Методична розробка НМК для організації самостійної позааудиторної роботи студентів на тему: "Анатомія серця. Велике і мале коло кровообігу"

Про матеріал
НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ:  сформувати уявлення про процес кровообігу;  узагальнити та систематизувати знання студентів про серце, розміщення, його загальну характеристику, зовнішню будову, анатомічну вісь;  формувати вміння визначати проекцію меж серця на поверхню грудної клітки;  ознайомити з особливостями будови камер серця, отворів серця, клапанів серця, стінки серця;  розглянути будову вінцевого кола кровообігу, великого й малого кола кровообігу.
Перегляд файлу

 

 

 

 

Методична розробка НМК

для організації самостійної позааудиторної

 роботи студентів № 09

 

 

 

 

 


Дисципліна:                                                               «Анатомія людини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

ТЕМА:

Кількість навчальних годин: 3 години

 

 

 

 

Викладач:  Бондаренко Л.Г.

 

 

 

Обговорено і затверджено на засіданні

ЦМК природничо-наукових дисциплін

протокол  ­­­­ ____ від____________2015 р.

Голова ЦМК __________________Н.В. Могіна

  1. Фон голубой для презентации найдем вам формуАктуальність теми:

 

           Найважливішими складовими частинами кровообігу є серце, судини і механізми регуляції, які змінюють їх функціональний стан для оптимального забезпечення  кров'ю органів і тканин організму.

          У вік науково-технічної  революції  різко зросла захворюваність і смертність від серцево-судинних захворювань. Серцево-судинні захворювання різко «помолодшали».

         Враховуючи значну поширеність захворювань з ураженням серцево-судинної системи організму, поглиблення та систематизація знань цієї теми, а також набуття та удосконалення професійних навичок медичного працівника є невід’ємною складовою частиною учбового процесу, завдяки якому формуються засади вивчення студентом подальших клінічних дисциплін – медсестринство у внутрішній медицині, медсестринство у педіатрії, хірургії, анестезіології та інтенсивній терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами "по вертикалі" та формування умінь застосовувати знання з сестринської справи в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.

       При розгляді цієї теми студенту слід:

  • приділити увагу значенню серцево-судинної системи як одного з інтегруючих факторів організму;
  • з’ясувати загальний план будови судинної системи, її розподіл на кровоносну та лімфатичну системи;
  • звернути увагу на закономірності розподілу артерій і вен;
  • визначити з яких оболонок складається стінка кровоносної судини;
  • знати, які розрізняють кола кровообігу;
  • знати, що таке велике та мале кола кровообігу, чим вони починаються і закінчуються;
  • назвати послідовно складові частини кіл кровообігу та визначити їх функціональне значення;
  • знати, що таке третє (серцеве) коло кровообігу.

 

 

  1. Навчальна мета:

По закінченні вивчення теми

            студенти повинні знати:

  • види судин;
  • будову стінки артерії;
  • будову стінки вени;
  • будову стінки капілярів.

 

 

 

Фон голубой для презентации найдем вам форму   студенти повинні вміти:

  • характеризувати судини і називати основні відмінності між артеріями, венами, капілярами;
  • застосовувати анатомічну термінологію.

 

  1. Матеріали позааудиторної  самостійної роботи:
    1.        Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми:

Дисципліна

Знати

Вміти

Анатомія 

Клітини. Тканини.

 

Серцево-судинна система.

Пояснювати будову стінок судин.

 

Використовувати ці знання при вивченні теми.

Основи латинської мови

Латинські терміни

Користуватися набутими знаннями при вивченні теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст теми (опорний конспект):

До кровоносних судин належать артерії, вени та капіляри.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. Кровоносні судини

 

 Артерії — судини, що несуть кров під значним тиском від серця.

 Вени — судини, що несуть кров під незначним тиском до серця.

 Капіляри — це дрібні судини, які містяться між артеріями й венами.

Артерії, залежно від діаметра, поділяються на великі, середні і малі.

Стінка артерії складається з трьох основних оболонок: внутрішньої, середньої та зовнішньої.

