Методична розробка семінарського заняття з використанням мультимедійної презентації з навчальної дисципліни «Історія України» на тему: «Національно - визвольна боротьба 1917

 

 

 

Методична розробка

семінарського заняття

 

з використанням мультимедійної презентації

з навчальної дисципліни «Історія України» 

 

на тему:   «Національно - визвольна боротьба 1917 – 1920 рр.: здобутки, втрати, уроки»

 

 

 

 

Підготувала викладач

 Загалевич В.Л.

 

 

 

 

 

 

 

Предмет:           Історія України              

Тема заняття: Національно - визвольна боротьба 1917 – 1920 рр.: здобутки,           втрати, уроки.

Вид заняття: семінарське заняття  з використанням мультимедійної презентації .

Мета заняття:

Навчальна поглибити і систематизувати знання групи з вивчених тем «Українська революція» і «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності»,  приділивши увагу взаємозв'язку історії та сучасності, сприяти формуванню в студентів навичок  самостійної роботи з навчальною і додатковою літературою; розвивати вміння студентів аналізувати та систематизувати, логічно мислити, робити висновки й узагальнення;  виробляти практику участі в обговоренні, дискусії на задану тему;

Виховна виховувати повагу до традицій боротьби за незалежність, сприяти становленню громадянської самосвідомості студентів .

Наочність карта «Українські землі у 1917 -1920 рр.»,

портрети М.Грушевського, П. Скоропадського, С. Петлюри, В. Винниченка .

Технічне забезпечення: мультимедійна презентація «Національно - визвольна              боротьба 1917 – 1920 рр.: здобутки, втрати, уроки».

Основна література :

•        Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2006. - §11– С.316-365.
•        О.Субтельний. Україна : історія. – К. : Либідь, 1997. – С. 29 -51.
•        Турченко Ф. Новітня історія України. – К.: Либідь, 1998. – С.296 – 331.

 

Додаткова література:

•        Гісем О. Історія України в таблицях. – Харків: Ранок, 2006. – С. 273-325.
•        Грушевський М. Історія України - Руси. В 11 т. 12 кн. — К., 1991—1998.
•        Грушевский М. Очерк истории украинского народа. — К., 1991.-245 с.
•        Довідник з історії України / За заг. ред. І.Пілдкови і Р.Шуста. – К, 2001 – С.565-566.
•        Грицак Я. Нарис історії України.  формування модерної української нації. ХІХ – ХХ ст.. – К., 1996. – С. 223-245.
•        Історія України. ХХ століття: посібник для вчителя/ За ред.. С. В. Кульчицького. – К., 1992.- С. 176-189.
•        Орест Субтельний. Україна. Історія. – к.: Либідь, 1992. – 510 с.
•        Історія України /Під ред. В. А.Смолія. – К.: Альтернативи, 1997 .–  416 с.-   С. 244-262.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.Організаційний момент

• Привітання
• Перевірка присутності студентів на занятті
• Перевірка готовності аудиторії для проведення заняття

2.Повідомлення теми, мети заняття

Слово викладача

Тема  заняття : Національно - визвольна боротьба 1917 – 1920 рр.: здобутки,           втрати, уроки.

демонстрація мультимедійного слайду № 1

3.Мотивація навчальної діяльності студентів

Слово викладача

Вивчення даної теми є необхідним для того, щоб сприяти становленню громадянської самосвідомості студентів, виховання патріотизму та на прикладі національно-визвольної боротьби 1917-1920 рр. проаналізувати здобутки української інтелігенції початку ХХ ст..,  врахувати уроки української революції та не допустити помилки політичної еліти у сьогоденні.

  Проблемні запитання

Для цього нам слід  відповісти на такі запитання: Чи можна історичний етап 1917-1920 рр. назвати «Українською революцією»? Що спільного та відмінного між національно- визвольними процесами 1917-1920 рр. і проблемами сучасного розвитку України?

Вирішення цих  питань допоможе нам зрозуміти основні аспекти даної теми.

4.Узагальнення окремих фактів, подій та явищ за планом:

1. Періодизація подій 1917 -1920 рр.

2. Здобутки української революції і боротьби за збереження державної незалежності.

3. Втрати Української революції.

4. Уроки національно-визвольних змагань 1917 – 1920 рр.

