Методичні матеріали "Казкові заняття. Використання елементів казкотерапії на заняттях стретчингом"
Позашкільний навчальний заклад
«Комунарський районний центр молоді та школярів» ЗМР ЗО
Школа-студія народного художнього колективу
театру танцю «Юнона»
Методичні матеріали
Казкові заняття
Використання елементів казкотерапії
на заняттях стретчингом
Уклала: Скицька Т.А.
Запоріжжя – 2020
Скицька Т.А. Матеріали з досвіду роботи
В даній збірці ми пропонуємо до уваги досвід використання елементів казкотерапії на заняттях з ігрового стретчингу. Методичні матеріали містять рекомендації щодо використання методів та прийомів роботи з казкою, конспекти занять та дидактичні матеріали.
Матеріали методичного комплексу розглянуті і погоджені методичною радою Позашкільного навчального закладу «Комунарський районний центр молоді та школярів» ( протокол № 2 від 20.05.2020).
Для керівників гуртків, педагогів з хореографії позашкільних навчальних закладів освіти.
Вступ
Розвиток творчого потенціалу особистості дитини є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти.
Все більше уваги приділяється розвитку творчих здібностей, «креативності» дитини і дорослого. Еріх Фромм сформулював поняття креативності як «здатність дитини, дорослого дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, націленість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду». Процес пізнання Світу і власних можливостей подібний казковій дорозі, яка повна несподіваних знахідок і пригод. А казкова історія, що передає життєвий досвід багатьох поколінь, наповнена дивовижними образами, таємницею і чарами, - часто буває найкоротшою доріжкою, по якій можна підійти до внутрішнього світу дитини, допомогти їй зрозуміти «закони» навколишньої дійсності.
Віра в чари і чудеса живе всередині нашої душі, як її потенційна здібність. Тому дуже важливо створити такі умови для психологічної та педагогічної роботи, в яких ця здібність проявляється, посилюється і допомагає людині долати те, що гальмує її розвиток.
Виникнення казкотерапії. Основні ідеї та мета застосування
Що таке казка?
Чарівні історії про принців і принцес із казкових королівств?
І так, і ні.
Насправді казки можуть дуже багато, їх потенціал величезний:
- ними можна просто зацікавити дитину;
- приспати її на ніч;
- надихнути на зміни;
- справити виховний ефект;
- вирішити якусь психологічну проблему.
Чому кожну дитину так цікавить казка?
Ми обговорюємо різні методи виховання та навчання, використовуємо нові програми, моделі, проекти. Але незмінним помічником у вирішенні різних завдань була, є і буде казка.
З курсу літератури відомо, що казка - один із фольклорних жанрів. Наші предки, займаючись вихованням дітей, розповідали їм цікаві історії. Не кваплячись покарати дитину, яка завинила, вони вели розповідь, з якої ставав ясним сенс вчинку, а багато звичаїв охороняли малюків від «напастей», вчили їх життю. Це сьогодні, спираючись на багатовіковий педагогічний досвід, ми говоримо, що подібні історії були не чим іншим, як основою КАЗКОТЕРАПІЇ.
Отже, що таке казка ми добре знаємо. Термін «терапія» використовуємо рідше. Асоціація, що одразу виникає, - це «лікування». Але не тільки.
КАЗКОТЕРАПІЯ – це:
- процес утворення зв′язків між казковими подіями і поведінкою в реальному житті: процес перенесення казкових смислів у реальність;
- напрям практичної психології що дозволяє формувати характер дитини, використовуючи для цього ресурси казки;
- терапія середовищем, особливо казковою атмосферою, в якій можуть виявитись риси особистості, щось не реалізоване, може матеріалізуватися мрія, а головне – виникає відчуття захищеності;
- лікування казками: спільне з дитиною відкриття тих знань, які живуть у душі і в цей момент є цілющими;
- одна з проективних методик аналізу особистості, один із способів більше дізнатися про себе;
- інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов′язані з реальним спілкуванням, спрямованим на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.
КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент передачі досвіду "із вуст в вуста" – це спосіб виховання в дитини особливого ставлення до світу; спосіб передачі необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена у фольклорних казках, переказах, притчах. Саме казкові історії, в яких вкладено життєвий досвід старших поколінь, допомагають дитині зрозуміти закони, за якими існує дійсність.
КАЗКОТЕРАПІЯ – як інструмент розвитку – це слухання, придумування й обговорення казки, внаслідок чого в дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фантазії, творчість. Дитина засвоює основні механізми пошуку та прийняття рішень.
КАЗКОТЕРАПІЯ – це терапія середовищем, особливою казковою атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості, може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття захищеності та аромат таємниці.
КАЗКА НЕСЕ ДЛЯ ДИТИНИ ВАЖЛИВІ ІДЕЇ:
- Навколишній світ живий! Ця ідея важлива для бережливого, осмисленого ставлення до навколишнього світу.
- Речі, які ожили здатні діяти самостійно. Ця ідея важлива для формування поваги до життя та діяльності кожної людини.
- Розмежування добра і зла, перевага добра. Ця ідея формує соціально-позитивні стереотипи поведінки.
- Найцінніше дістається через випробування. Ця ідея важлива для механізму бачення і формування досягнення мети.