  • Внутрішня оболонка (tunica intuma) побудована з клітин ендотелію, розміщених на базальній мембрані, та клітин підендотеліального шару, утвореного з пухкої сполучної тканини.
  • Середня оболонка (tunica media) складається з м'язової тканини, до якої входять колагенові й еластичні волокна. Завдяки м'язовій оболонці регулюється просвіт судин, що зменшується при скороченні м'язів і розширюється при їх розслабленні. М'язова оболонка відокремлена від внутрішньої та зовнішньої оболонок еластичними мембранами, відповідно, внутрішньою та зовнішньою.
  • Зовнішня оболонка (tunica externa) сполучнотканинна, в ній проходять кровоносні судини й нерви.

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. Будова стінки судини

 Залежно від функції артерії поділяються на транспортні, якими кров підходить до органа або стінки тіла; нутряні, які безпосередньо заходять в орган і розгалужуються в ньому; та пристінкові, які локалізуються в стінках тіла, в його м'язах.

           Транспортні артерії належать до великих, за рахунок еластичних мембран мають значно потовщені стінки, а тому дістали назву артерій еластичного типу. Стінки таких артерій (аорта, сонна артерія) надзвичайно міцні й пружні, що сприяє швидкому проведенню ними крові. Під час скорочення шлуночків (систола) в артерії виштовхується кров, вони розтягуються, але завдяки силі еластичної тяги повертаються в попереднє положення, що сприяє рівномірній течії крові в судинах.

         У середніх і малих артеріях еластичних волокон значно менше, а тому їх і називають артеріями м'язового типу. М'язи стінок судин, скорочуючись і розслабляючись, регулюють течію крові.

           Стінки вен складаються з таких самих оболонок, як і стінки артерій, але в них менше м'язових та еластичних волокон.  Тому при  поперечному   розрізі стінки вен спадаються, а розрізана артерія завжди зіяє.

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. Будова стінки вени

Характерною особливістю будови вен середнього діаметра й деяких великих є наявність венозних клапанів, утворених складками внутрішньої слизової оболонки. Вважають, що венозні клапани сприяють рухові крові до серця й перешкоджають її зворотному рухові. У венах нижніх кінцівок, де рух крові утруднений силою земного тяжіння, клапанів більше. Клапани відсутні в порожнистих венах, венах голови, а також у дрібних венах, внутрішніх органах.

           Верхня й нижня порожнисті вени дещо різняться будовою своїх стінок. Так, верхня порожниста вена характеризується слабким розвитком м'язової оболонки, а в нижній - м'язові волокна відсутні в середній оболонці, але добре розвинуті в зовнішній. Розмішені вони в поздовжньому напрямку й у момент скорочення утворюють поперечні складки, які сприяють рухові крові вгору.

           Капіляри — дрібні судини діаметром від 7 до З0 мкм. В сумі діаметр усіх капілярів у 600—800 разів більший за діаметр аорти.

                                            Мал. Будова капілярної сітки

 

Стінка капіляра складається з одного шару ендотеліальних клітин і базальної мембрани. Стан ендотелію контролюють спеціальні клітини — перицити (клітини Руже). Клітини ендотелію контактують із відростками перицитів. До кожного з них підходить нервове волоконце від симпатичного нейрона. Нервовий імпульс, який надходить до перицита, передається ендотеліальним клітинам капіля­ра, і вони під його впливом набрякають. При цьому капіляри звужуються або втрачають рідину, що призводить до їх розширення. Капіляри пронизують усі органи й тканини. Вони виконують обмінну функцію в організмі. Крізь тоненьку стінку капіляра в тканини надходять кисень і поживні речовини, а з тканин і клітин виділяються в капіляри вуглекислий газ і продукти обміну речовин.

Капіляри — центральні судини мікроциркуляторної системи крові, яка утворюється між артеріями й венами. Артерії, поступово розгалужуючись, переходять в артеріоли, а ці — в передкапіляри, що з'єднуються зі справжніми капілярами. На початку капілярів є стискачі. Справжні капіляри діаметром 20 мкм утворюють капілярну сітку, а потім переходять у післякапіляри, які ще називають післякапілярними венулами, бо вони вливаються у вени. Мікроциркуляція крові забезпечує живлення та дихання клітин і тканин організму, виведення продуктів обміну, депонування крові, дренаж та ін. До складу мікроциркуляторного русла належать і лімфатичні капіляри.

