КЗ «НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ»ЧОР
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
«РОЗБИТЕ ВІРУСОМ СЕРЦЕ»
Підготувала та провела
Керівник 2-АФ
Косачова Л.М.
2021 р
Мета:
Обладнання:
4.Ноутбук
СТУПНЕ СЛОВО ВИКЛАДАЧА
Вірус COVID-19 взаємодіє з серцево-судинною системою на різних рівнях, що провокує розвиток ушкодження міокарда і дисфункцію серця, збільшує смертність серед пацієнтів із кардіологічними захворюваннями. Згідно з різними дослідженнями, проблеми з серцево-судинною системою мають 16-30% пацієнтів з COVID-19.Наприклад, сьогодні найчастіше люди які мають захворювання серця можуть займатися самолікуванням або відмовляються від прийому раніше призначених препаратів. Також через страх інфікуватися бояться звернутися за допомогою при погіршенні свого стану. Наслідки і масштаби таких заходів можуть виявитися трагічними. Тому, спробуємо з'ясувати як COVID-19 впливає на перебіг захворювань серцево-судинної системи.
ВЕДУЧИЙ 1
Що у нас асоціюється з коронавірусом? Температура, кашель, пневмонія. Але не легенями єдиними – серцево-судинна система також відіграє величезну роль у перебігу хвороби.
Почнімо з людини, яка ще не заразилася коронавірусом. Серйозні захворювання серця, як кардіоміопатія – група захворюваннь серцевого м’язу, що характеризується порушенням функції серця.
Ішемічна хвороба серця – захворювання, що характеризується порушенням кровопостачання серцевого м’язу, зумовлене ураженням судин.
Артеріальна гіпертензія – стійке тривале підвищення артеріального тиску. Серцева недостатність, є факторами ризику, тобто сигналізують про вищу можливість тяжкого перебігу та смерті.
Як ми побачимо далі, хвороба впливає на серцево-судинну систему, і якщо ваше серденько було не в формі раніше, під час захворювання проблеми тільки поглибляться
ВЕДУЧА 2
ХТО ПЕРЕБУВАЄ В ГРУПІ РИЗИКУ?
Наявність хронічних захворювань серцево-судинної системи може вплинути на важкість перебігу COVID-19 і розвиток ускладнень. Але дані про те, що хронічні патології серця або судин значно збільшують ризик зараження, не є повними. Вірус вражає легені і викликає запалення по всьому організму. Внаслідок цього серце починає посилено працювати, щоб забезпечити постачання тканин і органів киснем.
При наявності таких станів ризик розвитку ускладнень значно збільшується:
ВЕДУЧИЙ 3
Наприклад, смертність від коронавірусу в людей без супутніх хвороб в декілька разів менша, ніж смертність у людей із серцево-судинними захворюваннями. У деяких пацієнтів першими проявами коронавірусної інфекції можуть бути саме «серцеві» скарги – неприємні відчуття під час серцебиття чи відчуття здавлення за грудиною, але це трапляється рідко і не надто характерно для перших симптомів.Приблизно у 20% пацієнтів з коронавірусом є ознаки ураження міокарда, тобто серцевого м’язу.
Як лікарі це знають? У крові виявляють кардіоспецифічні тропоніни – білки, що виконували важливу функцію у скороченні м’язу до того, як його пошкодили (також цей аналіз використовується у діагностиці інфаркту міокарда). Ще визначають, що серце гірше качає кров, та наявність BNP – гормону, яким серцевий м’яз сигналізує, що він перерозтягнутий.
ВЕДУЧА 4
Навіщо лікарям це знати?
Наявність такого пошкодження значно погіршує прогноз: дослідження з Китаю показало, що зі 191 досліджуваного пацієнта у 33 (17%) було ушкодження міокарда; 32 з них померли.3 Інші дослідження підтверджують вищу смертність у пацієнтів з підвищеним рівнем тропонінів. На жаль, ще до кінця не вивчені механізми ураження, але можемо виділити чотири можливі (зараз буде трішки складних термінів, у яких ми далі розберемося): міокардит, цитокіновий шторм, ішемія коронарної артерії на фоні ішемічної хвороби серця, посилене тромбоутворення у великих і малих коронарних судинах, що виникають за відсутності ішемічної хвороби серця.
