Дистанційне навчання – від теорії до практики

Науковий прогрес рухається із шаленою швидкістю, прогресивні країни світу поступово діджиталізуються, тому нам так само потрібно оновлюватися та рухатися вперед.

Діти сьогодні зростають у цифровому світі і для них цілком природним є цифрове середовище, яке вони використовують для отримання та обміну інформацією. Отже, для них не є проблемою навчатися онлайн дистанційно, навпаки – це їхній світ, а ми, вчителі, - на їх території, де вони – розумніші та сильніше нас в інформаційному просторі та технологіях. І нас, вчителів, вони розглядають та оцінюють як новий контент.

Ми всі з вами звикли до традиційної освіти, де переважає «вертикальна» модель навчання з чітким розподілом ролей між викладачем і учнями. Пов'язано це насамперед з тим, що вчитель є головним носієм і джерелом знань. У дистанційному форматі доступ до знань та інформації є як у викладача, так і в учнів. Тому в дистанційному навчанні переважає ідея «горизонтальної» моделі навчання. Роль вчителя в цьому випадку зміщується в бік модератора навчального процесу.

Якщо в традиційному форматі учень отримує знання в основному в пасивному режимі, то при дистанційному навчанні для досягнення результату він повинен активно взаємодіяти з викладачем. При дистанційному форматі мотивація самого учня є одним з головних запорук якості навчання.

Мета використання інноваційних та комунікаційних технологій різна в традиційному і дистанційному форматі навчання. У традиційному форматі інноваційні інструменти служать для залучення уваги учнів, допомагають в поясненні складних тем, перетворюючи їх в більш прості. При дистанційному навчанні технології створюють саме освітній простір, будучи невід'ємною частиною всього навчального процесу.

У таблиці 1 наведено порівняльні ознаки традиційної освіти і дистанційного навчання.

Таблиця 1

Порівняльні ознаки традиційної і дистанційної освіти

Дистанційне навчання має свої особливості, які визначають вибір платформи і методів навчання. На що необхідно звернути увагу при вибор платформи:

• Доступність (з мінімальною реєстрацією, без обмежень, простота в роботі)
• Гнучкий графік (час роботи)
• «Підступні» обставини (можуть відключити світло; інтернет може обірватися прямо під час онлайн-уроку, перевантажена лінія, і як наслідок, зависання, «просунуті учні - хакери» і т.д.)
• Забезпеченість технічними засобами (1 комп'ютер на трьох осіб в сім'ї, відсутність камери або графічного планшета)
• Обмежений вибір (на жаль, не все можна вивчити дистанційно. У деяких випадках не можна обійтися без практичних занять під керівництвом вчителя)
• Визначення часу і термінів роботи (економія часу)
• Мобільність, технологічність, економічна ефективність
• Брак особистого спілкування (при дистанційному навчанні важливо налагодити зворотний зв'язок. Анкети, опитувальники, що сподобалося більше)
• Відсутність позитивних «побічних ефектів» (навчаючись віддалено, людина позбавляє себе багатьох позитивних «побічних ефектів» академічної освіти. Наприклад, процес конспектування тренує швидкість письма, розвиває механічну пам'ять, вчить виокремлювати найбільш важливі фрагменти з потоку інформації. Всі ці навички дуже корисні в повсякденному житті, але дистанційне навчання їх практично не дає).
• Відсутність контролю (відсутність постійного контролю з боку викладача - мінус, який можна легко переплутати з плюсом. Спочатку учневі може здаватися, що відсутність контролю дає йому додаткову свободу. Насправді ж, дистанційне навчання вимагає від учня сильної мотивації і жорсткої самодисципліни і результат навчання залежить від самостійності і свідомості учня).

Проаналізувавши плюси і мінуси дистанційного навчання, вибрала Google classroom:

• свій «клас» можна створити в два кліка, і хто завгодно, кому вчитель дасть код доступу, може стати частиною класу;
• практично всі аспекти навчання можуть бути реалізовані через онлайн-ресурси на базі хмарного Google classroom;
• зручно викласти теми і уроки наперед із зазначенням термінів і оцінки за виконане завдання;
• так само, як і з класною роботою, домашнє завдання можна відправити і перевірити онлайн. Навіть час фіксується (більшість робіт треба надати до певного часу). При наближенні такого дедлайну система надсилає нагадування;
• учитель не тільки може поставити оцінку роботи в електронному журналі, але ще і залишити коментарі та пропозиції щодо поліпшення роботи або тексту;
• діти також можуть відслідковувати свої результати;
• в дистанційному навчанні важливо налагодити зворотній зв’язок, отримати фото виконаної роботи, тому що потрібно зрозуміти хід виконання, правильність поняття. Якщо дитина виконує неправильно, вона так і засвоїть матеріал. Тому я закреслюю-підкреслюю, залишаю коментарі, пишу текстом, якщо неправильно, вказую, що скоригувати;
• завдання поділені на основні, які мають дедлайни, та за вибором, що створюють індивідуальну траєкторію навчання і дають додаткові бали;
• видна динаміка (в учнів різна). Хто швидше ловить інформацію і звик працювати і вчитися, комусь потрібно більше часу. Але засвоюють вони достатньо добре. Переважна більшість залишаються на тому ж рівні, який був.

Які виникають виклики і труднощі:

1. Доводиться конкурувати за увагу дітей з блогерами, компьютерними іграми.
2. Інтернет асоціюється з розвагами.
3. Учні, які не працювали на уроці, скоріш за все не працюватимуть і дистанційно. Який відсоток учнів виконує завдання (відвідує онлайн-заняття)? Це – перший момент, який відрізняє звичайне навчання від онлайн. Якщо ви візьмете хороші онлайн-курси, то побачите, що в них умотивованих дорослих учнів, які самостійно їх завершили, – до 10%. Сім відсотків – це нормально. А ми одразу кидаємо учнів, яких ми ж із вами не навчили самостійно вчитися. Як змусити дітей працювати? Хто відповідає за навчання, поведінку, доступ до навчання? Ці питання в нас переплутані. За навчання відповідає, звісно, учень. За його поведінку – батьки. А за що тоді відповідає вчитель? За те, щоб організувати доступ до навчання. Не відповідаємо ми за те, що конкретний хлопчик не хоче вчитись. Як мотивувати учнів? Найкраще працює позитивна внутрішня мотивація. Мотиваційні ресурси можуть бути різними. Для мене це система оцінювання, яка дає можливість і бажання набирати бали, бонуси (наприклад, завдання за бажанням…). Не можуть усі бути однаковими і навчання не може бути однаковим. І, звісно, це зворотний зв’язок: напишіть, що запам’ятали або сподобалась при вивченні теми, що викликало труднощі….
4. «Оцінити не можна забути» Однозначно потрібно оцінювати. Адже учні стараються, їм потрібен зворотний зв’язок. Я використовую такі форми для оцінювання:

• Google Forms. Можна легко створити тести: питання з однією або кількома правильними відповідями, з короткими відповідями, запитання на відповідність і відкриті питання з довгими відповідями. Потім отримаєте онлайн-відповіді, теж можете створити електронну таблицю й бачити, у яких питаннях учні помилялися частіше. Великий плюс, що ця форма інтегрується з вашим Google Диском.
• Різноманітні завдання: зробити конспект, дати відповіді на питання (текстом або у вигляді схеми), інтелект-карти, творчі, дослідницькі та проблемні питання, ігрові тести або тести на знання номенклатури (наприклад, https://www.purposegames.com/game/RH4P03iZj5p, https://learningapps.org/3002232, https://learningapps.org/8005781)
• Фото роботи
• Сервіс “На урок”

5. Варто продумати роботу, яка буде оцінюватися. На дистанційному навчанні в дітей необмежений доступ до google і обговорення з однокласниками в спільному чаті. Відповідно до рекомендацій для дистанційного оцінювання необхідно розробляти зовсім інші завдання на противагу простим тестам. Тобто повинна бути не звична перевірка знань на відтворення, а творчі, дослідицькі і проблемні завдання.
6. На створення навчального матеріалу потрібно більше часу. Ми створюємо навчальний матеріал не для перевірки пам'яті учнів, а для того, щоб вони змогли самостійно опанувати новий матеріал. Це незвично і складно. Одна справа, коли ми в класі передаємо учням те, що дуже добре знаємо, інша справа — зробити так, щоб знання "з'явилися" в їхніх головах, коли вони працюють вдома. В умовах обмеженого часу краще давати готові матеріали і кілька посилань на відео, ігрові або тренувальні тести (власник сайту може видалити, змінити, або не відкритися посилання). Ви точно знаєте краще, який текст або відео і якого формату треба дати, щоб учні зрозуміли тему.
7. Необхідно враховувати, що в більшості школярів не сформовані такі важливі для життя навички як, наприклад, уміння працювати з інформацією, виділяти головне.
8. Новий формат взаємодії.
9. Складно сидіти за комп'ютером.
10. Проблема зі зв'язком.
11. Дистанційний формат не для всіх. Це перш за все для дітей, які готові постійно і самодісципліновано займатися. Ефективність дистанційного навчання заснована на тому, що ті, кого навчають, самі почувають необхідність подальшого навчання, а не піддаються тиску з боку. Ефект у значній мірі залежить від того, наскільки регулярно займається той, хто навчається.

Поради колегам

• Не боятися і бути сміливим. Не важливо, скільки тобі років, – це чудова можливість дізнатися щось нове.
• Не бійтеся експериментувати.
• Зараз так багато інформації і порад, що кому і як зробити! Просто треба робити те, що ви вважаєте правильним та доцільним саме для ваших учнів.
• Використовуйте інтерактивні навчальні матеріали, які містять інструкції, навчальний контент (відео, інтерактив, текст, малюнки), самоперевірку, посилання тощо. За допомогою таких матеріалів діти вивчають нову тему самостійно.
• До складних тем підберіть короткі пояснювальні відео, або запропонуйте учням самим знайти їх і поділитись із класом. Науково-популярні ролики та анімації, відеоуроки роблять Youtube-канали “Цікава наука”, toBeUkrainian, Рішельєвський ліцей, 3d відео Mozaik (mozaWeb) тощо.
• Опановуйте онлайн-ресурси з завданнями та іграми.

Дистанційне навчання — це новий досвід і для нас, і для наших учнів.

Список використаних джерел:

2. Дистанційне навчання школярів під час карантину: все, що потрібно знати [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://life.pravda.com.ua/columns/2020/03/25/240340/

3.       Дистанційне навчання: як зацікавити учнів – поради від учительки [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://nus.org.ua/articles/dystantsine-navchannya-yak-zatsikavyty-uchniv-porady-vid-uchytelky/?fbclid=IwAR3a2sdaY_dKExDKogb9gAgE92pd6Nilk8G0uXKFjFMrpBvx8kC-cwHkhVw

4.       Карантинне навчання. Висновки і рекомендації [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://nus.org.ua/view/karantynne-navchannya-vysnovky-i-rekomendatsiyi/?fbclid=IwAR3imtxW_j4m_xqileMIkyYJFpyppjbov3H_96jubddPc2zqkTtmnyCB5Lw

6.       Як вони це роблять. Вчительки початкової, базової та старшої шкіл про організацію оцінювання і дистанційного навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://nus.org.ua/articles/yak-vony-tse-roblyat-vchytelky-pochatkovoyi-bazovoyi-ta-starshoyi-shkoly-pro-organizatsiyu-dystantsijnogo-navchannya-ta-otsinyuvannya/?fbclid=IwAR2NqyotZZmBqnsafUjf2F9px3Jz2hWkwOaodoEzvb8qSDdpPZS4tIQIjYc