      Капілярна сітка локалізується між артеріями й венами, але в таких органах, як печінка та нирки, іноді спостерігається відхилення від норми. Так, у нирках, у клубочку ниркового тільця, приносна артеріола розгалужується на капілярну сітку, яка потім утворює виносну артеріолу. В печінці капілярна сітка утворюється між ворітною та печінковими венами. Капілярна сітка, що утворена між двома однойменними судинами, має назву "чудової сітки".

           Встановлено пряму залежність між інтенсивністю роботи органа та кількістю капілярів у ньому. Так, в 1кв. мм серцевого м'яза близько 5500 капілярів, скелетного — 2000—2400, але не всі капіляри відкриті. В стані спокою функціонують лише 30—50% капілярів. Під час інтенсивної роботи кількість відкритих капілярів значно збільшується.

 

 

  1.        Рекомендована література:

 

 

  • Основна

 

  1.   Федонюк Я.Л. Анатомія та фізіологія з патологією, - Тернопіль:

     Укрмедкнига, 2002.

  1.   Дюбенко К.А. Анатомічна термінологія. - К., 2001.
  2.   Ришард Александрович. Малий атлас з анатомії. - К.:Медицина, 2011.
  3.   І.І Бобрик, В.Г. Ковешніков Міжнародна анатомічна номенклатура, -  К.:

     Здоров’я, 2001.

  1.   Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини, - К.:Вища шк., 1992.

 

  • Додаткова

 

  1.    Сакевич В.І., Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з

     основами патології. - К.: Здоров’я, 2003.

  1.    Сапін М. Р., Білич Г. Л. Анатомія людини, - М.: Вища шк.,1989.
  2.    Сидоренко П.І., Бондаренко Г.О. Анатомія та фізіологія, - К:Медицина,

     2013.

 

 

 

 

 

  1.        Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою:

Основні завдання

Вказівки

Відповіді

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом за планом:

 1. Види судин.

 2. Будова стінки артерії.

 3. Будова стінки вени.

 4. Будова стінки капілярів.

Вивчити теоретичний матеріал за підручником.

Анатомія та фізіологія з патологією під ред.. Я.І.Федонюка, 2002р.

стор. 322-323

2. Скласти опорний конспект

  •    У зошиті для самостійних поза аудиторних робіт занотувати визначення основних термінів.
  •    Дати характеристику видам судин.
  •    Описати будову стінки артерій, вен, капілярів.
  •    Замалювати будову стінки артерій, вен, капілярів.

Анатомія та фізіологія з патологією під ред.. Я.І.Федонюка, 2002р.

стор. 322-323

Ришард Александрович. Малий атлас з анатомії. -  К.:Медицина, 2011.

стор. 71-73

 

 

 

  1.        Матеріали для самоконтролю:

 

1. Дати відповіді на питання:

 

  1. Які види судин ви знаєте?
  2. Розкажіть будову стінок артерій.
  3. Розкажіть будову стінок вен.
  4. Розкажіть будову стінок капілярів.
  5. Перерахуйте відмінності будови артерій і вен.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. На малюнку зображено різні види судин, підпишіть позначки.

 

 

 

Таблиця відділів серцево-судинної системи 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.  Заповніть схему.

 

 

 

 

 

 

4.  Заповнити таблицю «Типи кровоносних судин і їх характеристики»

 

Артерії

Капіляри

Вени

Визначення

 

 

 

Латинська назва

 

 

 

Будова

 

 

 

Функція

 

 

 

 

 

5.  Дописати речення:

Зовнішній шар кровоносних судин називається__________________________;

Середній шар кровоносних судин називається___________________________;

Европейская Академия Народной МедициныВнутрішній шар кровоносних судин називається_________________________.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.  На малюнку схема руху крові по судинах великого кола кровообігу. Вкажіть назву цих судин та особливість будови внутрішньої стінки:

                                                     A. Артерії, наявність клапанів;

                                                     B. Артеріоли, стінка тонша ніж в артеріях;

                                                     C. Капіляри, стінка складається з одного шару;

                                                     D. Венулм, стінка товща ніж в капілярах;

                                                     E. Вени, внутрішня стінка має клапани;

 

 

Все науки в картинках - Страница 897. На малюнку схема руху крові по судинах великого кола кровообігу. Вкажіть назву цих судин та особливість будови внутрішньої стінки:

                                                     A. Артерії, складаються з трьох оболонок;

                                                     B. Артеріоли, стінка тонша ніж в артеріях;

                                                     C. Капіляри, стінка складається з одного шару;

                                                     D. Венулм, стінка товща ніж в капілярах;

                                                     E. Вени, внутрішня стінка має клапани;

 

8. Підготувати презентацію на тему: «Судини - види, будова стінки артерій, вен, капілярів».

 

9. Підготувати тести та кросворди на тему: «Судини - види, будова стінки артерій, вен, капілярів».

 

 

 

  1.  Контроль: ПЗ № 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕТАЛОН ВІДПОВІДЕЙ:

 

1. Відповіді на питання:

         1. До кровоносних судин належать артерії, вени та капіляри.

         2. Стінка артерії складається з трьох основних оболонок: внутрішньої, середньої та зовнішньої.

  • Внутрішня оболонка (tunica intuma) побудована з клітин ендотелію, розміщених на базальній мембрані, та клітин підендотеліального шару, утвореного з пухкої сполучної тканини.
  • Середня оболонка (tunica media) складається з м'язової тканини, до якої входять колагенові й еластичні волокна. Завдяки м'язовій оболонці регулюється просвіт судин, що зменшується при скороченні м'язів і розширюється при їх розслабленні. М'язова оболонка відокремлена від внутрішньої та зовнішньої оболонок еластичними мембранами, відповідно, внутрішньою та зовнішньою.
  • Зовнішня оболонка (tunica externa) сполучнотканинна, в ній проходять кровоносні судини й нерви.

        3.  Стінки вен складаються з таких самих оболонок, як і стінки артерій, але в них менше м'язових та еластичних волокон.  Тому при  поперечному   розрізі стінки вен спадаються, а розрізана артерія завжди зіяє.

        4. Стінка капіляра складається з одного шару ендотеліальних клітин і базальної мембрани.

        5. Артерії – циліндричні трубки по яких кров тече від серця до органів і тканин. Вени – збирають кров від органів і несуть її до серця. Характерною особливістю будови вен середнього діаметра й деяких великих є наявність венозних клапанів, утворених складками внутрішньої слизової оболонки.

 

2. А – вена;

    Б –артерія;

    В – капіляр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

4.  Таблиця «Типи кровоносних судин і їх характеристики»

 

Артерії

Капіляри

Вени

Визначення

Судини, що несуть кров збагачену O2 і поживними речовинами, від серця до тканин

Це єдина структура, де відбувається обмін речовин між тканинами і системним кровотоком

Судини, що несуть кров від тканин до серця, вони можуть містити до 80% об'єму циркулюючої крові

Латинська назва

arteria

 

vena

Будова

Стінки аорти складаються переважно з еластичних волокон.

До складу стінок інших артерій входять також і м'язові елементи, що робить можливим процес нейрогуморальної регуляції їх просвіту

Стінка капіляра являє собою шар ендотеліальних клітин, розташованих на базальній мембрані

- У венах є клапани

- У стінках вен присутні як еластичні, так і м'язові волокна

Функція

Частина енергії систоли передається на стінки цих судин. Під тиском крові стінки розтягуються і за рахунок скорочень проштовхують кров далі у напрямку до периферії

Поживні речовини і кисень дифундують в тканини, а продукти клітинного метаболізму, в тому числі і вуглекислий газ в кровоносне русло

- Забезпечують рух крові тільки в одному напрямку

- Регулюють об'єм циркулюючої кров

 

 

5.  Дописати речення:

Зовнішній шар кровоносних судин називається адвентиція;

Середній шар кровоносних судин називається медія;

Внутрішній шар кровоносних судин називається інтима.

 

6.  E.

7.  A.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
24 лютого 2019
Переглядів
1327
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку