Очікувані результати

Фахові компетентності

знати: причини і характер Другої світової війни, характер хід бойових дій у 1939-1941 рр., причини успіхів Німеччини на першому етапі війни; зміст понять: бліцкриг, агресія, Друга світова війна, окупація, Троїстий пакт, "Зимова війна", план операції "Вайс", пакт Молотова – Ріббентропа, "Морський лев"; хронологічні межі Другої світової війни, дати ключових битв/військових операцій першого етапу Другої світової війни; вступ СРСР у війну та поділ сфер впливу між Німеччиною та Радянським Союзом;  наслідки радянської окупації, Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, Прибалтійських держав.

вміти: визначати (за допомогою історичної карти) основні театри воєнних дій, міс­ця основних битв; оцінювати роль провідних представників світової політичної та військової еліти у ключових подіях Другої світової війни; порівнювати історичний матеріал, проводити історичні паралелі, робити власні висновки; висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку  на основі доказів.

Загальні компетентності

розвивати комунікативні здібності, аналітичне мислення, уміння швидко приймати рішення, працювати в команді, адекватно реагувати на критику та бути самокритичними, виховувати почуття відповідальності,  почуття патріотизму.

 

Оснащення: мультимедійна презентація, відеофрагменти, підручник, стінна карта "Друга світова війна", портрети  політичних діячів, атласи.

 

Тип заняття: комбіноване

Література:

основна:    

•     Бураков Ю. В. та ін. Всесвітня історія: новітні часи. Підручник для 11 класу.  – К.: Генеза, 2007.
•     Ладиченко Т.В. Всесвітня історія, 10 кл., 11 кл., підручник. – К.: А. С. К., 2006, 2007.
•     Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія. 10 кл., підручник - Ґенеза, 2004.

додаткова:

•     Земерова Т.Б. "Всесвітня історія" За всією шкільною програмою. – Харків, 2009.
•     Бердичевський  Я.М. та ін. Всесвітня історія, 11 кл., підручник. – Прем’єр, 2003.

веб-сайт підручників:

                     http://www.mon.gov.ua/pidruchniki10

Хід заняття

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ЗАНЯТТЯ

Повідомлення теми та цілей заняття.

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1.      Тестовий контроль (ДОДАТОК 1)
2.      Усний контроль:

•     Які причини прийняття Конгресом США закону про нейтралітет?
•     В чому причини загострення англо-німецьких відносин у другій пол. 1930-х рр.?
•     Які акції Німеччини свідчили про її відмову від дотримання статей Версальського договору?
•     Проаналізуйте зовнішню політику СРСР.
•     В чому суть політики "умиротворення агресора"?
•     Які цілі, на вашу думку, переслідувала Японія вторгненням Квантунської армії у Китай?
•     Розкажіть про утворення "вісі Берлін – Рим – Токіо". Яку загрозу вона представляв для світу?
•     Проаналізуйте положення Мюнхенського пакту й визначте, який вплив він справив на ситуацію у світі?

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

                                              Метод «Мікрофон»

Яку подію 1930-х років, на вашу думку, можна вважати переломною на шляху до Другої світової війни? Назвіть подію, після якої війна стала невідворотною. Аргументуйте свою точку зору.

4.      МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Метод «Мозковий штурм»

Які  причини, на вашу думку,  привели до початку Другої світової війни?

 

5. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини, характер, періодизація Другої світової війни.
2. Напад Німеччини на Польщу.
3. Входження до складу СРСР Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, Прибалтійських держав.
4. Радянсько – фінська війна.
5. Початок агресії Німеччини в Західній Європі. Агресія на Балканах.

 

Вступне слово викладача:

1. Несправедливість Версальсько-Вашингтонської системи поставила багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, які прагнули до реваншу, нового переділу світу. У найбільшій мірі це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії. Вони і стали підпалювачами війни. 
2. Економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об’єднати зусилля у боротьбі за збереження миру. Всю систему безпеки, створену у 20-ті роки, було зруйновано.
3. Розв’язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на ”умиротворення” агресора, а також ”ізоляція” США, які, прийнявши закон про нейтралітет, фактично самоусунулись від впливу на розвиток подій у світі.
4. Не останню роль у розв’язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього (про поділ сфер впливу у східній Європі), відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Й.Сталін, Й.Ріббентроп (другий і третій праворуч) і В.Молотов (сидить) під час підписання Договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом.