ПРОВІДНІ ПРИНЦИПИ КАЗКОТЕРАПІЇ:
- усвідомлення власних можливостей;
- усвідомлення цінності власного життя;
- розуміння закону причини та наслідку;
- пізнання різних стилів світовідчуття;
- пізнання світу власних емоцій та переживань;
- свідома творча взаємодія зі світом;
- внутрішнє відчуття світу та гармонії.
У казкових сюжетах зашифровані ситуації і проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина. Життєвий вибір, любов, відповідальність, взаємодопомога, подолання себе, боротьба зі злом - все це «закодовано» в образах казки.
Казка відповідає дитячої системі світовідчуття і створює сприятливі умови для поглиблення знань про своє зовнішнє і внутрішнє «Я», способах взаємин між людьми, можливості самореалізації.
Дитина, перебуваючи в казці, взаємодіє з багатьма казковими героями і, як у житті, шукає шляхи вирішення проблем, які постають перед нею. Казка спонукає дитину переживати персонажам, в результаті чого у неї з'являються нові уявлення про людей, предмети і явища навколишнього світу, новий емоційний досвід.
Завдання педагога чи психолога полягає у тому, щоб підібрати чи створити казку відповідно до потреб дитини. Якщо казку підібрано вдало, дитина «вбудовує» її послання у свій життєвий сценарій.
Дітям 3-5 років найбільш зрозумілі і близькі казки про тварин і казки про взаємодію людей і тварин. У цьому віці діти часто ідентифікують себе з тваринами, легко перевтілюються в них, копіюючи їх манеру поведінки.
Починаючи з 5 років, дитина ідентифікує себе переважно з людськими персонажами: принцами, царівнами, солдатами тощо. Чим старшою стає дитина, тим з більшим задоволенням вона читає історії та казки про людей, тому що в цих історіях міститься розповідь про те, як людина пізнає Світ.
Приблизно з 5-6 років дитина віддає перевагу чарівним казкам. Ореол таємниці та чаклунства - це якість, що властива чарівним казкам. Чарівна казка як живий організм - в ньому все дихає, в будь-який момент може ожити і заговорити навіть камінь. Ця особливість казки дуже важлива для розвитку психіки дитини.
Кожен фахівець знаходить у казці той ресурс, який допомагає йому вирішувати його професійні завдання.
Метод «Казкотерапія»
Мета методу - активізація творчого джерела дитини, розкриття глибин особистісного внутрішнього світу, розвиток самосвідомості.
Основні завдання:
- розвивати пізнавальний інтерес;
- сприяти соціальній адаптації;
- формувати позитивну модель поведінки в реальному житті;
- сприяти розвитку прагнення до успіху, віри в свої сили;
- формувати позитивні риси характеру;
- сприяти формуванню позитивних міжособистісних відносин;
- формувати естетичний смак;
- збагачувати позитивний емоційний досвід;
- виховувати патріотичні якості, громадянську позицію.
Відмітною і позитивною властивістю казкотерапії є встановлення партнерських відносин між педагогом та вихованцями, які допомагають створювати довірливі відносини між учасниками навчально-виховного процесу.
Казкотерапія - це захоплююча розвиваюча гра разом з іншими дітьми і з дорослим. Це розвиток сприйняття, мовлення, фантазії, уяви, образного мислення ....
Переваги методу «Казкотерапія»:
- Перебуваючи не в буденній, а в драматичній реальності дитина і педагог емоційно захищені. Зростає довіра.
- Доповнюючи, змінюючи, збагачуючи казку, дитина долає самообмеження і доповнює, змінює і збагачує своє життя.
- Звертаючись до казкотерапії, педагог може використовувати різні ляльки, костюми, музичні інструменти, художні продукти діяльності.
- У процесі занять дитина накопичує позитивний емоційний заряд, зміцнюючи свій соціальний імунітет.
- Через аналіз придуманої дитиною казки педагог отримує інформацію про її життя, актуальний стан, способи подолання труднощів і світоглядні позиції.
- Казкою можна передати дитині, батькам і педагогам нові способи та алгоритми виходу з проблемної ситуації.
Цей метод розвиває вміння слухати себе та інших, вчить приймати і створювати нове.
І ще один секрет методу полягає в наступному: в казкотерапії важлива дія, але ще більш важлива післядія. Саме післядія казкотерапії є потужною силою, що стимулює розвиток дитини. Розвиток, не залежний від психолога чи педагога. Власний РОЗВИТОК.
Розвиток творчої особистості дитини може бути більш ефективним, якщо вона не просто уявить собі казку, але й сама безпосередньо стикнеться з нею, подорожуючи по казковим дорогам, переживаючи дивовижні пригоди і перетворення, зустрічаючись з казковими істотами.
Дидактична казка
Ми найчастіше використовуємо на заняттях дидактичні казки. Дидактичні казки - створюються педагогами для цікавого подання навчального матеріалу. Причому їхніми героями зазвичай стають абстрактні поняття та явища природи ( Доброта, Сила, Вітер, Сонце), неживі предмети (іграшки), символи (фігури, букви, звуки, танцювальні дії та ін.), для яких спеціально створюється казкових образ світу.
Дидактичні казки можуть розкривати зміст та важливість певних знань. Тобто у формі дидактичних казок педагоги можуть реалізувати навчальні завдання, а також такі казки перестають бути нудними і з’являється зміст виконання завдань.
Слід зазначити, що упаковуватися в казкову капсулу може як навчальний матеріал, пов'язаний з об'єктами зовнішнього світу, так і матеріал, що стосується інформації про внутрішній світ людини - її психіці, тобто можлива робота з психологічними поняттями
Алгоритм дидактичної казки - завдання:
1. Створення образу казкової країни, в якій живе одушевлений символ. Розповідь про вдачу, звички, спосіб життя в цій країні.
2. Руйнування благополуччя. Як руйнівника можуть виступати злі казкові персонажі (дракон, Кощій), стихійні лиха (ураган, злива), важкий емоційний стан (нудно, сумно, відсутність друзів).
3. Відновлення країни: щоб відновити країну потрібно виконати певне завдання (упаковка навчального завдання).
Звертаючи увагу на техніку складання потрібно сказати, що такі казки можна скласти у вигляді загадки, прислів'я, використовуючи римування, мнемотехничні прийоми, наприклад рисункові.
Прийоми, використовувані під час складання можна умовно розділити на дві групи: когнітивні та метафоричні.
Когнітивні прийоми забезпечують презентацію поняття, контроль і процес його засвоєння.
Основним прийомом для презентації є одухотворення, персоніфікація поняття, тобто воно стає героєм казки. Для цього йому підбирається ім'я, яке має бути співзвучне з самим поняттям. Названого героя необхідно наділити тими ознаками, які властиві поняттю і відобразити їх у його взаємодії з іншими персонажами. При цьому можна використовувати додаткову наочність і потрібну інформацію поміщати в характеристики одягу, опис навколишньої природи, чарівної країни.
Така форма подачі матеріалу дуже вигідна, тому що без особливих зусиль привертає увагу учнів і допомагає його утримувати в пропонованому інформаційному полі, тому слухачеві не треба через силу виконувати завдання, інтерес і захопленість сюжетом дозволяють досить легко сприймати інформацію.
Крім того отримана через одухотворення, взаємодію персонажів, використаний в казці гумор образність матеріалу допомагає краще запам'ятовувати інформацію. Та й саме розуміння того, що я зараз буду читати або слухати казку викликає райдужні очікування і позитивні установки щодо того, що відбувається.
Для кращого засвоєння обране поняття необхідно висвітлювати з різних сторін. Це дозволить застосувати отримані знання на практиці. Що відобразить контроль засвоєння, який так само має свої особливості. Перед дитиною постає завдання не просто вивчити матеріал і вирішити завдання, а в якомусь роді розгадати ребус, а точніше вивудити з казки суть, вході казкового шляху виконати якісь нескладні завдання і врятувати героя, що теж робить процес виконання роботи і засвоєння більш легким і цікавим.
Також ефективним вважається використання прийому потрійного викладу, коли в одній казці є три історії і в третій закладена потрібна найголовніша думка.
При складанні або підборі казки потрібно враховувати ступінь її насиченості поняттями і обсяг. Завантаженість поняттями зробить її складною для сприйняття, занадто проста казка так само знизить якість навчання. Торкаючись обсягу казки слід пам'ятати, що не великий обсяг легше сприймається. Крім того важливим у казці є гармонійне поєднання всіх прийомів.
Таким чином, можна виділити такі функції дидактичних казок у процесі навчання:
1) мотиваційну - підвищення рівня мотивації у вивченні навчального предмету;
2) організаційну - залучення уваги до досліджуваних об'єктів, підвищення інтересу до навчального матеріалу, поліпшення мікроклімату на занятті;
3) змістовну - поглиблення розуміння окремих властивостей досліджуваного об'єкта, пошук і повідомлення додаткових відомостей про нього;
4) контрольну - коректне виявлення наявних недоліків у засвоєнні матеріалу, ступеня і глибини його усвідомленого засвоєння.
Найчастіше дидактичну казку використовують в роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Але з дорослими така казка так само може використовуватися. Хоча ця практика менш поширена.
Дидактичні казки успішно використовуються на різних етапах навчального процесу.
Казки необхідного змісту або уривки з них, зачитані з метою цілепокладання на початку заняття, сприяють концентрації уваги дітей, посиленню їх мотивації, сприяють самостійному поглибленому вивченню теми.
Включення дидактичних казок в структуру заняття формує в дітях позитивні емоції, що сприяє мимовільному засвоєнню нового матеріалу. Нестандартна форма введення понять дозволяє побачити об'єкти що розглядаються з «незвичною» сторони, що сприяє більш глибокому, міцному і усвідомленому оволодінню матеріалом.
На етапі закріплення і контролю засвоєння матеріалу можливе виконання вихованцями різних творчих завдань посильного для них рівня. Наприклад: «Продовж казку», «Виправ казку», «Знайди в казці помилки» і т.п. Що дозволяє вихованцям поглиблювати програмні знання.
Підсумкове повторення. Складання власних казок по темам, вивченим протягом навчального року, дозволяє «обіграти» в дидактичній казці відразу декілька необхідних ідей, знайти нові зв'язки і відносини між вивченими явищами («героями»).
Таким чином, розглянувши більш детально особливості дидактичної казки, стає зрозумілим, наскільки зручною у використанні вона є
Використання різноманітних казкових сюжетів або прихід казкових персонажів у процесі навчання створює у дитини позитивний емоційний стан, що формує мотивацію, сприяє активізації як рухової, так і розумової діяльності, підвищує загальну результативність навчання на заняттях.
Цікаві форми заняття:
- заняття за сюжетом казки;
- заняття з завданням від казкових персонажів;
- заняття - подорож з казковим героєм»;
- заняття з використанням фрагменту казки, імітацією рухів казкових героїв (діти за допомогою фізичних вправ, жестів, міміки створюють образи героїв і антигероїв, висловлюючи своє ставлення до них).
Приклад: елементи заняття подорожі у країну казок
Повідомлення теми і мети заняття
— Я запрошую вас, діти, у казкову подорож. У Казковій країні всі мешканці повинні жити радісно, щасливо, і тут повинні панувати тільки мир та злагода.
Якщо казковим героям буде потрібна наша допомога, ми з радістю допоможемо знайти вихід зі складної ситуації.
В казку вирушаймо разом,
Перешкоди всі пройдемо,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмемо.
Робота над змістом казок
— Щоб швидше потрапити у країну Казок, треба сісти в карету і повернутися рівно о 12-й годині. Тому що саме в цей час карета перетвориться на гарбуза, а коні — на мишей.
У карету сіли ми,
В казку вирушаймо.
А у казці, як завжди,
Чудо зустрічаймо. (Звучить музика.)….
Підведення підсумків
Ми побували у Казковій країні. Час повертатися назад, а то наша карета перетвориться на гарбуза, а коні — на мишей. Щоб відразу опинитися вдома…
У карету поспішайте,
Всі зручнесенько сідайте.
Бо додому всім нам час,
Но!!! Везіть, конячки, нас!
Практичне застосування методик казкотерапії
У роботі з дітьми на заняттях ми використовуємо методики казкотерапії. Дані методики спрямовані на активізацію захисних сил організму, оволодіння навичками досконалого управління своїм тілом, психоенергетичної саморегуляції, розвиток і вивільнення прихованих творчих та оздоровчих можливостей підсвідомості.
Методики спираються на уявлення про механізми довільної психофізичної регуляції, закономірності формування і розвитку психіки, їх взаємообумовленості і внутрішніх зв'язках і охоплюють сфери: рухову, емоційну, інтелектуальну, спілкування, поведінки.
Всі заняття в підготовчих групах і в молодших складах проводяться у формі ігор-драматизацій на захоплюючі для дітей казкові теми. Стаючи персонажами гри, зазнаючи величезний інтерес, отримуючи задоволення, діти навчаються нелегкій справі пізнання себе, інших, навколишнього світу, умінню управляти своїми емоціями і діями, моделювати і приводити у відповідність свої почуття і думки, бажання і можливості, підтримувати гармонію душевної і фізичної діяльності .
На заняттях зі стретчінгу, ритмопластиці і театральних іграх ми використовуємо методику тілесно-орієнтованої казкотерапії.
В основу цієї методики покладено вправи і пози адаптованої для дітей йоги, яка використовує чергування розтягування і розслаблення м'язів у поєднанні з концентрацією уваги на своїх рухах, відчуттях, емоціях і уявленнях. Вправи мають образні назви, що допомагають більш цікаво і активно їх виконувати.
Суть цієї системи в тому, що змінюючи силу і напрям навантаження, використовуючи різні прийоми розтяжок і комбінуючи їх в певних поєднаннях, ми можемо задіяти всі групи м'язів. Розтяжки не тільки підвищують рухову активність, покращують рухливість суглобів, еластичність м'язів і зв'язок, а й сприяють набуттю навичок глибокого розслаблення, що благотворно впливає на біоенергетичний потенціал і емоційну сферу дитини. В результаті виробляється стійка правильна постава, навички досконалого володіння своїм тілом, свобода, розкутість, граціозність рухів, розвиток відчуття частин тіла. Створюється позитивний образ свого внутрішнього тілесного Я, відбувається підвищення здібності довільної психічної саморегуляції і самоконтролю (дихальні вправи, навички концентрації). З'являються навички зняття перенапруги м'язів, релаксації всього організму і окремих частин.
Заняття проводяться у вигляді сюжетно-рольової або тематичної гри, яка складається з взаємозв'язаних ігрових ситуацій, завдань, вправ, ігор, що підібрані таким чином, щоб сприяти вирішенню оздоровчих і розвиваючих завдань. На кожному занятті подається нова казка, що дозволяє дітям активно включатися в процес і розширює їх кругозір.
Широко використовується метод аналогій з тваринами і рослинним світом (образ, поза, рухова імітація), метод театралізації, де педагоги, використовуючи ігрову атрибутику, образ, активізують роботу правої півкулі головного мозку дитини, її просторово-образне мислення, сприяючи вивільненню прихованих творчих та оздоровчих можливостей підсвідомості.
Елементи казкотерапії на заняттях
Ігровий стретчинг для дітей 4 5 років
Тема: «Казка про олівці і гумку».
Цілі і завдання: Прищеплювати звичку при будь-якому русі тримати правильне положення корпусу. Розвивати і зміцнювати всі групи м'язів, що беруть участь у розвитку правильної постави. Розвивати увагу і координацію рухів. Зміцнювати м'язовий апарат. Зняття м'язового і психологічного напруження за допомогою танцювального руху.
Хід заняття
Вступна частина
Діти входять в зал. Побудова. Уклін.
Підготовча частина.
Діти сідають в початкове положення. Зробивши вправу, сідають в позу «слухача» (обов'язково з прямою спиною) і слухають початок або продовження казки.
- Впевнена, що ви все любите малювати. Тоді, вітаю вас, юні художники! Так, саме художники, тому що всякий, хто вміє вигадувати і фантазувати, хто в своїй уяві створює цілий світ, може так себе назвати. Важливо, щоб не тільки ви самі вважали себе художниками, треба, щоб це сказали про вас інші. І в цьому вас підтримають олівці, фломастери, гумка - ластик. Якщо ви навчитеся правильно ними користуватися, вони допоможуть вам намалювати багато цікавого і дивного. Адже олівці - це чарівні палички, які вміють творити чудеса. Але так уже влаштований наш світ, що навіть помахом чарівної палички треба вчитися.
- Уявімо, що наші ніжки-олівці (діти виконують вправу «Чарівні палички» -3 рази).
- Олівці, як і люди, діляться за характером на м'які і тверді. Зобразимо їх (вправа «М'які і тверді олівці» - 3 рази).
- Так само, як і люди, олівці бувають молодими і старими. Тільки люди з роками зростають, а олівці, навпаки, зменшуються, стають коротшими. Як же це у них виходить? Давайте спробуємо (вправа «Молоді і старі олівці» - 3 рази).
Основна частина
- Давайте тепер складемо і зіграємо казку про олівці. Жив собі Олівець, який більше всього на світі любив малювати. І якщо люди живуть в будинку, то і у олівця є свій будиночок-коробка (діти виконують вправу «Коробка з олівцями» - 3 рази).
- Олівець малював все підряд, все, що траплялося на очі: людей, тварин, будинки, дерева, іграшки. Побачить рибку в ставку - і тут же її намалює, (діти виконують вправу «Рибка» 3 рази).
- Або помітить Олівець змійку, і ось вона вже як жива, (діти виконують вправу «Змійка» 3 рази).
- Промайне ящірка - ось і вона намальована, (виконують вправу «Ящірка» 3 рази).
- Пролетить повз метелик - ось і він намальований, (вправа «Метелик» - 4 рази).
- А вже скільки разів Олівець малював кішку і не злічити, (вправа «Кішечка» - 4 рази).
Діти сідають в початкове положення і слухають казку далі.
- Коли у Олівця виходили гарні малюнки, він радів, а коли щось не виходило - засмучувався, але улюбленої справи не кидав. І із завзятістю малював знову і знову. А по сусідству жила Гумка - біла, чиста і дуже акуратна. Її пристрастю було наводити чистоту. Найменший непорядок - і вона з головою кидалася в справу.
- Ах, яке неподобство, - вигукнула вона, побачивши малюнки Олівця, на чому попало: в зошитах, книжках, на підлозі, (діти діляться на дві групи: одні - Олівці, інші - Гумки. «Олівці» приймають вихідне положення, «Гумки» групуються в «купку», тобто сідають на п'яти, голову опускають вниз, руками охоплюють коліна. Далі вправи виконують по черзі: Олівці - Гумки, Гумки - Олівці т.п.).
- Намалював Олівець літачок в зошиті, (вправа «Літачок» 4 рази).
- «Неподобство», - вирішила Гумка і в одну мить стерла малюнок.
«Гумки» перекатом по підлозі докочуються до малюнків «Олівців» і, доторкнувшись до літачків (стерши їх), відкочуються назад.
- Намалював Олівець жабу. Гумка тут як тут, (діти виконують вправу «Жаба» 4 рази). «Гумки» стирають і ці малюнки.
- Намалює Олівець човник, а Гумка знову зітре, (виконують вправу «Човник» 3 рази).
«Гумки» стирають човники, і всі діти сідають в початкове положення.
- З цієї хвилини Гумка усюди слідувала за Олівцем. Олівець зовсім втратив спокій. Як кожен митець, він мріяв залишити після себе малюнки. І став Олівець побоюватися Гумки (групи дітей міняються ролями).
- Подивиться Олівець по сторонам - немає Резинки. І швидко намалює, наприклад, лелеку. Гумка тут як тут, (виконують вправу «Лелека» 4 рази).
«Гумка» стирає і це малюнок.
- Олівець зовсім розгубився. Якось, побачивши що наближається Гумка, від страху намалював два хобота у слона замість, як годиться, одного, (виконують вправу «Слон» 2 рази).
- Ну ось, - вкрай засмутився Олівець і винувато подивився на Резинку. Я зробив помилку.
- Ось цю? - Запитала гумка і стерла один зайвий хобот. І тут вони побачили, який гарний вийшов малюнок.
Всі діти сідають в основне положення.
Заключна частина
- Адже ти можеш витирати не все, а тільки те, що намальовано неправильно, - сказав Олівець. Гумка задумалася.
