Методичні матеріали на тему: «Методи стимуляції статевої функції самок»

Методичні матеріали на тему:   «Методи стимуляції статевої  функції самок»

1.Застосування стимуляції і синхронізації для інтенсифікації відтворення

Морфологічні і функціональні розлади статевого апарату самки які обумовлюють тривалу неплідність, нерідко є своєрідною біологічною рівновагою. Ця рівновага призводить як до замирання Фізіологічних процес із в статевій системі самки, тобто гальмуванню статевої циклічності.

Задача тваринників вивести зі стану рівноваги сексуальні процеси самки.

Головна задача спеціалістів (зоотехніків і ветеринарів) навчитися управляти фізіологічними процесами статевої системи, пере усім вияснити причини, які призводять до змін цих процесів.

Інтенсифікація відтворення забезпечується підвищення плодючості самок і самців, і збереженням отриманого приплоду. Кожний вид тварин відрізняючись характерними особливостям статевих процесів потребує індивідуального вирішення цієї проблеми.

Так у вівчарстві проблема залишається — це подолання сезонності циклу і малоплідності; для корів — скорочення сервіс-періоду, скорочення післяродового періоду, прискорення відновлювальних процесів і збільшення багатоплідності (тобто кількість двоен т. д.); для свиней — скорочення лактаційної паузи; для кобил скорочення тривалості охоти з метою уточнення часу осіменіння послаблення сезонних впливів на розмноження.

2. Основні напрямки проблеми стимуляції.

Щоб досягти високої запліднюваності самок протягом першої місяця після родів, треба не просто очікувати наставання охоти, а активно впливати на організм тварини, щоб стадія збудження статевого циклу почалась своєчасно і перебігала на високому фізіологічному рівні, який би забезпечував запліднення.

Підвищенню запліднюваності тварин сприяє правильне їх утримання, повноцінна годівля та активний моціон, які покращують обмін речовин і підвищують загальний тонус організму.

При виявленні причин неплідності і задовго до виявлення цих причин, а також після усунення шкідливих факторів іноді продовжує тривало зберігатися депресія статевих функцій.

В цьому випадку необхідно примінити речовини активізації відтворної функції тварин.

3.Природні методи стимуляції

Розрізняють природні і штучні методи активізації статевої функції самок.

ПРИРОДНІ МЕТОДИ:

1. Покрашення умов утримання і годівлі;

2.Активний моціон, пасовище і інсоляція;

3. Масаж матки і яєчників.

ШТУЧНІ МЕТОДИ:

1. стимуляція препаратами

А/ гормональними, стимуляція СЖК, КЖК, ЦКК.

Б/ нєйротропними;

В/ простагландинами;

Г/ вітамінами;

2. Стимуляція молозивом.

Розберемо природні методи.

Годівля, утримання (розповісти)

Моціон, пасовище, інсоляція (розповісти) — з 3-4 днів після родів.

3. Масаж матки і яєчників – (у ВРХ) — через пряму кишку або піхвову частину шийки,

Протяжність масажу — 5 хвилин;

Повторяють тваринам, які не прийшли в охоту через 1-2 дні. Масажують також перед осіменінням. Якщо співпадає з доїння, то спочатку осіменяють, а потім приступають до доїння.

4. ВИКОРИСТАННЯ ПРОБНИКІВ.

Для більш швидкого завершення інволюції статевих органів, з також для ускорєння прояву стадії збудження статевого циклу дуже важливо починаючи з 4-5 дні після родів допускають до корів щоденно вранці і ввечері на 1,5-2 години бугаїв-пробників.

Витікання лохій у корів, стимульованих пробником, припиняються на 4 дні, а топографічне положення і розміри матки відновлюються на 3-4 дні раніше, ніж у корів контрольної групи.  Інволюція статевих органів корів стимульованих препаратами спітуїтрін) закінчується пізніше ніж у корів, які спілкувалися з бугаєм-пробником, але раніше ніж у контрольних тварин.

Крім того прискорюється розсмоктування жовтого тіла вагітності, посилюється функція яєчників. при цьому скорочується кількість днів неплідності і 20% підвищується заплідненість корів від першого осіменіння.

Тому бугаї-пробники — це живі, найактивніші і зовсім незамінні природжені стимулятори статевої Функції корів і телиць, про що говорять багато даних отриманих різними авторами.

4. Стимуляція препаратами.

Методи стимуляції статевої функції самок стали застосовувати і останні тридцять років, коли були відкриті і вивчені гормони, нєйротропні і інші препарати, які оказують прямий або непрямий впливі на функцію органів розмноження. Цьому також сприяє одержання синтетичних гормональних та інших препаратів і їх освоєння промисловістю.

Одначе широкі перспективи практичного використання цих препаратів і тваринництві стали можливі тільки завдяки багато чисельним дослідженням нормальної і патологічної патології розмноження розкриттю механізмів нервово-гормональної регуляції статевих процесів у тварин. 

Проблема стимуляції препаратами має 4-и направлення, тобто може прислідувати 4-и мети:

Перше направлення: — це скорочення строків проявлення статевого циклу у самок шляхом ін’єкцій гормональних, нєйротропних і інших стимуляторів.

Друге — це збільшення потенціальних можливостей яєчників, виражених в дозріванні і овуляції більшого числа яйцеклітин і фолікулів в одну охоту (суперовуляція), і одержання в цьому зв’язку більшої кількості приплоду, ніж при природньому проявленні, (багатоплідність овець й корів).

Третє — це викликання статевої охоти одночасно у багатьох самок (синхронізація), щоб провести осіменіння в більш вигідні строки для господарства, а також і проведення отелів, окотів і опоросів в більш стислі строки, що дозволяє формувати промислові групи, а це так важливо для промислової технології. Цей захід цілеспрямований.

Четверте — носить лікувальний (терапевтичний) характер, тобто препарати вводять з лікувальною метою при різних недостачах, патологічних процесах в статевих органах, при гіпофункції яєчників і матки, при розладах гіпоталамо — гіпофізарної системи, тобто при тих чи інших функціональних і гінекологічних показаннях.

ГОРМОНАЛЬНІ ПРПЕПАРАТИ:

1. СЖК;
2. КЖК;
3. Окситоцин;
4.  Пітуїтрін;
5. Синестрол;
6.  Стильбестрол;
7.  Гравогормон (гравігност і ін.)

НЕЙРОТРОПНІ ПРЕПАРАТИ:

1. р-н прозеріну*; 

2. 0, 1%, р-н карбохоліну

3.1% р-н фурамону

ПРОСТАГЛАНДИНИ:

1. Естрофан

2. Ензапрост

ВІТАМІНИ:

1.А,   Е;

2. Тривітамін;

3. Тетравіт

МОЛОЗИВО

Від здорових корів через 12-18 годин одержують після розтелу. До 500 мл молозива додають 1 млн ОД пеніциліну і вводять підшкірно 20-30 мл; при необхідності ін’єкції повторюють на 7-8 добу.

5. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності

Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1 %-им розчином йоду чи зрошувати її 10 %-им розчином цукру, 1 %-им розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2–0,3 %-ий розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8–15-ти днів по 20–30 мл екстрактів елеуте- рокока; вводити підшкірно, з інтервалом 5–7 днів, по 20–30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В. П. Філатова, 20–50 мл біостимульгіну. В зимово-стійло- вий період можна вводити сухостійним та післяо тельним коровам внутрішньом’язово вітамінні препарати – масляний розчин вітаміну А (250–500 тис. МО), тривіта- мін (15 мл), тетравіт (5–6 мл) з інтервалом 5–7 днів, застосовувати 3-разову ін’єкцію 10 %-ої суспензії АСД-Ф2 на тетравіті, 7 %-го розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 годин. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл свіжовидоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.

Проводячи заходи по профілактиці неплідності, необхідно пам’ятати про тісний функціональний зв’язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід’ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмок- тування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів F2α, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на про- стагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фронтальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11–12 днів. При першій обробці активне жовте тіло буває у 60 % тварин, а при другій – практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують естрофан (внутрішньом’язово, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та ензапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простин (США). На 4–5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осі- меняють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10–12 днів вводять препарати повторно і осіменяють через 72 і 96 годин.

Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи про- зерином (одночасно), а також введення 30 мл молозива і через 48 годин якогось з про- стагландинів (естрофан, ензапрост).

Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14–20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи левоміцетин-сукцинат натрію (0,5–1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5–1,0 г) у 5–10 мл фізіологічного розчину.

Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осі- меніння і повторно на 4–6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60-ти днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити від- повідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.

Слід підкреслити, що будь-яка стимуляція статевої функції допустима лише після акушерського і гінекологічного дослідження кожної тварини і визнання її здоровою. При наявності патологічних процесів у статевих органах, чи при незадовільній вгодованості тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки, без врахування фізіологічного стану тварин, можуть викликати у них аборти, неповноцінні статеві цикли, вихід біологічно неповноцінніх статевих клітин, що не запліднюються чи швидко переривають свій розвиток. Тобто, керувати статевою функцією слід кваліфіковано.

6..Список використаної  літератури:

Студєнцов А. П., Шипілов В. С. “Ветеринарне акушерство і гінекологія”, М.: Колос, 1980

Акатов В. О. Булгаков М. М., Звєрєва Г. В., Суботіна Л. Г. Практикум по ветеринарному акушерству, гінекології і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин, М.: Колос, 1973

Карпов В. А. Акушерство і гінекологія дрібних тварин, — Л.:Роспроміздат, 1990

Акатов В. А., Кононов Г. А, Поспелов А. И. Ветеринарное акушерство и гинекология Л.: Колос, 1977