Москва, 1939 р.

                   

            ПЛАНИ ДЕРЖАВ

 

Німеччина	•  Повернення територій, втрачених внаслідок         Версальського договору. •  Розширення «життєвого простору» для німецької нації до Уралу. •  Завоювання нових колоній.
Італія	Розширення територій до розмірів колишньої Римської ім­перії. •  Завоювання Близького Сходу, Північної та Східної Африки.
Японія	•  Панування в Азії.
СРСР	•  Встановлення комуністичного режиму в усій Європі.

•   Для держав Антикомінтернівського пакту та їх союзників — загарбницька з метою

розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини.

А головною їх метою було завоювання світового панування.

•   Для країни, які зазнали агресії й були окуповані, ця війна була справедливою,

визвольною.

•      Найскладніше визначити характер війни стосовно СРСР. У період з 17 вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, які належали на той час Польщі, Румунії, Фінляндії, а також Прибалтику. Але після нападу Німеччини на СРСР ця війна для неї носила справедливий, визвольний характер. Її з ідеологічних міркувань назвали Великою Вітчизняною.

 

ПЕРІОДИЗАЦІЯ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ (І ВАРІАНТ)

ПЕРІОДИЗАЦІЯ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ (II ВАРІАНТ)

 

Робота з таблицею

По мірі опрацювання теми, заповніть таблицю «Територіальні претензії Німеччини та СРСР у майбутній війні»

 

Країна-агресор	Загарбані території	Дата

 

 

Країна- агресор	Загарбані території	Дата
Німеччина	Північна Польща, Норвегія, Данія Голландія, Бельгія, Люксембург,   Північна і Центральна Франція Югославія, Греція	1 вересня — жовтень 1939 р. Квітень-червень 1940 р. Травень 1940 р. 5-22 червня 1940 р. Квітень 1941 р.
СРСР	Південно-Східна Польща (Західні Україна і Білорусь) Північна Бессарабія Прибалтика (Литва, Латвія, Естонія) Війна з Фінляндією	17 вересня 1939 р. Червень 1940 р. Серпень 1940 р. Листопад 1939 — березень 1940 р.

                                   Напад Німеччини на Польщу

   1.09.1939 р. — початок «блискавичної війни» Німеччини про­ти Польщі (план «Вайс»). Йому передувала провокація гітлерівців у прикордонному містечку Глейвіц.

Цікаво знати

31 серпня 1939 р. о 20.00 спеціально підготовлений гестапо загін з карних злочинців, переодягнений у польську форму, здійснив напад на радіостанцію німецького прикордонного містечка Глейвіц. Після її «захоплення» перед мікрофоном було зроблено декілька пострілів і один з нападавших, що знав польську мову, зачитав заяву, сенс якої полягав у тому, що «прийшов час війни Польщі проти Німеччини». Потім почалась перестрілка з загоном поліції, що оточив станцію. Щоб замести сліди цієї провокації, всі її учасники були розстріляні за наказом Гімлера.

      Для воєнних дій було виокремлено 62 дивізії, у тому числі 7 танкових. Німецьким військам протистояла польська армія, що налічувала 1 млн 750 тис. солдатів і офіцерів. Але на її озброєнні було лише 29 рот застарілих панцерників, 9 рот легких танків та близько 500 літаків.

       Сили Вермахту були об’єднані у дві групи армій. Група армій "Північ" мала насамперед зайняти "Ґданський коридор", щоби забезпечити комунікацію зі Східною Прусією, та вдарити з півночі на Варшаву. Головні сили групи армій "Південь" мали наступати зі Сілезії на Варшаву. Допоміжний удар планували на Краків і Перемишль. Гітлер розраховував завершити розгром Польщі протягом 2-3 тижнів, щоб скерувати потім свої основні сили на Захід проти Франції.

         Німецька армія мала безперечну матеріальну та чисельну перевагу над польським військом, яке до того ж було розпорошене вздовж кордону. Вистачило кількох днів, щоби знищити польську авіацію, розгромити й оточити найбоєздатніші польські частини. Вже 7 вересня німецькі танки підійшли до Варшави. Польський уряд зумів емігрувати до Лондона.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німецькі солдати ламають шлагбаум

на польсько-німецькому кордоні (1 вересня 1939 р.)

 

3.09.1939 р. — Велика Британія і Франція оголосили війну Німеч­чині, проте воєнних дій не вели (так звана «дивна війна»). Не бажаючи втягуватись у затяжні криваві бої, як це було в роки Першої світової війни, союзники розпочали блокаду Німеччини й СРСР та здійснення рейдів бомбардувальників на промислові центри Німеччини.

Робота з термінами і поняттями

Дивна війна» («Сидяча війна») – період з 3 вересня по 10 травня 1940 року на Західному фронті. Свою назву цей період отримав від характеру бойових дій між ворогуючими сторонам. Англія і Франція, оголосивши війну Німеччині, фактично її не вели. 

 

Входження до складу СРСР Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, Прибалтійських держав

     17.09.1939 р.— Червона армія перетнула польсько-радянський кордон, що означало вступ СРСР в Другу світову війну на боці гітлерівської Німеччини. Червона армія у відповідності до таємного додатку до протоколу Молотова – Ріббентропа перетнула державний кордон з Польщею від Полоцька до Кам’янця-Подільського. Дванадцятьом тисячам польських прикордонників, які захищали східні кордони, протистояло 600 тисяч червоноармійців. Напад на Польщу СРСР здійснив без попередження. Лише за дві години після нападу польського посла  викликав заступник наркома іноземних справ СРСР, який і вручив йому ноту, підписану наркомом Молотовим. У ній повідомлялося, що СРСР вводить на територію компактного проживання українців і білорусів Червону армію, з метою захисту братських народів.

       Вiдповiдно з домовленостями, досягнутими на переговорах 23 серпня 1939 р. i зафiксованими у таємному протоколi, нiмецьке командування вiдвело свої вiйська за демаркацiйну лiнiю (лінія, що розмежовує) вiд Львова й Бреста.

1.10.1939 р. – у Бресті, Львові та ін. містах з нагоди перемоги у війні проти Польщі відбувся радянсько – німецький військовий парад.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м.Берестя 22 вересня 1939. На трибуні — німецький генерал Гайнц Ґудеріан і радянський комбриг Семен Кривошеїн

   28 вересня Польща була повністю оку­пована Німеччиною та СРСР.

       28.09.1939 р.— Договір «Про дружбу і кордони» між СРСР та Німеччиною: кордон між Німеччиною та СРСР зміщено східніше передбачуваного пактом Ріббентропа – Молотова розмежування. Німеччині дісталися власне польські землі, СРСР — території Західної Украї­ни, Західної Білорусі та вплив на Литву. До Німеччини відійшло 48,6 % території Польщі і 69,9 % її населення, а до СРСР – 51,4 % території та 30,1 % населення.

      З новим поділом Польщі пов`язаний ще один злочин сталінізму. Під час наступу Червоної армії було взято у полон близько 250 тис. польських військовослужбовців, з яких значна частина солдат та сержантів була відпущена, інша – депортована у віддалені райони СРСР. Офіцери, близько 20 тис., були ув`язнені в таборах поблизу Козельська, в Старобельську, Осташкові. Дві третини ув`язнених були офіцери запаса – лікарі, інженери, вчителі, письменники, громадські діячі, які наділи воєнну форму після нападу Німеччини. Це була інтелектуальна еліта польського суспільства. У квітні 1940 р. 15 тис. було знищено НКВД під Смоленськом (Катинь) і Харковом.

Доповідна записка Берії Сталіну, з пропозицією знищити польських офіцерів і підписами всіх членів Політбюро

 

 

 

 

     

 

 

 

 

 

 

 

Перегляд відеофрагменту «День в історії. Розстріл у Катинському лісі» (2 хв.)

 

 

            Вступ радянських військ у Західну Україну і Західну Білорусь був неоднозначно сприйнятий населенням. Частина людей привітали Червону армію як визволителя, інші сприймали її як окупантів.

        Для узаконення радянського режиму в Західній Україні під ретельним контролем нових властей було проведено вибори до Народних зборів. Наприкінці жовтня 1939 року Народні збори прийняли Декларацію про возз’єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР. У листопаді сесії Верховної Ради СРСР та Української РСР ухвалили   закони про входження Західної України до складу СРСР. На територiї Західної України було створено шiсть областей — Львiвську, Станiславську (згодом Iвано-Франкiвська), Волинську, Тернопiльську, Рiвненську й Дрогобицьку, яку в 1959 р. було об’єднано з Львiвською. Аналогічно вирішилась доля Західної Білорусії, яка була включена до складу Білоруської РСР.

   Червень 1940 р. — Румунія на вимогу СРСР передає Бессарабію та Північну Буковину, де більшість населення становили українці. Північна Буковина і придунайські українські землі ввійшли до складу УРСР. Було утворено нову республіку – Молдавську РСР і розподілено територію Бессарабії між МРСР та УРСР.

      Під тиском  Латвія, Литва та Естонія підписують  з СРСР нерівноправні договори. За цими договорами, на території прибалтійських держав передбачалось розміщення радянських наземних і повітряних збройних сил та створення військово-морських баз. Водночас СРСР передав Литві місто Вільно та Віленську область, загарбані Польщею у 1920 р. Невдовзі радянський уряд став твердити про порушення урядами прибалтійський республік умов пактів про взаємодопомогу та організацію антирадянських змов. 14 червня 1940 р. Естонії, Латвії та Литві було надіслано ультиматум з вимогою змінити режим і відкрити кордони радянським військам. Були сформовані так звані «народно-демократичні уряди», які звернулися до Сталіна з проханням про включення до складу СРСР. 3-6 серпня 1940 р. VII сесія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про входження ЛитРСР, ЛатвРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу.

                                                        «Радянізація» нових територій

        На всіх територіях, що увійшли до складу СРСР у 1939—1940 рр., ліквідували стару систему управління. Замість колишніх чиновників призначали партійно-господарських працівників, які прибували з центральних районів СРСР. Багато з них не знали і не хотіли знати місцевих звичаїв, мови і традицій.

         Деякі заходи нової влади місцеве населення зустріло схвально. Конфіскували землі поміщиків і заможних селян, впроваджували безплатні медичне обслуговування й освіту, націоналізували підприємства. Багато місцевих жителів поліпшили житлові умови за рахунок насильницького виселення колишніх господарів.

         Однак у більшості випадків на територіях, де господарство базувалося на приватній власності, нововведення радянської влади зустрічали відкрито вороже. У  Західній Україні заборонили діяльність українських національних партій, багатьох громадських, культурних, наукових, торговельних та промислових товариств і установ. Перестали діяти, зокрема, «Просвіта», Наукове товариство імені Т. Шевченка, їхні часописи. У Сибір потяглися ешелони з політв’язнями — українцями, поляками, литовцями, естонцями, латишами.

                                        Агресія СРСР проти Фінляндії

30.11.1939 р. — у відповідь на відмову Фінляндії передати части­ну своєї території, СРСР розпочинає війну проти країни.

Цікаво знати

Наступу радянських військ передував інцидент на кордоні. На території радянської прикордонної застави розірвався важкий снаряд, який прилетів невідомо звідки. Загинуло декілька прикордонників. Радянська сторона звинуватила у цьому фінів. Проте, фіни свою причетність заперечували, стверджуючи, що у них немає на відстані пострілу подібних гармат. Але для радянської сторони це вже було неважливо. Привід до війни було знайдено.

    На території СРСР було створено майбутній уряд радянської Фінляндії – уряд  О.Куусiнена (так званий “уряд Терiокi”), з яким Сталiн уклав договiр про взаємодопомогу. До Фінляндії їхали добровольці з усієї Єв­ропи; Франція та Велика Британія допомагали зброєю та продоволь­ством. Підтримку війни висловила тільки Німеччина. Червоній армії не вдалося одержати суттєву перевагу, її втрати були вдвічі більши­ми за фінські (195 тис. чоловік проти 90 тис).

12.03.1940 р. — за мирним договором Фінляндія втратила Карель­ський перешийок та район на півночі країни (9 % території), де до війни проживало 450 тис. осіб, тобто 1/8 населення країни, проте зберегла незалежність. СРСР опинився в міжнародній ізоляції.

Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР.

•      СРСР було виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.).
•      Зросла зневіра в СРСР як у боєздатному союзникові з боку Великої Британії, Франції та їх союзників в Європі.
•      Війна показала Німеччині слабкість радянської воєнної машини і непідготовленість радянської армії до сучасної війни. Це згодом дало привід Гітлеру говорити, що СРСР — це «колос на глиняних ногах».

              

                 Початок агресії Німеччини у Західній Європі

       9.04.1940 р. — загарбання Німеччиною Данії. Країна здалася без бою і зберегла короля та уряд. Гітлерівці втратили 2 вояків убитими і 10 пораненими.

     Квітень-червень 1940 р. — завоювання Німеччиною Норвегії. Збройні сили Норвегії, а надто флот, були достатньо боєздатними. Норвезька армія разом з англо-французьким експедицiйним корпусом спробували затримати просування загарбникiв вглиб країни. Однак у командуваннi норвезькою армiєю активiзувались прихильники нацистiв на чолi з колишнiм вiйськовим мiнiстром Квiслiнгом, а у червнi 1940 р. у зв’язку iз загрозливим становищем на Захiдному фронтi десант союзникiв був евакуйований до Англiї. Вся Норвегiя з її незамерзаючими фіордами (бухтами) була окупована гiтлерiвськими вiйськами, владу було передано колабораційному урядові В. Квіслінга. У Норвегії розпочався Рух Опору.

      Бойові дії в Норвегії мали для союзників, незважаючи на поразку, один позитивний момент: Німецький флот зазнав настільки відчутних втрат, що так згодом і не зміг відновити свою силу. Це був один з факторів, який примусив Німеччину відмовитися від десанту в Англію.

     Робота з термінами і поняттями

 

Колабораціонізм – співробітництво з окупаційною владою.

 

 

 

     Швеція мусила зберігати нейтралітет і постачати Німеччині залізну руду. Скандинавські країни опинилися під нацистським кон­тролем.

        10-28.05.1940 р. — захоплення Німеччиною Бельгії, Голландії, Люксембургу. Окупувавши Данію і Норвегію, німецьке командування зосередило на кордонах з Францією і Голландією 115 дивізій. 10 травня 1940 р. почався наступ на Францію через Бельгію, Голландію, Люксембург – в обхід французької оборонної “лінії Мажино” вздовж кордону з Німеччиною. 15 травня голландська армія капітулювала і німецьке командування перекинуло війська до Бельгії. За наказом короля Леопольда ІІІ бельгійська армія припинила опір, і 28 травня Бельгія капітулювала.

                                              Загарбання Франції

14.05.1940 р. — напад Німеччини на Францію через стик кордонів Бельгії, Франції та Люксембургу. Унаслідок під Дюнкерком оточе­не 340-тисячне угруповання англо-французьких військ, які змогли евакуюватися до Британії (операція «Динамо»).

5.06.1940 р. - наступ на м.Париж, через 9 днів без бою нацистські війська увійшли до столиці Франції.

Уряд Франції подав у вiдставку. Новий голова уряду маршал Петен, герой Першої світової війни, звернувся до нiмецького командування з проханням про перемир‘я. 22 червня його було пiдписано в Комп’єнському лiсi у доставленому з музею штабному вагоні маршала Фоша (у цьому вагоні 1918 р. Німеччина підписала перемир’я, яке означало поразку Німеччини у Першій світовій війні).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Німецький генерал Вільгельм Кейтель (зліва) передає документ про капітуляцію Франції генералу Шарлю Хюнтцигеру, 22 червня 1940 року

 

      Франція капітулювала 22.06.1940 р. на таких умовах:

      •  Північна Франція з Парижем (2/3 території країни) окупована

         німецькими військами.

•       У Південній Франції створено автономний маріонетковий
  уряд маршала Петена зі столицею у м. Віші.

•       Франція має роззброїтися, 2 млн солдат були відправлені на роботи до Німеччини.
•       Ельзас і Лотарингія повертаються Німеччині.

Генерал Шарль де Голль емігрував до Великої Британії, де створив  комітет руху опору «Вільна Франція».

Робота з історичними джерелами

•                                                   Опрацюйте історичне джерело та виконайте завдання.

Звернення генерала Шарля де Голля до французів у Лондоні

18 червня 1940 р.

Воєначальники, що очолювали протягом багатьох років французьку ар­мію, сформували уряд. Посилаючись на поразку наших армій, цей уряд розпо­чав переговори з противником, аби припинити боротьбу.

Але хіба сказано останнє слово? Хіба немає більше надії? Хіба завдано остаточної поразки? Ні!

Повірте мені, бо я знаю, що говорю: для Франції ніщо не втрачене. Ми змо­жемо в майбутньому здобути перемогу тими ж засобами, які завдали нам по­разки.

Бо Франція не самотня! Вона не самотня! За нею стоїть величезна імперія. Вона може об’єднатися з Британською імперією, яка панує на морях і продо­вжує боротьбу. Вона, як і Англія, може необмежено використовувати потужну промисловість Сполучених Штатів.