ВЕДУЧИЙ 1
Почнімо із міокардиту – запалення у серці. Найкращий спосіб визначити його – це подивитися на тканину під мікроскопом. І на жаль, дані тут суперечливі: є інформація з Канади, що у 35% відсотках зразків тканин серця від 10 пацієнтів знайшли частки вірусу; також тканина була просякнута макрофагами – клітинами організму, що шукають і активно знешкоджують чужорідні елементи шляхом перетравлювання. У Німеччині аутопсія 39 померлих від вірусу показала, що у 24 із них є докази наявності вірусу у серці, але це не можна кваліфікувати як міокардит через низку причин.
ВЕДУЧА 2
Цитокіновий шторм – гостра запальна гіперреакція організму, коли неконтрольоване збільшене виділення медіаторів запалення – цитокінів – призводить до того, що імунітет починає атакувати власний організм. Якщо раніше імунітет атакував вибірково і місцево, тепер це тотальний призов до лав армії. Це надзвичайно поганий прогностичний критерій та загрозливий для життя стан, який може призвести до недостатності багатьох органів. Знову ж таки, це не новий стан. Він спостерігався і під час розгулу пташиного, свинячого грипу.
ВЕДУЧИЙ 3
Є ліки, які можуть блокувати інтерлейкін-6Інтерлейкіни – білки-медіатори клітинних взаємодій, регулюють розвиток, диференціацію та рух клітин під час імунної відповіді і покращувати клінічну картину. Зазвичай у таких випадках пацієнтам призначають кортикостероїди– препарати, що аналогічні гормонам надниркової залози, вони борються із запаленням. Нестероїдні протизапальні препарати– група різних лікарських препаратів, які мають виражений протизапальний, жарознижувальний ефект і послаблюють біль. На відміну від кортикостероїдів, не є гормонами. (німесулід, аспірин, ібупрофен).
ВЕДУЧА 4
Від серця до судин: тромби – згустки крові – в легеневих артеріях виникають у 24% хворих. Якщо розбити ці цифри далі, то їх спостерігають у 50% пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії та у 18% інших хворих. Близько 5% госпіталізованих пацієнтів виникає інсульт, 80% якого є саме ішемічним, тобто викликаний тромбом; смертність виростає до 39%.
Що цікаво, пацієнти отримували антикоагулянти (речовини, які сповільнюють згортання крові або перешкоджають йому), але це не мало очікуваного ефекту. Тому цю тактику лікування ще треба переглядати. Тут варто зазначити, що тромбоутворення не є особливістю SARS-CoV-2, інші віруси також мають такий ефект.
ВЕДУЧИЙ 1
Дослідження в Нью-Йорку показало, що загальна смертність госпіталізованих з коронавірусом (24,5%) суттєво нижча, ніж смертність тих, у кого утворювалися тромби (43%).
Але чому так стається? Зануримося трохи глибше. Кожен вірус має свій тип клітин, які він здатен інфікувати і в яких він здатен розмножуватись. ВІЛ, наприклад, інфікує клітини із CD-4 рецепторами, а SARS-CoV-2 використовує ангіотензинперетворюючий фермент, як поверхневий рецептор. Він наявний в клітинах, що вистилають дихальні шляхи, і меншою мірою – в клітинах, що вкривають внутрішню поверхню судин та деяких клітин імунної системи. Вірус розмножується і виходить із клітини, що може спричинити піроптоз.
Клітина самостійно порушує проникність своєї стінки, швидко розпадається і сигналізує про своє інфікування, виділяючи спеціальні молекули (DAMPs), що спричиняють окислювальний стрес і призводять до виділення речовин, які є маяком для агентів імунної системи, що спрямовуються до місця інфікування. Оскільки порушена цілісність стінки судини, запускається механізм згортання крові, що активно підтримується запаленням, яке сприяє утворенню тромба і заважає його розпаду. Свою роль відіграє і загальне зниження вмісту кисню у крові, яке також буде активувати цитолейкіни та фактори згортання крові.
