Методична розробка уроку "Правові форми, принципи та види діяльності будівельних організацій"

Сучасне законодавство України та підприємницьке право допускають існування кількох організаційно-правових форм будівельних організацій, включаючи державні, муніципальні, індивідуальні (сімейні) приватні фірми, товариства, відкриті акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю. Будівельні організації та фірми цих організаційно-правових форм є базисоутворюючими в існуючій виробничо-господарській системі. Це - нібито її унітарні осередки, її основні ланки.

Будівельні організації розрізняються за видом і характером господарської діяльності, правовим положенням, формами власності, належністю капіталу, сферою діяльності.

Будівельна організація, насамперед, характеризується обраною                       організаційно-правовою формою при її створенні та конкретними цілями й завданнями, що визначені на наступний і тривалий період її діяльності. Для будівельної організації нині першочерговим і найважливішим є:

1. забезпечення необхідної ефективності (рентабельності, прибутковості, доходності);
2. створення умов і реалізація функцій по виробництву конкурентоспроможної будівельної продукції;
3. забезпечення фінансової стабільності у збереженні платоспроможності та виконання своїх зобов’язань.

За видами та характером діяльність будівельної організації поділяється на виробничу й збутову, виробничо-підприємницьку, комерційну та інжинірингову.

Визначальним видом діяльності будівельних організацій, основних виробників будівельної продукції - товару, є виробнича та збутова діяльність. їй властиві особливості організації виробництва, технічного рівня й збуту будівельної продукції, у кінцевому підсумку економічна і соціальна ефективність. При цьому в умовах ринкової економіки збутова діяльність будівельної організації характеризується можливістю реалізації (здачі замовнику готової будівельної продукції) та отримання максимуму доходів.

До виробничого підприємництва належить діяльність будівельних організації, що спрямована на виробництво такої будівельної продукції, проведення робіт і послуг, за які споживач готовий сьогодні сплатити гроші.                                                         Будівельна продукція - це товари та послуги у широкому розумінні: будинки, споруди, житло, будівельні роботи, інформація та будь-які інші товари й послуги, що підлягають реалізації споживачам у майбутньому. Цей товар підприємець (будівельна організація) виробляє сам або отримує (через посередника), а потім реалізує. Основним полем докладання зусиль є виробничі будівельні організації, фондові та торгові біржі, банки, населення. Вихідні елементи виробничого підприємництва - це вибір основної сфери діяльності, наявність фінансових і матеріальних ресурсів, особисті риси підприємця. Результатом                                 виробничо-підприємницької діяльності є виробництво будівельної продукції та надання послуг, які потребують реалізації. Реалізація можлива за допомогою посередників або своїми силами.

Комерційна діяльність будівельних організацій характеризується тим, що сутність її складають товарно-грошові відносини. Інакше має місце перепродаж будівельної продукції як товару. Па відміну від виробничо-підприємницької діяльності тут немає необхідності забезпечення виробничими ресурсами, пов’язаними з виробництвом будівельної продукції та виконанням будівельних робіт.

Інжинірингова діяльність - це надання на комерційній основі (у формі контракту) різних інженерно-консультаційних послуг щодо реалізації великих інвестиційних і будівельних проектів, зведення великих промислових підприємств і будинків.

За формами власності відповідно до Закону України «Про власність» у нашій державі можуть діяти такі будівельні організації:

• державні будівельні організації, засновані на державній власності;

• колективні будівельні організації, засновані на власності трудового колективу  будівельної організації, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організацій;
• спільні будівельні організації, засновані на базі об’єднання майна різних власників, у тому числі іноземних держав;

• орендні будівельні організації, передані державою (або власником) у повне господарське відання колективу. Володіння власністю залишається у компетенції держави (власника), а функціонування виробничих та інших підрозділів передається колективу безоплатно. Орендодавцем можуть виступати трест, підприємство, організація, а орендарем - будівельна організація, окремі фізичні особи;

• приватні будівельні фірми, засновані на приватній власності фізичної особи з використанням тільки своєї праці;
• сімейні будівельні фірми, засновані на власності та праці членів однієї сім’ї, які проживають разом.

Будівельні організації можуть на договірних засадах добровільно об’єднуватися у корпорації, концерни, господарські асоціації, фірми та інші види інтегрованих структур.

У своїй діяльності будівельні організації використовують такі принципи ринкової економіки:

1. свобода підприємництва, повна господарська самостійність і розпорядження результатами праці;
2. використання різних форм власності;
3. вільні ціни, крім тих, що особливо регулюються державою;
4. антимонопольна діяльність;
5. відкритість внутрішнього ринку (свобода виходу на зовнішні ринки);
6. договірні форми між господарюючими суб’єктами.

Вибір стратегії і тактичних підходів будівельної організації у даний час залежить, насамперед, від таких особливостей:

1. недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами замовників будівельної продукції;
2. зростання цін на будівельні матеріали, конструкції, енергетичні ресурси, транспорт та інші послуги, що призводить до подорожчання будівельних робіт;
3. перевага горизонтальних зв’язків між суб’єктами господарювання;
4. пріоритетність договірних відносин;
5. жорсткі умови конкуренції між будівельними організаціями;
6. більш високі вимоги замовників, споживачів і постачальників матеріалів та інших ресурсів;
7. диверсифікація будівельного виробництва та часте виконання будівельною організацією робіт, не пов’язаних з її основною діяльністю;
8. соціальна нестабільність у країні в цілому та в будівельних організаціях;
9. розвиток нових організаційно-правових форм господарювання із залученням до управління акціонерів, пайовиків та інших власників.