Я, генерал де Голль, перебуваючи зараз у Лондоні, звертаюся до фран­цузьких офіцерів і солдатів, що перебувають на британській території або мо­жуть там опинитися в майбутньому, зі зброєю або без зброї; до інженерів і ро­бітників, фахівців з виробництва озброєння із закликом встановити контакт зі мною.

Що б не сталося, полум’я французького опору не повинне згаснути і не згасне.

Завдання

1. Розкажіть, чому генерал де Голль перебував у червні 1940 року у Лондоні.
2. Про який уряд говорить французький генерал?
3. Чому він свою державу називає імперією?
4. На що сподівався в майбутньому воєначальник?

«Битва за Англію»

     Після поразки Франції Великобританія залишилась віч-на-віч з Німеччиною. 

    Серпень-листопад 1940 р. — ланцюг наростаючих за потужністю повітряних нальотів на порти й заводи, бої за перевагу в повітрі  над Ла-Маншем, які мали підготувати висадку німецького десанту на Британські острови (операція «Морський лев»). Британія вистояла, зазнавши значних матеріальних і людських втрат (понад 30 тис. чол.). Так‚ місто Ковентрі було стерто з лиця землі. Важливу роль у боротьбі відіграли мужність англійських льотчиків та створення в Англії в 1939 р. мережі радіолокаційних постів. Повітряна війна над Англією обійшлась Німеччині у близько 2 тис. літаків і тисячі досвідчених льотчиків.

            Другим серйозним випробуванням для Англії була боротьба за Атлантику. Отримуючи водними шляхами 50% стратегічної сировини і продовольства, Англія могла опинитись у скрутному становищі‚ якби Німеччині вдалося перерізати атлантичні комунікації.

    Завоювання Франції, Норвегії, Данії дало можливість Німеччині перейти у рішучий наступ. Згідно з концепцією головнокомандуючого німецьким флотом гросадмірала Редера вирішальна роль у цій боротьбі відводилась лінкорам “Бісмарк”, “Тірпіц” та іншим. Але ця армада зазнала поразки‚ не завдавши значних втрат Англії.

            Результативніше діяли німецькі підводні човни. Навесні 1941 р. німецькі підводники застосували тактику “вовчих зграй” (відкрита атака відразу декількох підводних човнів)  для боротьби з англійськими конвоями. Англійський флот зумів вистояти, а після вступу у війну США союзники поступово відновили контроль над Атлантикою.

Цікаво знати

Під час повітряної війни над Англією, заступник Гітлера, рейхс-міністр без портфеля, член міністерської ради оборони Німецької імперії, член таємної німецької ради кабінету міністрів і лідер нацистської партії Герман Гесс таємно один вилетів із Аугсбурга і приземлився на парашуті поблизу помістя герцога Гамільтонського на заході Шотландії. Він прагнув вступити в переговори з королівською родиною і укласти мир з Англією. У здійсненні цього вчинку ним керувало прагненням перевершити Гітлера. Але англійський уряд не пішов з ним на контакт. Він був ув`язнений, а після завершення війни був переданий Нюрнберзькому трибуналу, яким був засуджений до довічного ув`язнення. У 1995 р. повісився у власній камері тюрми Шпандау.

Значення перемоги 

•       Забезпечила союзникам недоступну для сухопутних військ   ворога базу. 
•       Стала основою для зростання ВПС союзників. 
•       Сприяла формуванню антигітлерівської коаліції: США не вступили б у війну, якби Велика Британія була переможена.

    Наслідки перемоги

Не зумівши розгромити Англію, Німеччина блокувала Британсь­кі острови підводним та надводним флотом й авіацією, загрожуючи знищенням торговельного судноплавства, що забезпечувало Велику Британію продовольством, паливом, сировиною.

     

          Метод «Мозгового штурму»

•     Чому Німеччині вдалося так швидко захопити Данію, Норвегію, країни Бенілюксу, Францію?
•     Завдяки чому Велика Британія вистояла у боротьбі з Німеччиною?
•     Чи можна стверджувати, що СРСР у 1939-1941 рр. був союзником Німеччини?

 

Фашистська агресія на Балканах

    28.10.1940 р. — спроба Італії захопити Грецію; закінчилася
невдачею. Муссоліні звернувся по допомогу до Гітлера.

     Березень 1941 р. — приєднання до Антикомінтернівського пакту
Болгарії та Югославії. Група офіцерів Югославії здійснює державний переворот і звертається по допомогу до СРСР. У відповідь на Югославiю напали нiмецькi вiйська («Операція Маріта»). Спiльно з ними дiяли армiї Болгарiї та Угорщини, до агресiї проти Югославiї приєдналась Iталiя. Лiдер хорватських усташiв А. Павелич проголосив утворення Незалежної Хорватської держави (НХД), що згодом приєдналася до держав “осi”.

       Квітень 1941 р. — розгром Югославії німецькими, італійськими­, угорськими військами. Королiвство Югославiя припинило своє iснування.

Без затримки з території Югославiї нiмецька армiя почала наступ на територiю Грецiї з метою оточити грецькі дивiзiї й англiйськi експедицiйнi сили. Грецькi армiї капiтулювали перед нiмецькими вiйськами. Пiд тиском переважаючих нiмецьких сил англiйцi стали відкочуватися до Афiн. Згодом довелось залишити і їх. Рештки англійських військ зосередились на о. Кріт. Що оволодіти цим стратегічно важливим островом німецьке командування провело небачену повітрянодесантну операцію (почалась 27 травня 1941 р.). Обидві сторони зазнали чималих утрат. Німецькі повітряно-десантні війська так і не відновили своєї колишньої чисельності та боєздатності й надалі не застосовувались як самостійна бойова одиниця.

        Перевагами, що їх здобула Німеччина після захоплення Балканського півострова й острова Крит для просування на схід, Гітлер скористатися не зміг. На черзi був напад на СРСР, який і так вже затримувався на місяць, а новий театр воєнних дій вимагав напруження й концентрації усіх сил рейху.

Результат

•      Югославія розділена на «незалежні» Сербію і Хорватію.
•      Решта земель поділені між Італією, Болгарією, Угорщиною, Німеччиною.
•      В Югославії та Греції встановлені колаборантські уряди.
•      У Хорватії усташі починають етнічні чистки сербського населення (масові розстріли, поміщення у концтабори).

 

6. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ                  

       Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939р нападом Німеччини на Польщу. Заволодівши стратегічною ініціативою на початку війни, Німеччина до літа 1941р. встановила свій контроль над континентальною Європою (крім СРСР). Перші успіхи призвели до того, що лідери держав-агресорів утратили відчуття реальності: поразки і невдачі вважалися тимчасовими і несуттєвими. Агресори розробляли плани нових загарбань. Проте Німеччині не вдалося зломити опір Англії, Італія терпіла постійні поразки в Африці, США, з їх могутнім промисловим потенціалом, все більше схилялися до підтримки Англії; почав розгортатися Рух Опору поневолених народів. Усе це закладало основи майбутньої поразки, але поки що Німеччина вважала себе непереможеною.

Робота з картою

Розгляньте карту «Друга світова війна (події 1 вересня 1939 — 21 червня 1941 pp.)» і виконайте завдання.

•             Назвіть держави-союзниці Німеччини.
•             Назвіть подію, яку вважають початком Другої світової війни.
•             Яка держава припинила існування у серпні-вересні 1939 p.?
•             Назвіть держави, які загарбали території Польщі.
•             Назвіть військові конфлікти, у яких брав участь СРСР протягом 1938- 1939 pp.
•             Назвіть держави, які потрапили під владу СРСР.
•             Назвіть основні театри військових дій.
•             Охарактеризуйте тривалість воєнних німецьких компаній (ДОДАТОК 2)

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати презентації «Голокост», «Праведники народів світу: подвиг в ім’я людяності».

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

1. Поняття «ізоляціонізм» доречно використовувати для зовнішньополітичного курсу в 1930-ті рр. 

А. Франції

Б. Великої Британії
В. США

Г. Німеччини

2. Радянсько-німецький Пакт про ненапад 1939 р. був підписаний тому, що він передусім 

А. вимощував шлях до порозуміння між країнами «осі» та їхніми союзниками 

Б. усував причини суперечностей між Німеччиною та СРСР 

В. доводив, що А. Гітлер не був радикальним антикомуністом 

Г. дозволяв як Німеччині, так і СРСР напасти на Польщу без загрози агресії з боку одне одного 

 

3. Територію якої африканської держави загарбала Італія в 1935—1936 рр.? 

А. Ефіопія 

Б. Туніс 

В. Єгипет 

Г. Лівія 

 

4. Яка була головна мета політики «умиротворення агресора»? 

А. укладення союзу між СРСР та Німеччиною для поділу Європи 

Б. ізоляція країн «осі» Берлін— Рим—Токіо 

В. створення союзу країн західної демократії (Англії та Франції) із СРСР проти нацистської агресії 

Г. спрямування агресії блоку Центральних держав на Схід (проти СРСР) 

 

5. У якому році німецькі війська за наказом А. Гітлера вступили в Рейнську демілітаризовану зону? 

А. 1933 р. 

Б. 1934 р. 

В. 1935 р. 

Г. 1936 р. 

 

6. Про яку територію йдеться в уривку з історичного джерела?
Війни не буде! А. Гітлер запросив Муссоліні, Чемберлена, Даладьє зустрітися з ним завтра в Мюнхені. Ця трійця позбавить його цієї «неслухняної дитини» Чехословаччини, і він отримає свою область без війни. Лише на декілька днів пізніше, ніж обіцяв…
              А. Силезька область 

   Б. Тешинська область 

   В. Судетська область 

   Г. Рейнська область 

 

7. Яку назву отримав пакт, що був укладений на основі угоди між Німеччиною

та Японією у листопаді 1936 р.?

А. Антидемократичний

Б. Антикомінтернівський

В. Антикомуністичний

Г. Антифашистський

 

8. Політика «умиротворення» — це…  :

А. зовнішньополітичний курс, що проводився Великою Британією

у 30-ті рр. виключно щодо фашистської Італії, був спрямований на

запобігання війні з нею;

Б. зовнішньополітичний курс, що проводився Великою Британією та

США у 20-ті рр. щодо мілітаристської Японії, був спрямований на

запобігання війні шляхом поступок;

В. зовнішньополітичний курс, що проводився Великою Британією та

Францією у 30-ті рр. щодо нацистської Німеччини, був спрямований

на запровадження військових санкцій щодо можливого агресора.

Г. зовнішньополітичний курс, що проводився Великою Британією та

Францією у 30-ті рр. щодо нацистської Німеччини, був спрямований

на запобігання війні шляхом поступок.

 

9. До яких наслідків призвело підписання Пакту Молотова-Ріббентропа (декілька варіанти відповіді) ?

А.  Відвернув напад Японії на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти.

Б. Гітлер отримав індустріальні райони Чехословаччини з металургійними і

хімічними заводами, а Чехословаччина, втративши прикордонні укріплення,

опинилася роззброєною перед загрозою агресії.

В. Встановлення дипломатичних відносин із США (1933) і прийняття СРСР до

Ліги Націй (1934)

Г. Сприяв Німеччині в розв'язанні нової агресії в Європі.

 Д. Визначались радянські та німецькі «сфери впливу» в Північній та Східній Європі.

 

10.Установіть відповідність між країнами та територіями, які вони загарбали в 1938—1939 рр. 

А. Карпатська Україна 

Б. Албанія 

В. Трансильванія 

                  Г. Судетська область 

                  Д. Тешинська область 

 

11. Установіть хронологічну послідовність подій. 

А. плебісцит у Саарі, відновлення німецького суверенітету над цією областю 

Б. приєднання Мемеля (Клайпеди) до Німеччини 

В. вступ німецьких військ у Рейнську демілітаризовану зону 

Г. приєднання Судетської області до Німеччині 

 

12. Які три з наведених подій відбулися в 1939 р.? 

1. Створення Балканської Антанти 

2. введення німецьких військ у Рейнську демілітаризовану зону 

3. загарбання Мемеля Німеччиною 

4. загарбання Албанії Італією 

5. аншлюс Австрії 

6. укладення Мюнхенської угоди 

7. укладення «Сталевого пакту» 

 

ДОДАТОК 2

Тривалість воєнних компаній Німеччини

проти країн Європи у 1939-1941 рр.

 

Країни	Рік	Дата	Кількість днів
Польща	1939	1 вересня – 5 жовтня	35
Данія	1940	3 квітня	1
Норвегія	1940	3 квітня – 10 липня	63
Люксембург	1940	10 травня	1
Нідерланди	1940	10-14 травня	5
Бельгія	1940	10-28 травня	19
Франція	1940	10 травня – 22 червня	44
Югославія	1941	6-18 квітня	13
Греція	1941	6 квітня – 1 червня	52