- Я згодна, - нарешті заявила вона. З тих пір вони не розлучаються. Варто олівцю помилитися, Гумка тут як тут - зараз же виправить помилку. І з тих пір Олівець з Гумкою більше не сперечалися і жили дружно. Кожен з них робив свою частину роботи - те, що вмів тільки він. І малюнки у них виходили просто чудові.
- Нехай і ваші олівці і гумки живуть дружно. А ви фантазуйте, малюйте, і світ навколо вас буде дивним, яскравим, цікавим.
- Ось і наша казка закінчилася.
Уклін. Вихід із залу
Приклад використання історії «Подорож краплини»
Розминка «Подорож краплини» (як частини заняття)
Педагог. Жила собі в піднебессі самотня дощова краплинка на ім'я Крапля. Домівкою її була велика синя хмарка, яка любила подорожувати небом довкола Землі. Разом із нею подорожувала і Крапля.
М'яка хмаринка повільно пливе по небу.
- ходьба по колу (20 сек.)
- ходьба на вшпиньках (20 сек.)
- ходьба в роздріб (20 сек.)
- біг (20 сек.)
- повільна ходьба (20 сек.)
1. Вправа «М'яка хмаринка»
В.п. – о.с. руки за спиною. Повороти голови вліво вправо (повторити 6 разів)
2. Вправа «Пізнайко»
Педагог. Краплинка була дуже допитливою. Вона висунула свій носик з-під хмаринки-перинки і поглядала вниз.
В.п. – о.с. руки на поясі.
1) підвести одну руку до чола, прикласти одну долоню козирком до лобу
2) повернутися у вихідне положення
3,4) повторити те саме другою рукою
Повторити 5,6 разів.
3.Вправа «Вільний політ»
Педагог. Одного разу велика хмара пропливала дуже низько над землею. Крапля так перегнулася через край, що не втрималась і звалилась вниз.
В.п. – о.с. руки на поясі.
1) нахилитися вниз торкаючись руками землі
2) в.п.
3,4) те саме
Повторити 5,6 разів.
4. Вправа «Берізка»
Педагог. Не встигла Крапля отямитись, як її підхопив веселий, жвавий вітер і поніс над землею. Вітер бешкетував серед листя берези, зачепився за гілки і загубив Крапельку, яка впала на мокрий листок берези і гойдалася, як у колисці.
В.п. – о.с. руки опущені вниз
1) повороти тулуба вліво вправо, руки вільно рухаються за тулубом повторити 6 разів
Повторити 5,6 разів.
5. Вправа «Сповзання»
Педагог. Крапля не могла втриматися на мокрому слизькому листочку і поповзла вниз.
Повзання на низьких чотирьох.
6. Вправа «Кошеня»
Педагог. Вона вчепилась за край листочка і боязко подивилась униз і побачила щось пухнасте й чорне. Воно страшно занявкало і підняло хвіст.
В.п. – о.с. руки на поясі.
1) підняти ліву ногу в гору
2) повернутися у вихідне положення
3,4) те саме правою ногою
Повторити 5,6 разів.
7. Вправа «Дощові бризки»
Педагог. Краплинка злякалася і ляпнулась у велику дощову калюжу.
Навкруги в калюжу падали багато-багато таких самих краплинок, підстрибуючи вгору.
В. п. — стійка, ноги нарізно, руки на поясі.
1. Присісти.
2. Встати, приказуючи «Крап-крап».
8.Педагог. Калюжа швидко наповнювалася водою.
Ходьба звичайна.
А краплинки все стрибали одна за одною в калюжу.
Стрибки з просуванням вперед через каміньчики.
Ходьба звичайна.
Крапля потрапила до великої дружної родини дощових краплин, які з'єдналися в один струмочок де починалося нове цікаве життя.
Діти беруться за руки і легенько на носочках біжать змійкою.
Звичайна ходьба.
Рухлива гра «Сонечко та дощик», «Хто швидше втече від дощику»
9. Психогімнастика «Дощові краплинки»
Педагог. Уявіть, що ви — краплинки дощу, які живуть на білій хмаринці. Аж ось хмаринці набридло плавати в небі, і вона вирішила розсипати краплинки дощу на землю. Вони полетіли до землі: одні краплинки впали на травичку, інші — на квіточки, решта — впали на землю. Краплинки напоїли землю, умили квіти і травичку. Духмяний аромат квітів і трав наповнював повітря. Ми вдихаємо аромат, насолоджуємося красою.
Узялися всі за руки
Усміхнулися сердечно,
Друга усмішку спіймали
Один одному і всім на світі
Усмішку подарували
Заняття-казка
Тема. Казка про Крапу.
Мета та завдання: закріпити вміння ходити по залу, тримаючи за плечі один одного, в колоні по одному, змінюючи темп і напрям руху; продовжувати вчити зістрибувати з гімнастичної лави у глибину, приземляючись на м’яку поверхню (мат), у напівприсідання; розвивати координацію рухів дітей, вправляючи у вмінні стояти на лівій та правій нозі; зміцнювати м’язи хребта, попереджувати порушення опорно-рухового апарату; розвивати інтерес до занять гімнастикою; виховувати спритність, цілеспрямованість.
Обладнання: зал прикрашений краплинками дощу (виготовлені з картону) по кількості дітей, гімнастична лава, гімнастичні мати.
