких будуть записуватися літери слова. Учні відповідають за списком в журналі. Якщо учень відразу не знає відповіді, то він говорить літеру. Якщо ця літера є в слові, то вчитель записує цю літеру в клітинку, якщо в ключовому слові літера зустрічається декілька разів, то після того, як її вгадали, її записують потрібну кількість разів. Учень, який вгадав літеру, має можливість назвати наступну літеру або відразу слово, якщо він його знає. В іншому випадку право відповідати переходить наступному учневі за списком. Якщо в класі прозвучала підказка, слово анулюється, а той, хто підказав, пропускає один хід. Учень, який відгадав слово, отримує певну кількість балів. Той, хто правильно назвав літеру отримує менше балів, а той, хто назвав слово – більше. В кінці уроку кожен учень отримує оцінку.

 

Доцільно на уроках застосовувати цю гру лише на 15-20 хв.

Необов’язково, щоб ключове слово складалося з одного слова, воно може складатися із двох і

більше слів. В такому випадку на дошці пишеться два або більше ряди клітин.

 

Використання на уроках математики дидактичних ігор робить процес навчання цікавим та захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу.

 

Ігрові форми доцільно використовувати на уроках, бо граючи учні фантазують і міркують, переживають ситуації і на цьому фоні міркувань математичний матеріал легше і міцніше ними запам’ятовуються.