демонстрація слайду № 2

Слово викладача

 Боротьба за збереження державної незалежності України, що вилилась у жорстоку вiйну 1918—1920 рр., була продовженням нацiонально-демократичної революцiї, яка проголосила цю незалежнiсть. Вирiшувалося, чи бути Українi незалежною державою, чи матиме вона демократичний соцiально-економiчний устрiй.

Теорiя дала заперечну вiдповiдь. Державна незалежнiсть була втрачена, надiя на справедливе вирiшення соцiально-економічних питань згасли.

— Чому так сталося?

Для вичерпної вiдповiдi без серйозного аналiзу не обiйтися. Сподiваюсь, ми зробимо його на нашому семiнарi.

Навколо подiй 1917—1920 рр. у свiдомостi громадськостi i в лiтературi нагромадилося безлiч мiфiв i плiток, Щоб розiбратися в них, потрiбний не один рiк і не один дослiдник. Тож нехай наш семiнар буде часткою цiєї великої працi. Центральна Рада, Українська Держава, як і УНР, — етапи нашої iсторiї, що мали свiй початок, своє пiднесення і закономiрний занепад.

 

5.Узагальнення понять і засвоєння системи знань основаної на цих поняттях

 

Протягом семiнару викладач звертає увагу на рiвень осмислення студентами основних понять і провiдних iдей, на знання фактiв і вмiння використовувати їх для обгрунтування висунутих положень та пояснень.

 

При розгляді окремих питань одночасно відбувається демонстрація мультимедійних слайдів(слайди № 3-11)

 1. Перiодизацiя подiй 1917—1920 рр.

Обговорюючи перше питання семiнару, студенти мають дiйти висновку, що Українська революцiя — це перiод вiд заснування ЦР до проголошення IV Унiверсалу. З лютого 1918 р. по кiнець 1920 р. тривала напружена боротьба за збереження державної незалежності. Як відомо, громадянська вiйна на теренах зруйнованої Російської iмперії розпочалася з того, що в сiчнi 1918 р. бiльшовики розiгнали Установчi збори.

Історик О. Бойко переконаний — відмовлятись від терміна «громадянська війна» для характеристики подiй в Українi 1918—1920 рр. необґрунтовано і недоцiльно. Це є спробою уникнути аналiзу соціальної сутi протистояння в ходi визвольних змагань i прагнення пояснити всi бiди того часу виключно «отаманщиною» i «зовнiшньою агресією».

 

демонстрація слайду № 3

Слово викладача

Історик С. Кульчицький, спiвавтор пiдручника з iсторiї України, пiдкреслює: «Перiод 1917—1920 рр.— це перiод нацiонально-визвольних і одночасно громадянських війн». Разом з тим вiн зауважує: «В Українi йшли громадянськi вiйни як всерединi росiйського табору (мiж червоноармiйцями і бiлогвардiйцями), так і всерединi українського табору (мiж гетьманцями і петлюрiвцями). Проте найбiльш жорстокий характер мали вiйни мiж українськими i росiйськими вiйськами. До них слiд вiднести росiйсько-українськi вiйни 1917— 1918 і 1918—1919 рр. а також вiйну мiж денiкiнцями i петлюрiвцями. Цi вiйни назвати громадянськими не можна».

демонстрація слайду № 4

2. Здобутки Української революції i боротьба за збереження державної незалежності.

 

Студенти висловлюють думки про значення дiяльностi ЦР, Гетьманату, Директорiї у зростаннi нацiональної самосвiдомостi українського народу, про iсторичну вагу ІV Унiверсалу.

 

демонстрація слайду № 5

Слово викладача

Резюмуючи висловлене з другого питання семiнару, цитую iсторика О. Субтельного: «Нацiональна свiдомiсть, ранiше притаманна обмеженiй частинi iнтелiгенцiї, поширилася на всi верстви українського суспiльства. З одного боку, селянин, що продемонстрував здатнiсть валити уряди й боротися за свої iнтереси, здобув упевненiсть у власних силах i почуття самоцiнностi. А за цим прийшло прагнення того, щоб до його мови та культури виявлялося бiльше поваги й визнання. З iншого боку, поява українських урядiв привчала селян вважати себе українцями.     Тому за якихось чотири роки процес нацiонального будiвництва зробив величезний крок уперед».

 

Вирішення історичних задач

Робота в групах

• На своєму останньому засіданні УЦР затвердила Основний закон (Конституцію) і обрала президента УНР (М Грушевського), хоча ця посада Конституцією не передбачалася. Чим можна це пояснити?

демонстрація слайду № 6

• Чому П. Скоропадському не вдалося об’єднати всі національні сили для розбудови і зміцнення Української держави. У чому суть конфлікту між П. Скоропадським та лідерами основних українських політичних партій?

демонстрація слайду № 7

 

• 11 листопада 1918 р. , коли Німеччина уклала перемир’я з країнами Антанти., яке означало її фактичну капітуляцію, Раднарком РСФРР видав директиву в десятиденний термін підготувати Червону армію до вторгнення в Україну. Чим була викликана така поспішність?

демонстрація слайду № 8

 

• На вашу думку, хто мав більше шансів на створення і відстоювання незалежної Української держави: УЦР, гетьман П.Скоропадський чи Директорія?

демонстрація слайду № 9

• Український учений І. Нагаєвський стверджує, що «Акт соборності 22 січня 1919 р. не мав практичного значення, а був лише маніфестацією єдності народу в подальшій історичній перспективі» Спростуйте або  підтвердьте цю думку.

 

• Чим була обумовлена орієнтація частини членів Директорії на країни Антанти, а частини – на більшовиків? Яка з позицій мала більшу перспективу? Чому жодна з них не була реалізована?

 

демонстрація слайду № 10

 

• Чому на Паризькій мирній конференції західноукраїнські землі та Наддніпрянщина розглядалися як окремі території, а не як єдина держава?

 

3. Втрати Української революції

 

Третє питання семiнару охоплює велике коло проблем, а саме: спiввiдношення соцiального і нацiонального у 1917—1920 рр. i революцiя українських полiтичних партiй; формування українських нацiональних збройних сил; спiввiдношення зовнiшнiх i внутрiшнiх факторiв у поразцi нацiонально-визвольної боротьби тощо.

демонстрація слайду № 11

У процесi обговорення цих проблем викладач нагадує «класичну формулу В. Винниченка: «Українцi не зрозуміли наглядно лекції iсторії: вони розщепили суспiльну зброю на двi половини — на соцiальну i нацiональну, вибрали останню й почали нею боротися проти соцiальної. Через те вони зразу ж одiрвалися вiд своїх працюючих має i були дощенту розбитi. Але й переможцi-бiльшовики зробили таку саму помилку: вони також розщепили єдину зброю на двi половини й вибрали тiльки соцiальну. Це на якийсь час дало їм перемогу, але зараз же й поразку.

 

Сучасний iсторик П. Панченко наголошує, що події тих років «коментуються як боротьба нацiональних сил України, зокрема, в особi Центральної Ради з бiльшовицькою Росiєю. Здається, такий пiдхiд є далеким вiд науковостi. Домiнуючою в подiях, якi почалися в 1917 р., була соцiальна основа. Її урок для Незалежної України випливає з подiй того часу такий, чи зумiє вона забезпечити соцiальний захист населення».

М. Грушевський на пiдставi урокiв iсторії, власного досвiду попереджав, що дуже небезпечно, «улегшуючи завдання держави, зневажати соцiальні проблеми, iнакше це неминуче призведе до «внутрiшньої гангрени українського життя й нового вибуху соцiального бiльшовизму».

 

Студенти фіксують причини поразки нацiонально-визвольної боротьби 1917—1920рр.:

1) невизначеність, абстрактність і схематичність загальнонаціональної ідеї в тому вигляді, як вона визначалась керівниками ЦР, Гетьманату, Директорії;

2) на той час ще не сформувалася українська нація. (Чи сформована вона нині? Адже 32 % опитуваних в Україні готові об’єднатися з Росією в єдину державу);

3) лiдери національної революції до початку 1918 р. стояли на позиціях автономної України, а не незалежності — вони були дітьми свого часу i свого суспільства;

4) українське суспільство було розколоте в питаннях політичного устрою Української Держави, її соцiально-економiчного устрою. Навiть серед українських самостiйникiв були республiканцi, монархісти, прибічники радянського ладу;

5) зовнішня агресія цілого ряду держав (Німеччини, радянської Росії, країн Антанти, Польщі);

6)національний романтизм  у полiтицi ЦР i УНР.

 

Слово викладача

 

Саме цим можна пояснити вiдмову вiд створення регулярної армії, спроби битися з більшовиками в листопаді—грудні 1918 р. i це після непослідовності лiдерiв національного руху. Історик О. Копиленко зауважує: «Від Центральної Ради до директорії посилювалася прірва мiж деклараціями й реальністю. Та й просто наївно говорити про демократію, коли вирувала жорстока громадянська війна, а мирне населення цiлком залежало вiд примх численних отаманiв, або ж — по той бiк барикад — надзвичайних комiсарiв, чекiстiв, уповноважених» .

 

Творче запитання:

Велике зацiкавлення студентiв викликає мимовiльна паралель:

Чому Польща, Фiнляндiя, країни Балтії стали незалежними державами, а Україна — нi?

 

4. Уроки нацiонально-визвольних змагань 191 7—1920 рр.

 

Розглядаючи останне питання семiнару, учасники обговорення мають засвiдчити вмiння пов’язувати минуле i сучасне в розвитку України, побачити актуальнiсть багатьох iдей того часу сьогоднi.

 

До урокiв подiй 1917—1920 рр. можна вiднести:

 

1) урок морально-етичний (сотнi тисяч людей боролися за втiлення своїх iдеалiв, i це накладає певнi духовнi обов’язки на нас, їхнiх нащадкiв і спадкоємцiв);

2) полiтико-прагматичний (керiвники держави повиннi робити висновки з помилок минулого);

3) значения єдностi полiтичних сил, усього суспiльства на шляху розвитку власної держави;

4) послiдовнiсть у вирiшеннi соцiальних i нацiональних завдань;

5) спирання на власнi сили народу.

Конституцiя України, прийнята 28 червня 1996 р., визначила завдання побудови демократичної, соцiальної, правової держави. У нiй закрiплено необхiднiсть забезпечення прав i свобод людини, належних умов її життя, громадянської злагоди.

 

 

 

 

демонстрація слайду № 12

 

Словникова робота

Дайте визначення понять: директорія УНР, гетьманат, «мілітаризація праці», «зимовий похід», київська катастрофа, ультиматум, УНР, окупація, продрозкладка

 

6. Засвоєння основних теоретичних положень і провідних ідей науки

 

Даний етап заняття здійснюється за допомогою колективного обговорення дискусійних запитань, прийому «незакінчене речення» та самостійної роботи студентів у вигляді тестування

 

Дискусійні запитання:

• Чи здiйснилися мрiї лiдерiв нацiонального руху 1917—1920 рр. у сьогоднiшнiй Українi?
• Поясніть чому в 1917-1920рр., незважаючи на руйнівні революційні процеси в суспільстві, різко підвищилися темпи культурного розвитку.
• Чому УЦР пішла на мирні переговори з Німеччиною та її союзниками, а не стала на шлях «війни до переможного кінця» на боці країн Антанти?
• Чи мала вплив на розвиток подій у Європі поява УНР?

 

Прийом «займи позицію»

Робота в групах

•  Порівняйте аграрну політику, що проводили уряди УЦР, гетьман, Директорія і більшовики. Що спільного в їхніх діях? Аграрна політика якого уряду відповідала існуючим умовам?
• Чи можна стверджувати, що створення УСРР було наслідком визвольних змагань? Свою думку обґрунтуйте.

 

Прийом «незакінчене речення»

1.Президентом УНР 29 квітня 1918 р. було обрано….

2.До складу Директорії увійшли…

3.Німецьким військами в Україні командував …

4. УНР підписала Брестський мир …

 5. Центром повстанського руху на чолі з Махном було…

6. У роки правління П. Скоропадського Україна була за формою правління…

7. Директорію УНР було утворено…

8. Отаманщина – це…

9. «Трикутник смерті» – це….

 10.Диктаторм ЗУНР було обрано…

 

Робота в групах

Вирішення проблемних запитань семінарського заняття

•                        Чи можна історичний етап 1917-1920 рр. назвати «Українською революцією»?
•                        Що спільного та відмінного між національно - визвольними процесами 1917-1920 рр. і проблемами сучасного розвитку України?

 

 

Самостійна робота студентів   (тестування)

 

Варіант 1

1. Повстання  в києві на заводі «Арсенал»  проти УЦР  відбулося …..

а) у жовтні 1917 р.  

б) січні 1918 р.   

в) лютому 1918 р.

2. Лідером самостійників був…..

а) М.Грушевський

б) М. Міхновський

в) В. Винниченко

3. ІІ універсал було проголошено…

а) 3 липня 1917 р.

б) 7 липня 1917 р.

в) 10 липня 1917 р.

4. Коли було проголошено І універсал? 

а)10 червня 1917 р.

б) 7 липня 1917 р.

в) 10 липня 1917 р.

5. Грушевський народився у…

а) 1866 р

. б) 1897 р

. в)1934 р.

6. Ультиматум Раднаркому Росії за підписом Леніна і Троїцького було проголошено…

а) 4 грудні 1917 р.

б) 10 грудні 1917 р

в) 17 грудні 1917 р

7. Командиром Першого українізованого корпусу Російської армії був…

а) С. Петлюра 

б) М. Міхновський 

в) П. Скоропадський

8. І універсал проголошував …

а) автономію

б)  республіку

в)федерацію

9. Мирний договір у Брест - Литовську був підписаний 9лютого 1918 р  між…

   а) УНР і країнами Четвертного союзу

   б) УНР і країнами Троїстого союзу 

   в) УНР і СРСР

10. Мирний договір у Брест - Литовську був підписаний між Радянською Росією і країнами Четвертного союзу…

а) 9лютого 1918 р.

б) 3 березня  1918 р.

 в) 8 березня1918 р.

11. Вступ німецьких військ в Україну розпочався

 а) 18 лютого 1918 р.

б) 18 квітня 1918 р.

в) 18 березня 1918 р.

12. Гетьманський переворот відбувся…

а)29 квітня 1918 р.

б) 29 березня 1918 р.

в) 15 квітня 1918 р.

 

Варіант 2

1. Закон  тимчасовий державний устрій України було проголошено…

а) 29 квітня 1918 р.

б) 29 березня 1918 р.

в) 15 квітня 1918 р.

2.    Скоропадський відновив приватну власність… а) так б)  ні в) частково
3.    Німецько-австрійську окупаційну політику проводили:

а) Греннер

б) Ейхгорн

в) Е. Кох

4.    Академію наук очолив…

а) Вернадський

б)   Саксаганський

в) Л. Курбас

5.    П. Скоропадський відкрив два університети в…

а) Києві та Кам’янці – Подільському 

б) Києві та Львові

в) Харкові та Одесі

6.    Диктатором ЗУНР було обрано:…

а) Є. Петрушевича

б)  Є. Коновальця 

в) С. Петлюру

7.    «Листопадовий зрив відбувася

а) 1 листопада 1918 р.

б) 1 листопада 1917 р

в) 1 листопада 1919 р

8.    Яку назву отримала ЗУНР після 22 січня 1919 р.?

а) ЗОУНР 

б) УНР 

в) ЗУР

9.    Акт злуки між УНР і ЗУНР відбувся…

а) 22 січня 1919 р.

б) 20 січня 1919 р.

в) 25 січня 1918 р.

10. Чортківська наступальна операція УГА була спрямована проти:

а) польських військ

б)  російських військ

в)частин червоної армії

11. Хто з названих діячів були Головою Директорії?

А) С. Петлюра

б) Є. Петрушевич

в) В. Виниченко

12. Українська національна рада була утворена:

а) 18 жовтня 1918 р.

б) 20 жовтня 1919 р.

в) 17 жовтня 1920 р.

 

6. Домашнє завдання

Слово викладача

• Підготуватися до тематичного оцінювання за темою «Україна в 1917—1920 рр.»
• Опрацювати матеріал підручників :

• Бойко О.Д. Історія України.     Київ: Академвидав, 2006. §11 С.316-365.
• О.Субтельний. Україна : історія. Київ: Либідь, 1997.  С. 29 -51.
• Турченко Ф. Новітня історія України. Київ: Либідь, 1998. С.296 – 331.

 

 

7. Підсумки заняття

Слово викладача

Демократичнi процеси, якi вiдбуваються в нашiй країнi, вiдкрили перед науковцями щирою можливостi для детального дослiдження на основi ранiше закритих для вивчення матерiалiв тих подiй, якi тривалий час були бiлими плямами в офiцiйно висвiтлюванiй iсторiї українського народу. Ми з вами лише доторкнулися до цих багато в чому неповних сторiнок.

 

        При оцiнюваннi навчальної дiяльностi студентів викладач враховує продемонстроване кожним iндивiдуальне iсторичне мислення; активнiсть у дискусiї; умiння аналiзувати, узагальнювати і критично оцiнювати факти конкретних подiй i явищ, спираючись на рiзнi джерела; правильнiсть і вичерпнiсть аргументацiї; чiткiсть, мовну культуру.