Хід заняття
Організація дітей.
І. Підготовча частина заняття (10-12 хв.).
Звучить музика «Краплі дощу» із циклу «Звуки природи». Діти підходять кожен до краплини, що найбільше сподобалась (краплини попередньо розставлені в три колони) і приймають положення лежачи на спині.
Педагог. Жила собі в піднебессі самотня дощова краплина на ім’я Крапа. Домівкою її була велика хмара, що любила подорожувати небом довкола землі. А разом із нею подорожувала і крапля.
Комплекс вправ ігрового стретчингу.
Вправа №1 «М’яка хмарка».
Вихідне положення (в.п.) – лежачи на спині, ноги зігнуті до грудей, руками обійняти коліна (положення групування);
1-2 – повільний перекат назад, ноги випрямити, носками доторкнутися ззаду голови (утримання положення 3-4с.);
3-4 – повільно перейти у в.п. (5-6р.)
Педагог. Крапі було дуже м’яко і зручно на хмаринці, тому вона була завжди жвава і весела. Краплинка була дуже допитливою, вона часто то висувала свій носик з-під перини-хмарини, то з цікавістю дивилася вниз: на, ніби іграшкові, поля і річки, мости і дороги, села і міста, які пропливали під нею.
Вправа №2 «Допитлива краплинка».
В.п. – лежачи на спині, коліна зігнуті до грудей (положення групування);
1-2 – повільний перекат вправо, з поступовим випрямленням ніг, (ноги перпендикулярно тулубу, під прямим кутом), нахилити тулуб до прямих ніг, носки на себе;
3-4 – теж саме вліво (5-6р.).
Педагог. Не встигла Крапля стомитися, як її підхопив на свої прозорі крила жвавий вітер і поніс над дахами будинків.
Вправа №3 «Вільний політ».
В.п. – лежачи на животі, руки вгору, ноги разом;
1-2 – нахил тулуба до ніг вправо;
3-4 – те ж вліво (виконувати повільно) з утриманням положення 5-6 сек. (6р.)
Педагог. В одному з вузьких провулків вітер загубився серед старих будинків, бешкетуючи в димарях. На одному з таких дахів, на мокрому і слизькому карнизі, опинилася захекана Крапа. Вона більше не хотіла падати вниз і тому, міцно вхопившись за водостічний жолоб, розгойдувалася разом із ним на вітрі.
Вправа №4 «Жвавий вітерець».
В.п. – лежачи на животі, руками ззаду утримувати гомілкостоп;
1-3 – повільно прогнутися, відірвати груди і стегна від підлоги (вигин хребта на повинен викликати дискомфорту);
4 – в.п. (4-5р.)
Педагог. Любої миті крапля могла упасти вниз, куди її так не хотілось. Але, охоплена цікавістю, вона все-одно зазирає вниз, гойдаючись на водостічному жолобі.
Вправа №5 «Любознайка».
В.п. – упор, стоячи на передпліччях і колінах (положення на низьких чотирьох), розгойдування вперед-назад (темп повільний), з поступовим збільшенням амплітуди нахилу (6р.).
Педагог. З-за цегляного димаря на Крапу дивилося своїми жовтими очиськами щось пухнасте і чорне, і раптом воно страшно занявкало.
Вправа №6 «Чорне і пухнасте».
В.п. – упор стоячи на колінах, вигнути спину вгору, голова вперед;
1 – підняти праву ногу назад-вгору, голова назад (утримувати положення 4-5с.);
2 – в.п.
3-4 – те ж з лівої ноги (6р.)
Педагог. Від несподіванки краплина злякалася і сховалася, але її цікавості не було меж і вона знову роздивлялася щось чорне і пухнасте.
Вправа №7 «Злякана хмаринка».
В.п. – упор сидячи згрупувавшись, голова на колінах;
1-2 – сидячи, ноги нарізно, нахил тулуба вперед, потягнутися за руками вперед;
3-4 – в.п. (6р.)
Педагог. Раптом щось заскрипіло і прямо перед розгубленою Краплею в усій своїй красі постав залізний півник – флюгер, який уже багато років показував напрямок вітру. Краплинці навіть здалося, що півник підморгнув їй одним оком.
Вправа №8 «Залізний півник».
В.п. – упор сидячи ззаду, ноги підняті під прямим кутом;
1-2 – повернути ноги вправо, опустити в положення перпендикулярно тулубу (скручування);
3-4 – те ж вліво (виконувати повільно 4-5 р.)
ІІ. Основна частина заняття (18-20 хв.).
Педагог. Тільки тепер Крапля помітила, який високий був дах, на який вона впала.
Вправа №1 «Високий дах»( стійка на лопатках).
В.п. – з положення сидячи у групуванні – перекат назад на спину, ноги підняти вгору (з наступним доведенням вправи до стійки на лопатках), і повернутись у положення стійки на ногах (8-10 р.)
Педагог. Крапі теж по дружньому захотілося помахати півнику, але вона відразу втратила рівновагу, заточилася і покотилася на ринві.
Вправа № 2 «Рятуйте» («Ластівка» рівновага на одній нозі).