ВЕДУЧА 2
Вплив вірусу поширюється не далеко за межі легень та верхніх дихальних шляхів, зачіпаючи і серцево-судинну систему, що суттєво впливає на самопочуття людини і методи лікування. Багато механізмів ушкодження поки залишаються невідомими.
Треба розуміти, що вірус досліджується, і ми тільки починаємо розуміти його дію. Ще будуть новини і про фантастичну пігулку, яка коштує копійки й лікує ковід одразу і про нові симптоми. Тому не забуваємо вірити лише відповідальним джерелам. А ще звикніть до маски, вірус ще буде гуляти серед нас.
ВЕДУЧИЙ 3
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ ПЕРЕБУВАЄТЕ В ЗОНІ РИЗИКУ?
Зараз стрес і тривога і так знаходяться на високому рівні, тому необхідно:
Заспокоїтися: дійсно, за статистичними даними люди, які мають в анамнезі серцево-судинні захворювання знаходяться в підвищеній зоні ризику по розвитку ускладнень викликані COVID-19. Але потрібно пам'ятати, що для всіх нас це новий вірус і кожен організм реагує на нього по-своєму, тому не варто впадати в паніку і сприймати свій стан здоров'я або вік як вирок.
Забезпечення необхідними медикаментами та продуктами харчування: такі заходи допоможуть скоротити кількість виходів в занадто людні місця.
Організуйте режим дня: виділення часу для фізичної активності дуже важливо як для загального стану, так і для психологічного здоров'я. Проводьте фізичні вправи в міру можливості (на свіжому повітрі або будинку). За рекомендаціями ВООЗ обсяг фізичного навантаження в тиждень повинен ставити близько 150 хвилин.
Обмежте негативний інформаційний потік: цілодобове переглядання новин ще більше нагнітає і психологічно виснажує. Спирайтеся на дані одного перевіреного інформаційного джерела, і вивчайте інформацію до одного разу на день. Так Ви будете в курсі подій, але при цьому знизите рівень стресу.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПАЦІЄНТАМ:
* Корегування режиму праці та відпочинку
* Дотримання дієти з обмеженим вживання жирних продуктів, вуглеводів
* Психологічна реабілітація (обмеження емоційних навантажень);
* Нормалізація артеріального тиску та корекція гіперліпідемії (підвищеного холестерину)
* Своєчасно звертайтесь до лікаря!!!
ВЕДУЧА 4
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНФАРКТУ МІОКАРДА
При виникненні болю в грудях, задишки, утруднення дихання, слабкість - негайно зверніться по медичну допомогу, оскільки це можуть бути перші ознаки інфаркту. Не відмовляйтеся незалежно від раніше застосовуваної терапії, оскільки це може викликати розвиток серцевої недостатності. Ви не зможете проконтролювати все, що навколо відбувається, але Ви зможете контролювати свій артеріальний тиск і стан роботи серця. І головне, не забувайте про заходи профілактики.
БЕРЕЖІТЬ СВОЄ СЕРЦЕ І БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
Використана література
1. https://www.who.int/ru (дата обращения 03.09.2021 г.)
2. https://rospotrebnadzor.ru/ (дата обращения 03.09.2021 г.)
3. https://www.rosminzdrav.ru/ Временные методические рекомендации «Профилактика, диагностика и лечение новой коронавирусной инфекции (COVID-19)», версия 3 (дата обращения 06.09.2021 г.)
4. https://coronavirus-monitor.ru/
5. Оценка готовности медицинских организаций по предупреждению заноса и распространения инфекционных болезней, представляющих угрозу возникновения ЧС санитарно-эпидемиологического характера. Учебное пособие для врачей. Москва, 2017. Сер. Библиотека Всероссийской службы медицины катастроф.
6. Алгоритмы оказания медицинской помощи больным ОРВИ. Никифоров В.В., Суранова Т.Г., Орлова Н.В., Кардонова Е.В., Сметанина С.В. Современная поликлиника. Том №2. Медицинский алфавит. №27 (402). 2019. С.6-13.