Методична розробка практичного заняття на тему «Особиста гігієна пацієнтів. Пролежні»

Міністерство освіти і науки України

КЗ «Новгород-Сіверський фаховий  медичний коледж» ЧОР

Методична розробка

практичного заняття

 на тему

«Особиста гігієна пацієнтів. Пролежні»

 [A1]

Підготувала

Викладач

Догляду за

хворими та ММТ

Косачова  Л.М.

2021 р.

І. Актуальність теми.

Хвороба вносить розлад у діяльність усіх органів і систем людського організму. Організм, що перебуває у хворобливому стані, вимагає особливої чистоти шкіри і слизових оболонок. Тому особливу роль відіграє медична сестра, надаючи допомогу пацієнтові в підтриманні особистоi гігієни, оскільки її руки стають руками пацієнтів. Медична сестра має прагнути забезпечити хворим комфорт, чистоту і безпеку.

Добросовісне та чітке виконання усіх заходів догляду і лікарських призначень сприяє швидкому регресу патологічного процесу та одужанню пацієнта.

ІІ. Начальні цілі.

З н а т и :

∆      принципи догляду;

∆      положення пацієнта в ліжку;

∆      різні пристосування для створення пацієнтові зручного положення в ліжку;

∆      вимоги до постільної білизни;

∆      правила збирання і транспортування брудної білизни;

∆      фактори ризику розвитку пролежнів;

∆      локалізацію, стадії утворення пролежнів;

∆      план догляду в разі ризику розвитку пролежнів;

∆      правила підкладання судна і подавання сечоприймача;

∆      принципи інфекційної безпеки під час виконання процедур догляду за шкірою та слизовими оболонками.

У м і т и :

∆      застелити ліжко пацієнта;

∆      змінити постільну білизну в разі перебування пацієнта в ліжку;

∆      розмістити пацієнта в положенні Фаулера, Сімса, на спині, на животі;

∆      здійснити заходи догляду за пацієнтом з пролежнями;

∆      допомогти пацієнтові одягатися, роздягатися;

∆      здійснити догляд за шкірою, природними складками у тяжкохворих;

∆      здійснити догляд за волоссям;

∆      помити ноги, підстригти нігті на руках і ногах;

∆      здійснити догляд за ротовою порожниною і зубами;

∆      здійснити догляд за носовою порожниною (видалити виділення і кірки з носу);

∆      здійснити догляд за очима (аплікації, очні ванночки, промивання);

∆      очистити зовнішній слуховий хід від виділень (сірка, гній, кров тощо);

∆      здійснити догляд за зовнішніми статевими органами, промежиною;

∆      надавати допомогу під час фізіологічних відправлень;.

ІІІ. Виховні цілі.

Сформувати професійну відповідальність за добросовісне та чітке виконання усіх заходів догляду і лікарських призначень.

Сформувати професійну установку на дотримання етичних норм та деонтологічних принципів під час проведення догляду за пацієнтами; на можливі проблеми пацієнта, що можуть виникнути (наприклад, порушення цілісності шкіри — пролежні, ризик появи попрілостей у лежачого пацієнта).

ІV. Міжпредметні зв’язки.

Забезпечуючи предмети: анатомія і фізіологія, патанатомія, латинська мова, фармакологія, фізика.

Забезпечувані предмети: терапія, хірургія, дитячі хвороби, акушерство та гінекологія, інфекційні хвороби, нервові хвороби, реаніматологія.

V. Внутрішньо предметні зв’язки.

∆      Дезінфекція виробів медичного призначення та предметів догляду.

VІ. Вид заняття.

Практичне заняття (формування практичних умінь та навичок).

VІІ. Тривалість заняття.

3 годин (180 хвилин).

VІІІ. Місце проведення.

Кабінет Догляду за хворими та ммт.

ІХ. Забезпечення заняття.

Наочні посібники:

∆      таблиці;

∆      фантоми;

∆      комплект чистої постільної і спідньої білизни;

∆      пелюшки, рушники;

∆      рукавички;

∆      корнцанг в дезрозчині;

∆      дезінфекційні та антисептичні розчини;

∆      очний стаканчик;

∆      піпетки;

∆      пінцети;

∆      70% етиловий спирт;

∆      1% розчин діамантового зеленого;

∆      станок для гоління, ножиці;

∆      краплі для очей, вух;

∆      стерильна вазелінова олія;

∆      марлеві серветки, кульки, ватні тампони;

∆      скляна лопатка;

∆      глечик, тазок;

∆      водяний термометр;

∆      підкладне судно, сечоприймачі;

∆      підкладне гумове коло;

∆      10% камфорний спирт, 40% етиловий спирт, 0,5% розчин аміаку;

∆      тальк, крохмаль,присипки;

∆      шпатель;

∆      шприц Жане чи гумовий балон;

∆      мило;

∆      5 — 10 % розчин перманганату калію.

Роздатковий матеріал:

∆      Тестові завдання;

∆      Ситуаційні задачі;

∆      Графологічні структури;

∆      Картки з питаннями;

∆      Алгоритми практичних навичок;

Х. Терміни і поняття, які необхідно запамятати,

вивчаючи тему

ХІ. План та організаційна структура заняття

"Профілактика пролежнів"

Зміст і матеріальне забезпечення

Візьміть круг для профілактики пролежнів, ватно — марлеві круги і валики,
подушечки з вівсяними висівками, пелюшки, 10% камфорний спирт або 40%
розчин етилового спирту, або 1% саліциловий, мило, теплу воду, серветки,
рушник, клейонку, таз, комплект чистої натільної і постільної білизни, 5%
розчин калію перманганату.

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції;
2. Змінюйте положення тіла пацієнта через кожні 2 години, якщо дозволяє його

стан;

3. Слідкуйте за тим, щоб у ліжку не було крихт, а на постільній і натільній

білизні не було складок;

4. Підкладіть для профілактики пролежнів круг, загорнутий в пелюшку,

подушечку з насінням льону або вівсяних висівок під потилицю та крижі

пацієнта, а під лікті та п'ятки — ватно — марлеві круги;

5. Стежте за чистотою шкіри, обмиваючи її двічі на день теплою водою з

милом, а після висушування змащуйте 10% камфорним чи 40% розчином етилового спирту;

6. Кварцуйте шкіру спини та сідничних ділянок щодня;

Матеріали методичного забезпечення

Матеріали контролю підготовчого етапу по темі «Особиста гігієна пацієнтів»

Контроль вихідного рівня знань

по темі «Особиста гігієна пацієнта»

Графологічна структура

Зберігання білизни

Чистої

У спеціально відведених

приміщеннях і шафах

Брудної

1. У клейончастих або поліетиленових мішках.
2. У санітарних кімнатах або інших спеціально відведених приміщеннях у закритій тарі, яку піддають дезінфекції не більш як на 12 год.
3.  Не перевозити брудну та чисту білизну в одному контейнері

Заповніть графологічну структуру

Зберігання білизни

Контроль вихідного рівня знань

по темі «Особиста гігієна пацієнта»

Тестові завдання

1. До чинників ризику пролежнів у пацієнта не належить такий показник:

1.         нетримання сечі та калу;
2.        цілковита нерухомість;
3.         виснаження, неадекватне харчування;
4.         порушення відчуття комфорту.

2. Під час оцінювання чинників ризику утворення пролежнів за шкалою Norton не враховують такий показник:

1.         фізичний стан
2.        психічний стан;
3.         активність;
4.         харчування;
5.        нетримання сечі та калу.

3.Ризик розвитку пролежнів під час оцінювання за шкалою Waterlow тим більший:

1.         чим менше балів;
2.        чим більше балів;

4. Судно, яке подають пацієнтові, має бути;

1.         продезінфікованим, зверху сухим, теплим;
2.        теплим, сухим;
3.         продезінфікованим, зверху сухим, теплим з невеликою кількістю води

5. Для дезінфекції судна можна застосовувати:

1.         порошок "Гігієна", "Дезоксон — 1";
2.        3% розчин хлорного вапна;
3.         1% розчин калію перманганату;
4.         0,2г% розчин натрію гідрокарбонату.

Контроль вихідного рівня знань

по темі «Особиста гігієна пацієнта»

Тестові завдання

1. До чинників ризику пролежнів у пацієнта не належить такий показник:

5.        нетримання сечі та калу;
6.         цілковита нерухомість;
7.       виснаження, неадекватне харчування;
8.          порушення відчуття комфорту.

2. Під час оцінювання чинників ризику утворення пролежнів за шкалою Norton не враховують такий показник:

6.         фізичний стан
7.       психічний стан;
8.          активність;
9.        харчування;
10.         нетримання сечі та калу.

3.Ризик розвитку пролежнів під час оцінювання за шкалою Waterlow тим більший:

3.         чим менше балів;
4.         чим більше балів;

4. Судно, яке подають пацієнтові, має бути;

4.         продезінфікованим, зверху сухим, теплим;
5.        теплим, сухим;
6.         продезінфікованим, зверху сухим, теплим з невеликою кількістю води

5. Для дезінфекції судна можна застосовувати:

5.        порошок "Гігієна", "Дезоксон — 1";
6.         3% розчин хлорного вапна;
7.       1% розчин калію перманганату;
8.          0,2г% розчин натрію гідрокарбонату.

Матеріали для проведення основного етапу заняття

Начальні інструкції процедур:

1. Підготування постелі хворому (додаток 1)

2. Надання хворому функціонального положення в ліжку (додаток 2)
3. Зміна постільної та натільної білизни тяжкохворим (додаток За)
4. Догляд за шкірою у тяжкохворих. Профілактика пролежнів. (додаток Зб)
5. Догляд за ротовою порожниною (додаток 4)

6. Догляд за очима (додаток 5)

7. Догляд за носовою порожниною (додаток б)

8.Догляд за в олоссям  (додаток 7)

9.Догляд  за промежиною (додаток 8)

10.Використання підкладних суден та сечоприймачів (додаток 9)

11. Чинники, що пизводять до появи пролежнів (додаток 10)

Матеріали контролю заключного етапу

Контроль підсумкового рівня знань

по темі «Особиста гігієна пацієнта»

Задача 1.

В урологічному відділенні на лікуванні знаходигься паційнт Н. з нетриманням сечі. Як   приготувати ліжко даному хворому?

Задачя 2.

У терапевтичному відділенні на лікуванні знаходиться пацієнт, який не може доглядати за шкірою. Як здійснювати догляд за шкірою важкохворих?

Задача 3.

У неврологічному відділенні на лікуванні знаходиться. хворий у тяжкому стані. Як провести профілактику пролежнів?

Задача 4.

Під час ранкового туалету шкіри медсестра помітила у важкохворого чоловіка почервоніння в ділянці крижової кістки. Дії медсестри?

Задача 5.

У пацієнта, який тривалий час перебуває в коматозному стані, у ділянці потилиці з'явилися пухирці. Які заходи щодо лікування пролежнів у стадії виникнення пухирців?

Задача 6.

У пацієнта, який тривалий час знаходиться у непритомному стані, у ділянці крижової кістки виник некроз. Яку допомогу слід надати?

Задача 7.

У хворого, який лікується в терапевтичному віддїлениі, є знімні зубні протези. Як правильно їх обробити?

Задача 8.

У терапевтичному відділенні лікується хворий, який самостійно не може рухатися. Зранку під час обробки порожнини рота медсестра помітила на щоках та яснах пухирці, болісні при обробці. Як обробити порожнину рота?

Задача 9.

Під час ранкового туалету медсестра помітила у пацієнта склеювання повік і гнійні кірочки на них. Як промити очі за допомогою очної ванночки?

Задача 10.

У ЛОР відділенні лікується хворий з діагнозом: отит, гноєтеча. Як правильно провести туалет слухових проходів?

Задача11.

У терапевтичному відділенні лікується хворий, який не може самостійно рухатися. Як подати судно?

Відповіді до задач

Задача 1.

1. На сітку покладіть матрац з наматрацником. Попередньо матрац обшийте на 2/3 довжини клейоною, щоб запобігти забруднення.

2. Матрац вкрийте простирадлом, поверх якого постеліть медичну клейону.

3. Клейсну зверху вкрийте пелюшкою.

4. Сечоприймач подавайте хворому у ліжко, постійно слідкуючи за чистотою білизни.

Задача 2.

1. У разі необхідності під пацієнта постеліть клейону.

2. Полотняну серветку змочіть теплою водою з оцтом; відіжміть і протріть шкіру в такій послідовності; обличчя, за вухами, шию, передню.частину грудної клітки, живіт, руки, спину, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Серветку періодично ополіскуйте в теплій воді.

3. При протиранні особливу увагу зверніть на складки шкіри, місця посиленого потовиділення, статеві органи, ділянку навколо заднього проходу.

 4. Після послідовного обтирання ретельно протирайте шкіру сухим рушником. У разі необхідності для протирання можна використати 40% етиловий спирт.

5. У разі виявлення попрілості шкіру протирають м'яким тампоном, зволоженим блідо-рожевим розчином перманганату калію, просушують шкіру і припудрюють дитячою присипкою або тальком.

6. Шкіру важкохворих потрібно обробляти щоденно вранці і ввечері.

Задача 3.

1. Постійно змінюйте положення хворого через кожні 2 години, якщо дозволяе його стан.

2. Стежте за тим, щоб постіль була чиста, суха, рівна, щоб на простирадлі, ковдрі та білизні не було складок та крихт.

3. Під сідниці пацієнту підкладіть надувне коло, яке попередньо покладене у наволку.

4. Під лікті та п'яти підкладіть ватно-марлеві валики, а під потилицю ватно-марлеві бублики.

5. У місцях виникнення пролежнів застосовуйте просяні мішочки.

6. Щоденно двічі проводьте часткову санобробку.

7. Місця можливого утворення пролежнів протирайте спиртовими розчинами:

• 10% камфорним спиртом;
•  1% саліциловим спиртом;
•  40% етиловим спиртом;
•  слабким розчином оцту;
•  слабким розчином перманганату калію.

8.Місця можливого утворення пролежнів доцільно розтирати сухим рушником, масажувати та щоденно кварцувати.

Задача 4.

1. Ділянку шкіри обмийте холодною перекип'яченою водою з милом, висушіть, протріть 70% етиловим спиртом і припудріть тальком.
2. Періодично розтирайте шкіру сухим рушником для поліпшення кровообігу і змащуйте 5%
розчином калію перманганату

Задача 5.

1. Пухирці змащуйте 1% розчином діамантового зеленого.

2. Накладіть асептичну пов'язку.

Задача 6.

1. Змертвілі тканини видаляють хірургічним шляхом, рану закривають стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1:5000.
2. Після очищення рани накладають мазеві пов'язки (10% синтоміцинову, 10% стрептоцидову та мазь Вишневського).

Задача 7.

1. Вийміть зубні протези.

2. Ретельно промийте їх пiд проточною водою з милом.

3. У разі необхідності зберігайте їх у сухій скляній баночці, яку прикрийте марлевою серветкою.

4. Перед надіванням протезів знову промийте їх водою

Задача 8.

1.У хворого стоматит.

2. Хворому зробіть аплікацію (стерильна марлева серветка, змочена розчином фурациліну 1:5000 або відваром ромашки).

3. Аплікацію накладають на 2-3 хвилини кілька разів на день.

4. Ротову порожнину періодично прополіскуйте 2% розчином соди або 0,9% розчином натрію хлориду.

Задача 9.

1. Обробіть руки.

2. У стерильну ванночку налийте антисептичний розчин.

3. Запропонуйте пацієнту взятиванночку за ніжку і притиснути ії до шкіри.

4. Хворий піднімає голову, рідина при цьому не йовинна витікати з ванночки.

5. Запропонуйте пацієнту поблимати хвилину, а потім нахилившись вперед, поставити ванночку на стіл.

6. У разі необхідності замініть розчин, повторіть процедуру.

Задача 10.

1. Поверніть голову пацієнта набік.

2. Вушну раковину знизу ї збоку обкладіть пелюшкою.

3. Вушну раковину відтягніть вгору і назад, за допомогою гумового балончика введіть декілька мл теплого розчину перекису водню (3%).

4. Ватною серветкою просушіть вушну раковину.

5. Обробленими руками намотайте стерильну гігроскопічну вату на кінець тонкого зонда.

6. Лівою рукою відтягніть вушну раковину назад і обережно введіть зонд у зовнішній слуховий канал, очищуючи його.

7. При відсутності зонда можна використовувати марлеві турунди

Задача 11.

1. Перед подачею судно ополосніть теплою водою, щоб воно прогрілося.

2. Залропонуйте підняти таз і підстеліть під нього клейонку
3. Якщо хворий ослаблений, допоможіть йому.

4. Підставте судно так, щоб промежина знаходилася над великим отвором, а трубка була повернута до його колiн.

5. Прикрийте хворого ковдрою і спостерігайте деякий час за ним.

6. Після акту дефекації судно з-під хворого обережно вийміть, накрийте кришкою і винесіть у санкімнату.

7. Судно продезінфікуйте, а потім ополосніть водою.

Відповіді до тестів кінцевого рівня знань

1. Назвіть місця утворення пролежнів у пацієнтів:

• у положенні лежачі на спині (а, б, в, г, д);
• у положенні лежачи на боці (а, б);
• у полоденні сидячи (а, б).

2. Назвіть основні чинники, що призводять до утворення пролежнів (а, б, в).

3. Які профілактичні заходи щодо утворення пролежнів ви знаєте (а, б, в, г, д, е)?

4. У чому полягає догляд за ротовою порожниною (а, б, в)?

5.  Які маніпуляції по догляду за очима Ви знаєте (а, б, в, г)?

6. Дайте визначення пролежням. Які тканини при цьому вракаються?

7. Назвіть друторядні чииники, що призводять до утворення пролежнів (а, б, в, г, д)?

8. Поясніть розміщення пацієнта в положенні Фаулера і в положенні Сімса?

9. У чому полягає догляд за носовою порожниною (а, б)?

Тести кінцевого рівня знань

по темі «Особиста гігієна пацієнта»

1.У положенні лежачи на спині:

а) криж;

б) ділянка лопаток;

в) лікті;

г) п'яти;

д) потилиця.

У положепні лежачи на боці:

а) ділянка кульшових суглобів

б) ділянка колінних суглобів.

У положепні сидячи:

а) ділянка куприка;

б) ділянка сідничних бугрів.

2. а) тиск (стиснення тканин між поверхнею, на якій вони розташовуються, і виступами кісток);

б) сила зрізання (зсув ткатнин відносно поверхні);

в) тертя.

3. а) зміна положення пацієнта;

б) утворення плаваючої поверхні (застосування гідростатичних ліжок, матраца з поролонової кришки),

в) збільшення площі контакту тіла з розміщеною нижче опорною поверхнею (овече хутро, подушки, наповнені губкою, повітрям, гелем);

г) щоденне протираньья шкіри дезінфекційними розчинами (40% етиловим спиртом, 10% камфорним спиртом, одеколоном, розчином оцту);

д) масаж і кварцування;

е) відсутність складок на білизні, струшування з простирадла крихт.

4. а) полоскання рота після кожного вживання їжі (або після блювання);
б) очищення зубів (зубних протезів) увечері й вранці;
в) очищення проміжків між зубами 1 раз на день.

5. а) очищення вій та повік від виділень із очей;
б) промнвання очей;

в) закапування очей;

г) закладання очної мазі.

6. Пролежень — це некроз м'яких тканин (шкіри, підшкірної основи, слизової оболонки) унаслідок їхнього тривалого стиснення, зсуву одна відносно одної, а також тертя.

7. а) надто велика або надто низька маса тіла;
б) сухість шкіри, що зумовлює виникнення тріщин;
в) нетримання сечі або калу і надмірна вологість;
г) обмеження рухомості пацієнта;

д) недостатнє білкове хаочування.

8. а) використання шкали Waterlow;

б) регулярний огляд шкіри в місцях утворення пролежнів;
в) обтирання або обмивання шкіри не менше 1 разу на день;
г) переміна положення пацієнта кожні 2 години (навіть уночі);
д) перевірка стану постелі (складки, крихти тощо);
е) використання поролону в чохлі;

є) контроль якості і кількості їжі та рідини.

9. Положення Фаулера — положення напівлежачи і напівсидячи.

Положення Сімса — проміжне між положенням на животі й на боці.

10. а) вндалення кірочок;

 б) закалування розчинів або закладання мазі.

Додаток 1

Приготування ліжка хворого.

Застеліть ліжко таким чином:

1. Поверх сітки покладіть матрац із иаматрацииком, матрац повинен бути достатньої товщини, рівним, без горбів і впадин. Для тяжкохворих, хворих з нетримаиням сечі і калу матрац обшийте иа 2/3 довжини клейонкою, щоб запобігти забрудненню його екскрементами.
2. Зверху постеліть чисте простирадло, краї якого по всій довжині підігніть під матрац так,
   щоб воно не збиралося в складки. При необхідності тяжкохворим використайте пелюшки
   або невеликі простирадла під поперекову ділянку і таз.
3. Під голову хворого покладіть дві подушки: нижнюю з пір'я, верхню — з пуху. На кожну
   подушку надіньте наволочку. Подушки йокладіть так, щоб нижня лежала рівно і
   виступала дещо з-під верхньої, а верхня опиралася об спинку ліжка.
4. Хворого накрийте ковдрою з підковдрою. Бажано, щоб ковдра була бавовняною або
   вовняною.
5.  Забезпечте хворого двома рушниками — для обличчя і для ніг.
   Після виписування хворого матрац, ковдру, подушки здайте в дезінфекційну камеру, а
   постільні приналежності — в пральню.

Надаппя хворому необхідного положення за допомогою функціонального ліжка.

За допомогою ручок, розміщених біля головного і ножного кінців ліжка або розміщених
посередині ліжка, підніміть або опустіть секції ліжка і надайте хворому зручне
функціональне положення, тобто таке положення, при якому поліпшується функція хворого
органу.

Наприклад, при задишці підніміть головний кінець ліжка, щоб хворий зайняв
напівсидяче положення.

При різкому зниженні артеріального тиску головний кінець ліжка опустіть до
горизонтального рівня, а ножний кінець підніміть. Таким чином покращується
кровопостачання головного мозку.

Надання хворому необхідного положення в звичайному ліжку.

1. При можливості використайте спеціальні підголовники.

2. При відсутності підголовника використайте додаткову подушку, ватяну ковдру або матрац.

3. Для того, щоб хворий не зсувався вниз, на ліжко покладіть опору для ніг, а зверху покрийте її ковдрою і пелюшкою. В такому разі хворий ойирається ступнями ніг.

В деяких випадках доцільніше під матрац на рівні колін покласти валик із ковдри, в такому разі хворий лежить з напівзігнутими ногами.

4. Якщо необхідно надати підвищене положення нижній кінцівці, то під гомілку підкладіть подушку або шину Белера, обшиту пелюшкою.

5. В разі, коли необхідно збільшити кровопостачання головного мозку, доцільніше під ножний кінець ліжка піідставити табурет або стілець.

Додаток 2

Надання хворому функціонального положення в ліжку

Оснащення.

1. Ліжко з панцирною сіткою.

2. Функціональне ліжко.

3. Матрац з наматрацником.

4. Простирадло.

5. Ковдра з підковдрою.

б. Дві подушки пір'яні або пухові з наволочками.

7. Два рушники: для обличчя і для ніг.

Положення хворого в ліжку.

Положення в ліжку може бути активним, пасивним, вимушеним.

Активне положення хворий займає при легкому перебігу захворювання або на початковій стадії тяжких захворювань. При цьому хворий самостійно змінює своє положення в ліжку, встає, сидить, здійснює заходи особистої гігієни.

Пасивне положення спостерігається у хворих, які знаходяться в непритомному стані або в дуже ослаблених хворих. При цьому хворий самостійно не може змінити своє положення. Він займає таке положення, якого йому надали.

Вимушене положення займають хворі для полегшення свого стану і зменшення болю або задишки.

Так, під час приступу брпнхіальної астми для полегшення дихання хворий займає положення ортопное — сидить, спершись руками йа край ліжка або коліна, або стоїть біля вікна, спершись руками на підвіконня; при цьому розширюються міжреберні проміжки і мобілізуються допоміжні дихальні м'язи.

При виразковій хворобі шлунка для зменшення різкого болю в животі хворі сидять, нахилившись уперед і обхопивши живіт руками, або лежать у ліжку із зігнутими в колінах і притиснутими до живота ногами.

Слід пам'ятати, що на завжди можна судити про тяжкість захворювання по положенню, яке займає хворий у ліжку. Так, хворі зі злоякісними пухлинами займають активне положення деякий час, але, незважаючи на це, вважаються тяжкохворими.

Ліжко хворого та вимоги до його обладнання.

Оскільки хвора людина більшу частину часу проводить у ліжку, дуже важливо, щоб воно було зручним. Лікарні оснащують двома типами ліжок: звичайними з пружинною сіткою і функціональними, з допомогою яких можна підняти головний або ножний кінець тулуба.

Ліжко хворого має бути металевим або дерев'яним (полакованим), з рівною, добре натягнутою пружинною сіткою. Ніжки ліжка повинні мати коліщатка, щоб його легше було пересувати.

Ліжка в палаті необхідно розташувати так, щоб забезпечити вільний доступ до хворого з усіх сторін.

Додаток 3 (а)

Зміна постільної та натільної білизни тяжкохворим.

Оснащення.

1. Простирадло, наволочка.

2. Підковдра.

3. Сорочка чоловіча.

4. Сорочка жіноча.

5. Труси чоловічі.

б. Рушник.

7. Гумові рукавички.

8. Клейончатий мішок.

Дотримання санітарно - протиепідемічного режиму при зміні білизни.

Взагалі змінюють натільну і постільну білизну в стаціонарі один раз на 7-10 днів або щоразу після забруднення. При зміні постільної білизни, якщо дозволяють умови і стан хворого, краще посадити його на стілець або перекласти його на інше ліжко чи кушетку. Мокру від поту білизну слід прати, сушити її не рекомендується. 3 метою запобігання передачі інфекції в лікувальних закладах зміну і збирання брудної білизни необхідно проводити в гумових рукавичках. Білизну, забруднену кров'ю або виділеннями організму, необхідно згорнути забрудненою, поверхнею до середини і транспортувати в щільних клейончастих мішках. Сортувати білизну в палатах забороняється. Для збирання брудної білизни в відділеннях виділяється окрема кімната.

Послідовність дій при виконанні процедур.

Зміна постільної білизни тяжкохворому в разі дозволу йому повертатися в ліжку.

1. Чисте простирадло згорніть валиком по довжині до половини.

2. Підніміть трохи голову хворого і заберіть подушку.

3. Підсуньте хворого на край ліжка і поверніть його на бік.

4. Брудне простирадло згорніть по довжині в напрямку до хворого.

5. На звільнену частину постелі розстеліть чисте простирадло, щоб його вільний край дещо звисав із ліжка.

6. Поверніть хворого на спину, а потім на другий бік, тобто на частину ліжка, накриту чистим простирадлом.

7. Заберіть брудне простирадло і розправте чисте.

8. Поверніть хворого на спину.

9. Краї простирадла заправте під матрац.

10. Покладіть під голову подушку.

11. Укрийте хворого ковдрою з підковдрою.

Зміна постільної білизни тяжкохворому в разі, якщо йому заборонено повертатись на бік.

1. Чисте простирадло згорніть до половини валиком.

2. Трохи підніміть верхню половину тіла хворого, заберіть подушку і згорніть брудне простирадло з-під голови і спини до крижів.

3. На звільнене місце розстеліть приготовлене чисте простирадло.

4. На чисте простирадло покладіть подушку і опустіть на неї голову хворого.

5. Підніміть таз, приберіть з-під нього брудне простирадло і продовжуйте розправляти чисте.

6. Підніміть ноги хворого, приберіть брудне простирадло, розправте чисте і опустіть його.
Заправте краї простирадла під матрац.

Зопам 'ятайте! Зміна постільної білизни тяжкохворому повинна здійснюватнсь із мінімальною затратою сил хворого:

Зміна тяжкохворому сорочки.

1. Підведіть руки під крижі хворого, візьміть край сорочки і обережно підніміть ії ззаду до потилиці,а спереду —до грудей.

2. Підніміть обидві руки хворого і скатану біля шиї сорочку зніміть через голову, потім зніміть рукава.

3. Одягайте хворого у зворотному порядку: спочатку надягніть рукава, потім перекиньте

сорочку через голову і розправте її під тілом хворого і на грудях.

Якщо у пацієнта хвора одна рука, то спочатку зніміть рукав зі здорової, а потім із хворої

руки, а одягайте у зворотному порядку, починаючи з хворої руки.

Якщо хворому необхідний повний спокій, то використовуйте сорочку, яка має розріз

уздовж усієї спини. Надягніть її лише на руки, а краї закладіть під спину і розправте.

Додаток 3 (б)

Догляд за шкірою у тяжкохворих. Профілактика пролежнів.

Оспащеннн.

1. Вода тепла.

2. Мило туалетне.

3. Серветка полотняна.

4. Рушник.

5. Клейонка.

6. Таз.

7. Чиста постільна білизна.

8. Чиста натільна білизна.

9. Стерильний перев'язочний матеріал.

10. 5% розчин калію перманганату.

11. 10% розчин камфорного спирту.

12. 1% розчин саліцилового спирту.

13. 40% розчин етилового спирту.

14. Слабкий розчин оцту (1 столова ложка столового оцту на склянку води).

15. 1% спиртовий розчин діамантового зеленого.

16. 1-10% синтоміцинова емульсія.

17. 10% стрептоцидова емульсія.

18. Мазь Вишневського.

Основні функції шкіри.

Шкіра виконує ряд важливих функцій. Вона бере участь у процесі дихання, регуляції температури тіла, обміні речовин. Шкіра захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів, а також є важливим органом чуття — шкірним аналізатором.

Значення утримання шкіри в гігієнічному стані, особливо при захворюваннях.

Головною умовою нормальної життєдіяльності шкіри є її чистота. Виділення потових і сальних залоз, змішані з відпадаючим поверхневим роговим шаром шкіри і пилом, постійно відкладаються на шкірі і перешкоджають нормальному перебігу фізіологічних процесів. Забрудненість шкіри сприяє розмноженню мікробів, в тому числі і хвороботворних. Шкіра підпахвових ділянок додатково забруднюється секретом ендокринних залоз, шкіра промежини — виділеннями сечостатевих органів і кишківника. Організм, який знаходиться в хворобливому стані, пред'являє до шкіри підвищені вимоги, в зв'язку з чим утримання її в чистоті набуває особливого значення.

Причина виникнення пролежнів.

Пролежень (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково—некротичні зміни шкіри, підшкірної основи і навіть окістя, які розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації. Утворюються пролежні там, де шкіра тривалий час стискується між кісткою і ліжком.

Ділянки найбільш частого виникнення пролежнів.

При лежанні хворого на спині пролежні утворюються переважно в ділянці потилиці, лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів та п'яток.

Якщо хворий лежитьяча боці або на животі, некротизуються ділянки великих вертлугів, колін, передні поверхні гомілок.

Ознаки пролежнів.

Першою ознакою пролежнів є поблідніння шкіри з наступним почервонінням, набряком
та відшаруванням епідермісу. Потім з'являються пухирі і шкіра некротизується.

Послідовність дій при виконанні процедур.

Догляд за шкірою у тяжкохворих.

1. При необхідності під хворого підстеліть клейонку.

2. Полотняну серветку змочіть теплою водою з оцтом, відіжміть і протріть поступово шкіру  

в такій послідовності; обличчя, за вухами, шию, передню частину грудної клітки, живіт, руки, спину, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Серветку періодично прополіскуйте в чистій воді.

3. Особливу увагу зверніть на складки шкіри, місця посиленого потовиділення, статеві органи, ділянку шкіри навколо заднього проходу.

4. Обмивання шкіри здійснюйте послідовно і зразу ж ретельно протирайте шкіру чистим сухим рушником, щоб хворий не застудився. При необхідності можете використати мило, 40% етиловий спирт, одеколон.

При виникненні попрілостей протріть їх обережно м'яким тампоном, зволоженим блідо-рожевим розчином калію перманганату, висушіть шкіру "промоканням" і припудріть дитячою присипкою або тальком. Час від часу ці ділянки можна змазувати 1% розчином діамантового зеленого з наступним припудрюванням. Часткову обробку шкіри тяжкохворим здійснюйте щоденно вранці і ввечері.

Профілактика пролежнів.

1.Змінюйте положення хворого через кожні 2 години, якщо дозволяє його стан.

2.Стежте за тим, щоб постіль була чиста, суха, рівна, щоб на білизні не було складок і крихт.

3.Під сідниці тяжкохворим підкладайте надувний гумовий.круг, покритий пелюшкою, або бавовняну торбинку, наповнену просом. Під лікті та п'яти підкладайте ватно - марлеві круги.

4.Двічі на день здійснюйте часткову обробку шкіри.

5.Місця можливого утворення пролежнів протирайте ватним тампоном, змоченим одним із нижче перерахованих розчинів: 10% розчин камфорного спирту, 1% розчин саліцилового спирту, 40% розчин етилового спирту, слабкий розчин оцтової кислоти (столова ложка столового оцту на склянку води).

6.Щодня кварцуйте шкіру спини та сідничних ділянок.

Обробка та лікування пролеяенів.

1. Початкові пролежні в стадії мацерації обмийте холодною перекип'яченою водою з милом, висушіть, протріть 70% етиловим спиртом і припудріть тальком.

2. При почервонінні шкіри періодично розітріть її сухим рушником для поліпшення кровообігу і змажте 5% розчином калію перманганату.

3. Пухирі змажте 1% розчином діамантового зеленого, потім накладіть суху асептичну пов'язку.

4. При некрозі змертвілі тканини видаляють, рану закривають стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1:5000. В міру очищення рани накладають мазеві пов'язки (10% синтоміцинова мазь, 10% стрептоцидова мазь, мазь Вишневського).

Запам 'ятайте! Занесення інфекції у таких хворих може призвести до сепсису і стати причиною смерті.
Поява пролежнів у хвориу,є незаперечним свідченням поганого догляду.

Додаток 4

Догляд за ротовою порожниною

Оснащення.

1. Лоток ниркоподібний.
2. Ватні або марлеві тампони.
3. Марлеві серветки.
4. Затискувач.
5. Гумовий балон.
6. Шпатель.
7. Язикоутримувач.
8. Розчин калію перманганату 1:10000.
9. Розчин натрію гідрокарбонату 2%.
10. Звіробійна або обліпихова олія.

Значення догляду за ротовою порожниною.

Самоочищення ротової порожнини відбувається при пережовуванні перш за все твердої і напівтвердої їжі. У тяжкохворих самоочищення ротової порожнини порушується. Крім цього, через слизову оболонку ротової порожнини виділяються продукти порушеного обміну речовин. Все це сприяє забрудиенню слизової оболонки і призводить до ще більш інтенсивного розмноження мікроорганізмів. Запальні і гнилісні процеси в ротовій порожнині супроводжуються неприємним запахом.

Відсутніть належного догляду за порожниною рота у тяжкохворих може призвести до виникнення стоматиту (запалення слизової оболонки ротової порожнини), або паротиту (запалення привушної слинної залози).

Послідовність дій при виконаині процедур.

Туалет ротової порожнини тяжкохворому, який знаходиться у свідомому стані.

1. Допоможіть тяжкохворому вимити руки.

2. Подайте йому ниркоподібний лоток.

3. Забезпечте його одним із розчинів для обробки ротової порожнини і ватними або марлевими тампонами.

4. Зволоженим тампоном хворий за допомогою пальців своїх рук протирає зуби, а потім прополіскує ротову порожнину.

Туалет ротової порожнини тяжкохворому, який знаходиться в непритомному стані.

1. Опустіть підголівник ліжка, приберіть подушку. Надайте хворому горизонтального положення, щоб промивні води не аспірували в дихальні шляхи.

2. Під голову підстеліть клейонку або пелюшку, складену в кілька шарів.

3. Голову хворого поверніть краще вліво.

4. Під кутик рота підставте ниркоподібний лоток.

5. Шпателем відведіть щоку.

6. Зволоженим марлевим або ватним тампоном на затискувачеві обробіть зуби зверху вниз із зовнішньої і, при можливості, - з внутрішньої сторони.

7. При наявності нальоту на язикові за допомогою язикоутримувача або зволоженої марлевої серветки частково витягніть його і протріть тампоном, зволоженим неподразнюючим антисептичним розчином.

8. Прополосніть ротову порожнину теплим розчином за допомогою гумового балона або шприца.

9. Просушіть переддвер'я ротової порожнини та губи сухим тампоном.

10. При пересиханні слизову оболонку і язик обробіть звіробійною або обліпиховою олією. Також можете використати 10% розчин бури в гліцерині, рослинну олію або вершкове масло. Здійснюйте обробку ротової порожнини тяжкохворим 2 рази в день.

Запам 'ятайте:

1. Перед обробкою ротової порожнини при наявності видаліть знімні зубні протези.

2. При протиранні верхніх корінних зубів шпателем відведіть щоку, щоб не внести інфекцію в вивідний проток привушної слинної залози. 3 цієї причини слизову оболонку щоки протирати не бажано.

Обробка зубних протезів.

1. Вийміть знімні зубні протези у тяжкохворого.

2. Ретельно промийте їх під струменем води з милом.

3. Зберігайте при необхідності їх у сухій скляній баночці, яку прикрийте марлевою серветкою.

4. Перед тим, як надіти зубні протези тяжкохворому, знову промийте їх водою.

Обробка ротової порожнини при виникненні стоматиту.

1. Зробіть аплікацію — накладіть стерильну марлеву серветку, змочену розчином фурациліну 1:5000 або відваром ромашки, на 3-5 хвилин. Процедуру повторюйте кілька разів на день.

2. Періодично прополіскуйте ротову порожнину тяжкохворим 2% розчином натрію гідрокарбонату або 0,4% розчином натрію хлориду

Профілактика запалення привушної слинної залози.

Запропонуйте тяжкохворому жувати суху цитринову шкірочку, сухарі або жувальну гумку.

Додаток 5

Догляд за очима.

Оснащення.

1. Стерильна очна піпетка.

2. Стерильний гумовий балон.

3. Стерильні ватні або марлеві тампони.

4. Стерильна очна ванночка.

5. Розчин фурациліну 1:5000.

6. Розчин калію перманганату 1:10000.

7. Розчин борної кислоти 2%.

8. Стерильний 0,9% розчин натрію хлориду.

Показання для обробки очей.

Обробку очей здійснюють у випадках наявності виділень  із них, які склеюють вії і повіки. Промивання очей здійснюють з метою дезінфекції кон'юнктивального мішка при його запаленні для видалення слизу, гною.

Послідовність дій при виконанні процедур.

ІІротирання вій і повік.

1. Ретельно вимитими і обробленими 70% етиловим епиртом руками візьміть ватний або марлевий стерильний тампон, змочіть його одним із внще зазначених антисептичних розчинів і накладіть на очну щілину.

2. Через 1-2 хв. після розм'якшення кірки другим стерильним, зволоженим антисептичним тампоном протріть повіки очей у напрямку від зовнішнього до внутрішнього кутика ока.

Запам'ятайте:

Для кожного ока використовуйте окремо стерильні тампони, щоб попередити перенесення інфекції з одного на друге

Промивання очей за допомогою ванночки.

1. Знезаражте свої руки.

2. В стерильну ванночку налийте антисептичний розчин.

3. Запропонуйте хворому взяти ванночку за ніжку, нахилитись над нею так, щоб повіки знаходились у ванночці і притиснути її до шкіри, підняти голову, притримуючи ванночку руками. Рідина при цьому не повинна витікати із ванночки.

4. Попросіть хворого часто поморгати 1 хвилину, потім, нахилившись уперед, поставити ванночку на стіл.

5. Змінюючи розчин у ванночці на свіжий, при необхідності повторіть процедуру. Аналогічно проведіть лікувальні очні ванночки. При відсутності очної ванночки очі можете промити за допомогою піпетки, підставивши ниркоподібний лоток, у напрямку від зовнішнього кутика ока до внутрішнього.

Додаток 6

Догляд за носовою порожниною.

Оснащення.

1. Ватні турунди

2. Олійні розчини (гліцерин, борний вазелін, соняшникова, кукурудзяна, обліпихова олія тощо)

3. Піпетка

4. Носова хустинка чи рушник.

Послідовність дій при виконанні процедури.

1. Ходячі хворі під час ранкового туалету самостійно очищають носові ходи.

2. Тяжкохворим щоранку це робить медична сестра за допомогою ватної турунди.

3. При утворенні у носі кірок їх не слід здирати, оскільки це може викликати кровотечу. Крім того, після здирання утворюються нові кірки, ще товщі, і тримаються вони ще міцніше.

4. Щоб розм'якшити кірки, ватну турунду необхідно змочити в олії (соняшниковій, гліцериновій, вазеліновій, кукурудзяній, обліпиховій тощо) і ввести в кожний носовий хід (ніздрю). Через 2- 3 хв. обертальними рухами турунду видаляють, намагаючись зняти із внутрішньої поверхні носової стінки розм'яклі кірки. Потім носові ходи прочищають за допомогою сухих ватних турунд. Для того, щоб кірки розм'якли, перед проведенням туалету носової порожнини, можна ввести в кожну ніздрю масляний розчин (5 — 6 крапель) за допомогою піпетки.

5. При нежиті ніс витирають м'якою носовою хустинкою або рушником. Терти шкіру біля входу в носову порожнину не треба, слід лише прикладати м'яку тканину до шкіри, осушуючи її.

6. Щоб запобігти подразненню шкіри виділеннями, що витікають з носа, її потрібно змащувати вазеліном.

Додаток 7

Догляд за вухами.

Оснащення.

1. Зонд із гвинтовою нарізкою.

2. Гумовий балон або шприц Жане.

3. Теплий 3% розчин перекису водню або 2% розчин борної кислоти.

4. Марлеві турунди.

5. Марлеві або ватні тампони.

6. Пелюшка.

Значення туалету зовнішніх слухових проходів.

Наявність гною у слуховому проході викликає подразнення і запалення шкіри слухового проходу.

При переломі основи черепу із вух може виділятись кров. Кров у слуховому каналі є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів.

При переломі основи черепа мікроби висхідним шляхом можуть потрапити у головний мозок і викликати його запалення (енцефаліт). Тому при наявності гною або кров'яних виділень у слуховому каналі слід своєчасно і систематично здійснювати очищення його від вмісту.

Послідовність дій при виконанні процедури.

Туалет слухових проходів тяжкохворому при гноєтечі або виділенні крові.

1. Голову тяжкохворого поверніть на бік.

2. Вушну раковину знизу і з боків обкладіть пелюшкою.

3. Злегка відтягніть вушну раковину вверх і назад і за допомогою гумового балона або шприца влийте кілька мл теплого 3% розчину перекису водню.

4. Ватним тампоном або серветкою просушіть вушну раковину.

5. Знезараженими руками на кінець тонкого зонда з гвинтовою нарізкою намотайте стерильну гігроскопічну вату.

6. Лівою рукою відтягніть вушну раковину трохи назад і вверх, а правою обережно введіть зонд у зовнішній слуховий канал і легким обертанням зонда очистіть його.

7. При відсутності зонда для очищення слухового проходу використайте марлеву турундочку. Для її виготовлення візьміть смужку марлі шириною 3 см і довжиною 10 см. Заверніть краї смужки по довжині і туго скрутіть її, потім складіть вдвоє і ще раз скрутіть. Таким чином отримаєте ніби-то джгутик, за допомогою якого обертаючими рухами прочистіть слуховий канал.

Таким же способом ви можете видалити із слухових проходів вушну сірку.

Запам 'ятайте:

Обережно користуйтесь зондом, щоб не пошкодити барабанну перетинку. 3 цих міркувань не використовуйте інші предмети (сірники, пінцети і т. і).

Додаток 8

Підмивання тяжкохворих.

Оснащення.

1. Теплий розчин калію перманганату 1:10000.

2. Корнцанг.

3. Ватні тампони або марлеві серветки.

4. Судно.

5. Клейонка.

6. Чиста серветка або пелюшка.

Послідовність дій при виконанні процедур.

Підмивання жінок, які знаходяться на суворому постільному режимі.

1. Положіть жінку на спину, ноги ії злегка зігніть у колінах і розведіть.

2. Підстеліть під хвору клейонку і підставте судно.

3. Станьте з правої сторони від хворої, лівою рукою притримуйте флакон із теплим розчином і поливайте антисептичний розчин на статеві органи, а корнцангом із ватним тампоном у правій руці здійснюйте рухи від статевих органів до заднього отвору, тобто зверху вниз. Промивайте послідовно лобок, статеві губи, внутрішню поверхню стегон, промежину, ділянку анального отвору.

4. За допомогою сухої серветки і корнцанга висушіть шкіру в тому ж напрямку. При відсутності корнцанга або затискувача жінка може підмитися своїми, передчасно вимитими руками. Слід лише їй полити теплий розчин на зовнішні статеві органи.

5. Приберіть судно, клейонку і продезінфікуйте їх.

Підмивапня чоловіків у ліжкові.

І. Положіть хворого на спину, ноги зігніть у колінах і дещо розведіть у бік

2. Під сідниці підстеліть клейонку і підставте судно.

3. Струмінь теплої води направте на промежину і пахові складки.

4. Ватою, затисненою в корнцанг, промийте лобок, пахові, складки, цромежину, анальний отвір.

5. В такій же послідовності шкіру висушіть.

6. При наявності опрілостей у пахових складках, просушіть їх і змажте вазеліном або яким-небудь іншим жиром.

Додаток 9

Використання підкладних суден та сечоприймачів.

Оснащення.

1. Судно.

2. Сечоприймач.

3. Клейонка.

4. Туалетний папір.

5. Блідо-ро>кевий розчин калію перманганату.

6. Корнцанг.

7. Ватні або марлеві тампони.

Види суден та їх форми.

Підкладні судна бувають емалеві, гумові, фаянсові. Вони мають видовжену або округлу форму і постачені кришками. Гумові судна використовують для ослаблених хворих, а також при наявності пролежнів, неутриманні калу і сечі. Для надування такого судна використовують компресор. Якщо гумове судно знаходиться під хворим постійно, то його зверху покривають пелюшкою і потім підкладають під хворого. На одного тяжкохворого необхідно мати 2-3 гумових судна.

Послідовність дій при виконанні процедурн.

Подача судна тяжкохворому.

1. Судно ополосніть теплою водою з тією метою, щоб воно прогрілось.

2. Попросіть хворого підняти таз і підстеліть клейонку.

3. Якщо тяжкохворий дуже ослаблений, то підведіть одну руку під крижі і допоможіть підняти йому таз.

4. Другою рукою підставте судно під сідниці так, щоб промежина знаходилась над великим отвором, а трубка — повернута в сторону колін.

5. Прикрийте хворого ковдрою і залиште його на деякий час одного.

б. Після акту дефекації судно з-під хворого обережно вийміть, щоб не розхлюпати вміст, накрийте кришкою і винесіть у туалетну.

7. Вилийте вміст судна в унітаз, висушіть промежину, приберіть клейонку.

Запам 'ятайте:

Грубе подавання та вийманйя судна у тяжкохворих сприяє швидкому виникненню пролежнів.

Подавання тяжкохворому сечоприймача.

1.Ополосніть сечоприймач теплою водою.

2.Подайте його хворому у ліжко.

3.Вилийте зразу після акту сечовиділення вміст сечоприймача в унітаз.

4.Ополосніть сечоприймач теплою водою.

5.Для видалення різкого аміачного запаху сечі періодично ополіскуйте сечоприймач 2-3% розчином хлористоводневої кислоти або миючими  пастами чи порошками, які розчиняють солі сечової кислоти.

Туалет промежини і ділянки заднього проходу.

1. Забезпечте хворого під час дефекації туалетним папером і при необхідності протріть ним ділянку заднього проходу.

2, Після акту дефекації здійсніть підмивання хворого, ретельно просушіть промежину і після цього приберіть клейонку.

Дезінфекція судна та сечоприймача.

1.Після використання судно та сечоприймач замочіть у 3% розчин хлораміну на 1 годину або у 0.2% дезактину.
2.Промийте проточною водою, висушіть.

3.Зберігайте судно в туалетній кімнаті, в спеціальних комірках. У тяжкохворих чисте судно може постійно знаходитись під ліжком у спеціальному ложе для суден або на дерев'яному стільчикові, пофарбованому емалевою фарбою і покритому клейонкою, яка двічі на день протирається 3% розчином хлораміну.

Додаток 10

Схема 1.  Чинники, що призводять до утворення пролежнів.

Література.

Основна: КасевичН.М. Практикум із сестринської справи. — Кременчук, 1995. с.- 64-74.

Додаткова:

1. Шевчук М. Г. Сестринська справа. — К.: Здоров'я, 1994. с.106-128

2. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Основи сестринської справи. Посібник з медсестринського процесу. — К.: Здоров'я, 2002. — с.85-98

4. Пасєчко Н.В. Основи сестринської справи. Тернопіль. Укрмедкнига, 1999.с.211-241.

[A1]