В.п. – упор присівши:
1 – стійка на правій нозі, ліва нога назад, тулуб нахилений вперед, руки в сторони (ластівка) (утримувати 3-4 сек.);
2 – присід, згрупувавшись у в.п.;
3-4 – те ж з лівої (8р.).
Педагог. Здавалося, що довгому темному лабіринту не буде кінця. Крапу кидало з боку на бік і вона раз у раз билася об бляшані стінки труби.
Вправа № 3 «Темний лабіринт».
Ходьба по залу, тримаючи за плечі один одного, в колоні по одному. Змінюючи темп і напрям руху, пересуватися по всьому периметру зали (ведучий).
Педагог. Нарешті краплина на великій швидкості вилетіла з труби і з розгону ляпнулася у велику дощову калюжу. Тисячі таких самих маленьких краплинок стукотіли по бруківці, підстрибуючи вгору.
Вправа №4 «Дощові бризки».
Стрибки у висоту з гімнастичної лави, на м’яку поверхню (мат) – тобто у велику «калюжу» (приземлятися у напівприсідання, демонструючи дощові бризки). Вправа повторюється 4-5р.
Педагог. Опинившись у гостинній теплій калюжі, серед таких самих як краплинок, Крапля полегшено зітхнула і заспокоїлася. Вона потрапила у велику дружню родину дощових краплин, які стікають у численні струмки та разом біжать у яри.
Рухлива гра «Струмочок».
Правила гри. Діти стають у колону, тримаючи руками за плечі один одного, попереду інструктор, що швидко рухається навколо розкиданих краплинок, задаючи темп і напрям руху. Гра виконується у швидкому темпі і триває допоки хтось не розірве колону (3-4р.).
ІІІ. Заключна частина заняття (3-5 хв.)
Педагог. Велика синя хмара летіла все далі і далі. Але Крапля вже не сумувала, починалося нове цікаве життя, сповнене таємниць і пригод.
Вправа на вентиляцію легень «Великі сині хмари»: діти виконують вдихи і видихи, щоб умовно «розігнати хмари».
Гра-медитація «Я – хмарка». Діти приймають положення, лежачи на спині.
Педагог. Діти, ляжте всі на спину. Уявіть, що ви хмаринка. Я – хмарка. Велика, пухнаста, легка. Мені приємно бути хмаркою. Мені вільно плисти у синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я підводжу вгору очі, вдихаю всім тілом свіже повітря, наповнююся вологою. Я можу щедро напоїти землю дощем. Я видихаю і потоком дрібних крапельок лечу на землю.
Підсумок заняття.
Список використаних джерел:
- Вачков І.В., Казкотерапія. Розвиток самосвідомості через психологічну казку /І.В. Вачков - М.: Просвещение, 1997. - 178 с.
- Вачков, І. У. Казкотерапія : Розвиток самосвідомості через психологічну казку / І. У. Вачков. – М. : Ось-89, 2001. – 221 с.
- Гнездилов А. В. Авторська казко терапія.
- Гриценко З.А. Ти дітям казку розкажи .../ З.А. Гриценко// - М.: Лінка-Прес, 2003.
- Дмитрий Соколов. Казки і казкотерапія
- Зінкевич – Євстигнєєва Т.Д.,Кудзилов Д.Б. Психодиагностика через малюнок в казкотерапії./ Т.Д. Зінкевич – Євстигнєєва, Д.Б. Кудзилов// - СПб.: Йдеться, 2003.
- Копитин А.І. Системна арттерапія. - СПб.: Пітер, 2001.
- Кудзілов Д.Б., Зінкевич-Євстигнєєва Т. Д, Психодіагностика через малюнок у казкотерапії /Д. Б. Кудзілов., Т.Д. Зінкевич-Євстигнєєва - СПб.: Мова, 2003. - 146с.
- Ликова І. О. Образотворча діяльність в дитячому садку./ І. О. Ликова// - Х.:Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 144 с.
- Мустакас Д. Ігрова терапія. /Д. Мустакас// - СПб.: Йдеться, 2000.
- Програма навчання. виховання та розвитку дитини у дитячому садку / За ред. М.А. Васильєвої. Т.С. Комарової / / Дошкільне виховання. - 2003. - № 1-12.
- Роль казки в розвитку дитячої емоційності //http://www.rebenok.com/info/library/reading/57311/
- Соколов Д. Сказки и сказкотерапия./ Д. Соколов// - М., 2003.
- Соколов Д.Ю. Казки та казкотерапія /Д.Ю. Соколов - М.: Ексмо-прес, 2001; 2005. - 224с.
- Соколов, Д. Ю. Книжка казкових змін / Д. Ю. Соколов. — М. : Клас, 2005. — 325 с.
- Стишенок І.В. Казка в тренінгу: корекція, розвиток, особистісний зростання. / І.В. Стишенок//– СПб.: Йдеться, 2005
- Тренінг по казкотерапії : Збірник програм по казкотерапії / Під ред. Т. Д. Зинкевич-Евстигнеевой. — СПб. : Йдеться, 2002. — 254 с.
- Фесюкова Л.Б. Виховання казкою/Л.Б. Фесюкова - Харків, 1996 рік. - 126с.
- Шалімова Л. Л. Казкотерапія як засіб розвитку дошкільнят./ Л. Л. Шалімова// - Х.: Вид – во «Ранок», 2012. – 160 с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку